Рішення № 13395635, 21.12.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 313

РІШЕННЯ

Іменем України

21.12.2010Справа №2-24/5014-2010 За позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул..Шолуденка, 1)

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Об'єднання Транс-Континенталь" (97300, АР Крим, смт Кіровське, вул..Р.Люксембург, 92-а)

про стягнення 84 657,67 грн.

Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача не зявився.

Від відповідача Демянович К.С., представник за довіреністю від 22.12.2010р. №4, паспорт НОМЕР_1 виданий 25.06.2002р.

Обставини справи:

30.07.2008р. між позивачем та відповідачем був укладений договір на постачання природного газу №06/08-823. На виконання умов договору позивач поставив відповідачу природний газ на загальну суму 100388,10грн. Відповідач свої зобовязання у встановлені у договорі строки не виконав, борг за отриманий природний газ сплачував невчасно, розрахувався частково у розмірі 35445,11грн. Таким чином, станом на теперішній час за відповідачем склалась заборгованість у сумі: 64942,99грн. основного боргу, інфляції 10455,64грн., 3% річних 3380,47грн., що загалом складає 84657,67грн.

Відповідач у відзиві на позов повідомив про те, що він, не маючи можливості впливу на здійснення уповноваженим державою банком обовязків по перерахуванню коштів за спожитий населенням природний газ та здійснення розрахунків з ДК «Газ України», яка власником газу, не може згідно ст.. ст.. 611, 625 ЦК України нести відповідальність за невиконання обовязків, які не приймало.

Крім того відповідач вважає, що розрахунок заборгованості здійснений позивачем неправильно, оскільки ціна газу не відповідає ціни, яка вказана у договорі, а п. 5.1 договору є нікчемним, оскільки суперечить чинному законодавству України.

На підставі викладеного, просить у позові відмовити.

Також представником позивача заявлено письмове клопотання про продовження строку розгляду справи на підставі приписів ст..69 ГПК України.

Вказане клопотання судом було задоволене та ухвалою від 30.11.2010 р. строк розгляду справи було продовжено до 26.12.2010 р.

08.12.2010 р. в судовому засіданні було оголошено перерву до 14.12.2010 р. Після перерви судове засідання продовжено.

14.12.2010 р. в судовому засіданні було оголошено перерву до 21.12.2010 р. після перерви судове засідання продовжено.

Позивач явку представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином.

Відповідач проти позовних вимог заперечував по мотивам, викладеним у відзиві на позов.

Розгляд справи відкладався та оголошувалася перерва, в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника відповідача, суд

ВСТАНОВИВ :

30.07.2008 р. між позивачем по справі ( Постачальник ) та відповідачем по справі (Покупець ) був укладений договір №06/08 823 на постачання природного газу.

Відповідно до п. 1.1 вказаного Договору постачальник зобовязався передати у власність покупцю в 2008 р. природний газ з урахуванням можливих обсягів розбалансування газу ( відтоків/притоків ), а покупець зобовязався прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.

Відповідно до п. 2.1 вказаного договору постачальник передає покупцеві в 2008 р. газ з урахуванням можливих обсягів розбалансування газу в обсязі 955,000 тис. куб. м.

Відповідно до п. 4.1 вказаного договору ціна за 1000 куб. м. газу, без врахування вартості транспортування газу територією України, без врахування тарифу на постачання газу розподільчими трубопроводами покупця та без врахування 4% цільової надбавки до тарифу на газ становить:

Газ, який використовується населенням за умови, що с поживання не перевищує 2500 куб. м. на рік:

-при наявності газових лічильників 139,1346 грн., крім ПДВ;

-при відсутності газових лічильників 163,1731 грн., крім ПДВ;

-можливих обсягів розбалансування газу 163,1731 грн., крім ПДВ;

газ, який використовується населенням за умови, що споживання не перевищує 6000 куб. м. на рік:

-при наявності газових лічильників 269,7436 грн., крім ПДВ;

-при відсутності газових лічильників 308,2051 грн., крім ПДВ;

-можливих обсягів розбалансування газу 308,2051 грн., крім ПДВ;

газ, який використовується населенням за умови, що споживання не перевищує 12000 куб. м. на рік:

-при наявності газових лічильників 671,9872 грн., крім ПДВ;

-при відсутності газових лічильників 750,5128 грн., крім ПДВ;

-можливих обсягів розбалансування газу 750,5128 грн., крім ПДВ;

газ, який використовується населенням за умови, що споживання перевищує 12000 куб. м. на рік:

-при наявності газових лічильників 826,6346 грн., крім ПДВ;

-при відсутності газових лічильників 920,3846 грн., крім ПДВ;

-можливих обсягів розбалансування газу 920,3846 грн., крім ПДВ.

