Рішення № 133950322, 09.02.2026, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2026 року м. Житомир справа № 240/21868/25

категорія 108020200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Нагірняк М.Ф.,

секретар судового засідання Мельниченко В.В.,

за участю: представника позивача Павлов О.В.,

представника відповідача Гонгало Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Май Прінт" до Житомирської митниці про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Май Прінт" звернулося з позовом до Житомирської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування:

- рішення про коригування митної вартості товарів № UA101020/2025/000073/1 від 17.03.2025 року;

- картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA101020/2025/000370 від 17.03.2025 року.

Ухвалою суду від 17.09.2025 року відкрито провадження в адміністративній справі і її призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою суду від 03.11.2025 року частково задоволено клопотання представника Відповідача та продовжено судовий розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою суду від 17.11.2025 року задоволено клопотання представника Позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 19.11.2025 року в судовому засіданні оголошено перерву по причині відсутності (втрати) зв`язку з представником Позивача, який бере участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції

Ухвалою суду від 08.12.2025 року задоволено клопотання представника Позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 10.12.2025 року в судовому засіданні на стадії дослідження письмових доказів оголошено перерву за клопотанням представника Позивача для надання додаткового часу для додаткових пояснень.

В судовому засіданні представник Позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Май Прінт", позовні вимоги підтримав в повному обсязі і пояснив, що згідно контракту від 04.08.2021 року Позивач у Компанії "Hunan Lianchuang Trading Co, Ltd (Китай) придбало посуд (кружки для сублімації) загальною вартістю 21 186,00 дол. США та ввезло на митну територію України.

З метою проведення митного оформлення даного товару Житомирській митниці 17.03.2025 року уповноваженою особою Позивача (митним брокером) було надано, окрім інших документів, електронну митну декларацію №25UA101020008532U8, в якій була заявлена ціна відповідно до договору.

Після вивчення поданих документів, як пояснив представник Позивача, уповноваженою особою Відповідача безпідставно було відмовлено у митному оформленні товару та винесено рішення про коригування митної вартості товару, яким визнано митну вартість товару за резервним методом. Таке рішення мотивовано відсутністю достовірних відомостей про вартість товару в частині витрат на його транспортування.

Відповідачем, на думку представника Позивача, протиправно були винесені оскаржувані картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні виписку чи пропуску товарів і рішення про коригування митної вартості товарів, так як до вартості товару згідно контракту включено всі витрати на його транспортування до місця призначення товару.

Більш того, Відповідач не врахував, що відповідно до договірних відносин транспортно-експедиторські послуги Позивачу надавалися ТОВ "Х-ТРАНС ГЛОБАЛ", яке правомірно доручало транспортування товару морем з порту Qingdao (Китай) до порту Gdansk (Польща) та до складу Gdansk (Польща) фірмі "Shenzhen Betterway International Freight Forwarding Co, Ltd (Китай), а зі складу Gdansk (Польща) до митного пропуску "Ягодин" і в подальшому до міста Житомир - ФОП ОСОБА_1 .. Транспортні витрати до митного пропуску "Ягодин" правомірно були включені до вартості товару.

На думку представника Позивача, у Відповідача були відсутні жодні правові підстави для коригування митної вартості товару.

Представник Житомирської митниці Державної митної служби України, Відповідача по справі, проти позову заперечила і пояснила, що при проведенні митного оформлення зазначеного Позивачем товару (посуд, керамічні кружки - заготовки для нанесення зображень (сублімації)) була застосована система аналізу управління ризиками для визначення товарів, транспортних засобів, які підлягають митному контролю та визначення митної вартості такого товару. В наданій для митного оформлення довідці про транспортні витрати містилися відомості про різних перевізників та включали вартість навантажувальної-розвантажувальні роботи. На думку представника митниці, складові митної декларації (графа 20) не містили інформації про перевізні документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, що протирічило вимогам Наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №599 "Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення".

Згідно даних коносаменту від 26.12.2024 року №BW24120329 перевізником товару зазначено компанію "Shenzhen Betterway International Freight Forwarding Co, Ltd (Китай)", а довідка про вартість транспортних витрат видана ТОВ "Х-ТРАНС ГЛОБАЛ", яке до транспортування товару не мало жодного відношення. Довідка про транспортні витрати за маршрутом Гданськ (Польща) - Житомир (Україна) містила вартість навантажувально-розвантажувальних робіт, що суперечило заявці №АР670 від 07.03.2025 року. На вимогу митного органу Позивачем не було надано виписки з бухгалтерської документації стосовно підтвердження фактичних витрат на транспортування товару.

