Ухвала суду № 133961584, 05.02.2026, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/320/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" лютого 2026 р. суддя Полтавського районного суду Полтавської області Стрюк Л.І., розглянувши матеріали позовної заяви Публічного акціонерного товариства «МТБ Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсними фраудаторних правочинів та відновлення становища, яке існувало до порушення, шляхом повернення права власності на майно, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсними фраудаторних правочинів та відновлення становища, яке існувало до порушення, шляхом повернення права власності на майно.

Позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 175 та 177 ЦПК України з огляду на таке.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2026 установлено у розмірі 3 328 грн.

За змістом частини третьої статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Стаття 175 ЦПК України містить положення, за яким у позовній заяві має зазначатися ціна позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються або оспорюються.

Згідно з ч. 1 ст. 176 ЦПК України, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна. Це означає, що вартість майна, щодо якого виникає спір, є грошовим виразом майнових вимог позивача і використовується для розрахунку судового збору.

Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову.

Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна у зв`язку з вимогами про визнання недійсним договору дарування - як рухомих речей, так і нерухомості, - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19 вказано, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.

Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (наведену правову позицію, зокрема, викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 907/9/17).

Зазначене також відповідає висновкам Верховного Суду, наведеним у постановах від 15.04.2019 у справі № 918/484/18, від 12.12.2019 у справі № 908/31/19, від 12.09.2018 у справі № 922/3655/16 та від 16.03.2020 у справі № 910/16651/19.

Крім того, Верховний Суд зазначає, що за умови, що позовну вимогу заявлено про визнання правочину недійсним без застосування наслідків такої недійсності, судовий збір сплачується як з немайнового спору. За позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину судовий збір сплачується залежно від вартості майна (суми коштів), стосовно якого (якої) заявлено вимогу. У випадку об`єднання відповідних вимог судовий збір підлягає сплаті з вимог як немайнового, так і майнового характеру (така правова позиція узгоджується з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 09.04.2019 у справі № 916/368/18, ухвалі Верховного Суду від 09.03.2023 у справі № 910/18376/20 (918/339/22).

Оскільки позовна заява заявлена до осіб щодо визнання недійсним правочинів та застосування недійсності правочинів (а саме повернення права власності на майно), то такий спір вважається поданим з немайновими та майновими позовними вимогами в якому в обов`язковому порядку вказується ціна позову з обґрунтуванням та підтвердженням відповідними документами.

Відтак, позивачу необхідно надати уточнену позовну заяву з визначеною ціною позову та обґрунтування такох ціни з посиланням на документи, що визначають ціну майна та надати суду підтвердження направлення копії уточненої позовної заяви учасникам справи.

Без усунення вказаних недоліків заява не може бути прийнята до провадження суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. 185 ЦПК України,

УХВАЛИЛА:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «МТБ Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсними фраудаторних правочинів та відновлення становища, яке існувало до порушення, шляхом повернення права власності на майно залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків сім днів з моменту отримання копії ухвали.

Попередити позивача, що в разі невиконання ухвали суду у встановлені строки позовна заява буде вважатись неподаною та повернута позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя:Л. І. Стрюк