Рішення № 133988651, 11.02.2026, Арбузинський районний суд Миколаївської області

Справа № 467/1551/25

2/467/58/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.02.2026 року Арбузинський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого - судді Явіци І.В.

за участю секретаря судового засідання Рожкової Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Арбузинка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Вимоги позивача та доводи на їх обґрунтування

Звернувшись до суду із вказаним позовом, представник позивача посилався на те, що 29 березня 2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 29.03.2025-100001796.

Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит в розмірі 29000 грн. строком на 140 дні по 15 серпня 2025 року, зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 1% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит та сплатою комісії у розмірі 15% від суми кредиту, що становить 4350 грн.

Умовами вказаного договору також передбачена неустойка в розмірі 290 грн., що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до умов договору кредитодавець надав позичальнику кредит шляхом перерахування позичальнику коштів на банківський рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача.

ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за кредитним договором виконало, перерахувавши 29 березня 2025 року на рахунок позичальника грошові кошти в розмірі 29000 грн., в той час як відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим утворилась заборгованість в розмірі 84425,31 грн., яка складається з: заборгованості по тілу кредиту в розмірі 28976,90 грн.; заборгованості по процентам в розмірі 36598,41 грн.; комісії в розмірі 4350 грн.; неустойки в розмірі 14500 грн.

Посилаючись на те, що відповідач належним чином умови кредитного договору не виконала, позивач через свого представника просила суд стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором в розмірі 84425,31 грн., судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Процесуальні дії у справі

Спрощене провадження за цими вимогами було відкрите ухвалою судді Арбузинського районного суду Миколаївської області від 29 жовтня 2025 року після отримання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання/перебування відповідача - фізичної особи.

Позиції сторін

Представник позивача в судове засідання не з`явилась, про його дату, час і місце повідомлялась належно кожного разу, згідно позовної заяви просила провести розгляд справи за відсутності представника позивача.

Відповідач до суду не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся шляхом направлення судових повісток за адресою зареєстрованого місця проживання. Представник відповідача до судового засідання надав суду заяву, згідно якої просив суд розгляд справи провести за його відсутності та відсутності відповідача. Згідно вказаної заяви, представник відповідача зазначив, що частково заперечує проти заявлених позовних вимог, в в`язку з чим надав письмові пояснення по справі.

Оскільки відповідач є військовослужбовцем за мобілізацією, посилаючись на приписи п. 15 ч. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та положення Закону України «Про споживе кредитування», представник відповідача вважав, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача процентів за користування кредитом, комісії та неустойки не підлягають задоволенню.

За такого, на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, позаяк, жоден із учасників справи у судовому засіданні присутнім не був.

Установлені фактичні обставини справи і зміст правовідносин з посиланням на докази, а також оцінка аргументів, наведених учасникам справи

У свою чергу, суд, дослідивши надані позивачем докази, оцінивши їх з точки зору належності і допустимості, а також достатності та взаємозв`язку, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому дослідженні доказів, виходив із такого.

Зокрема, суд установив, що 23 березня 2025 року ТОВ «Споживчий центр» було здійснено пропозицію про укладення кредитного договору (оферта) у порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», якою визначено порядок укладення електронного кредитного договору, умови надання і повернення кредиту, права та обов`язки сторін та іншу важливу інформацію щодо умов запропонованого договору.

В свою чергу, ОСОБА_1 29 березня 2025 року звернувся до ТОВ «Споживчий центр» з заявкою, яка є невід`ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), з якою він ознайомився 29 березня 2025 року, та становить електронний договір, згідно якої просив надати йому кредит в розмірі 29000 грн. строком на 140 днів, а саме до 15 серпня 2025 року, шляхом їх перерахування за реквізитами електронного платіжного засобу № 4731-21хх-хххх-2097.

При цьому ОСОБА_1 погодився, що процентна ставка є фіксованою та становить 1% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит.

Також, ОСОБА_1 погодився, що комісія пов`язана з наданням кредиту становить 15% від суми кредиту та дорівнює 43500 грн.

Згідно вказаної заявки від 29 березня 2025 року, ОСОБА_1 підтвердив, що йому надані та він отримав інформацію, зазначену в ч. 1, 5 ст. 7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», примірник цього договору, паспорт споживчого кредиту відповідно до Закону України «Про споживче кредитування».

Електронним підписом позичальника одноразовим ідентифікатором підтверджено прийняття пропозиції (акцепт) на укладення електронного кредитного договору, невід`ємною частиною якого є заявка до кредитного договору № 29.03.2025-100001796 від 29 березня 2025 року.

Згідно повідомлення ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 20 жовтня 2025 року, ТОВ «Споживчий центр» 29 березня 2025 року здійснило переказ грошових коштів в розмірі 29000 грн. на картку № НОМЕР_1 згідно кредитного договору № 29.03.2025-100001796, номер транзакції в системі iPay.ua - 694823779.

Проте, як слідує із матеріалів справи, відповідач умов укладеного кредитного договору належним чином не виконав, внаслідок чого, відповідно до довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором, ОСОБА_1 має заборгованість за договором № 29.03.2025-100001796 від 29 березня 2025 року в розмірі 84425,31 грн., яка складається з: основного боргу в розмірі 28976,90 грн.; процентів в розмірі 36598,41; комісії в розмірі 4350 грн.; неустойки в розмірі 14500 грн.

