Постанова № 13399578, 21.12.2010, Львівський окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2010 р., 14 год. 55 хв. м. Львів № 2а-9889/10/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Кравчука В.М.

за участю секретаря судового засідання Ганачівської Л.Ю.

представника позивача Цімко П.О.

представника відповідача - Мусійчук А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом

ПП "Бекас-Буд"

до Державна податкова інспекція у Залізничному районі м. Львова

пропро скасування податкового повідомлення-рішення , ВСТАНОВИВ: 03.11.2010 року ПП «Бекас-Буд»звернулось до суду з позовом до ДПІ у Залізничному районі м. Львова в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 03.09.2010р. № 0008971502/0 та від 04.10.2010 р. № 0008971502/1.

Позовні вимоги мотивує тим, що висновок ДПІ про неправильне формування податкового кредиту, а саме завищення податкового кредиту з ПДВ в червні 2010 р. на суму 10740 грн. є неправомірним, оскільки позивачем сплачено суми ПДВ на користь ТзОВ «ІРТАС». Те, що останнім не задекларовано їх у відповідному періоді, не може бути покладено в основу відповідальності ПП «Бекас-Буд». Вважає, що такий висновок податкового органу не відповідає вимогам Закону України «Про податок на додану вартість», а тому прийняті податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просить його задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги заперечив повністю. Вважає, що при проведенні перевірки правомірно встановлено безпідставне включення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ, які не задекларовані контрагентом у складі податкового зобовязання та не сплачені до бюджету. Просить в позові відмовити повністю.

Заслухавши представника позивача, дослідивши надані докази, Суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

ПП «Бекас-Буд»(Замовник) уклало з ТзОВ «ІРТАС»(Підрядник) договори будівельного підряду від 08.04.2010 р. № 04/05, від 08.04.2010 р. № 04/6, від 20.04.2010 р. № 04/7, від 26.04.2010 р. № 04/8, від 26.04.2010р № 04/9.

На виконання зазначених договорів ТзОВ «ІРТАС»виконало будівельні роботи на замовлення ПП «Бекас-Буд» на суму 53702 грн. (в т.ч. ПДВ 10740 грн.).

ТзОВ «ІРТАС»виписало наступні податкові накладні: від 04.06.2010 р. № 1548 на суму 4219,17 грн., ПДВ 843,83 грн. (поточний ремонт сходових кліток); від 04.06.2010 р.№ 1549 на суму 4336 грн., ПДВ 867,20 грн. (поточний ремонт сходових кліток); від 04.06.2010 р. № 1550 на суму 15687 грн., ПДВ 3137,40 грн. (поточний ремонт шляхопроводів); від04.06.2010 р. № 1551 на суму 4158 грн., ПДВ 831,60 грн. (фарбування турнікетів); від 04.06.2010 р. № 1552 на суму 25301,58 грн., ПДВ 5060,32 грн. (фарбування турнікетів).

Вартість виконаних робіт Замовник оплатив.

ПП «Бекас-Буд» подало до ДПІ у Залізничному районі м. Львова податкову декларацію з ПДВ за червень 2010 р., в якій включило до складу податкового кредиту податкові накладні отримані від ТзОВ «ІРТАС».

ДПІ у Залізничному районі м. Львова провела невиїзну документальну (камеральну) перевірку податкової декларації з податку на додану вартість ПП «Бекас-Буд», про що складено акт № 2131/15-2/35621135 від 31.08.2010 р. Перевіркою встановлено порушення ПП «Бекас-Буд» п.п 7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.7.1 пп.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»у звязку з включенням до складу податкового кредиту в червні 2010 р. 10740,00 грн.

В основу висновку про неправомірність формування позивачем складу податкового кредиту ДПІ у Залізничному районі м. Львова покладено те, що згідно даних АІС «Податки»та системи автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту з ПДВ у розрізі контрагентів, звітність ТзОВ «ІРТАС»з ПДВ за червень 2010 р., подана у ДПІ у Сихівському районі м. Львова, має статус «не визнано, як податкову декларація». Також згідно листа ДПІ у Сихівському районі м. Львова від 27.08.2010 р. № 11406/15-207 ТзОВ «ІРТАС»присвоєно стан платника «23»- місцезнаходження не встановлено.

За результатами перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 03.09.2010р. № 0008971502/0 на суму 11277 грн. (10740 грн. основний платіж, 537 грн. штрафні санкції).

