Рішення № 133958430, 10.02.2026, Романівський районний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Романівський районний суд Житомирської області

290/1352/25

2/290/201/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

10 лютого 2026 рокуселище Романів

Романівський районний суд Житомирської області в складі судді Шакалова А.В., розглянувши цивільну справу за позовною заявою ТОВ "Споживчий центр", ЄДРПОУ: 37356833, вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ, 01032 до ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором ,-

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2025 року представник ТОВ "Споживчий центр" звернувся до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 , в якій просив стягнути з останнього на користь ТОВ "Споживчий центр" заборгованість за Кредитним договором №02.11.2023-010000087 у розмірі 17 597,88 грн., з яких: 8400 грн - сума заборгованості по тілу кредиту, 7937,90 грн.- сума заборгованості за процентами, заборгованість за комісією 1260 грн.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що 02.11.2023 між ТОВ "Споживчий центр" та ОСОБА_1 укладений Кредитний договір №02.11.2023-010000087 шляхом підписання Заявки, що є невід`ємною частиною Договору. Відповідно до його умов Договору ТОВ "Споживчий центр" надало відповідачу кредит у розмірі 8400 грн, строком на 70 днів. У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за кредитним договором виникла заборгованість станом на дату подачі позову у розмірі 17 597,88 грн., з яких: 8400 грн - сума заборгованості по тілу кредиту, 7937,90 грн.- сума заборгованості за процентами, заборгованість за комісією 1260 грн.

Оскільки відповідач має непогашену кредитну заборгованість перед позивачем, представник звернувся до суду з даним позовом.

03 грудня 2025 року ухвалою судді відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Судом направлено сторонам ухвалу про відкриття провадження.

Конверт, що направлявся на адресу відповідача повернувся до суду з поштовою довідкою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Ухвалою суду від 27 січня 2026 року ухвалено розмістити оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України по відкриття провадження у цій справі.

Відповідно до п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Згідно з ч. 11 ст. 128 ЦПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Отже, суд здійснено всі заходи передбачені ЦПК для повідомлення відповідача про розгляд справи. З урахуванням вимог п. 3, ч. 8, ст. 128 та ч. 11 ст. 128 ЦПК України відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений про розгляд справи

З урахуванням викладеного, відсутності клопотань сторін про призначення розгляду справи в судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що 02.11.2023 між ТОВ "Споживчий центр" та відповідачем укладений Кредитний договір №02.11.2023-010000087 шляхом підписання Заявки, що є невід`ємною частиною Договору. Відповідно до його умов ТОВ "Споживчий центр" надало відповідачу кредит у розмірі 8400 грн. зі сплатою відсотків у розмірі 1,35% за день користування кредитом терміном на 70 днів.

Частиною 3 ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша ст. 1048 ЦК України).

Згідно з ч. 2 ст. 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

З огляду на зміст ст.ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Вимогами ч. 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини четвертої ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування», у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі. Якщо кредитодавець, відповідно до умов договору про споживчий кредит, вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу.

Частиною другою ст. 1050 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) передбачено: якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то, в разі прострочення повернення чергової частини, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому, відповідно до статті 1048 ЦК України.

ТОВ «Споживчий центр» звернулося до суду із позовом про стягнення ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором, який був підписаний сторонами.

Кредитний договір, як і договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

З матеріалів справи вбачається, що 02.11.2023 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено Заява Договір № 02.11.2023-010000087 про приєднання до Договору, відповідно до умов якого кредитодавець надав позичальнику кредитні кошти в розмірі 8400 гривень.

ТОВ «Споживчий центр» стверджує, що за кредитним договором надав ОСОБА_1 кредит у вищевказаному розмірі шляхом перерахування коштів на рахунок відповідача. Разом із позовною заявою на підтвердження виконання умов договору позивач надав квитанцію платіжної компанії «LIQPAY» №O_6FA5AFB09538C14481991BB20784A7059271 від 30.08.2023 про переказ коштів у сумі 11 000 грн. на картку НОМЕР_2 з призначенням операції «Видача за договором №30.08.2023-100003587».

Дослідивши дану квитанцію як доказ підтвердження перерахунку коштів відповідачу, судом встановлено, що така квитанція не відповідає договору, що укладений між позивачем та відповідачем, оскільки дана квитанція підтверджує переказ за договором, що має розбіжність із датою, сумою коштів та номером договору, за яким позивач просить стягнути заборгованість з відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З урахуванням викладеного вище, дослідивши позовну заяву, додатки до неї, суд встановив, що вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором не можуть бути задоволені, оскільки позивачем не надано підтвердження грошового переказу на рахунок відповідача кредитних коштів відповідно до умов договору.

Враховуючи викладене та оцінюючи належність, допустимість кожного доказу окремо, достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, розглянувши справу в межах заявлених вимог, суд дійшов висновку про відмову у стягненні з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 17597,88 грн. та судових витрат пов`язаних з розглядом справи.

Керуючись ст.ст. 2-5, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Романівський районний суд Житомирської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення виготовлено 10.02.2026.

СуддяАндрій ШАКАЛОВ