Постанова № 13399321, 22.12.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №6.13

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 грудня 2010 року Справа № 2а-8057/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернявської Т.І.,

за участю

секретаря судового засідання Ігнатович О.А.

та

представників сторін:

від позивача завідувач юридичного сектору

Жданова А.В. (довіреність від 01.10.2010 № 5)

від відповідача не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську

справу за адміністративним позовом

управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті Луганської області

до державного підприємства «Антрацит»

про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за Списком № 1, у розмірі 1790095,04 грн.,

ВСТАНОВИВ:

25 жовтня 2010 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті Луганської області до державного підприємства «Антрацит» в особі відокремленого підрозділу «Шахта ім. 50-річчя Радянської України» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за Списком № 1, за період з 01 березня 2010 року по 30 вересня 2010 року у розмірі 1790095,04 грн.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином (том 2, арк. справи 159). Запереченнями на позовну заяву від 19 листопада 2010 року № 09/513, які надійшли на адресу суду 22 листопада 2010 року за вхідним реєстраційним номером 52675 (том 2, арк. справи 98-100), та доповненнями до заперечень на позовну заяву б/д б/н, які надійшли на адресу суду 13 грудня 2010 року за вхідним реєстраційним номером 55746 (том 2, арк. справи 107-108), державне підприємство «Антрацит» просить у задоволенні позовних вимог відмовити за необґрунтованістю. Зокрема, вказує на те, що відповідно до абзацу 5 частини 2 розділу 15 «Прикінцеві положення» Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів «в»-«е» та «ж» статті 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення», здійснюється до 01 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 01 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону. Оскільки на підприємство покладений обовязок відшкодовувати Пенсійному фонду лише фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, на думку відповідача, виплата та доставка пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий на підземних роботах з видобутку вугілля, згідно абзацу 5 частини 2 розділу 15 «Прикінцеві положення» Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» повинна здійснюватися за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону. У доповненнях до заперечень на позовну заяву відповідач зазначив, що порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах, регулюється пунктом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1. Позивач, порушуючи вимоги пункту 6.4 Інструкції № 21-1, не надсилав до відокремленого підрозділу «Шахта ім. 50-річчя Радянської України» державного підприємства «Антрацит» розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які були призначені відповідно до частини 2 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» (згідно з додатками 6 та 7), в строк до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій, згідно яких підприємвству стало би відомо, в якому розмірі підлягає відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку відповідних пільгових пенсій, а тому надані позивачем докази, в обгрунтування своїх позовних вимог, не є належними, як зазначено в статті 70 Кодексу адмінстративного судочинства України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з огляду на таке.

Відокремлений підрозділ «Шахта ім. 50-річчя Радянської України» державного підприємства «Антрацит» зареєстрований платником страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування і перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Антрациті Луганської області.

На підприємстві відповідача працювали та працюють громадяни, які були зайняті на роботах, що дають їм право на призначення пенсій на пільгових умовах, відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення», тобто за Списком № 1. Відповідно до вказаного Закону їм було призначено та виплачено пенсію.

Відповідно до частини 2 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди:

1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення».

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Таким чином, необхідність відшкодування відповідачем позивачу фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 1, передбачена діючим законодавством.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, врегульовано розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663.

Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України є нормативно-правовим актом у розумінні статті 117 Конституції України та підлягає застосуванню відповідно до пункту 2 частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно із пунктом 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій в таких розмірах:

- для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у таких розмірах:

- 80 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2010 році.

Відповідно до пункту 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії (пункт 6.5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування) до Пенсійного фонду України.

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць (пункт 6.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України).

Отримавши розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення», не надавши на них заперечень та не оскарживши розрахунки в суді, відповідач фактично узгодив такі розрахунки.

Сума заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 1, підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» за період з березня 2010 року по вересень 2010 року включно та складає 1790095,04 грн. (том 1, арк. справи 18-169; том 2, арк. справи 1-93, 115-158), що також підтверджується карткою особового рахунку відокремленого підрозділу «Шахта ім. 50-річчя Радянської України» державного підприємства «Антрацит» (том 1, арк. справи 10) та актом звірки розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій від 01 жовтня 2010 року в частині пенсій, призначених відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення», по відокремленому підрозділу «Шахта ім. 50-річчя Радянської України» державного підприємства «Антрацит» з приводу взаємних розрахунків за період з 01 березня 2010 року по 30 вересня 2010 року, підписаним керівником та головним бухгалтером підприємства (том 2, арк. справи 114).

Оскільки в порушення вимог пункту 6.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України відокремлений підрозділ «Шахта ім. 50-річчя Радянської України» державного підприємства «Антрацит» до 25-го числа кожного місяця з березня 2010 року по вересень 2010 року включно не внесло до управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті Луганської області зазначену в розрахунках місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 1, та не сплатило існуючу заборгованість за час судового розгляду справи, у суду є підстави стягнути з відповідача заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за період з 01 березня 2010 року по 30 вересня 2010 року у розмірі 1790095,04 грн.

Щодо доводів, викладених відповідачем у запереченнях, суд зазначає, що діюче законодавство, що регулює спірні правовідносини, не містить виключень щодо наявності умов, за яких у підприємств не виникає обовязку відшкодовувати понесені пенсійним фондом витрати щодо доставки та виплати пенсій особам, пенсії яким призначені за Списком № 1, і законом не визначена залежність відсутності обовязку відшкодовувати спірні витрати від будь-яких фактів.

Порушення територіальним органом Пенсійного фонду України строків надсилання підприємствам розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», встановлених пунктом 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, не є підставою, через яку підприємства звільняються від обовязку відшкодовувати фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», тобто за Списком № 1.

Доводи заперечень відповідача стосовно того, що відсутні правові підстави для задоволення позову, оскільки з 01 січня 2005 року виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів «в»-«е» та «ж» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, відхиляються судом за необґрунтованістю з огляду на таке.

Абзац 5 підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» стосується осіб, яким призначено пенсію на підставі статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а не з підстав, встановлених статтею 13 цього ж Закону, та осіб, яким призначено пенсії відповідно до пунктів «в»-«е» та «ж» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Оскільки в даній справі позивачем заявлено до відшкодування фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення», тобто за Списком № 1, відповідачем безпідставно зроблено посилання на абзац 5 підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», яким врегульовано виплату пенсій з інших підстав, ніж в цій справі.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 КАС України, а також те, що позивач відповідно до пункту 34 частини 1 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито» від сплати державного мита (судового збору) звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем- фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 22 грудня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 27 грудня 2010 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись частиною 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663, статтями 2, 9, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з державного підприємства "Антрацит" (ідентифікаційний код 32226065, місцезнаходження: 94613, Луганська область, м. Антрацит, вул. Ростовська, буд. 38) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті Луганської області (ідентифікаційний код 21792353, місцезнаходження: 94613, Луганська область, м. Антрацит, вул. Радянська, буд. 19) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", за період з 01 березня 2010 року по 30 вересня 2010 року в сумі 1790095,04 грн. (один мільйон сімсот дев'яносто тисяч дев'яносто п'ять гривень чотири копійки).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Відповідно до частини 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 27 грудня 2010 року.

СуддяТ.І. Чернявська