Відповідно до п. 4.2 вказаного договору загальна вартість даного договору складається з сум вартості місячних поставок газу.

В подальшому ціна газу сторонами неодноразово змінювалася, що підтверджується наявними в матеріалах справи Додатковими угодами №1 від 29.08.2008 р. і №2 від 30.09.2008 р. ( а. с. 23 26 ).

Відповідно до п. 3.3 вказаного договору поставки №06/08 823 сторони дійшли згоди про те, що приймання передача газу, поставленого постачальником покупцеві у відповідному місяці, оформлюється щомісячними актами приймання передачи газу, в яких визначається обсяг фактично переданого газу. В акті приймання передачі газу окремими рядками визначається обсяг притоків і відтоків газу.

Відповідно до п. 3.4 вказаного договору не пізніше 5 ого числа місяця, наступного за місяцем поставки газу, покупець зобовязується надати постачальнику два примірника акту приймання передачі газу, підписаного та скріпленого печаткою.

Акти приймання передачі газу є підставою для остаточних розрахунків.

Судом встановлено, що за період з серпня 2008 р. по грудень 2008 р. позивачем було поставлено відповідачу природний газ на загальну суму 100388,10 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання передачі природного газу за серпень 2008 р. на суму 1700,08 грн., за вересень 2008 р. на суму 2532,70 грн., за жовтень 2008 р. на суму 9781,21 грн., за листопад 2008 р. на суму 21562,24 грн. і за грудень 2008 р. на суму 64811,91 грн., які були підписані представниками обох сторін та завірені відповідними печатками ( а. с. 27 31 ).

Відповідно до п. 5.1 вищевказаного договору поставки №06/08 823 оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 10 ого числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами Договору.

Однак відповідач взяті на себе зобовязання щодо сплати придбаного природного газу виконав частково, сплативши лише 35445,11 грн., що привело до виникнення заборгованості у розмірі 64942,99 грн.

Відповідач не погоджується з сумою боргу та вказує на те, що він не мав жодного відношення як до визначення розміру коштів, що мають бути перераховані позивачу, так і до строків та обсягів їх перерахування. За даними бухгалтерського обліку відповідача кошти споживачів за отриманий природний газ надійшли на відкритий в Державного Ощадному банку України рахунок зі спеціальним режимом використання в повному обсязі. Подальший їх розподіл між власником природного газу, постачальником газу за регульованим тарифом та ліцензіатом з транспортування природного газу здійснював уповноважений державною банк.

Таким чином, відповідач вважає, що він, не маючи можливості впливу на здійснення уповноваженим державою банком обовязків по перерахуванню коштів за спожитий населенням природний газ та здійснення розрахунків з ДК «Газ України», як власником газу, не може згідно ст.. ст.. 611, 625 ЦК України нести відповідальність за невиконання обовязків, які не приймав. При цьому відповідач посилається на Постанову КМУ №247 від 26.03.2008 р. «Про вдосконалення порядку розрахунків за спожитий природний газ населенням та установами і організаціями, які фінансуються з державного і місцевих бюджетів».

У додаткових поясненнях до відзиву від 17.11.2010 р. відповідач також посилається на те, що п. 5.1 договору постачання природного газу №06/08 823є нікчемним. оскільки суперечить чинному законодавству України в частині поточної оплати за газ протягом місяця поставки та визначенні строку остаточного розрахунку за фактично переданий газ і надалі застосовується позивачем як основа у розрахунку штрафних санкцій. Відповідач вказує на те, що порядок розрахунків за природний газ встановлюється не договором, а актом цивільного законодавства. Час розрахунку за спожитий природний газ регулюється п. 9 «Тимчасового положення про порядок проведення розрахунків за надання населенню послуг з газопостачання в умовах використання лічильників природного газу ( будинкових або групи будинків «)», затвердженого Постановою КМУ від 16.05.2010 р. №620, а саме не пізніше 10 ого числа наступного за споживанням газу.

Суд вказані доводи до уваги не приймає з урахуванням наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Вказана Постанова КМУ від 26.03.2008 №247 «Про вдосконалення порядку розрахунків за спожитий газ населенням та установами і організаціями, які фінансуються з державного і місцевих бюджетів» прийнята з метою вдосконалення розрахунків за спожитий природний газ та у зв'язку з реформуванням нафтогазового комплексу України, якою постановлено відкрити в уповноважених банках розподільні рахунки газозбутовим і газотранспортним підприємствам НАК «Нафтогаз України» та консолідований розподільний рахунок ДК «Торговий дім «Газ України» для зарахування коштів, які надходять за використаний природний газ від усіх категорій споживачів.

Пунктом 3 частини 3 вказаної постанови передбачено, що алгоритм (порядок) розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожитий природний газ від населення і бюджетних установ (далі - алгоритм розподілу коштів), та нормативи перерахування коштів із зазначених поточних рахунків на поточні рахунки газотранспортних, газорозподільних, газопостачальних підприємств, дочірньої компанії "Газ України" і державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз" затверджуються Національною комісією регулювання електроенергетики.

Отже, Постанова лише зобов'язує газопостачальні підприємства та їх структурні підрозділи відкрити спеціальні рахунки, на які будуть зараховуватись кошти від споживачів природного газу та посилається на алгоритм розподілу коштів згідно якого ці кошти розподіляються між газозбутовими та газотранспортними підприємствами.

Таким чином, прийняття Постанови обумовлено мобілізуванням розподілу та отримання коштів між підприємствами, які постачають та транспортують природний газ кінцевим споживачам. Тобто, Постанова не містить норми, яка б встановлювала строки розрахунків за спожитий газ між сторонами в договорах поставки газу, та не містить заборони щодо його включення в якості умови до договору.

На виконання Постанови Національною комісією регулювання енергетики України затверджено Алгоритм розподілу коштів, але цей алгоритм лише визначає послідовність дій підприємств та банків, що їх обслуговують, при надходженні коштів на розподільні рахунки підприємств за поставлений природний газ.

Зміст цих послідовних дій визначений у п. 3 Алгоритму розподілу коштів, який містить формули згідно яких, розраховуються у відсотковому відношенні нормативи перерахування грошових коштів з розподільних рахунків на поточні газозбутових підприємств, з розподільних рахунків на консолідований розподільний рахунок.

Пунктом 1.2 Алгоритму зазначено, що положення цього Алгоритму не включає питання, пов'язані з усуненням заборгованості споживачів за спожитий природний газ та остаточного розрахунку газопостачальних підприємств із власником природного газу/газотранспортннми організаціями відповідно до умов укладених договорів.

Таким чином, цей Алгоритм не впливає на домовленість сторін за договором щодо строків оплати вартості поставленого природного газу та не припиняє зобов'язання боржника по оплаті боргу кредитору, в тому числі шляхом реалізації свого права на стягнення боргу зі споживачів природного газу.

Отже, Алгоритм розподілу коштів теж, як і Постанова КМУ від 26.03.08 № 247, не визначає строків, в межах яких повинні розраховуватись між собою газопостачальні підприємства (ТОВ «Обєднання Транс - Континенталь») з ДК «Газ України» за укладеними між ними договорами.

Відповідач також зауважує на тому, що грошові кошти, що були сплачені за газ, придбаний в грудні 2008 р., сплачувалися та надходили на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання в січні 2009 р., а тому уповноважений банк повинен був здійснити їх розподіл відповідно до затвердженого НКРЕ нормативу розподілу, що складався відповідачем в листопаді 2008 р. на грудень 2008 р. Однак в звязку з тим, що з 01.01.2009 р. дія договору поставки газу, укладеного між сторонами по справі, була припинена, а газ почало надавати ДАК «Чорморнафтогаз», то ВАТ «Державний Ощадний банк України» помилково здійснив розподіл коштів, що надішли в січні 2009 р, за природний газ, наданий позивачем по справі та спожитий у грудні 2008 р., на користь ДАК «Чорморнафтогаз», оскільки керувався не наданим відповідачем нормативом розподілу коштів за грудень 2008 р., а затвердженим нормативом перерахування коштів з поточних рахунків зі спеціальним режимом використання на січень 2009 р.

