Ухвала суду № 133932870, 04.02.2026, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/4716/25

провадження № 1-кс/405/426/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.02.2026 м. Кропивницький

слідчий суддя Подільського районного суду міста Кропивницького ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , захисника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кропивницькому клопотання старшого слідчого в ОВС ВР ОТЗ СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025120000000440 від 23.07.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2, 4 ст. 190 КК України про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженкі с. Кам`януватка Новомиргородського району Кіровоградської області, українці, громадянці України, не працюючій, маючій на утриманні 4 малолітніх та одну неповнолітню дітей, одруженій, фактично проживаючій за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимій,

ВСТАНОВИВ:

старший слідчий в ОВС ВР ОТЗ СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_6 , звернувся з даним клопотанням до слідчого судді Подільського районного суду міста Кропивницького, відповідно до якого просив застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою, з підстав вказаних в клопотанні.

Прокурор у судовому засіданні надав пояснення, згідно з якими клопотання підтримав та просив задовольнити.

Захисник заперечувала щодо задоволення клопотання, просила застосувати більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою.

Підозрювана підтримала позицію захисника.

Заслухавши сторін, дослідивши матеріали клопотання та характеризуючі документи слідчий суддя прийшов до наступних висновків.

Встановлено, що відділом розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Кіровоградській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025120000000440 від 23.07.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 190 КК України, відповідно до якого ОСОБА_7 , у невстановлену органом досудового розслідуванням дату та час, але не пізніше липня 2025 року, при невстановлених слідством обставинах та місці, діючи з корисливих мотивів, усвідомлюючи та оцінюючи свої дії, розуміючи їх протиправність та наслідки, в т.ч., у великих розмірах, маючи умисел на незаконне заволодіння чужим майном у вигляді грошових коштів невизначеного кола осіб, шляхом обману (шахрайство), усвідомлюючи неможливість реалізації вказаного злочинного умислу без залучення інших осіб, а також, що для скоєння зазначених злочинів їй необхідні співучасники, кожен з яких буде виконувати обумовлені функції, спрямовані на досягнення злочинного плану (схеми) злочинної діяльності, розуміючи неможливість втілення свого злочинного задуму одноособово, вирішила створити групу за попередньою змовою з кола осіб, з якими вона тісно пов`язана дружніми та товариськими зв`язками.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, ОСОБА_7 у вказаний період часу залучила до вчинення злочинних дій свою знайому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Спонукаємі корисливим мотивом, усвідомлюючи неправомірність пропозиції ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , надали свою згоду на спільне вчинення кримінальних правопорушень спрямованих на незаконне заволодіння чужим майном у вигляді грошових коштів невизначеного кола осіб, шляхом обману, вступивши, тим самим, з ним у злочинну змову на спільну реалізацію протиправних намірів.

Так, відповідно до злочинного плану (схеми) злочинної діяльності щодо систематичного незаконного заволодіння чужим майном у вигляді грошових коштів невизначеного кола осіб, шляхом обману (шахрайство), учасники групи за допомогою відкритої інформації зі Всесвітньої мережі Інтернет (оголошення у соціальних мережах) отримували відомості про військовослужбовців, які є безвісно зниклими у результаті бойових дій та їх родичів (анкетні дані, контакти, відомості про військову службу). Після отримання вказаних відомостей, співучасники телефонували родичам безвісно зниклих військовослужбовців, та в ході розмови, представившись працівниками фінансового відділу військової частини або МОУ, повідомляли про можливість отримати додаткову державну грошову винагороду за безвісно зниклого родича військовослужбовця, при цьому повідомляючи особисті анкетні дані особи, таким чином, створюючи у потерпілих хибне враження про правдивість намірів злочинців. В подальшому, користуючись складним емоційним станом родичів військовослужбовців та не даючи часу для обмірковування ситуації, для отримання грошових коштів пропонували потерпілим підняти на їх банківських (карткових) рахунках ліміт для переказу грошових коштів, а самі кошти (які в даний час наявні на рахунку), переказати безготівково на надані учасниками групи банківські (карткові) рахунки, т. зв. «резервні рахунки», контрольовані або напряму належні учасникам групи. З отриманими таким чином грошовими коштами учасниками групи здійснювались операції зі зняття готівки у банкоматах АТ КБ «Приватбанк» та АТ «Ощадбанк», а готівкові кошти розподілялись між собою та використовувались для задоволення власних побутових потреб та закупівлі засобів вчинення кримінальних правопорушень: мобільних терміналів, сім-карток, оренди житла та приміщень, пересування між населеними пунктами тощо.