Платник податків не погодився з винесеним податковим повідомленням-рішенням та оскаржив його в адміністративному порядку. Рішенням від 27.09.2010 р. ДПІ у Залізничному районі м. Львова, скаргу залишено без задоволення, а рішення без змін. Винесено податкове повідомлення - рішення від 04.10.2010 р. № 0008971502/1 на суму 11277 грн. (10740 грн. основний платіж, 537 грн. штрафні санкції).

ПП «Бекас-Буд»не погоджується з висновками податкової інспекції та винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, що стало підставою їх оскарження в судовому порядку. Позивач зазначає, що ним правомірно включено до складу податкового кредиту в червні 2010 р. сплачену суму ПДВ в розмірі 10740 грн. на підставі податкових накладних ТзОВ «ІРТАС», оскільки право на податковий кредит набуто ним правомірно, а один платник податків не може відповідати за податковими зобовязаннями іншого контрагента. Закон не встановлює такого обовязку.

Реальності здійснення господарських операцій між ПП «Бекас-Буд» та ТзОВ «ІРТАС», ДПІ не оспорює, зауважень щодо змісту та правильності даних у податкових накладних також не має. Таким чином, спір виник щодо правомірності віднесення позивачем до складу податкового кредиту звітного періоду суми сплаченого ПДВ, однак не відображеної та несплаченої до бюджету іншим платником податків.

Оцінюючи зазначені фактичні обставини та вирішуючи спір, Суд виходив з наступного.

Спірні правовідносини регулюються Законом України N 2181 від 20.12.2000 р. «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(надалі Закон № 2181), Законом України від 03.04.1997, № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (надалі Закон № 168/97-ВР).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень п. 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до положень пп. 7.5.1 ст. 7 цього ж Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Порядок формування права на податковий кредит визначений п.4 ст.7 цього ж Закону. Так, згідно з п.п.7.4.1, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Разом з тим пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Матеріалами справами підтверджується наявність у платника ПП «Бекас Буд»податкових накладних, отриманих від підрядника ТзОВ «ІРТАС». Сума ПДВ в розмірі 10740,00 грн. позивачем належним чином сплачена.

Крім того, ДПІ не наведено жодних доводів та не подано будь-яких доказів, які б могли свідчити про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди - як-от безтоварний та/або фіктивний характер здійснених операцій.

Суд відхиляє як необґрунтовані покликання на те, що ТзОВ «ІРТАС»не задекларувало суму по взаєморозрахунках з ПП «Бекас-Буд» у складі податкового зобовязання, що підтверджується даними АІС «Податки»та системи автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту з ПДВ у розрізі контрагентів, ДПІ у Сихівському районі м. Львова звітності ТзОВ «ІРТАС» з ПДВ за червень 2010 р. присвоєно статус «не визнано, як податкову декларація».

Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість", платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" п. 10.1 ст. 10, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону (п. 10.2 ст. 10 Закону).

З наведених норм вбачається, що платник податків несе персональну відповідальність по сплаті сум податків до бюджету. Судом встановлено, що позивачем виконані усі передбачені законом умови для формування податкового кредиту на підставі податкових накладних, отриманих від ТзОВ «ІРТАС»та понесені витрати по сплаті відповідних сум ПДВ.

Закон України "Про податок на додану вартість" не передбачає надання даних податкових декларацій контрагентів платника податків і не ставить в залежність право віднесення сплачених сум ПДВ до податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Включення до складу податкового кредиту сум ПДВ є правом окремо взятого платника податків і не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Якщо контрагент не виконав свого зобовязання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Перевіряючи дотримання відповідачем вимог ч. 3 ст. 2 КАС України, Суд вважає, що оскаржувані рішення прийняті необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із вимогами ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову. В порушення зазначеної норми відповідач не надав суду жодних доказів правомірності прийняття ним оскаржуваного рішення.

З урахуванням положень чинного законодавства України та обставин справи, Суд дійшов висновку що покликання ДПІ у Залізничному районі м. Львова про завищення податкового кредиту в червні 2010 р. на суму 10740 грн. є безпідставним та необґрунтованим. За таких обставин податкові повідомлення-рішення, що винесені відповідачем за результатами перевірки цих правовідносин, є протиправними і підлягають скасуванню.

Відповідно до ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, Суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Документально доведено сплату позивачем судового збору в сумі 3,40 грн., який слід стягнути на його користь з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова від 03 вересня 2010р. № 0008971502/0 та від 04 жовтня 2010 р. № 0008971502/1.

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Бекас-Буд» судові витрати у розмірі 3,40 гривень.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 24 грудня 2010 року.

Суддя Кравчук В.М.