Такі неузгодженості в поданих документах, на думку представника Відповідача, правомірно слугували підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Під час проведення консультацій з декларантом та за результатами проведеної перевірки було встановлено, що методи 2а та 2б не можуть бути застосовані по причині відсутності цінової інформації на ідентичні та подібні товари, а методи 2в та 2г - через відсутність основи для віднімання та додавання вартості. Як зазначила представник Відповідача, митна вартість товару (посуду) була визначена за резервним методом із врахуванням показників МД №23UA101020033040U1 від 31.08.2023 року щодо подібного товару.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника Позивача та заперечення представника Відповідача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.

Правовідносини щодо переміщення товарів через митний кордон України, процедури митного контролю та оформлення, митного регулювання, пов`язаного з встановленням та справлянням податків та зборів регулюються Митним кодексом України.

За приписами ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Безспірно, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом, та подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Сторони по даній справі не заперечують проти виду товару (посуд та прибори столові або кухонні з фаянсу або тонкої кераміки - керамічні кружки - заготовки для нанесення зображень (сублімації)) загальною вартістю 21 186,00 дол. США ( надалі - Товар), що був придбаний згідно контракту від 04.08.2021 року у Компанії "Hunan Lianchuang Trading Co, Ltd (Китай) та переміщувався Позивачем через митний кордон та підлягав митному контролю, та щодо видів документів, які надавалися для проведення митного оформлення.

Суть спору між сторонами по даній справі зведена виключно до ціни вказаного товару, наявності чи відсутності підстав у митного органу для коригування митної вартості та правомірності застосування способів для її визначення.

В судовому засіданні безспірно встановлено, що з метою проведення митного оформлення даного товару Житомирській митниці 17.03.2025 року уповноваженою особою Позивача (митним брокером) було надано, окрім інших документів, електронну митну декларацію форми ІМ 40 ДЕ №25UA101020008532U8, в якій була заявлена ціна відповідно до договору, а саме відповідно до рахунку-фактури (комерційний інвойс) від 29.11.2024 року №WJ243279, виданого Компанією "Hunan Lianchuang Trading Co, Ltd (Китай) (а.с.73-74).

Як зазначено в ст.53 Митного кодексу України, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Тобто, вказані правові норми містять вичерпний перелік документів, які підлягають наданню декларантом митному органу на підтвердження митної вартості.

Як пояснив представник Відповідача, після реєстрації поданої декларантом митної декларації була застосована система аналізу управління ризиками для визначення товарів, транспортних засобів, які підлягають митному контролю та визначення митної вартості такого товару. Було встановлено, що документи, подані для митного оформлення, містять розбіжності і не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.

Відповідно до доводів представника Відповідача та оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару, всупереч вимогам Наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №599 "Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення" (графа 20) не містила інформації про перевізні документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Для підтвердження заявленої Позивачем митної вартості Товару було запропоновано надати додаткові документи, перелік яких був зазначений уповноваженим працівником митниці.

Такі дії уповноважених осіб Відповідача не ґрунтуються на вимогах чинного митного законодавства, з огляду на таке.

Згідно частини 1 статті 258 МКУ під митною декларацією, заповненою у звичайному порядку, розуміється митна декларація, що містить обсяг відомостей (даних), достатній для завершення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення у заявлений митний режим.

У разі подання відповідно до ст. ст. 259 і 260 МКУ попередньої, тимчасової або періодичної митної декларації декларант або уповноважена ним особа повинні протягом строків, визначених відповідно до МКУ, подати контролюючого органу додаткову декларацію, яка містить точні відомості про товари, задекларовані за попередньою, тимчасовою або періодичною митною декларацією, що подавалися б у разі декларування цих товарів за митною декларацією, заповненою у звичайному порядку (ч. 1 ст. 261 МКУ).

Як вже зазначалося судом, для митного оформлення уповноваженою особою Позивача була подана електронна митна декларація форми ІМ 40 ДЕ №25UA101020008532U8, ідентичні копії якої долучені відповідно Позивачем до позову і Відповідачем до відзиву на позов.

Суд звертає увагу, що Наказом Міністерства фінансів України від 20 вересня 2012 року № 1011 затверджено відомчі класифікатори інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій, в тому числі класифікатор типів декларацій.

Декларація типу ІМ 40 ДЕ (додаткова декларація до попередньої) - це митний документ, що подається після ввезення товарів для випуску їх у вільний обіг в Україні. Вона використовується для остаточного оформлення після попередньої декларації.

Суд звертає увагу Відповідача, що правила заповнення граф митних декларацій (далі - МД) за формою єдиного адміністративного документа, в тому числі ІМ 40 ДЕ, врегульовано правовими нормами Порядку заповнення митних декларацій за формою єдиного адміністративного документа, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651 (надалі - Порядок №651), а не Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №599.

Суд звертає увагу Відповідача, що Правила заповнення декларації митної вартості, затверджені Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №599 (надалі - Правила №599), визначають порядок заповнення декларації митної вартості (далі - ДМВ), яка подається у випадках, передбачених частинами п`ятою та шостою статті 52 Кодексу, про що прямо зазначено в розділі І цих Правил.

Спірна митна декларація форми ІМ 40 ДЕ №25UA101020008532U8 Позивачем не подавалася у відповідності до вимог частин п`ятої та шостої статті 52 Митного кодексу України.

Відповідно до правил заповнення графи 1 митної декларації глави 1 розділу II Порядку №651 у першому підрозділі митної декларації Позивачем зазначено 2-значний літерний код напрямку переміщення товарів згідно з класифікатором типів декларацій (ІМ), а у другому та третьому підрозділах зазначаються код митного режиму (40) та тип декларації згідно з класифікаторами митних режимів і типів декларацій (ДЕ).

За приписами абзацу першого правил заповнення графи 20 митної декларації глави 1 розділу II Порядку №651 графа 20 заповнюється при декларуванні товарів, що переміщуються за договорами (контрактами) купівлі-продажу.

За приписами абзацу другого правил заповнення графи 20 митної декларації глави 1 розділу II Порядку №651 у першому підрозділі графи 20 наводиться скорочене літерне найменування умов поставки згідно з класифікатором умов поставки.

Правила заповнення графи 20 митної декларації глави 1 розділу II Порядку №651 не містять вимог щодо зазначення витрат на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

У відповідності до вимог Правил заповнення графи 20 митної декларації глави 1 розділу II Порядку №651 у графі 20 спірної декларації вказано скорочене літерне найменування умов поставки (FOB CN Циндао).

Суд враховує, що в розумінні вимог ч.3 ст.53 Митного кодексу України уповноважена особа митниці має право запропонувати декларанту для підтвердження заявленого рівня митної вартості товару надати додаткові документи лише у випадку коли подані декларантом документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Суд погоджується із доводами представника Позивача, що жодних доказів щодо наявності у поданих декларантом документах певних розбіжностей щодо числових значень складових митної вартості Товару представник Відповідача в судовому засіданні не надала.

Більш того, досліджена судом копія довідки ТОВ "Х-ТРАНС ГЛОБАЛ" від 07.03.2025 року №070325-4, яка Позивачем подавалася митному органу на підтвердження вартості транспортування Товару містить чітке визначення вартості транспортування морем з порту Циндао (Китай) до порту Гданськ (Польща) в розмірі 272 224,60 грн., в тому числі міжнародного морського перевезення (219 008,60 грн.) (а.с.32).

Такі господарські відносини Позивача обумовлені договором на транспортно-експедиторське обслуговування з ТОВ "Х-ТРАНС ГЛОБАЛ" від 01.09.2024 року, п. 2.2.3 якого передбачає залучення Третіх осіб для на дання таких послуг. Копія договору досліджена судом (а.с.34-43).

В довідці ФОП ОСОБА_1 від 07.03.2025 року № 0703-2 однозначно розмежовано, що вартість транспортування Товару зі складу Gdansk (Польща) до митного пропуску "Ягодин" становить 42 000,00 грн. і в подальшому до міста Житомир ще 42 073,67 грн. (а.с.33).

Такі господарські відносини Позивача обумовлені договором на транспортно-експедиторське обслуговування з ФОП ОСОБА_1 від 01.09.2024 року. Копія договору досліджена судом (а.с.44-51).

Сумарна вартість таких послуг Позивачем оплачена ТОВ "Х-ТРАНС ГЛОБАЛ" згідно платіжних інструкцій №893 від 07.03.2025 року та №907 від 07.03.2025 року, копії яких досліджені судом (а.с.62-63).

Вартість таких послуг ФОП ОСОБА_1 . Позивачем оплачена згідно платіжної інструкції №909 від 07.03.2025 року, копії якої досліджена судом (а.с.64).

Вказані транспортні витрати від порту Qingdao (Китай) до митного пропуску "Ягодин" Позивачем правомірно були включені до вартості товару.

Зазначене свідчить про обґрунтованість доводів представника Позивача, що ціна Товару визначена сторонами в конкретній сумі згідно контракту в сумі 21186,00 доларів США, а для митного оформлення було включено ще витрати на транспортування в сумарному розмірі 312 122,79 грн., які були зазначені в митній декларації №25UA101020008532U8.

Одночасно судом визнається, що відповідно до вимог ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Безспірно, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Разом з тим, приписами частини шостої статті 54 Митного кодексу України передбачено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Тобто, перелік підстав для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю також є вичерпним.

Всупереч вказаним вимогам Митного кодексу України в оскаржуваній картці про відмову в прийнятті митної декларації та митному оформленні транспортного засобу Відповідач зазначив, що таке рішення зумовлено тим, що всупереч вимогам Наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №599 "Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення" графа 20 митної декларації №24UA101020008532U8 не містила інформації про перевізні документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Як вже зазначалося судом, графа 20 митної декларації №25UA101020008532U8 була заповнена у повній відповідності до вимог Порядку заповнення митних декларацій за формою єдиного адміністративного документа, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору (21 186,00 дол. США) та витрат на його транспортування (сумарно 312 122,79 грн.) згідно з вимогами частин четвертої п`ятої статті 58 Митного кодексу України.

Більш того, суд враховує, що в частині сьомій статті 54 Митного кодексу України прямо зазначено, що у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Таким чином, суд вважає, що у Відповідача були відсутні підстави для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару та відмови в митному оформленні Товару за заявленою декларантом митною вартістю.

Не наведення Відповідачем в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 17.04.2018 року у справі №815/329/17, від 21.01.2020 року у справі №810/5503/15.

Одночасно суд погоджується із доводами представника Відповідача та визнає, що алгоритм дій митного органу щодо здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів визначений правовими нормами глави 9 Митного кодексу України.

За приписами статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Між тим, як вбачається з оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів № UA101020/2025/000073/1 від 17.03.2025 року, у ньому зазначено лише про неможливість застосування другого (а) методу визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів у зв`язку з відсутністю інформації на ідентичні товари. В даному рішенні Відповідач лише зазначає про застосування 2б методу визначення митної вартості товару, яка ґрунтується на раніше визначених митними органами вартості операцій з подібним (аналогічним) товаром (посуд та прибори столові або кухонні з фаянсу або тонкої кераміки (Товар) за МД №23UA101020033040U1 від 31.08.2023 року.

Разом з тим, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.01.2020 р. у справі № 813/5405/15, від 31.01.2020 р. у справі №804/7761/16 та відповідно до положень ч.5 ст.242 КАС України підлягає обов`язковому врахуванню судом при виборі та застосуванні норм права до спірних правовідносин в даній справі.

Всупереч вказаним вимогам Відповідачем не обґрунтовано підстави незастосування другого-п`ятого методів при визначенні митної вартості імпортованого Позивачем (Товару 2) оскільки не надано доказів, що підтверджують проведення посадовою особою Митниці консультацій з Позивачем щодо наявності чи відсутності відомостей про митне оформлення ідентичних чи аналогічних товарів, як того вимагають положення частини четвертої статті 57 МК України.

Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджені Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 (графа 33 "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості", зобов`язують Відповідача зазначити причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), а саме:

- неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу);

- невірно проведений розрахунок митної вартості;

- невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу ІІІ Кодексу;

- надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Всупереч вказаними вимогам Правил в оскаржуваному рішенні не зазначено жодної із перелічених причин, через які митна вартість імпортованих товарів (Товар 1 та Товар 2) не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Всупереч вимогам ст.77 КАС України представник Відповідача як суб`єктом владних не доведено суду, що надані Позивачем документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари в частині вартості транспортних послуг та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору.

На підставі викладеного, суд вважає, що Позивачем подано до митниці повний пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, Відповідачем не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за першим методом, наявність належних підстав для коригування митної вартості Відповідачем також не доведена.

У Відповідача були наявні всі підстави для проведення митного оформлення Товару на підставі електронної митної декларації №25UA101020008532U8 від 17.03.2025 року, в якій була заявлена ціна відповідно до договору та вартість транспортування товару.

Таким чином, рішення Житомирської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів № UA101020/2025/000073/1 від 17.03.2025 року та картка відмови в прийомі митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA101020/2025/000370 від 17.03.2025 року не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому є протиправні та підлягають скасуванню, а позов - задоволенню.

Відповідно до вимог ст.ст.139-143 КАС України судові витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "Май Прінт" у вигляді судового збору в сумі 6 056,00 грн. підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської митниці Державної митної служби України.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Май Прінт" до Житомирської митниці Державної митної служби України задовольнити, визнати протиправними та скасувати:

- рішення про коригування митної вартості товарів № UA101020/2025/000073/1 від 17.03.2025 року;

- картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA101020/2025/000370 від 17.03.2025 року.

Судові витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "Май Прінт" у вигляді судового збору в сумі 6 056,00 грн. підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської митниці Державної митної служби України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати до Сьомого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу на рішення суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Суддя М.Ф. Нагірняк

09.02.26