Діючи згідно розробленого плану, ОСОБА_9 об`єднаний спільним злочинним умислом із ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , щодо незаконного заволодіння чужим майном у вигляді грошових коштів, шляхом обману (шахрайство), з корисливих мотивів, у період часу з початку липня 2025 року, вчинила в складі групи осіб за попередньою змовою та одноособово наступні умисні протиправні дії направлені на незаконне заволодіння чужим майном у вигляді грошових коштів невизначеного кола осіб, шляхом обману (шахрайство).

Так, ОСОБА_9 за попередньою змовою з ОСОБА_4 , отримавши з відкритих джерел інформацію про безвісно зниклого в результаті бойових дій військовослужбовця ОСОБА_10 , чоловіка мешканки Одеської області ОСОБА_11 , 11.08.2025 близько 13 год. 00 хв., зателефонувала з власного спеціально придбаного з цією метою абонентського номеру стільникового зв`язку НОМЕР_1 на номер НОМЕР_2 ОСОБА_11 , та повідомивши останній її особисті дані та відомості щодо чоловіка ОСОБА_10 , представилась працівником фінансового відділу військової частини, таким чином, шляхом обману, створивши у ОСОБА_11 помилкове враження про свою справжню особу та діяльність.

В ході розмови ОСОБА_9 повідомила неправдиву інформацію про можливість отримати додаткову державну грошову винагороду за безвісно зниклого родича у сумі 200 000 грн., та користуючись складним емоційним станом ОСОБА_11 та не даючи часу для обмірковування ситуації, для отримання грошових коштів та подолання ліміту для їх переказу, наполегливо запропонувала перерахувати наявні на банківському (картковому) рахунку ОСОБА_11 грошові кошти на, так званий, «резервний рахунок», контрольований ОСОБА_9 та ОСОБА_4 .

Будучи ошуканою ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , перебуваючи у складному життєвому та матеріальному становищі для отримання додаткової винагороди, на її пропозицію потерпіла погодилась та безготівково переказала зі свого банківського (карткового) рахунку № НОМЕР_3 , який відкрито в АТ «Державний ощадний банк України» 11.08.2025 о 13.37 у сумі 15400 грн. та о 13.38 у сумі 7000 грн. на банківські (карткові) рахунки, вказані ОСОБА_9 № НОМЕР_4 , який відкрито в АТ «Райффайзен Банк» на ім`я ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; 11.08.2025 0 15.23 у сумі 10 000 грн., о 15.24 у сумі 10 000 грн., о 15.48 у сумі 4 000 грн. на банківський (картковий) рахунок № НОМЕР_3 , який відкрито в АТ «Державний ощадний банк України» на ім`я ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

В цей же час, ОСОБА_4 , будучи поінформованою ОСОБА_9 про переказ грошових коштів, з метою завершення свого злочинного умислу, маючи у своєму безпосередньому користуванні банківські картки №№ НОМЕР_4 , НОМЕР_3 , направилась до банкомату АТ «Державний ощадний банк України» за адресою: Кіровоградська область, м Новомиргород, вул. Горького, 6/71, де 11.08.2025 у період з 13.59 по 16.05 здійснила операції зі зняття грошових коштів з банкомату, які перерахувала на вказані рахунки ОСОБА_11 . В подальшому грошові кошти ОСОБА_4 та ОСОБА_9 розподілили між собою.

Отриманими таким чином грошовими коштами, ОСОБА_9 та ОСОБА_4 розпорядилась на власний розсуд, чим заподіяла ОСОБА_11 матеріальну шкоду на загальну суму 40 100 грн.

Крім цього, ОСОБА_9 за попередньою змовою з ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , отримавши з відкритих джерел інформацію про безвісно зниклого в результаті бойових дій військовослужбовця ОСОБА_14 , чоловіка мешканки Хмельницької області ОСОБА_15 , у період з 10.09.2025 по 21.10.2025 неодноразово телефонувала з власних спеціально придбаних з цією метою абонентських номерів стільникового зв`язку НОМЕР_5 , НОМЕР_6 на номер НОМЕР_7 ОСОБА_15 , та повідомивши останній її особисті дані та відомості щодо чоловіка ОСОБА_14 , представилась працівником фінансового відділу військової частини, таким чином, шляхом обману, створивши у ОСОБА_15 помилкове враження про свою справжню особу та діяльність.

В ході розмови ОСОБА_9 повідомила неправдиву інформацію про можливість отримати додаткову державну грошову винагороду за безвісно зниклого родича у сумі 200 000 грн., та користуючись складним емоційним станом ОСОБА_15 та не даючи часу для обмірковування ситуації, для отримання грошових коштів та подолання ліміту для їх переказу, наполегливо запропонувала перерахувати наявні на банківському (картковому) рахунку ОСОБА_15 грошові кошти на, так звані, «резервні рахунки», контрольовані ОСОБА_9 , ОСОБА_4 та ОСОБА_8 .

Будучи ошуканою ОСОБА_9 , ОСОБА_15 , перебуваючи у складному життєвому та матеріальному становищі для отримання додаткової винагороди, на її пропозицію потерпіла погодилась та у період з 10.09.2025 по 21.10.2025 безготівково переказала зі своїх банківських (карткових) рахунків: № НОМЕР_8 , яку відкрито в АТ «Державний ощадний банк України»; № НОМЕР_9 та № НОМЕР_10 , які відкриті в АТ КБ «ПриватБанк»; № НОМЕР_11 , яка відкрита у закордонній фінансовій установі BBVA (Іспанія), на банківські (карткові) рахунки, вказані ОСОБА_9 , а саме: № НОМЕР_12 , яку відкрито в АТ «Державний ощадний банк України», на ім`я ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; № НОМЕР_13 , яка відкрита в АТ КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; № НОМЕР_14 , яка відкрита в АТ КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; № НОМЕР_15 , яка відкрита в АТ КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; № НОМЕР_16 , яку відкрито в АТ «Банк Альянс» на ім`я ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; № НОМЕР_17 , яка відкрита у АТ «АКЦЕНТ-БАНК» на ім`я ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Отже, ОСОБА_15 здійснила з власних банківських (карткових) рахунків безготівково перекази грошових коштів за наступними реквізитами:

З картки «Ощадбанк» НОМЕР_8 відкритої на ОСОБА_15 НОМЕР_18 :

- 10.09.25 12:12: з картки НОМЕР_8 на картку НОМЕР_14 (Приватбанк) - сума 13 500 грн.

- 10.09.25 12:20: з картки НОМЕР_8 на картку НОМЕР_14 (Приватбанк) - сума 19 500 грн.

- 10.09.25 12:24: з картки НОМЕР_8 на картку НОМЕР_14 (Приват) сума 500 грн.

- 10.09.25 12:25:06 з картки НОМЕР_8 на картку НОМЕР_14 (Приватбанк) - сума 500 грн.

- 10.09.25 12:25:39 з картки НОМЕР_8 на картку НОМЕР_14 (Приватбанк) - сума 500грн.

- 10.09.25 12:26:09 з картки НОМЕР_8 на картку НОМЕР_14 (Приватбанк) - сума 5 000 грн.

- 10.09.25 12:10:06 з картки НОМЕР_8 на картку НОМЕР_14 (Приватбанк) сума 24 508грн.

- 13.09.25 16:07:09 з картки НОМЕР_8 на картку НОМЕР_12 (Ощадбанк) - сума 4 000грн.

Картки (Приватбанк) НОМЕР_9 та № НОМЕР_10 відкриті на ОСОБА_15 НОМЕР_18 :

- 10.09.25 14:32 з картки № НОМЕР_9 на картку НОМЕР_12 (Ощадбанк) - сума 28 508 грн.

- 10.09.25 14:35 з картки № НОМЕР_9 на картку НОМЕР_12 (Ощадбанк) сума 10 000 грн.

- 10.09.25 14:41 з картки № НОМЕР_9 на картку НОМЕР_15 (Приватбанк) - сума 19 500 грн.

- 13.09.25 14:38 з картки № НОМЕР_9 на картку НОМЕР_12 (Ощадбанк) - сума 15 800 грн.

- 13.10.25 22:01 з картки № НОМЕР_9 на картку НОМЕР_16 (Альянсбанк) - сума 28 508 грн.

- 13.10.25 22:02 з картки № НОМЕР_9 на картку НОМЕР_16 (Альянсбанк) сума 28 500 грн.

- 13.10.25 22:07 з картки № НОМЕР_10 на картку НОМЕР_16 (Альянсбанк) сума 18 500 грн.

TRANSFER GO (з картки BBVA Іспанія) ОСОБА_15 :

- 13.09.25 з картки № НОМЕР_11 на картку НОМЕР_13 (Приватбанк) - сума 18 101 (400 Євро)

- 13.09.25 з картки № НОМЕР_11 на картку НОМЕР_12 (Ощадбанк) - сума 18 101 (400 Євро)

- 13.09.25 з картки № НОМЕР_11 на картку НОМЕР_12 (Ощадбанк) сума 22 784 (500 Євро)

- 13.09.25 з картки № НОМЕР_11 на картку НОМЕР_12 (Ощадбанк) - сума 22 784 (500 Євро)

- 18.09.25 з картки № НОМЕР_11 на картку НОМЕР_17 (А-банк) - сума 18 101 (400 Євро)

- 18.09.25 з картки № НОМЕР_11 на картку НОМЕР_17 (А-банк) - сума 18 101 (400 Євро)

- 18.09.25 з картки № НОМЕР_11 на картку НОМЕР_17 (А-банк) - сума 18 101 (400 Євро)

- 18.09.25 з картки № НОМЕР_11 на картку НОМЕР_13 (Приватбанк) сума 18 101 (400 Євро)

- 18.09.25 з картки № НОМЕР_11 на картку НОМЕР_13 (Приват) - сума 18 101 (400 Євро)

- 18.09.25 з картки № НОМЕР_11 на картку НОМЕР_13 (Приват) - сума 18 101 (400 Євро)

- 24.09.25 з картки № НОМЕР_11 на картку НОМЕР_16 (Альянсбанк) - сума 18 101 (400 Євро)

- 24.09.25 з картки № НОМЕР_11 на картку НОМЕР_16 (Альянсбанк) - сума 18 101 (400 Євро)

- 24.09.25 з картки № НОМЕР_11 на картку НОМЕР_16 (Альянсбанк) - сума 22 784 (500 Євро)

- 21.10.25 з картки № НОМЕР_11 на картку НОМЕР_13 (Приватбанк) - сума 18 101 (400 Євро)

- 21.10.25 з картки № НОМЕР_11 на картку НОМЕР_13 (Приватбанк) - сума 18 101 (400 Євро)

- 21.10.25 з картки № НОМЕР_11 на картку НОМЕР_13 (Приватбанк) - сума 18 101 (400 Євро)

- 21.10.25 15:59 з картки № НОМЕР_10 на картку НОМЕР_13 (Приватбанк) - сума 24 170 грн. (501,04 Євро.)

В цей же час, ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , будучи поінформованою ОСОБА_9 про переказ грошових коштів, з метою завершення свого злочинного умислу, маючи у своєму безпосередньому користуванні банківські картки: № НОМЕР_12 , яку відкрито в АТ «Державний ощадний банк України», на ім`я ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; № НОМЕР_13 , яка відкрита в АТ КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; № НОМЕР_14 , яка відкрита в АТ КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; № НОМЕР_15 , яка відкрита в АТ КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; № НОМЕР_16 , яку відкрито в АТ «Банк Альянс» на ім`я ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; № НОМЕР_17 , яка відкрита у АТ «АКЦЕНТ-БАНК» на ім`я ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; спільно з ОСОБА_9 у період з 10.09.2025 по 21.10.2025 здійснили ряд операцій зі зняття готівкових коштів у банкоматах АТ «Державний ощадний банк України» за адресою: Кіровоградська область, м Новомиргород, вул. Горького, 6/71, АТ КБ «ПриватБанк» за адресою: Кіровоградська область, м Новомиргород, вул. Соборності, 103, вул. Поповкіна, 35, вул. Зерова, 17/79, які перерахувала на вказані рахунки ОСОБА_15 . В подальшому, грошові кошти ОСОБА_4 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 розподілили між собою.

Отриманими таким чином грошовими коштами, ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та ОСОБА_4 розпорядились на власний розсуд, чим заподіяла ОСОБА_15 матеріальну шкоду на загальну суму 544 659 грн.

29.01.2026 ОСОБА_4 повідомлена про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 4 ст. 190 КК України.

Щодо обґрунтованості підозри:

Термін «обґрунтована підозра», згідно практики Європейського суду з прав людини ( надалі ЄСПЛ) у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.

ЄСПЛ не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру, розумна підозра передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).

У справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984 ЄСПЛ вказав, що комісія наголошує, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна це питання, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою.

