Ухвала суду № 133956256, 05.02.2026, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/5591/25

провадження № 1-кс/208/591/26

УХВАЛА

05 лютого 2026 р. м. Кам`янське

Слідчий суддя Заводського районного суду м. Кам`янського ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 (в режимі ВКЗ), підозрюваної ОСОБА_4 (в режимі ВКЗ), захисників: ОСОБА_5 (в режимі ВКЗ), ОСОБА_6 (в режимі ВКЗ),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління Головного управління Національної поліції в Донецькій області ОСОБА_7 погодженого прокурором Донецької обласної прокуратури ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №42025050000000042 від 07.04.2025 року відносно підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Сєвєродонецька Луганської області, громадянки України, не заміжньої, маючу на утриманні неповнолітню дитину, не судимої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.191 КК України -

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління Головного управління Національної поліції в Донецькій області ОСОБА_7 , звернувся до суду з клопотанням погодженим прокурором Донецької обласної прокуратури ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №42025050000000042 від 07.04.2025 року відносно підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.191 КК України.

Слідчий у своєму клопотанні посилається на те, що для досягнення мети і завдань кримінального провадження, на даний час у слідства виникла необхідність в обранні запобіжного заходу виключно у вигляді тримання під вартою, яка обумовлена наявністю ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

В обґрунтування клопотання слідчим зазначено, що у провадженні слідчого управління Головного управління Національної поліції в Донецькій області перебувають матеріали кримінального провадження № 42025050000000042 від 07.04.2025 за фактом заволодіння чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, 17.03.1998 зареєстровано юридичну особу Приватне підприємство «РЕНК» (код ЄДРПОУ 25362000, адреса реєстрації Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Савурська, 19, далі ПП «РЕНК», Підприємство), яке протягом 2023 року діяло за наступними видами діяльності: 41.20. Будівництво житлових і нежитлових будівель (основний) та іншими видами діяльності: 43.12 Підготовчі роботи на будівельному майданчику; 43.21 Електромонтажні роботи; 43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування; 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи; 43.31 Штукатурні роботи; 43.32 Установлення столярних виробів; 43.33 Покриття підлоги й облицювання стін; 43.34 Малярні роботи та скління; 43.39 Інші роботи із завершення будівництва; 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 46.74 Оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткуванням і приладдям до нього; 46.76 Оптова торгівля іншими проміжними продуктами; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів; 77.32 Надання в оренду будівельних машин і устаткування; 77.39 надання в оренду інших машин, устаткування та товарів н.в.і.у. 15.11.2021 ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу корпоративних прав № 1 та рішення власника ПП «РЕНК» № 15/11/21 стала єдиним власником та директором ПП «РЕНК».

Так, згідно зі Статутом ПП «РЕНК» (далі Статут), підписаним Рішенням власника ОСОБА_4 № 15/11/21 від 15.11.2021, зазначене приватне підприємство є організацією, заснованим громадянами України шляхом передання їх майна в Статутний капітал ПП «РЕНК» з метою одержання прибутку.

Відповідно до Статуту ПП «РЕНК»:

п.п. 2.1. є юридичною особою за законодавством України та має право від свого імені укладати угоди, набувати майнові та особисті немайнові права і нести обов`язки, виступати позивачем та відповідачем у судах, господарських судах, інших спеціалізованих судах, а також у третейських судах;

п.п. 2.2. має самостійний баланс, поточні та вкладні рахунки в установах банків, здійснює свою діяльність на основі повного госпрозрахунку, самоокупності і самофінансування, в тому числі в іноземній валюті. Має право на володіння, користування та розпорядження своїм майном;

п.п. 2.7. для досягнення своєї мети Підприємство має право утримувати на своєму балансі і орендувати будівлі, приміщення, інше рухоме й нерухоме майно, укладати угоди з транспортними, промисловими та іншими організаціями, установами, підприємствами, а також фізичними особами, займатися іншою комерційною діяльністю, укладати будь-які угоди відповідно до законодавства України;

п.п. 6.1. управління Підприємства здійснюють його органи. Органи управління Підприємства є Загальні збори його власників і виконавчий орган. Загальні збори Підприємства можуть формувати орган що здійснює постійний контроль за фінансово-господарською діяльністю виконавчого органу;

п.п. 6.2. загальні збори власників обирають Голову Правління;

п.п. 6.3. посадовими особами органів управління Підприємства визнаються Директор, Голова наглядової ради;

п.п. 8.1. виконавчий орган Підприємства складається з одної особи та має назву Директор.

