Постанова № 13399278, 24.12.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №6.6.4

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 грудня 2010 року Справа № 2а-9648/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі: Головуючого судді: Солоніченко О. В.

при секретарі: Псоміаді С.І.,

за участю

прокурора Кадацького М.В. (посвідчення № 295 від 14.06.2007 р.),

представників позивача: Будкової С.О. (дов. № 10344/10-24-015 від 04.06.2010 р.),

Берест Н.С. (дов. № 10390/10-10-013 від 04.06.2010 р.),

представника відповідача: Бухонкіна І.В. (довіреність № 03/5-1059 від 25.12.2010 р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Заступника прокурора Луганської області в інтересах держави в особі Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську до Державного підприємства «Луганськвугілля» про стягнення податкового боргу в сумі 31052534,00 грн.,-

В С Т А Н О В И В :

10 грудня 2010 року заступник прокурора Луганської області в інтересах Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську звернувся до суду з позовом до ДП «Луганськвугілля», в якому зазначив, що станом на 02.12.2010 року відповідач має загальний податковий борг в сумі 31052534,00 грн. Згідно зі ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законами терміни. Оскільки добровільно відповідачем борг не сплачено, прокурор просив стягнути з відповідача зазначену суму.

Прокурор та представники у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні надав письмову заяву про визнання позовних вимог про стягнення податкового боргу в загальному розмірі 31052534,00 грн. та заяву про встановлення порядку та способу виконання рішення шляхом розстрочення виконання рішення суду.

Заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 136 КАС України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Судове рішення у звязку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

Згідно ч. 3 ст. 112 КАС України у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Судом встановлено, що ДП «Луганськвугілля» є юридичною особою та перебуває на податковому обліку в СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Луганську з 06.06.2003 року, про що видано довідку № 13. ДП «Луганськвугілля» зареєстроване платником ПДВ, про що видане свідоцтво № 16033049 від 24.06.2003 року. Також відповідач є платником податку на прибуток та платником частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету за результатами щоквартальної фінансово-господарської діяльності.

На обліку в СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Луганську знаходяться та подають розрахунки податкових зобовязань щодо сплати консолідованого податку за відповідні періоди наступні відокремлені підрозділи ДП «Луганськвугілля»:

-ВП «Луганськвуглепостачання»;

-ВП «Шахтоуправління «Луганське»;

-ВП «Управління по постачанню і збуту продукції».

Зазначені підрозділи ДП «Луганськвугілля» не мають статусу юридичної особи.

Відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобовязання зобовязання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Згідно з п. 1.3. ст. 1 зазначеного Закону податковий борг (недоїмка) податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобовязання.

Пунктом 5.1 ст. 5 вказаного Закону встановлено, що податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Згідно з п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. У разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобовязання платника податків за причинами, не повязаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобовязаний сплатити нараховану суму податкового зобовязання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.

Відповідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобовязання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту, яким передбачено порядок оскарження рішень податкових органів.

Відповідно до вимог Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідач має узгоджені податкові зобовязання.

Згідно з п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 цього Закону узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені ст. 5 цього закону визначається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідач має загальну податкову заборгованість в сумі 31052534,00 грн., яку складають:

·частина прибутку (доходу) господарських організацій, що вилучається до бюджету в розмірі 14051048,00 грн.;

·консолідований податок на прибуток підприємств та організацій, що перебувають у державній власності у розмірі 17001486,00 грн.

Сума заборгованості підтверджується актами звірки від 02.12.2010 року, довідками СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Луганську про стан розрахунків, уточнюючим розрахунком податкових зобовязань у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок від 01.12.2010 року № 6116, уточнюючими розрахунками податкових зобовязань щодо сплати консолідованого податку на прибуток підприємства, уточнюючим розрахунком частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету за результатами щоквартальної фінансово-господарської діяльності.

Відповідно до п.п. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідачу були направлені перша податкова вимога № 1/16 від 30.07.2003 року та друга податкова вимога № 2/22 від 05.09.2003 року. Зазначені вимоги відповідачем не оскаржувались.

Згідно з п.п. 3.1.1, п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Таким чином, оскільки сума податкового боргу до цього часу відповідачем не сплачена, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача частину прибутку (доходу) господарських організацій, що вилучається до бюджету в розмірі 14051048,00 грн. та податок на прибуток підприємств та організацій, що перебувають у державній власності у розмірі 17001486,00 грн.

Крім того відповідач визнав позовні вимоги в повному обсязі.

На підставі вищевикладеного у суду не має підстав для неприйняття визнання адміністративного позову, так як дії відповідача не суперечать закону та не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Відповідачем у судовому засіданні надана заява про встановлення порядку та способу виконання рішення шляхом розстрочення виконання рішення суду строком на пятнадцять років з оплатою рівними частинами щомісячно згідно графіку розстрочення. В обґрунтування відповідач зазначив, що ДП «Луганськвугілля» є планово-збитковим підприємством. Коштів від реалізації вугільної продукції не вистачає для оплати всіх необхідних видатків, у звязку з чим підприємство не має можливості сплатити податковий борг одним платежем.

Згідно з ч. 1 ст. 263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні.

Суд, враховуючи тяжке фінансове становище відповідача, вважає, що заява про встановлення порядку та способу виконання рішення шляхом відстрочення та розстрочення сплати податкового боргу підлягає задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст. ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Заступника прокурора Луганської області в інтересах держави в особі Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську до Державного підприємства «Луганськвугілля» про стягнення податкового боргу в сумі 31052534,00 грн. задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Державного підприємства «Луганськвугілля» (код ЄДРПОУ 32473323) податковий борг на загальну суму 31052534,00 (тридцять один мільйон пятдесят дві тисячі пятсот тридцять чотири) грн., у тому числі по податку на прибуток підприємств та організацій, що перебувають у державній власності у розмірі 17001486,00 (сімнадцять мільйонів одна тисяча чотириста вісімдесят шість) грн. в особі: ВП «Луганськвуглепостачання» на суму 749204,40 грн., ВП «Управління по постачанню і збуту продукції» на суму 2720877,00 грн., ВП «Шахтоуправління «Луганське» на суму 11821044,95 грн., ДП «Луганськвугілля» на суму 1710359,65 грн., та частину прибутку (доходу) господарських організацій, що вилучається до бюджету в розмірі 14051048,00 (чотирнадцять мільйонів пятдесят одна тисяча сорок вісім) грн.

Встановити спосіб, строк і порядок виконання судового рішення шляхом розстрочення виконання судового рішення про стягнення з Державного підприємства «Луганськвугілля» податкового боргу на загальну суму 31052534,00 грн., з яких:

- 17001486,00 грн. з податку на прибуток підприємств та організацій, що перебувають у державній власності строком на пятнадцять років, в тому числі в особі:

-ВП «Луганськвуглепостачання» на суму 749204,40 грн. зі сплатою щомісяця починаючи з 20 січня 2012 року по 20 листопада 2026 року включно по 4162,24 грн. та сплатою 20 грудня 2026 року 4163,44 грн.;

-ВП «Управління по постачанню і збуту продукції» на суму 2720877,00 грн. зі сплатою щомісяця починаючи з 20 січня 2012 року по 20 листопада 2026 року включно по 15115,98 грн. та сплатою 20 грудня 2026 року 15116,58 грн.;

-ВП «Шахтоуправління «Луганське» на суму 11821044,95 грн. зі сплатою щомісяця починаючи з 20 січня 2012 року по 20 листопада 2026 року включно по 65672,47 грн. та сплатою 20 грудня 2026 року 65672,82 грн.;

-ДП «Луганськвугілля» на суму 1710359,65 грн. зі сплатою щомісяця починаючи з 20 січня 2012 року по 20 листопада 2026 року включно по 9502,00 грн. та сплатою 20 грудня 2026 року 9501,65 грн.;

- 14051048,00 грн. з прибутку (доходу) господарських організацій, що вилучається до бюджету строком на пятнадцять років зі сплатою щомісяця починаючи з січня 2012 року по листопад 2026 року включно по 78061,00 грн. та сплатою у грудні 2026 року 78129,00 грн.

Зобовязати Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Луганську внести відповідні зміни у картки особових рахунків Державного підприємства «Луганськвугілля».

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанову в повному обсязі складено 29 грудня 2010 року.

СуддяО.В. Солоніченко