Ухвала суду № 133930469, 06.02.2026, Окнянський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Красноокнянський районний суд Одеської області)

Окнянський районний суд Одеської області

Справа №: 506/87/26

Провадження № 2/506/153/26

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

06.02.2026 року селище Окни

Суддя Окнянського районного суду Одеської області Чеботаренко О.Л., розглянувши матеріали позову заступника керівника Подільської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України та Подільської міської ради Подільського району Одеської області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Комунальне некомерційне підприємство «Подільська міська лікарня» Подільської міської ради Подільського району Одеської області про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення та матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням,

В С Т А Н О В И В:

02.02.2026 року через систему «Електронний суд» до суду надійшла позовна заява Заступника керівника Подільської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України та Подільської міської ради Подільського району Одеської області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Комунальне некомерційне підприємство «Подільська міська лікарня» Подільської міської ради Подільського району Одеської області про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення та матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Вимоги до позовної заяви викладені у ст.175 ЦПК України і у разі недодержання таких вимог позовна заява, відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України ухвалою суду залишається без руху.

Позовна заява заступника керівника Подільської окружної прокуратури Одеської області не відповідає вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України, а тому підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Згідно з п.1 ч.1 ст.176 ЦПК України, у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

У позовній заяві ціною позову зазначено суму 6877,47 грн, тоді як позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача витрат на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення в сумі 6586 грн та матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням в сумі 219,47 грн., тобто на загальну суму 6805,47 грн (6586 грн + 219,47 грн). Тобто ціна позову у позовній заяві зазначена некоректно.

Крім того, позивачем не сплачено судовий збір.

Так, відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Посилання заступника керівника Подільської окружної прокуратури Одеської області у позовній заяві на те, що оскільки предметом даного позову є відшкодування збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, то на підставі п.6 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» Подільська окружна прокуратура Одеської області звільняється від сплати судового збору при поданні цього позову, є помилковими, виходячи з наступного.

Згідно з ч.1 ст.2 Закону України «Про судовий збір», платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Предметом заявлених позовних вимог в даній справі є відшкодування витрат, понесених Національною службою здоров`я України та Подільською міською радою Подільського району Одеської області на стаціонарне лікування потерпілої від злочину особи ОСОБА_2 , отже вказаним юридичним особам не завдано збитків внаслідок кримінального правопорушення. В даному випадку потерпілим є ОСОБА_2 , а не вказані юридичні особи, які витратили кошти на його лікування, тому останні не відносяться до жодної категорії осіб, які згідно зі статтею 5 Закону України «Про судовий збір» звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи у всіх судових інстанціях.

Така позиція суду узгоджується з позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 17 січня 2019 року у справі № 462/375/17, від 04.01.2024 року у справі №750/10822/23.

При цьому, платником судового збору в даній справі є саме Подільська окружна прокуратура Одеської області, з огляду на наступне.

Так, пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України визначено, що представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом, здійснює прокуратура.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України «Про прокуратуру». Частина перша цієї статті визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно з абзацами першим та другим частини третьої статті 23 Закону, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема цивільних правовідносинах. Тому у відносинах, у які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в підпунктах 6.21, 6.22 постанови від 20.11.2018 у справі № 5023/10655/11, підпунктах 4.19, 4.20 постанови від 26.02.2019 у справі № 915/478/18, пункті 26 постанови від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, пункті 21 постанови від 15.01.2020 у справі № 698/119/18, пункті 35 постанови від 18.03.2020 у справі № 553/2759/18, підпункті 8.5 постанови від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20).

Велика Палата Верховного Суду також звертала увагу на те, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (пункт 35 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.02.2019 у справі № 761/3884/18).

Тобто під час розгляду справи в суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (пункт 27 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц).

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).

Частина третя статті 53 ГПК України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами (частина третя статті 56 ЦПК України містить аналогічну норму).

Відповідно до частини четвертої цієї ж статті прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (частина четверта статті 56 ЦПК України).

При цьому частиною четвертою статті 23 Закону передбачено, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав представництва.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. Наведені висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 та від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20.

Отже, звертаючись до суду з позовом в інтересах держави в особі відповідного уповноваженого органу, прокурор не замінює цей орган у судовому процесі, однак і не виконує функцію його представництва, оскільки представляє державу та є окремим самостійним суб`єктом звернення.

Така правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05.10.2022 року у справі №923/199/21.

Відповідно до п.п.1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому, згідно з ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік», станом на день надходження позовної заяви до суду розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 3328 грн.

Так як 1,5% ціни позову, а саме 102,08 грн (6805,47 грн * 1,5%) є меншим, ніж 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який складає 3328 грн, то станом на день звернення прокурора до суду з даним позовом, розмір судового збору у даній справі складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 3328 грн.

При цьому, оскільки позовна заява надійшла до суду в електронній формі через систему «Електронний суд», то Подільська окружна прокуратура Одеської області повинна сплатити судовий збір у розмірі 2662,40 грн (3328 грн *0,8).

Вказаний судовий збір має бути сплачений за такими реквізитами:

р/р UA598999980313191206000015626;

отримувач коштів: ГУК в Од.обл./смт Окни/22030101

код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37607526;

банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.);

код банку отримувача (МФО): 899998;

код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Відповідно до ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб та строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, позовну заяву заступника керівника Подільської окружної прокуратури Одеської області слід залишити без руху.

Керуючись ст.185 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву заступника керівника Подільської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України та Подільської міської ради Подільського району Одеської області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Комунальне некомерційне підприємство «Подільська міська лікарня» Подільської міської ради Подільського району Одеської області про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення та матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням залишити без руху.

Встановити строк для усунення виявлених судом недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

Роз`яснити, що при невиконанні вимог даної ухвали у встановлений строк, позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Чеботаренко О. Л.