Справа № 2- 6
2010 рік
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2 листопада 2010 року. Теофіпольський районний суд Хмельницької області
в особі: головуючого - судді СТЕЦЮКА І.С.
при секретарі: РАДЧИШИНІЙ К.О.
з участю адвоката: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті ТЕОФІПОЛІ справу за позовом Закритого акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про звернення стягнення на предмет іпотеки та за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про визнання договору про іпотечний кредит та додаткової угоди до нього недійсними
В С Т А Н О В И В
Закрите акціонерне товариство Комерційнний банк "ПриватБанк", тепер Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк", (далі ПАТ "ПриватБанк" ) звернулося в суд із позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки вказуючи, що 17 березня 2008 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 був укладений договір кредиту відповідно якого ОСОБА_2 від ПАТ КБ "ПриватБанк" отримав кредит в сумі 252500 гривень зі сплатою 15% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 17 березня 2023 року.
Відповідно додаткової угоди до договору про іпотечний кредит від 18 серпня 2008 року сторони змінили валюту кредиту та залишок заборгованості в сумі 250806 грн. 15 коп. конвертували у долари США. Тому залишок заборгованості по договору про іпотечний кредит від 17 березня 2008 року станом на 18 серпня 2008 року складав 54228.36 доларів США. Відповідно до додаткової угоди до договору про іпотечний кредит відповідач зобовязувався до 17 числа кожного місяця здійснювати погашення кредиту та сплачувати відсотки за користування кредитом шляхом внесення щомісячного платежу у розмірі 1153.69 долара США.
В забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором 17 березня 2008 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та відповідачем ОСОБА_2 був укладений іпотечний договір (далі договір іпотеки) згідно якого ОСОБА_2 надав в іпотеку житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку на якій він розташований.
Оскільки свої зобов'язання щодо своєчасного повернення кредиту та плати за користування кредитом відповідач ОСОБА_2 не виконував станом на 17 березня 2009 року у нього перед позивачем виникла заборгованість у доларах США в сумі 54040.35 що у гривневому еквіваленті складає 411863 грн. 13 коп. у тому числі заборгованість за кредитом 52686.43 доларів США; 866.15 доларів США заборгованість по відсотках за користування кредитом; 371.87 доларів США заборгованість по комісії за користування кредитом та 115.90 доларів США пені за несвоєчасність виконання зобовязань за договором.
З метою виконання зобовязань за кредитним договором між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 був укладений договір поруки відповідно п. 2, п. 4 ОСОБА_3 виступила поручителем ОСОБА_2 і прийняла на себе зобовязання у випадку невиконання боржником зобовязань за кредитним договором нести відповідальність разом з боржником у солідарному порядку.
У звязку із тим що у житловому будинку який є предметом іпотеки крім ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проживали і ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 суд визнав їх відповідачами за цим позовом.
У звязку із тим, що відповідач ОСОБА_2 своїх зобовязань щодо погашення кредиту не виконує, виходячи із вимог п. 2.3.7 договору іпотеки та ч. 1 ст. 33 закону України «Про іпотеку», ПАТ КБ «ПриватБанк» просило звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом його продажу позивачем з укладанням від імені ОСОБА_2 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем з отриманням витягу з державного реєстру прав власності, а також наданням ЗАТ КБ «ПриватБанк» всіх повноважень необхідних для здійснення продажу а також виселити всіх громадян, які зареєстровані і проживають у цьому будинку із зняттям їх з реєстраційного обліку.
Під час судового розгляду позивач відмовився від позовних вимог щодо звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення відповідачів із житлового будинку, просив суд прийняти відмову від позову у частині що стосується звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення відповідачів, однак просив суд стягнути із відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у солідарному порядку заборгованість у розмірі 67401.93 доларів США та судові витрати.
Представник відповідача заперечень проти прийняття судом відмови від позову не заявив.
Приймаючи до уваги що відмова від позову закону не суперечить, прав та законних інтересів інших осіб не порушує. Наслідки відмови від позову позивачу розяснені і зрозумілі суд прийняв відмову.
29 липня 2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ПАТ КБ «ПриватБанк» про визнання договору про іпотечний кредит та додаткової угоди до нього недійсними.
Ухвалою суду від 29 вересня 2010 року цивільні справи були обєднані у одне провадження.
У судовому засіданні представник ОСОБА_2 просив позов про визнання договору про іпотечний кредит та додаткової угоди до нього недійсними залишити без розгляду.
Ухвалою суду від 2 листопада 2010 року позовна заява ОСОБА_2 була залишена без розгляду.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_7 позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором підтримав і пояснив, що 17 березня 2008 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 був укладений договір кредиту відповідно якого ОСОБА_2 від ПАТ КБ "ПриватБанк" отримав кредит в сумі 252500 гривень.
Відповідно до додаткової угоди до договору про іпотечний кредит від 18 серпня 2008 року сторони змінили валюту кредиту та залишок заборгованості конвертувати у долари США. Тому залишок заборгованості по договору про іпотечний кредит від 17 березня 2008 року станом на 29 липня 2010 року складав 67401.93 доларів США. Відповідно до додаткової угоди до договору про іпотечний кредит відповідач зобовязувався до 17 числа кожного місяця здійснювати погашення кредиту та сплачувати відсотки за користування кредитом шляхом внесення щомісячного платежу у розмірі 1153.69 долара США.
Однак відповідач свої зобов'язання не виконує і погашення кредиту та сплату відсотків за користування ним відповідно умов договору не проводить.
Оскільки відповідач ОСОБА_3 відповідно договору поруки є поручителем боржника просив суд стягнути заборгованість з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у солідарному порядку.
