Ухвала суду № 1339693, 16.10.2007, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

                                                                                              К-38348/06

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ             УКРАЇНИ

“16 ”    жовтня     2007 року                                                                                            м. Київ

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Фадєєвої Н.М.

Суддів:Маринчак Н.Є., Гордійчук М.П., Леонтович К.Г., Чалого С.Я.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу: Жмеринської об’єднаної державної податкової інспекції у Вінницькій області

на постанову господарського суду Вінницької області від 15 червня 2006 року та ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 30 листопада 2006 року

у справі  №12/29-06

за позовом  Жмеринської об’єднаної державної податкової інспекції у Вінницькій області

до1. Відкритого акціонерного товариства «Жмеринський елеватор»;

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «СП «Агро-Вінн»

провизнання угоди недійсною, -

встановив:

У грудні 2005 року позивач звернувся до господарського суду Вінницької області з позовом, у якому з урахуванням уточнених позовних вимог від 16.02.2006р. поставлено питання про визнання недійсною угоди, а саме, договору застави б/н від 12.07.2003р., укладеного між ВАТ «Жмеринський елеватор» та ТОВ «СП «Агро-Вінн» як такого, що не відповідає вимогам закону, на підставі ст. 48 ЦК України (у редакції 1963р.) та спонукання останнього повернути в ВАТ «Жмеринський елеватор» все майно, одержане за договором застави, а при неможливості –відшкодувати його вартість.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що договір, який є предметом позову було укладено під час дії податкової застави, що є порушенням п.8.6.3 ст.8 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» а також під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів на підставі Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Постановою господарського суду Вінницької області від 15 червня 2006р., залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного господарського суду від 30 листопада 2006р., у задоволенні позовних вимог було  відмовлено. Судові рішення мотивовані тим, що наявність податкового боргу в сумі 238867,38грн. не могла бути підставою для податкової застави на все нерухоме майно ВАТ «Жмеринський елеватор», оскільки відповідно до рішення Конституційного суду України від 24.03.2005р. у справі №1-9/2005 визначено, що розмір податкової застави повинен відповідати сумі податкового зобов’язання. Крім того, відмовляючи у задоволенні позовних вимог суди попередніх інстанцій вказали на ту обставину, що на час укладання спірного договору застави нерухоме майно ВАТ «Жмеринський елеватор» у податковій заставі не перебувало. Отже, суди дійшли висновку, що податкові зобов′язання ВАТ «Жмеринський елеватор» не стосуються договірних відносин між сторонами та не є підставою для визнання недійсним оспорюваної угоди.  

Не погоджуючись з рішеннями попередніх судових інстанцій, вказуючи на порушення норм матеріального та процесуального права, позивач звернувся із касаційною скаргою до суду касаційної інстанції, в якій поставлено питання про скасувати вищезазначені рішення та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, податковим органом було проведено позапланову документальну перевірку ВАТ «Жмеринський елеватор» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.12.2002р. по 01.03.2004р., про що складено акт №4-26-00953214 від 05.05.2004р..

Проведеною перевіркою було встановлено, що між ВАТ «Жмеринський елеватор»  (Позичальник) та ТОВ «СП «Агро-Вінн» (Позикодавець) було укладено договір №1 від 25.04.2003р. про надання безвідсоткової цільової поворотної позики в сумі 1000000,00грн.. Вказаний договір було виконано, про що є підтвердження в матеріалах справи. Згодом, 12.08.2003р. сторонами було укладено спірний договір застави б/н від 12.07.2003р., за умовами якого ВАТ «Жмеринський елеватор» у забезпечення повернення позики передавав ТОВ «СП «Агро-Вінн» 99/100 частин цілісного майнового комплексу загальною оціночною вартістю 1926640,00грн. за адресою: м.Жмеринка, вул.Барляєва,2.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, податкова заборгованість ВАТ «Жмеринський елеватор» на час укладання оспорюваної угоди про заставу складала 238867грн..

Наданий позивачем витяг з Державного реєстру застав рухомого майна від 28.12.2001р. свідчить про реєстрацію податкової застави рухомого майна і майнових прав ВАТ «Жмеринський елеватор» на суму 19277грн.. Будь-які зміни у цей реєстр не вносились.

Відповідно до п. 8.2.1 ст. 8 Закону України від 21.12.2000р. «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» виникає право податкової застави у разі несплати у строки, встановлені цим Законом, суми податкового зобов'язання, визначеної контролюючим органом, - з дня, наступного за останнім днем граничного строку такого погашення, визначеного у податковому повідомленні. Пунктом 8.3 вказаної норми зазначено, що податковий орган зобов'язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі застав.

Отже, контролюючий орган не належно скористався своїм правом відносно накладення податкової застави на майно  ВАТ «Жмеринський елеватор», і, таким чином, суди попередніх інстанцій обґрунтовано відмовили у задоволенні позову.

Щодо обґрунтувань касаційної скарги про незаконність угоди яка є предметом спору з тих підстав, що на час її здійснення  було введено мораторій на задоволення вимог кредиторів щодо майна ВАТ «Жмеринський елеватор», суд касаційної інстанції також погоджується з висновками першої та апеляційної інстанцій які дійшли висновку, що наявність мораторію на задоволення вимог кредиторів не позбавляє боржника права на укладення договору застави – тобто дана угода не суперечитьч.4 ст.12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Виходячи з визначення Закону України «Про заставу» застава – це спосіб забезпечення зобов’язань, а штраф та пеня – це покарання, тобто види відповідальності і ці поняття не є тотожними з точки зору відповідальності боржника, т.я. застава забезпечує зобов’язанняборжникав сумі взятого зобов’язанняпісля чого зобов’язання припиняється, а штраф та пеня застосовується як відповідальність за невиконане зобов’язання і не звільняє від виконання основного зобов’язання. Отже, застава не є санкцією за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань.

За таких обставин судова колегія касаційної інстанції погоджується з висновками попередніх судових інстанцій про відсутність підстав для визнання недійсною оспорюваної угоди.

 Отже, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Жмеринської об’єднаної державної податкової інспекції у Вінницькій області– залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Вінницької області від 15 червня 2006 року та ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 30 листопада 2006 року – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

   За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня  відкриття таких обставин.

Головуючий                                                     (підпис)

Судді                                                                (підписи)

З оригіналом згідно: