Постанова № 13399713, 24.12.2010, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2010 р. № 2а-10170/10/1370

10 год. 20 хв.

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючий суддя Коморний О.І.,

секретар судового засідання Романчук Л.В..

від позивача Кармелюк Т.Б.

від відповідачане прибув

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Львова

до ТзОВ "Власників приватних гаражів №1"

пропро стягнення заборгованості ,

Обставини справи.

Позивач, Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Львова, звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості з відповідача, Товариства власників приватних гаражів №1 в розмірі 1212 грн. 48 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач має заборгованість перед бюджетом на загальну суму 1212 грн. 48 коп., у звязку з несплатою штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій, визначених за результатами перевірки рішенням про застосування штрафних (фінансових санкцій) №0003282380/12882.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві, просить позов задовольнити.

Представник відповідача повторно не прибув, про час та місце проведення розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав до суду письмові заперечення, з яких вбачається, що відповідач не заперечує суму боргу в розмірі 1212 грн. 48 коп., а просить стягнути цю суму безпосередньо з осіб, які вчинили зловживання службовим становищем - з п.ОСОБА_1 і п. ОСОБА_2

Відповідно до ст. 71 КАС України справа вирішується на основі наявних доказів.

Суд заслухав пояснення представника позивача, дослідив подані докази у їх сукупності, оглянув оригінали документів, які мають значення для справи та

в с т а н о в и в:

За результатами проведеної працівниками Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова перевірки питань дотримання відповідачем порядку ведення операцій з готівкою за період з 01.10.2008 року по 31.03.2010 року, виявлено зберігання у касі готівки понад встановлений ліміт каси, а саме: у відповідному видатковому касовому ордері відсутній підпис одержувача про отримання готівки з каси підприємства: у видатковому касовому ордері від 03.02.2009 року №12 на отримання готівки в сумі 776 грн. 24 коп. відсутній підпис п. ОСОБА_2 про отримання з каси підприємства готівки на господарські потреби в сумі 776 грн. 24 коп., чим допущено порушення п.2.3, п.2.8, п.3.5 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України №637 від 15 грудня 2004 року, про що складено Довідку №376/23-7/13/02/22331996 від 14 травня 2010 року.

На підставі виявлених порушень позивачем 03 червня 2010 року винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій форми «С»№0003282380/12882, яким визначено відповідачу суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1212 грн. 48 коп. Дане рішення отримане відповідачем 10 червня 2010 року, що підтверджується відповідним поштовим повідомленням про вручення відправлення адресатові.

Відповідно до п.2.6, п.2.8 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України №637 від 15 грудня 2004 року, підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) в межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов'язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки. Відокремлені підрозділи підприємств - юридичних осіб можуть здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до кас таких юридичних осіб або до будь-якого банку для її переказу і зарахування на банківські рахунки зазначених юридичних осіб. Уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Пунктом 3.5 вказаного Положення встановлено, що у разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам підприємства) за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю касир вимагає пред'явити паспорт чи документ, що його замінює, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень - словами, копійок - цифрами), використовуючи чорнильну або кулькову ручку з чорнилом темного кольору. Якщо видаткова відомість складена на видачу готівки кільком особам, то одержувачі також пред'являють паспорти чи документи, що їх замінюють, і розписуються у відповідній графі документа. Для виведення залишку готівки в касі не приймаються видаткові касові ордери або видаткові відомості, в яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача. Видача готівки особам, яких немає в штатному розписі підприємства, проводиться за видатковими касовими ордерами, що виписуються окремо на кожну особу, або за окремою видатковою відомістю. Якщо підприємство (підприємець) надає держателям платіжних карток послуги з видачі готівки за допомогою платіжного термінала (імпринтера), то на підставі квитанцій платіжного термінала (сліпів) таким підприємством складається видатковий касовий ордер на загальну суму проведених операцій за день та здійснюється відповідний запис у касовій книзі.