Згідно з п.п. 8.4 - 8.7 Статуту Директор ПП «РЕНК»:у своїй діяльності директор керується чинним законодавством, Статутом Підприємства, іншими нормативно-правовими актами і рішеннями прийнятими Загальними зборами власників підприємства; діє від імені Підприємства в межах, передбачених цим Статутом та чинним законодавством; директор вправі вирішувати всі питання, що стосуються діяльності підприємства, за винятком тих, що входять до виключної компетенції Загальних зборів власників Підприємства. Директор приймає рішення одноособово;

має право без довіреності представляти Підприємство та діяти від його імені; укладає будь-які договори (угоди), зовнішньоекономічні контракти, здійснює інші правочини.

Водночас, згідно положень ч. 3 ст. 18 КК України службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Таким чином, враховуючи положення ч. 3 ст. 18 КК України, договору купівлі-продажу корпоративних прав № 1, рішення власника ПП «РЕНК» № 15/11/21 та Статуту від 15.11.2021 ОСОБА_4 , починаючи з 15.11.2021 обіймала посаду на підприємстві, як юридичної особи утвореної за рахунок приватної власності, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, тобто відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України була службовою особою.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, дію якого в подальшому неодноразово продовжувалась у зв`язку зі збройною агресією рф проти України.

У першому півріччі 2023, більш точно в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4 як директору комерційного підприємства стало відомо про намір підприємства вугільної промисловості - ДП «Добропіллявугілля-видобуток» здійснити закупівлю робіт на дефектування очисного комбайну УКД 200-500. Одразу після цього у ОСОБА_4 за попередньою змовою з невстановленою особою виник злочинний умисел, спрямований на заволодіння очисним комбайном УКД 200-500, належним вищевказаному державному підприємству.

З цією метою ОСОБА_4 як директор ПП «РЕНК», у першому півріччі 2023 року, але не пізніше 03.05.2023, перебуваючи в невстановленому досудовим розслідуванням місці, спільно із невстановленою досудовим розслідуванням особою розробили план вчинення злочину, відповідно до якого передбачалось укладення договору з надання послуг між ПП «РЕНК» та ДП «Добропіллявугілля-видобуток» на дефектування очисного комбайну УКД 200-500, за результатами якого останній тимчасово перейде у володіння ПП «РЕНК» на умовах цивільно-правового договору, після чого останні отримають реальну можливість розпорядитись ним на власний розсуд без наміру виконання будь-яких робіт зі здійснення дефектування очисного комбайну.

В подальшому, в травні 2023 року, але не пізніше 03.05.2023, більш точний час та місце в ході розслідування не встановлено, ОСОБА_4 будучи службовою особою наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, а також достовірно обізнаною, що підконтрольне їй приватне підприємство не має зареєстрованих видів діяльності з надання послуг по ремонту та обслуговуванню устаткування підприємств вугільної промисловості, а так само працевлаштованих працівників з відповідною кваліфікацією для виконання таких робіт, у тому числі не маючи виробничих приміщень для зберігання та дефектування очисних комбайнів, тощо, спільно із невстановленою в ході досудового розслідування особою прийняли остаточне рішення щодо початку перемовин з представниками ДП «Добропіллявугілля-видобуток» задля можливого укладення договору на дефектування очисного комбайну УКД 200-500, кінцевою метою якого було заволодіння останнім, а не надання будь-яких послуг в цілому.

Для цього, реалізуючи спільний злочинний умисел спрямований на заволодіння державним майном, у травні 2023 року, але не пізніше 03.05.2023, більш точний час та місце в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, вступила в перемовини з представниками ДП «Добропіллявугілля-видобуток», предметом яких стала пропозиція з надання послуг саме ПП «Ренк» з дефектування очисного комбайну УКД 200-500, в ході чого у представника Державного підприємства, уповноваженого на укладення цього типу цивільно-правових договорів утворилось враження щодо реальної можливості якісного надання послуг зазначеного виду саме вказаним комерційним підприємством. Так, за результатами проведених перемовин, між ПП «Ренк» як потенційним виконавцем робіт та ДП «Добропіллявугілля-видобуток» як замовником за сприяння невстановленої досудовим розслідуванням особи, що діяла спільно та узгоджено із ОСОБА_4 згідно заздалегідь розробленого злочинного плану, було досягнуто попередню домовленість про укладення договору надання послуг з дефектування очисного комбайну УКД 200-500 на загальну суму 98 880 грн.

У подальшому в травні 2023 року, але не пізніше 03.05.2023, більш точний час в ході розслідування не встановлено, діючи спільно з невстановленою досудовим розслідуванням особою, переслідуючи досягнення кінцевої мети розробленого злочинного плану, використовуючи засоби електронної пошти отримала від ДП «Добропіллявугілля-видобуток» проєкт договору про надання послуг з дефектування очисного комбайну УКД 200-500. Одразу після цього, ОСОБА_4 з корисливих мотивів та з метою протиправного збагачення за рахунок чужого майна, остаточно вирішила укласти фіктивний договір з ДП «Добропіллявугілля-видобуток» на дефектування очисного комбайну УКД 200-500, балансова вартість якого складає 2 930 756,78 грн, який згідно розробленого злочинного плану в подальшому не збиралась виконувати, оскільки достовірно розуміла, що виконати його не зможе, так як в штаті підконтрольного їй підприємства не працевлаштовані працівники, які мають кваліфікацію з виконання таких робіт та відповідних виробничих приміщень.

Згодом, в травні 2023 року, але не пізніше 03.05.2023, більш точний час в ході розслідування не встановлено, ОСОБА_4 перебуваючи в невстановленому досудовим розслідуванням місці, діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою із невстановленою досудовим розслідуванням особою, переслідуючи мету заволодіння майном державного підприємства вугільної промисловості нанесла свій відтиск печатки та особистий підпис на наявний в її розпорядженні вищезазначений проект договору про надання послуг з дефектування очисного комбайну УКД 200-500, після чого за допомогою електронної пошти відправила вже підписаний договір на адресу ДП «Добропіллявугілля-видобуток».

Отриманий від ОСОБА_4 погоджений та підписаний договір в подальшому був підписаний помічником генерального директора з комерційних питань ДП «Добропіллявугілля-видобуток» ОСОБА_8 , зареєстрований уповноваженими особами підприємства за № 611-23 ШУН від 03.05.2023 та відправлений на виконання.

Згідно договору про надання послуг № 611-23 ШУН від 03.05.2023 (далі - Договір), ПП «РЕНК» зобов`язалось надати послуги з ремонту і технічного обслуговування техніки дефектування очисного комбайну УКД 200-500, вартість якого по документам обліку становила 2 930 756,78 грн, а ДП «Добропіллявугілля-видобуток» передати зазначений комбайн та оплатити послуги з дефектування. Місце укладання договору м. Добропілля; місце надання послуг: м. Червоноград, вул. Львівська, 36; строк надання послуги: з моменту підписання договору до 31.05.2023, строк дії Договору - до 31.12.2023, який ОСОБА_4 та невстановлена в ході досудового розслідування особа не збирались виконувати, у тому числі не маючи для цього реальної можливості.

Надалі реалізуючи спільний злочинний умисел, 03.05.2021 ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, будучи службовою особою наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, зловживаючи своїм службовим становищем, за попередньою змовою із невстановленою особою, в умовах воєнного стану, на умовах укладеного договору № 611-23 ШУН від 03.05.2023 організувала перевезення очисного комбайну УКД 200-500 вартістю 2 930 756,78 грн з ВП «ШУ «Новодонецьке» ДП «Добропіллявугілля-видобуток», розташованого за адресою: Донецька обл., Краматорський р-н, с. Куріцине, вул. Робоча, 15, за межі Донецької області до заздалегідь обмовленого разом з невстановленою особою місця, внаслідок чого заволоділа ним та розпорядилась на власний розсуд.

Тобто, за вищевказаних обставин ОСОБА_4 , за попередньою змовою із невстановленою досудовим розслідуванням особою вчинила заволодіння очисним комбайном УКД 200-500, чим ДП «Добропіллявугілля-видобуток» завдано матеріальний збиток на загальну суму 2 930 756,78 грн.

04.02.2026 за результатами досудового розслідування, при наявності достатніх доказів у спосіб, передбачений діючим Кримінальним процесуальним кодексом України, складено повідомлення про підозру ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те, що вона підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, тобто у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах.

04.02.2026 ОСОБА_4 у спосіб передбачений ст. 278 КПК України, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчинені ОСОБА_4 інкримінованого їй кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному проваджені наступними доказами:

- Повідомлення про виявлення кримінального правопорушення №78/2.1/78/2/5/6-1078 від 03.04.2025;

- Протокол допиту у якості свідка ОСОБА_9 від 22.05.2025;

- Відповідь АТ «Сенс Банк» за вих.№6314-БТ-32.3/2025 від 12.05.2025 з доданим рухом грошових коштів по рахунку UA763003460000026007099475401;

- Протокол огляду релокованого гірничо-шахтного обладнання на ДП «Волиньвугілля» від 16.06.2025;

- Протокол допиту у якості свідка в.о. директора ПрАТ «Нововолинський ливарний завод» ОСОБА_10 від 16.06.2025;

- Рапорт щодо виконання доручення №78/2.1/78/2/5/6-1711 від 12.05.2025;

- Протокол допиту свідка ОСОБА_11 від 20.06.2025;

- Протокол обшуку від 16.09.2025 за адресою фактичного проживання ОСОБА_4 ;

- Протокол допиту ОСОБА_12 від 08.07.2025 та додані документи;

- Лист ДП «Добропіллявугілля-видобуток» №7921/20-2025 від 14.07.2025 та постанова про залучення потерпілої сторони;

- Протокол тимчасового доступу до речей та документів від 14.07.2025 на ДП «Добропіллявугілля-видобуток» із наданими документами виїмки;

- Протокол допиту свідка ОСОБА_13 від 22.07.2025 р.;

- Протокол допиту свідка ОСОБА_14 від 22.07.2025;

- Протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 28.07.2025;

- Лист ВП «ШУ «Новодонецьке» ДП «Добропіллявугілля-видобуток» №1587 від 19.11.2025;

- Інвентаризаційний опис №9 необоротних активів від 29.10.2024;

- Переліки обладнання, яке було передано на ремонт до спеціальних підрядних організацій, розташованих на підконтрольній території України;

- Наказ «Про проведення річної інвентаризації» №1105 від 11.10.2023р. з доданими переліками обладнання;

- протокол допиту ОСОБА_15 від 25.11.2025 р. з додатками;

- лист Щодо виконання доручення слідчого №78/2.1/78/2/5/6-8891 від 05.12.2025;

- Протокол тимчасового доступу до речей та документів від 25.11.2025 з доданими документами;

- протокол допиту ОСОБА_16 від 24.12.2025 р.;

- лист ДП «Добропіллявугілля-видобуток» №15265/20-2025 від 19.12.2025 з додатком;

- іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, які полягають в тому, що підозрювана може:

переховуватися від органів досудового розслідування та суду;

знищити, сховати документи, речі які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

незаконно впливати на свідків, у цьому ж кримінальному провадженні;

вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється.

Наявність зазначених ризиків обґрунтовується наступним:

Ризик переховуватись від органів досудового розслідування та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Факт того, що підозрювана ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду у даному випадку є наявним, обґрунтованим та належним, зважаючи на тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваній у разі визнання її винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, характер та ступінь суспільної небезпеки кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , фактичні обставини провадження та дані про особу підозрюваної, в тому числі про її сімейний, майновий стан та стан здоров`я, а також інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України.

З метою доведеності вказаного ризику, варто зазначити, що ОСОБА_4 підозрюється у кримінальному правопорушенні, зокрема передбаченому ч. 5 ст. 191 КК України, у разі визнання винуватою у вчиненні якого, їй може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна. Тобто існує ймовірність притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання.

В контексті практики ЄСПЛ ризик втечі обвинувачуваного оцінююється не лише на основі сировості можливого вироку, а має досліджуватися з посиланням на ряд факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі, або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня. Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, ії моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.

При оцінці переховування від правосуддя може братися до уваги поряд з іншими обставинами і загроза відносно суворого покарання, так у параграфі рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» № 31315/96 від 25.04.2000 Страсбурзький суд визнав достатнім мотивування чеських суддів, що у свою чергу прийняли рішення про обрання необхідної міри запобіжного заходу, з огляду в тому числі на те, що підозрюваному загрожувало відносно суворе покарання.

Наведене вище є достатньо вагомою підставою вважати про реальну можливість підозрюваною вчинити спробу уникнути відповідальності шляхом переховування від органу досудового розслідування та суду.

Ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Обґрунтовується тим, що на теперішній час не встановлено всіх місць зберігання речей та документів, що мають значення для кримінального провадження, підозрюваний може вжити заходів щодо знищення, спотворення, приховування речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Крім того, аналізуючи отримані на теперішній час докази, які зібрано під час досудового розслідування, є вагомі підстави вважати, що ОСОБА_4 до своєї протиправної діяльності, пов`язаної із здійсненням впливу на службових осіб ДП «Добропіллявугілля-видобуток», залучала інших осіб, у зв`язку з чим, підозрювана, перебуваючи на волі та маючи свободу дій, може повідомляти відомості, які стали їй відомі в ході слідчих дій у цьому провадженні, а також інші важливі відомості, надавати вказівки на знищення, спотворення або приховання будь-яких речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, що створить перешкоду для подальшого викриття фактів злочинної діяльності підозрюваної, встановлення всіх учасників та їх притягнення до кримінальної відповідальності.

Ризик незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Полягає в тому, що отримавши матеріали клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрювана володітиме інформацією стосовно характеризуючих, у тому числі біографічних даних свідків, які надали органу досудового розслідування показання, які доводять її причетність до скоєння кримінального правопорушення.

Вказані відомості можуть надати останній можливість, як самостійно, так і з використанням кола своїх знайомих, здійснити незаконний фізичний, психологічний тиск на названих осіб, їх підкуп, або шантаж з метою ухилення від можливого покарання чи спотворення об`єктивної картини скоєння інкримінованого кримінального правопорушення.

Ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України).

У вказаному кримінальному провадженні наразі залишаються не встановленими всі особи, причетні до вчинення кримінального правопорушення, зважаючи на відомі ОСОБА_4 форми та методи проведення досудового розслідування, підозрювана використовуючи свою обізнаність, зможе перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, у тому числі й шляхом спотворення відповідної інформації, що має значення для досудового розслідування.

Окрім цього, не варто залишати поза увагою той факт, що підозрювана, не перебуваючи під вартою, з метою уникнення кримінальної відповідальності матиме можливість домовлятись із свідками, або іншими особами, яким можуть бути відомі обставини вчинення кримінального правопорушення, про спільну позицію та процесуальну поведінку, консультуватись з приводу можливих способів уникнення від передбаченої законом відповідальності.

Зібрані під час досудового розслідування докази є вагомими та підтверджують причетність ОСОБА_4 до вчинення нею злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України;

Підозрювана вчинила особливо тяжке кримінальне правопорушення (злочин), за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна, тож тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній у разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні (злочині), у вчиненні якого вона підозрюється, є достатньою та співмірною для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою;

Отже, застосування відносно підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за вказаних обставин справи та серйозністю висунутої проти неї підозри, з урахуванням наявних ризиків, на думку сторони обвинувачення, не є надмірним та таким, що принижує її гідність у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому на даному етапі слідства є адекватним превентивним заходом.

На підставі викладеного, вважаємо за доцільне обрати підозрюваній ОСОБА_4 міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з можливістю визначення застави.

В судовому засіданні прокурор підтримала клопотання слідчого та просила його задовольнити з підстав, наведених у клопотанні.

Захисник в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечила з підстав не доведення прокурором ризиків. Так, ОСОБА_4 не переховується від слідства та суду, на теперішній час не має доступу до ПП «Ренк» оскільки вже не являється директором цього підприємства, та не може знищити приховати чи спотворити будь-які докази, особисто не знайома із свідками у кримінальному провадженні. Ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином взагалі не конкретизований, формальний, та не підтверджений жодним доказом. Також захисник вказала, альтернативний запобіжний захід у виді застави в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб не обумовлений жодним з критеріїв, передбачених ч.4 ст.182 КПК України, вважає його не обґрунтованим та не законним.

Підозрювана підтримав клопотання свого захисника.

Слідчий суддя, вислухавши прокурора, захисника, підозрювану, вивчивши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.

Відповідно до матеріалів клопотання зазначено, що 04.02.2026 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.

Обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_4 підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами.

Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

Із аналізу практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішень у справах «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», «Мерабішвілі проти Грузії» можна виділити такі критерії стандарту доказування «обґрунтована підозра»: існування фактів та інформації, які дали змогу переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення; факти, якими обґрунтовується підозра можна «розумно» вважати такими, що підпадають під ознаки правопорушення за законом про кримінальну відповідальність; обґрунтованість підозри не може встановлюватися in abstracto або ґрунтуватися на суб`єктивних припущеннях, а має підкріплюватися конкретними доказами в кримінальному провадженні; стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку.

Стаття 5 Конвенції про захист прав людини та основних свобод гарантує кожному право на свободу та особисту недоторканність.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Статтею 132 КПК встановлені загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження - вони не допускаються, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий,прокурор звертається із клопотанням.

Згідно ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

Як вбачається з досліджених судом матеріалів клопотання, обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України підтверджується зібраними під час досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності.

Отже, описана у клопотанні фабула кримінального правопорушення у сукупності з наданими прокурором матеріалами кримінального провадження дає слідчому судді підстави дійти висновку про можливу причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, що виправдовує застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Фактичні данні щодо обставин, що мають значення для кримінального провадження, надання їм оцінки та встановлення кваліфікаційних складових злочину або їх спростування, не вирішуються слідчим суддею під час розгляду даного клопотання, а тому і не можуть оцінюватися з зазначених підстав.

Виходячи із приписів ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Практика ЄСПЛ послідовна в підкреслюванні початку розслідування як етапу, коли цей ризик перешкоджання досудовому розслідування або впливу на свідків чи потерпілих може виправдовувати тримання під вартою. Цей підхід випливає з припущення, що розслідування власне і призначене для того, щоб зібрати та зберегти докази. В рішенні ЄСПЛ від 26.01.93 у справі «W. v. Switzerland», § 35 сформульовано правову позицію, що згодом потреби розслідування недостатньо виправдовують тримання підозрюваного під вартою: зазвичай цей ризик зменшується тою мірою, як просувається розслідування, збираються свідчення та здійснюється перевірка. Наразі стадія збору доказів, встановлення дійсних обставин кримінального правопорушення ще триває, що виправдовує використання найсуворішого запобіжного заходу з метою унеможливлення незаконного впливу підозрюваного на хід кримінального провадження у його "вразливій" стадії.

Практика ЄСПЛ не вбачає тяжкість обвинувачення або підозри самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення або підозра у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

У ході досудового розслідування задля об`єктивного його розслідування в розумні строки, виникла необхідність в обранні підозрюваній запобіжного заходу з метою забезпечення виконання ним перед органом досудового розслідування та судом покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, та які вказують, що:

- переховуватись від органу досудового розслідування та / або суду. ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисних тяжких та корисливих злочинів, за вчинення яких, у разі встановлення її винуватості судом, останній загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна. У свою чергу ОСОБА_4 з метою уникнення від покарання, яке їй загрожує у разі встановлення її винуватості судом, може у тому числі вчинити спроби переховуватися від органу досудового розслідування, тобто існують реальні підстави вважати, що остання може переховуватися від органу досудового розслідування та (або) суду.

- Ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, на теперішній час не встановлено всіх місць зберігання речей та документів, що мають значення для кримінального провадження підозрювана ОСОБА_4 може вжити заходів щодо знищення, спотворення, приховування речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

- незаконно впливати на свідків, покази яких в подальшому будуть основоположними для доведення винуватості останньої перед судом. Однак, підозрювана ОСОБА_4 з метою уникнення від покарання, яке їй загрожує у разі доведення її винуватості перед судом, може почати спроби незаконного впливу на свідків, зокрема шляхом вмовляння, підкупу або погроз, що може призвести до зміни їх показів у судовому провадженні;

- Ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. У вказаному кримінальному провадженні наразі залишаються не встановленими всі особи, причетні до вчинення кримінального правопорушення, зважаючи на відомі ОСОБА_4 форми та методи проведення досудового розслідування, підозрювана може використати свою обізнаність, та зможе перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, у тому числі й шляхом спотворення відповідної інформації, що має значення для досудового розслідування.

Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрювана може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови достатньої їх ймовірності.

Також, слідчий суддя звертає увагу на те, що на даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчинені кримінальних правопорушень.

Слідчий суддя враховує рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.2004 року у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», згідно якого, для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред`явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 року у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.

З досліджених слідчим суддею матеріалів кримінального провадження вбачається, що зібрана доказова база відповідає наведеним вище критеріям. Затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою, що визначено в рішенні Європейського суду за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії».

Слідчий суддя зазначає, що стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на цей час докази у кримінальному провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок підозрюваного із вчиненням злочину, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.

Наявність же будь-яких обставин, що є суперечливими, або свідчать про наявність даних, які підлягають перевірці, є завданням органу досудового розслідування під час розслідування справи з метою підтвердження або спростування підозри, яка стала підставою для затримання, що повинно підтвердити або спростувати підозру.

Відповідно до практики Європейського суду із захисту прав людини, рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

При цьому слідчий суддя враховує і те, що в судове засідання не було надано доказів того, що застосування будь якого іншого, більш м`якого запобіжного заходу забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваної.

Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_4 необхідно обрати найсуворіший запобіжний захід, який дієво забезпечить виконання підозрюваним передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України обов`язків.

Лише обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зможе запобігти усім вищевказаним ризикам, у тому числі вчинення підозрюваним нових кримінальних правопорушень.

Застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу, таких як особисте зобов`язання, особиста порука, домашній арешт, будуть недостатніми для запобігання зазначеним ризикам, так як виходячи зі змісту ст.ст. 179-182 КПК України, вони не позбавляють у повній мірі підозрювану можливості вільно пересуватися, вчиняти протиправні дії.

Отже з урахуванням тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , доведення стороною обвинувачення наявності обґрунтованої підозри та існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність обрання щодо підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч. 4 цієї статті.

Окрім цього, відповідно до вимог ч.4 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; щодо злочину, який спричинив загибель людини; щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України; щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Визначений стороною обвинувачення розмір застави у 300 прожиткових мінімумів не відповідає вимогам статей 182, 178 КПК України, принципам розумності, співмірності та індивідуалізації запобіжного заходу. Підозрювана є внутрішньо переміщеною особою, не має постійного місця роботи та стабільного доходу, перебуває у скрутному матеріальному становищі та утримує неповнолітню дитину, що було залишено прокурором поза увагою.

Фактично визначення застави у такому розмірі унеможливлює її внесення підозрюваною або третіми особами та нівелює саму правову природу застави як альтернативи триманню під вартою, перетворюючи її на прихований механізм безстрокового обмеження свободи. Такий підхід суперечить усталеній практиці Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави не може визначатися абстрактно та має враховувати реальний майновий стан особи і не слугувати каральному інструменту.

За наведених обставин застава у розмірі 100 прожиткових мінімумів є достатньою та адекватною для забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків і досягнення мети запобіжного заходу, тоді як збільшення її до 300 мінімумів є безпідставним та непропорційним.

Викладене у сукупності дає підстави для часткового задоволення клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваної ОСОБА_4 з визначенням застави у розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Керуючись ст.ст. 176-179, 182, 184, 186, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління Головного управління Національної поліції в Донецькій області ОСОБА_7 погодженого прокурором Донецької обласної прокуратури ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №42025050000000042 від 07.04.2025 року відносно підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовольнити частково.

Застосувати у рамках кримінального провадження №42025050000000042 від 07.04.2025 року до підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Сєвєродонецька, Луганської області, громадянки України, не заміжньої, маючу на утриманні неповнолітню дитину, не судимої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів з 05.02.2026 року до 05.04.2026 року включно з визначенням розміру застави.

Відповідно до норм ч. 5 ст. 182, ч. 4 ст. 183 КПК України, визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 332 800 (триста тридцять дві тисячі вісімсот) гривень.

У разі внесення застави на депозитний рахунок, вважати, що до підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосовано запобіжний захід у вигляді застави та покласти на неї наступні зобов`язання, які вона повинна буде виконувати строком до 05.04.2026 року:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду із встановленою періодичністю;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому вона фактично проживає: АДРЕСА_2 , без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування із свідками у кримінальному провадженні ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено та проголошено 09.02.2026 р. о 17:20 год.

Слідчий суддя ОСОБА_1