Однак, за думкою суду, вказані факти не звільняють відповідача від обовязку сплатити позивачу по справі придбаний газ у повному обсязі, а лише можуть слугувати підставою для звернення в подальшому відповідача до суду з регресним позовом до відповідних осіб з вимогою повернути помилково розподілені кошти.

Також відповідач вказує на той факт, що на момент укладення акту прийому-передачі природного газу від 31 грудня 2008 р за грудень 2008 року в обсязі 221,276 тис. куб. м. позивачем безпідставно застосована не передбачена договором ціна газу за 1000 куб. м., а саме:

-238,1731 грн. (с. Партизани) та 236,9231 грн. (с. Красна Зорька) при обсязі споживання який не перевищує 2 500 куб. м./рік;

-437,2115 грн. при обсязі споживання який не перевищує 6 000 куб. м./рік (с. Партизани).

Однак відповідно останньої укладеної Додаткової угоди № 2 від 30.09.2008 року до договору на поставки природного газу № 06/08-823 встановлені наступні ціни на газ:

-137,6923 грн. (с. Партизани) та 136,4423 грн. (с. Красна Зорька) при обсязі споживання який не перевищує 2 500 куб. м./рік;

-285,2885 грн. при обсязі споживання який не перевищує 6 000 куб. м./рік (с. Партизани).

Таким чином, відповідач вважає, що вартість газу, переданого у грудні місяці 2008 року фактично складає -37 694,98 (тридцять сім тисяч шістсот дев'яносто чотири, 98) грн. (135,582*137,6923*1,2 + 78,629*136,4423*1,2 +7,065*285,2885*1,2) з ПДВ, а не 64 811,91 (шістдесят чотири тисячі вісімсот одинадцять, 97) грн., в т.ч. ПДВ, зазначених позивачем в акті прийому-передачі природного газу від 31 грудня 2008р., згідно ціні, вказаній у Додаткової угоді №2 від 30.09.2008 року.

Таким чином відповідач вважає, що позивач безпідставно завищив в позові суму заборгованості на 27 116, 93 грн.

З вказаного приводу суд вважає за необхідне вказати на наступне.

Ціна за 1000 куб. м. природного газу, спожитого у грудні 2008 року на території с. Партизани Кіровського району АР Крим, розраховується за наступною методикою: вартість газу без врахування податку на додану вартість, тарифу на транспортування, розподіл і постачання природного газу, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ у розмірі 4%.

Постановою НКРЕ від 25.10.08 № 1239 «Про затвердження роздрібних цін на природний газ, що використовується для потреб населення» ціна природного газу становить:

1.За умови, що обсяг споживання природного газу не перевищує 2500 куб. м. ціна за 1 куб. м. з ПДВ складає:

-За наявності газових лічильників 48,36;

-За відсутності газових лічильників 53,16;

2.За умови, що обсяг споживання природного газу не перевищує 6000 куб. м. ціна за 1 куб. м. з ПДВ складає:

-За наявності газових лічильників 73,20;

-За відсутності газових лічильників 80,52;

3.За умови, що обсяг споживання природного газу не перевищує 12000 куб. м. на рік ціна за 1 куб. м. з ПДВ складає:

-За наявності газових лічильників 149,88;

-За відсутності газових лічильників 164,82;

4.За умови, що обсяг споживання природного газу перевищує 12000 куб. м. на рік ціна за 1 куб. м. з ПДВ складає:

-За наявності газових лічильників 179,04;

-За відсутності газових лічильників 196,86;

Відповідно до п.1 1 Постанови НКРЕ від 07.08.08 № 935 «Про затвердження тарифів на транспортування та постачання природного газу» затверджено загальний тариф на послуги з транспортування природного газу в розмірі 122,00 грн. за 1000,00 куб. м. без врахування ПДВ.

Постановою НКРЕ від 07.08.08 № 986 «Про затвердження тарифів на транспортування природного газу розподільними трубопроводами та постачання природного газу за регульованим тарифом для ТОВ «Об'єднання Транс - Континенталь» затверджено тариф на постачання природного газу за регульованим тарифом у розмірі 33,30 грн. за 1000,00 куб. м. без врахування ПДВ.

Постановою КМУ від 11.06.05 № 442 «Про затвердження Порядку внесення до спеціального фонду державного бюджету збору у вигляді цільової надбавки до тарифу на природний газ» встановлений збір на обсяги природного газу, що постачається для населення у розмірі - 4%.