Абзацом 1, 2 ст.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»установлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції: у вигляді штрафу за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах - у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день.

Згідно ст.2 вищенаведеного Указу, штрафні санкції, передбачені цим Указом, застосовуються до осіб, зазначених у статті 1 цього Указу, органами державної податкової служби на підставі матеріалів проведених ними перевірок і подань державної контрольно-ревізійної служби, фінансових органів та органів Міністерства внутрішніх справ України в установленому законодавством порядку та в розмірах, чинних на день завершення перевірок або на день одержання органами державної податкової служби зазначених подань.

Згідно положень п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ, податкове зобовязання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пп. 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення-рішення, за винятком випадків його апеляційного чи судового оскарження у визначені законодавством строки.

Закріплений у ч.1 ст.11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Вміщений у ч. 2 цієї ж статті принцип диспозитивності визначає, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідного до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Суть позову визначається з урахуванням його матеріально-правової і процесуально-правової сторін. Це свідчить про те, що позов виступає процесуальною формою, яка забезпечує реалізацію матеріального закону, його примусове здійснення за допомогою держави в особі компетентного органу суду. Елементи позову є: 1) предмет; 2) підстава; 3) зміст. Предметом є та частина, яка характеризує матеріально-процесуальну вимогу позивача до відповідача стосовно якої позивач просить постановити судове рішення. Підстави позову складають підстави, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази. Підставами позову є: 1) юридичні факти, що визначаються нормами матеріального права; 2) доказові факти, тобто ті, що тісно повязані з фактами матеріально-процесуального характеру і на підставі яких можливо зробити висновок про їх наявність чи відсутність. Підстави поділяються на: 1) активні; 2) пасивні. Активні які підтверджують, що право належить позивачу, а виконання певних обовязків відповідачу. Пасивні факти, з яких видно, що відповідач виконав дії, спрямовані на заперечення права позивача. Змістом позову є звернена до суду вимога позивача про здійснення певних дій з зазначенням способу судового захисту.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

З огляду на зміст викладених норм процесуального права та зважаючи на те що вимогами заявленого позову є стягнення штрафних санкцій, предметом доказування у даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон повязує можливість стягнення штрафних санкцій у судовому порядку, обґрунтованість їх розміру, встановлення факту їх сплати у добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту тощо.

При цьому, питання правомірності застосування штрафних санкцій не може бути предметом доказування, оскільки рішення субєкта владних повноважень, яким такі санкції застосовані не є предметом судового розгляду, а отже суд не має права у межах розгляду даної справи здійснювати його правовий аналіз.

Відповідач вищевказане рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій у встановлений законом термін не оскаржував, докази протилежного матеріалах справи відсутні, відтак, нарахована сума податкового зобовязання є узгоджена.

Докази вжиття відповідачем заходів погашення боргу в матеріалах справи відсутні.

З огляду на наведене, оскільки іншого не було встановлено у визначеному законом порядку, позов заявлено Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м Львова з підстав передбачених законом, розмір накладеного штрафу та порядок його накладення позивачем не порушений, рішення позивача про застосування штрафних (фінансових санкцій) №0003282380/12882 від 03.06.2010р. у встановленому законом порядку відповідачем не оскаржене, а отже є законним, штраф відповідачем добровільно не сплачений, доказів які б спростовували вищенаведені фактичні обставини справи, встановлені судом, відповідачем суду не надано, суд вважає позовні вимоги законними, обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 КАС України судові витрати не підлягають стягненню зі сторін.

Керуючись ст. ст. 7-14, 50, 71, 86, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства власників приватних гаражів №1 (м. Львів, вул. Єрошенка, буд.17 ЄДРПОУ 22331996) в користь Державного бюджету України заборгованість в розмірі 1212 (тисяча двісті дванадцять) грн. 48 коп.

3.Судові витрати з сторін не стягуються.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 28.12.2010 р. о 09:00 год.

Суддя Коморний О.І.