Отже, обґрунтованість підозри у вчиненні зазначеного вище кримінального правопорушення підтверджується зібраними під час проведення досудового розслідування по кримінальному провадженню доказами, а саме:

- заявами потерпілих;

- протоколами за результатами проведення негласних (слідчих) розшукових дій, де зафіксовано факти розмов з потерпілими під час та після вчинення шахрайських дій, а також підозрюваних та причетних осіб між собою;

- матеріалами проведення тимчасових доступів до речей і документів щодо банківських (карткових) рахунків, які використовувала ОСОБА_4 для вчинення шахрайств;

- іншими матеріалами кримінального провадження.

Таким чином, відповідно до матеріалів кримінального провадження та норм КПК України, які згідно до п. 5 ст. 9 КПК України, застосовуються з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, є достатні об`єктивні дані, які вказують на обґрунтованість підозри ОСОБА_4 .

Щодо ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України:

слідчим суддею, беручи до уваги наявність вищезазначених вагомих доказів обґрунтованості підозри, обставин вчинення злочину, його тяжкості, міри покарання, а також особи підозрюваної було встановлено наявність такого ризику:

- п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. З урахуванням специфіки вчинення шахрайських дій, ОСОБА_4 може знищити мобільні термінали, сім-картки, банківські картки, записи про вчинення шахрайської діяльності, які не були вилучені в ході обшуку та для відшукання яких необхідно додатковий час та з`ясування ряду обставин.

Відповідно до рішення у справі «Клішин проти України» зазначено, що наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер, та доводитися відповідними доказами.

Отже, інші ризики, на які слідчий та прокурор посилались у судовому засіданні та клопотанні, не доведені.

Відповідно до ч. та 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Заходами забезпечення кримінального провадження, зокрема є запобіжні заходи.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу (ч. 1 ст. 183 КПК України).

У відповідності до п.3 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Згідно ч.4 ст.194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Слідчий суддя при вирішенні питання про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу також враховує те, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (ч.5 ст.9 КПК).Так, згідно правової позиції ЄСПЛ, викладеної у пункті 80 рішення від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України», при розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 178 ККПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваної, обвинуваченої кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваної, обвинуваченої винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваної, обвинуваченої; міцність соціальних зв`язків підозрюваної, в місці її постійного проживання, у тому числі наявність в неї родини й утриманців; наявність у підозрюваної постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваної; майновий стан підозрюваної; наявність судимостей у підозрюваної; дотримання підозрюваною, умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до неї раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини .

Отже, мотивуючи неможливість застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання встановленим ризикам, слідчий в своєму клопотанні про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та прокурор в судовому засіданні під час розгляду клопотання слідчого не довели доцільність застосування до ОСОБА_4 виключного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а також те, що жоден із більш м`яких, ніж тримання під вартою, запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, а тому з урахуванням обставин кримінального провадження, характеризуючих даних на підозрювану, зокрема стану її здоров`я та сімейного стану, її соціальних зв`язків, слідчий суддя приходить до переконливого висновку про те, що стороною обвинувачення не надано доказів, достатніх, щоб переконати суд у необхідності застосувати відносно підозрюваної запобіжний захід виключно у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Домашній арешт являє собою позбавлення свободи в розумінні підпункту «с» пункту 1 статті 5 Європейської конвенції з прав людини (пункт 17 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Вітторіо та Луіджи Манчіні проти Італії», «Лавентс проти Латвії»).

Таким чином, беручи до уваги те, що підозрювана на своєму утриманні має троє малолітніх дітей, слідчим суддею розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, а саме домашнього арешту.

Отже слідчий суддя дійшов висновку, що саме домашній арешт є достатнім запобіжним заходом, що забезпечить виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків, а тому визнає за необхідне застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід домашній арешт, заборонивши останній цілодобово залишати житло та поклавши на неї обов`язки передбачені ч.5 ст.194 КПК України, строком до 29.03.2026 року.

Керуючись ст.ст.176-197, 309, 376 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

клопотання слідчого задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, який відбувати за адресою постійного місця проживання: АДРЕСА_1 , з 04.02.2026 року по 29.03.2026 року.

Покласти на ОСОБА_4 , на строк до 29.03.2026 наступні обов`язки:

1) прибувати до слідчого у кримінальному провадженні, прокурора у кримінальному провадженні та слідчого судді, суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні;

5) здати на зберігання до відповідного територіального органу Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваної, обвинуваченої, яка перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань.

В іншій частині клопотання відмовити.

Контроль за виконанням підозрюваною покладених на неї обов`язків покласти на Головне управління Національної поліції України в Дніпропетровській області.

Строк дії ухвали, запобіжного заходу та покладених на підозрювану обов`язків визначити до 29.03.2026 року.

Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_17