Представник відповідача ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав. Із його пояснень встановлено, що дійсно ОСОБА_2 отримав у позивача кредит в сумі 252500 гривень на строк до 2023 року. Однак матеріальне становище відповідача як приватного підприємця значно погіршилося однак він як добросовісний боржник перед судовим засіданням провів часткове погашення боргу. ОСОБА_2 неодноразово просив позивача про реструктуризацію боргу проте його прохання задоволене не було. Тому через важке матеріальне становище він не має змоги проводити погашення боргу відповідно умов договору. Просив позов залишити без задоволення.
При задоволенні позову про стягнення заборгованості просив суд зарахувати у рахунок погашення боргу 500 доларів США які ОСОБА_2 вніс на рахунок позивача 1 листопада 2010 року.
Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, вчасно повідомлені про дату та місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомлення про вручення їм повісток 21 жовтня 2010 року у судове засідання не зявилися, про причину неявки та про необхідність розгляду справи у їх присутності суд не повідомили. Виходячи з наведеного, приймаючи до уваги що у матеріалах справи є достатньо доказів для її вирішення суд приходить до висновку про необхідність розгляду справи за відсутності вказаних осіб.
У судовому засіданні встановлено, що відповідачка ОСОБА_6 про час та місце розгляду справи у встановленому порядку повідомлена не була. Приймаючи до уваги що від вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки та про виселення відповідачів із житлового будинку у звязку із чим ОСОБА_6 була визнана відповідачем позивач відмовився суд приходить до висновку про необхідність розгляду справи за відсутності відповідачки ОСОБА_6
Вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача ОСОБА_2, вивчивши матеріали справи суд прийшов до висновку про те що позов необхідно задовольнити.
В судовому засіданні знайшов підтвердження той факт, що 17 березня 2008 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір кредиту відповідно якого ОСОБА_2 отримав від позивача кредит в сумі 252500 гривень та, відповідно п. 2.4 договору про іпотечний кредит прийняв на себе зобов'язання щомісячно погашати вказаний кредит та пов'язані з ним платежі і провести повну його виплату до 17 березня 2023 року та сплатити відсотки за користування кредитом.
Як встановлено у судовому засіданні з метою забезпечення виконання зобовязань по сплаті кредиту відповідачем ОСОБА_2 між ПАТ «ПриватБанк» та відповідачкою ОСОБА_3 був укладений договір поруки відповідно якого вона прийняла на себе зобовязання щодо погашення заборгованості разом з боржником у солідарному порядку.
В судовому засіданні знайшов підтвердження факт ухилення відповідача ОСОБА_2 від виконання своїх зобов'язань щодо щомісячного погашення кредиту.
Відповідно ст..ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України і одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ст.. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Ст. 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.. а п. 6 договору поруки встановлено, що у разі невиконання позичальником умов основного зобовязання в строк, поручитель повинен виконати основне зобовязання за письмовою вимогою банку протягом 5 днів з моменту невиконання позичальником своїх зобовязань
В судовому засіданні встановлено, що письмові вимоги позивача щодо виконання зобовязання про погашення заборгованості відповідачами не виконані.
Суд вважає необхідним у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором зарахувати 500 доларів США внесених на рахунок позивача відповідачем ОСОБА_2 1 листопада 2010 року.
У звязку із цим розмір стягнень, які необхідно провести із відповідачів складає 66901.93 доларів США ( 67401.93 500 = 66901.93) що у гривневому еквіваленті складає 529709 грн. 41 коп. в тому числі 50392.91 доларів США або ж 398995 грн. 94 коп. заборгованість з основного боргу; 5479. 87 доларів США (5970 500= 5470.87) або ж 43316 грн. 70 коп. заборгованість за процентами за користування кредитом, 2326.90 доларів США або ж 18423 грн. 70 коп. комісії за користування кредитом, 2583.80 доларів США або ж 20457 грн. 76 коп. пені та 6127.45 доларів США або ж 48515 грн. 31 коп. штрафу (процентна складова).
Відмова відповідачів від повернення боргу порушує майнові права позивача.
Виходячи з наведеного, керуючись ст..ст. 509, 525, 526, 530, 546, 549-552, 554, 610, 611, 1049, 1050, 1054 ЦК, ст..ст. 10, 60, 179, 213 ЦПК України, районний суд
В И Р І Ш И В
Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу за кредитним договором задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_2, ОСОБА_3 у солідарному порядку на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" ( 49094, м. Дніпропетровськ, вул.. Набережна Перемоги, 50, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570 рахунок для погашення заборгованості 29092829003111, рахунок для відшкодування судових витрат № 64993919400001) 50392.91 доларів США або ж 398995 грн. 94 коп. заборгованості з основного боргу; 5479. 87 доларів США або ж 43316 грн. 70 коп. заборгованості за процентами за користування кредитом, 2326.90 доларів США або ж 18423 грн. 70 коп. комісії за користування кредитом, 2583.80 доларів США або ж 20457 грн. 76 коп. пені та 6127.45 доларів США або ж 48515 грн. 31 коп. штрафу (процентна складова) а разом 66901.93 доларів США що у гривневому еквіваленті складає 529709 грн. 41 коп. а також 1700 гривню судових витрат та 150 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи а всього 531559 гривень 41 копійку (пятсот тридцять одну тисячу пятсот пятдесят девять грн.. 41 коп.).
Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Апеляційного суду Хмельницької області через районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи які беруть участь у справі однак були відсутні у судовому засіданні під час проголошення рішення можуть оскаржити його протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий
Судове рішення № 13396757, Теофіпольський районний суд Хмельницької області було прийнято 02.11.2010. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2-6. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: