Рішення № 133997075, 10.02.2026, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/13895/25

Провадження № 2/524/1603/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2026 року м. Кременчук

Автозаводський районний суд м. Кременчука у складі:

головуючого судді Колеснікової О.М.,

секретар судового засідання Мирошніченко А.В.,

учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал»,

відповідач ОСОБА_1 ,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні Автозаводського районного суду м. Кременчука цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив :

27.10.2025 до Автозаводського районного суду м. Кременчука надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якій позивач просив стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту №6966817 від 15.08.2023 в розмірі 50890,08 грн., з яких сума кредиту 11916,42 грн., сума процентів за користування кредитом 21425,30 грн., нараховані позивачем проценти за 74 календарні дні 17548,36 грн., та судовий збір в розмірі 2422,40 грн. і витрати на правову допомогу в розмірі 10000,00 грн.

Позивач також просив в порядку ч. 10, 11 ст.265 ЦПК України органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нараховувати інфляційні втрати і 3% річних відповідно до статті 625 ЦК України за формулою: Розрахунок інфляційнихвтрат:І =((si*s):100)s, де І-сума інфляційних втрат; si-індекс інфляції за певний період; s-сума заборгованості;100-переведення відсотків, Розрахунок 3% річних: С*3:100:365*Дн., де С-сума основного боргу; 33% річних; 100-переведення відсотків; 365-кількість днів у році; Дн.-кількість днів прострочення, починаючи з дати набрання рішення суду законної сили до моменту виконання рішення в частині задоволеної суми заборгованості і стягнути отриману суму інфляційних втрат і 3% річних з відповідача на користь ТОВ «ФК«Фінтраст Капітал». Роз`яснити органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, що у разі часткової сплати основного боргу, інфляційні втрати і 3% річних нараховуються на залишок заборгованості, що залишився, при цьому день часткової оплати не включається до періоду часу, за який може здійснюватися таке нарахування.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що 15.08.2023 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 був укладений Договором про надання споживчого кредиту №6966817, за яким відповідачу було надано кредит в розмірі 12000,00 грн. Строк кредиту 360 днів.

ТОВ «Авентус Україна» свої зобов`язання перед відповідачем за Кредитним договором виконало та надало їй кредит в сумі 12000 грн. Відповідач у свою чергу умови договору належним чином не виконала, кредитні кошти у строк встановлений договором не повернула, внаслідок чого у неї утворилася заборгованість.

27.05.2024 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» було укладено договір факторингу №27.05/24-Ф, відповідно до умов якого право грошової вимоги за Договором про надання споживчого кредиту №6966817 від 15.08.2023, укладеним між ТОВ «Авентус Україна» таОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал».

Станом на дату укладання договору факторингу №27.05/24-Ф від 27.05.2024, строк дії Договору про надання споживчого кредиту №6966817 від 15.08.2023 не закінчився, а тому в межах строку дії договору, у період з 28.05.2024 по 09.08.2024 здійснено нарахування процентів у сумі 17584,36 грн.

Рішенням №251124/1 єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» від 25.11.2024 року змінено найменування ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» на ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал».

Ухвалою судді від 03.11.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача, належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду в судове засідання не прибув, у матеріалах справи наявне клопотання про розгляд справи за відсутності позивача.

Відповідач, належним чином повідомлена про день, час та місце судового розгляду в судове засідання не прибула, про причини своєї неявки суду не повідомила, своїм правом на подачу відзиву не скористалася.

За ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ураховуючи те, що представник позивача не заперечував проти ухвалення заочного рішення, суд ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі ст. ст. 280-281 ЦПК України .

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи позовної заяви, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Суд установив, що 15.08.2023між ТОВ «Авентус Україна» таОСОБА_1 був укладений Договір№6966817 про надання споживчого кредиту (далі - Договір), за умовами якого товариство надає споживачу кредит, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. (п. 1.2. Договору). У Розділі 1 Договору сторони погодили умови кредитування: розмір кредиту 12000,00 грн. (п. 1.3 Договору), строк кредиту 360 днів (п. 1.4 Договору), стандартна процента ставка 1,99% на день (п. 1.5.1 Договору), знижена процентна ставка 0,697% на день.

За п. 2.1 Договору кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .

Вказаний договір укладено з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, про що зазначено у самому договорі після реквізитів сторін.

Суд враховує, що Закон України «Про електронну комерцію» передбачає можливість укладення електронних договорів. При цьому, згідно із ст.12 вказаного Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до листа ТОВ «Пейтек» вих.. № 20240612-13a від 12.06.2024 було успішно перераховано кошти в розмірі 12000,00 грн. 15.08.2023 на карту фізичної особи маска карти № НОМЕР_1 . Відповідно до листа АТ «Ощадбанк» №46/12-11/162968/2025/135 від 19.12.2025 ОСОБА_2 в АТ «Ощадбанк» відкрито банківський рахунок та емітовано банківську платіжну картку № НОМЕР_1 .

Згідно з наданим ТОВ «Авентус Україна» розрахунком заборгованість відповідача за Договором№6966817 про надання споживчого кредиту від 15.08.2023 станом на 26.05.2024 становила 33341,72грн.

27.05.2024 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» було укладено договір факторингу №27.05/24-Ф, відповідно до умов якого право грошової вимоги за Договором про надання споживчого кредиту №6966817 від 15.08.2023, укладеним між ТОВ «Авентус Україна» таОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал».

Згідно з Реєстром боржників до Договору факторингу №27.05/24-Ф від 27.05.2024 ТОВ «Фінтраст Україна» набуло права грошової вимоги до відповідача за Договором про надання споживчого кредиту №6966817 від 15.08.2023 в розмірі 33341,72 грн., з яких 11916,42 грн. сума основного боргу, 21425,30 грн. сума заборгованості за відсотками.

У період з 28.05.2024 по 09.08.2024 ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» здійснено нарахування відповідачу процентів у сумі 17584,36 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості, наданим позивачем.

Рішенням №251124/1 єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» від 25.11.2024 року змінено найменування ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» на ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал».

Статтею 512 ЦК України визначено підстави заміни кредитора у зобов`язанні, зокрема пунктом 1 частини першої цієї статті передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України).

Згідно з ч. 1ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Згідно змісту ч. 1ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Позивач набув право вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором на законних підставах.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Як встановлено судом, первісний кредитор свої зобов`язання виконав належним чином, надав відповідачу кредитні кошти.

Порушивши умови кредитного договору свої зобов`язання ОСОБА_1 за договором своєчасно не виконала, кредитні кошти в повному обсязі не повернула, внаслідок чого у неї утворилась заборгованість, яка підлягає стягненню з неї на користь позивача.

Щодо стягнення відсотків суд зазначає наступне.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року, що набрав чинності 24 грудня 2023 року доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» ч. 5, якою встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом 120 днів 2,5% (25.12.2023 - 22.04.2024); протягом наступних 120 днів 1,5% (23.04.2024-20.08.2024).

За наданих позивачем розрахунків убачається, що первісний кредитор ТОВ «Авентус Україна» здійснював відповідачу нарахування відсотків за користування кредитом за стандартною процентною ставкою в розмірі 1,99% до 13.12.2023 включно.

В свою чергу ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» в межах строку дії Договору здійснювало нарахування відсотків за користування кредитом за стандартною процентною ставкою в розмірі 1,99% з 28.05.2024 по 09.08.2024 (74 дні), хоча в цей період максимальний розмір денної процентної ставки не міг перевищувати 1,5%.

За таких обставин суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача відсотків за користування кредитом в розмірі 34652,53 грн., виходячи з такого розрахунку: 21425,30 грн. (сума заборгованості за відсотками, нарахована первісним кредитором) + 11916,42 грн. (сума основного боргу) х 1,5% х 74 дні = 34652,53 грн.

Щодо вимог позивача про здійснення нараховування органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення в порядку ч. ч. 10, 11 ст.265 ЦПК України інфляційних втрат та 3% річних, починаючи з дати набрання рішенням суду законної сили та стягнення отриманих сум інфляційних втрат і 3% річних, а також роз`яснення даному органу чи особі, що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, що у разі часткової сплати основного боргу, інфляційні трати і 3% річних нараховуються на залишок заборгованості, що залишився, при цьому день часткової оплати не включається до періоду часу, за який може здійснюватися таке нарахування, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. ч. 10, 11 ст.265 ЦПК України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), який здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченомурозділом VII цього Кодексу.

Тобто, при прийнятті рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, суд може вирішити питання нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення. Однак, це є правом суду, а не обов`язком, та має вирішуватись з урахуванням обставин конкретної справи.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до п. 18 Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Кредитні відносини між сторонами у справі виникли у період дії в Україні воєнного стану, який діє і на даний час.

Отже, суд уважає, що вимоги позивача про здійснення нараховування органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення в порядку ч. ч. 10, 11 ст.265 ЦПК України інфляційних втрат та 3% річних, починаючи з дати набрання рішенням суду законної сили та стягнення отриманих сум інфляційних втрат і 3% річних, а також роз`яснення даному органу чи особі, що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, що у разі часткової сплати основного боргу, інфляційні трати і 3% річних нараховуються на залишок заборгованості, що залишився, при цьому день часткової оплати не включається до періоду часу, за який може здійснюватися таке нарахування, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про стягнення судових витрат, суд виходить з такого.

При зверненні до суду ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» було сплачено 2422 грн. 40 коп. судового збору.

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн. позивач надав:договір №10/12-2024 про надання правової допомоги, рахунок на оплату №9771-12/08-2025 від 12.08.2025, акти прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг), заявку №10949 на виконання доручення до договору №10/12-2024 від 10.12.2024, ордер на надання правничої допомоги адвокатом Столітнім С.С. від 20.10.2025.

Частиною четвертою статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з частиною 6 вказаної статті обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом з тим, при визначенні суми відшкодування витрат суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Вказаний правовий висновок викладено у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

У додатковій постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 лютого 2022 року у справі № 925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 зроблено висновок про те, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17 квітня 2024 року у справі № 756/6927/20, від 04 квітня 2024 року у справі № 701/804/21, від 10 квітня 2024 року у справі №530/259/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 367/6289/21, у яких також вирішувалось питання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу за відсутності заперечень іншої сторони.

Враховуючи наведене, виходячи з принципів співмірності та розумності судових витрат, суд звертає увагу на той факт, що поданий позов про стягнення заборгованості за кредитним договором є типовим та має шаблонний характер з огляду на вид діяльності позивача. За таких обставин суд доходить висновку про неспівмірність заявленої вартості витрат на правничу допомогу і вважає за необхідне зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню на користь позивача з 10000,00 грн. до 3000,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки судом позов задоволено частково на 91,51% з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 2216,74 грн. на відшкодування сплаченого позивачем судового збору та 2745,30 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі наведеного, керуючись статтями 10, 12, 81, 141, 258, 259, 263, 265, 280-284 ЦПК України, суд

вирішив:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту №6966817 від 15.08.2023 в розмірі 46568,95 грн., з яких сума кредиту 11916,42 грн., сума процентів за користування кредитом 34652,53 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» судовий збір в розмірі 2216,74 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2745,30 грн.

В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України, шляхом подачі до Полтавського апеляційного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», код ЄДРПОУ 44559822, адреса місцезнаходження: 03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська буд. 27 приміщення 2.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повне судове рішення складено 10 лютого 2026 року.

Суддя О.М.Колеснікова