Рішення № 13395679, 30.12.2010, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.12.2010 Справа № 7/125-2010

за позовом Військового прокурора Ужгородського гарнізону в інтересах держави в особі Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Міністерства з надзвичайних ситуацій України в Закарпатській області, м. Ужгород

до товариства з обмеженою відповідальністю „Цетан-плюс”, м. Ужгород

про стягнення 2 247,67 грн.,

Головуючий: суддя Швед С.Б.

секретар судового засідання –Анісімова І.Ю.;

Хитрик Б.В., помічник військового прокурора( дов. 13.10.2010 р.);

Носова Г.В., представник Аварійно-рятувального загону спеціального призначення ( дов. 10.03.2010 р. № 105)

ВСТАНОВИВ:

Військовий прокурор Ужгородського гарнізону в інтересах держави в особі Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Міністерства з надзвичайних ситуацій України в Закарпатській області звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Цетан-плюс” про стягнення 2 247,67 грн. (в т.ч. 1911,98грн.- основний борг, 184, 51грн.-пеня, 108,41грн.- інфляційні нарахування; 42,77 грн. –три проценти річних) заборгованості за організацію та здійснення аварійно-рятувального обслуговування.

Представник позивача та прокурор позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, заперечень проти позову не надав, свого представника у судове засідання не направив, тому справа розглянута за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши подані по справі доказові матеріали, суд констатує наступне:

Між Аварійно-рятувальним загоном спеціального призначення Головного управління Міністерства з надзвичайних ситуацій України в Закарпатській області (Аварійно-рятувальна служба) та товариством з обмеженою відповідальністю „Цетан-плюс” (Об’єкт) 09.09.2009р. було укладено Договір №125 на постійне та обов’язкове обслуговування державними аварійно-рятувальними службами об’єктів та окремих територій (далі –Договір, а.с.7-9).

Предметом Договору є організація та здійснення Аварійно-рятувальною службою аварійно-рятувального обслуговування Об’єкта з метою своєчасного реагування та виконання аварійно-рятувальних робіт при виникненні на Об’єкті надзвичайної ситуації, а також профілактичної роботи із запобіганням виникненню надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, спрямованої на поліпшення техногенної безпеки об’єктів та підвищення рівня підготовленості об’єкта до рятування людей та ліквідації надзвичайних ситуацій.

Відповідно до п.п.4.1 Договору вартість функціонування структурних підрозділів Аварійно-рятувальної служби у режимі постійної готовності до виконання необхідного комплексу аварійно-рятувальних робіт в умовах надзвичайної ситуації або загрози її виникнення у кількості однієї оперативної одиниці складає 3277,68грн. на рік. Ця вартість встановлена сторонами на основі розрахунку (калькуляції (а.с. 10-11)) відповідно до Порядку визначення розмірів оплати послуг з обслуговування об’єктів та окремих територій державними аварійно-рятувальними службами.

Фактичне надання послуг за предметом договору на суму 1911,98грн. підтверджується підписаними сторонами актами виконання умов Договору за жовтень 2009р.-квітень2010р. та рахунками про оплату (а.с. 18-22).

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина друга ст. 625 Цивільного кодексу України).

Враховуючи невиконання відповідачем взятих на себе зобов’язань по оплаті вартості наданих послуг та підтвердження наявної заборгованості належними та допустимими доказами, позов підлягає задоволенню в частині присудження до стягнення з відповідача суми 1911,98 грн. основного боргу; 108,02грн. інфляційних нарахувань; 43,00 грн. річних.

Що стосується нарахованої позивачем на підставі п. 5.3 Договору та ст.ст. 549 –551 Цивільного кодексу України пені за порушення строків розрахунків за надані послуги у сумі 184,51 грн., то позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню частково зі зменшенням розміру пені до стягнення до суми 137,00 грн., оскільки заявлений позивачем до стягнення її первісний розмір не співрозмірний матеріальним втратам від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та компенсаційній платі за користування боржником чужими грошовими коштами, позовні вимоги щодо стягнення яких задоволені у повному обсязі (частина третя ст. 551 Цивільного кодексу України, п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково у сумі 2 200,00 грн. (в т.ч. 1911,98 грн. –основний борг; 108,02 грн.- інфляційні нарахування; 43, 00 грн. –три проценти річних) 137,00 грн. –пеня за прострочку платежів).

Судові витрати по справі у сумі 338,00 грн. (в т.ч. 102,00 грн. –по держмиту; 236,00 грн. –по інформаційно –технічному забезпеченню судового процесу) підлягають віднесенню на відповідача (частина друга статті 49 ГПК України).

На підставі викладеного, керуючись статтями 8, 124, 129 Конституції України, статями 43, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов військового прокурора задоволити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Цетан-плюс” ( м. Ужгород, пл. Народна, 5/43, код 31656101):

2.1. на користь Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Міністерства з надзвичайних ситуацій України в Закарпатській області (м. Ужгород, вул. Верещагіна, 18, код 08588688) суму 2 200,00 грн. (дві тисячі двісті гривень 00 коп.) заборгованості (в т.ч. 1911,98 грн. –основний борг; 108,02 грн.- інфляційні нарахування; 43, 00 грн. –три проценти річних); 137,00 грн. - пеня,

2.2. до Державного бюджету України суму 338,00грн. (триста тридцять гривень) судових витрат (у т.ч. 102,00грн. - держмито; 236,00 грн. –витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу).

3. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 85 Господарського процесуального кодексу України, і підлягає обов’язковому виконанню на території України.

Суддя С.Б. Швед