Таким чином, вартість природного газу за 1000,00 куб. м. становить: 483,60 грн. (ціна природного газу за 1000,00 куб. м. ) - 20% ПДВ - 122,00 грн. (загальний тариф на послуги з транспортування природного газу за 1000,00 куб. м. ) - 33,30 грн. (тариф на постачання природного газу за регульованим тарифом) - 4 % (цільова надбавка до тарифу на природний газ, що постачається для населення) = 238,1731 грн.

За аналогічною методикою розраховується і вартість природного газу на території с. Красна Зорька Сімферопольського району АР Крим.

Відповідач зауважує на тому, що відповідно до п. 4.3 вищевказаного договору поставки у разі зміни ціни договору на газ, сторонами здійснюється перерахунок за спожитий газ за новими цінами та підписується відповідна додаткова угода на зміну ціни. Однак між сторонами по справі не було укладено додаткову угоду щодо зміни ціни на газ, що поставлявся в грудні 2008 р.

Однак суд зазначає, що в п. 4.3 вказаного договору поставки також зазначено і те, що ціна на газ, що вказана в даному договорі, змінюється нормативними актами уповноважених державних органів, наказами НАК «Нафтогаз України» і є обовязковою для сторін за даним договором з моменту введення її в дію.

Таким чином введення в дію вищевказаних нормативних актів, якими була підвищена ціна на газ є достатньою підставою для застосування сторонами по справі нових цін на газ, що був поставлений в грудні 2008 р., даже і в тому разі, коли відповідна додаткова угода щодо зміни ціни газу між сторонами по справі укладена не була.

Суд зауважує і на тому, що акти приймання передачі природного газу за спірний період, в тому числі і за грудень 2008 р., були підписані представниками відповідача без заперечень.

При таких обставинах суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 64942,99 грн. підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 5878,57 грн. за період з 06.04.2010 р. по 06.10.2010 р.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобовязання (основного зобовязання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобовязань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобовязання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобовязань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобовязувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання. Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 6.2 договору №06/08 823 сторони дійшли згоди про те, що в разі неоплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ у строки, зазначені у п. 5.1 даного договору, покупець сплачує на користь постачальника, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

При цьому в п. 6.3 вищевказаного договору зауважено, що неустойка нараховується постачальником протягом шести місяців, що передують моменту звернення з вимогою, претензією, позовом.

Таким чином, оскільки сторонами у договорі було передбачено інший період нарахування пені, ніж той, що передбачений в ст.. 232 Господарського кодексу України, суд дійшов висновку, що нарахування позивачем пені за період з 06.04.2010 р. по 06.10.2010 р. є правомірним.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд дійшов висновку, що стягненню підлягає пеня у розмірі 5873,33 грн., нарахована за період з 06.04.2010 р. по 06.10.2010 р.

При таких обставинах, у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 5,24 грн. необхідно відмовити.

Також позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 10455,64 грн. і 3% річних у розмірі 3380,47 грн.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, суд з ним погодився та вважає, що стягненню підлягають інфляційні втрати за період з вересня 2008 р. по серпень 2010 р. у розмірі 10 455,64 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд з ним погодився та вважає, що стягненню підлягає 3% річних за період з 11.09.2008 р. по 06.10.2010 р. у розмірі 3380,47 грн.

При таких обставинах, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам, відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України та повідомлено, що повний текст рішення буде складено 27.12.2010 р. Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 27.12.2010 р.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Об'єднання Транс-Континенталь", 97300, АР Крим, смт Кіровське, вул..Р.Люксембург, 92-а, ( п/р 260088585 в КРД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 324021, ЄДРПОУ 32477244 ) на користь дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, ( р/р 26008301970 в ГОУ ВАТ «Ощадбанк України» МФО 300012, ЄДРПОУ 31301827 ) заборгованість за основним боргом у розмірі 64 942,99 грн., пеню у розмірі 5873,33 грн., інфляційні втрати у розмірі 10455,64 грн., 3% річних у розмірі 3380,47 грн., державне мито у розмірі 846,52 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 235,98 грн.

3. В частині стягнення пені у розмірі 5,24 грн. у позові відмовити.

Видати наказ після набуття судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримКолосова Г.Г.