Тож, вирішуючи справу по суті, суд ураховував наступне.

Згідно ст. 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Стаття 627 ЦК України передбачає, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів Цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

При цьому, згідно ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно статті 12 ЗУ «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Частиною 12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» встановлено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Отже, між позивачем та ОСОБА_1 існували зобов`язальні правовідносини, які виникли із кредитного договору, та регулюються главою 71 ЦК України та загальними нормами Цивільного кодексу щодо зобов`язань.

Боржник зобов`язаний, як це передбачено ч. 1 ст. 527 ЦК України, виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України також передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Таким чином, у ракурсі установлених фактичних обставин щодо неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором та непогашення дійсної заборгованості, ураховуючи наведені вище правові норми, які регулюють відносини, що виникли між сторонами, суд вважає правомірними вимоги позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту в розмірі 28976,90 грн., розмір якої відповідачем та його представником не оспорювався.

Щодо стягнення заборгованості за комісією

Умовами кредитного договору, сторони погодили, що комісія пов`язана наданням кредиту, яка за економічною сутністю є платою за надання кредиту, становить 15% від суми кредиту та дорівнює 4350 грн., яку позичальник має сплати відповідно до графіку платежів двома платежами 11 квітня 2025 року та 25 квітня 2025 року.

Одночасно з цим, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

За приписами ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на додаткові та/або супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).

Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, п. 4 ч. 1 ст. та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління НБУ постановою від 11.02.2021 року № 16 затвердило Правила розрахунку небанківськими фінансовими установами України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.

Відповідно до Правил кредитодавець надає споживачу детальний перелік складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - за кількістю днів, щомісяця, щокварталу) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та/або супутніх послуг кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб за кожним платіжним періодом за формою, наведеною в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит у додатку 2 до цих Правил.

Кредитодавець має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги кредитодавця залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дають змогу змінювати процентну ставку та/або інші платежі за послуги кредитодавця, уключені до загальних витрат за споживчим кредитом, і такі зміни не можуть бути визначені на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил).

Аналізуючи умови пропозиції про укладення кредитного договору (кредитної лінії) (оферта) від 29 березня 2025 року, заявки до нього та відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), суд приходить до висновку про правомірність дій товариства щодо встановлення комісії за надання кредиту, оскільки укладеним між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем договором передбачено нарахування комісій за надання кредиту та включено суму нарахувань по комісій до графіку платежів.

Такий висновок суду узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

Підписанням кредитного договору позичальник підтвердив, що однозначно та безумовно прийняв пропозицію про укладення кредитного договору.

В свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про споживче кредитування», споживач має право протягом 14 календарних днів з дня укладення договору про споживчий кредит відмовитися від договору про споживчий кредит без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів.

Відповідач, ознайомившись з умовами кредитного договору, мав реальну можливість відмовитися від укладення останнього, проте не зробив цього.

З огляду на вищевикладене, суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь комісії в розмірі 4350 грн. такими, що підлягають задоволенню.

Щодо стягнення заборгованості за процентами

Згідно зі статтею 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

В свою чергу, відповідно до п. 15 ч. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 року №2102-ІХ, в Україні введений воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року станом на 30 діб, який в подальшому був неодноразово продовжений, зокрема й до теперішнього часу.

Як встановлено в судовому засіданні, відповідно до копії військового квита ОСОБА_1 та довідки військової частини НОМЕР_2 від 22 листопада 2025 року ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_2 оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Сухопутних військ Збройних Сил України з 07 травня 2024 року по теперішній час.

Таким чином, встановлено, що ОСОБА_1 проходить військову службу, будучи військовослужбовцем в період дії особливого періоду, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 року, в зв`язку з чим на відповідача поширюються гарантії, передбачені Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», зокрема й щодо не нарахування в період з 24 лютого 2022 року процентів за користування кредитом.

В зв`язку з зазначеним, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за процентами за користування кредитом задоволенню не підлягають.

Щодо стягнення неустойки

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (ч. 1 ст. 550 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договоромабо законом, зокрема сплата неустойки.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процентирічних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договоромабо законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Однак, відповідно до п. 15 ч. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період … - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками… не нараховуються.

Крім того, згідно підпункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Верховний суд у постанові Пленуму Верховного Суду від 07 лютого 2025 року № 6 зазначив, що пункт 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України не може розглядатись як порушення права кредитора на мирне володіння майном, оскільки такі заходи мають тимчасовий характер та спрямовані на захист інтересів боржника в умовах воєнного стану.

Таким чином, з урахуванням наведених вище правових норм, суд відхиляє вимоги позивача щодо стягнення з відповідача неустойки.

Як наслідок, цей позов підлягає частковому задоволенню.

Щодо питання розподілу судових витрат

За правилами ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збірпокладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням часткового задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача належить стягнути 956,36 грн. судового збору, що становить 39,48 відсотків задоволених вимог.

З цих підстав, керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 13, 76-81, 263-265 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 29.03.2025-100001796 від 29 березня 2025 року в розмірі 33 326 (тридцять три тисячі триста двадцять шість) грн. 90 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір у розмірі 956 (дев`ятсот п`ятдесят шість) грн. 36 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду протягом 30 днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони у справі:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (ЄДРПОУ 37356833, 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А);

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Суддя Ірина Явіца