Постанова № 133929, 20.09.2006, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.09.06 р. Справа № 2/276пн

11 год. 20 хв. – 12 год. 00 хв. Зала судових засідань– кабінет № 232

м. Донецьк вул. Артема, 157

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Ханової Раїси Федорівни

при секретарі судового засідання Бахар Світлані Володимирівні

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за позовною заявою

Відкритого акціонерного товариство “Енергомашспецсталь” м. Краматорськ

до Державної податкової інспекції у м. Краматорську

про спонукання надати Відділенню Державного казначейства у м. Краматорську висновок про відшкодування з Державного бюджету України залишку суми бюджетного відшкодування за декларацією з податку на додану вартість за квітень 2006 року у розмірі 1642842 грн.

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача Відділення Державного казначейства у м. Краматорську

За участю

представників:

від позивача: Пахоменков В.І. – за дов. від 28 серпня 2006 року

від відповідача: Таран А.О. – за дов. від 1 вересня 2006 року

від третьої особи: не з’явився

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Донецької області заявлено позов (арк. справи 6-7) Відкритим акціонерним товариством “Енергомашспецсталь” м. Краматорськ до Державної податкової інспекції у м. Краматорську про спонукання надати Відділенню Державного казначейства у м. Краматорську висновок про відшкодування з Державного бюджету України залишку суми бюджетного відшкодування за декларацією з податку на додану вартість за квітень 2006 року у розмірі 1642842 грн.

Відповідач у письмових запереченнях від 1 вересня 2006 року № 47599/10/10-013 (арк. справи 50-52) та його представник під час розгляду справи проти позовних вимог заперечують.

Позивач та його представник під час судового розгляду в обґрунтування позовних вимог посилається на норми підпунктів 7.7.1, 7.7.2, 7.7.4 – 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” (в редакції Закону України № 2505-4 від 25 березня 2005 року) якими встановлений порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків, визначення ним у відповідності із зазначеними нормами у декларації за квітень 2006 року суми бюджетного відшкодування у розмірі 4234128 грн., що підтверджено довідкою відповідача, безпідставне не надання відповідачем висновку щодо відшкодування суми податку на додану вартість у розмірі 1642842 грн.

Відповідач правомірність формування позивачем суми бюджетного відшкодування у розмірі 4234128 грн. за квітень 2006 року підтверджує, проти позовних вимог заперечує з огляду на відсутність результатів зустрічних перевірок по ланцюгам постачання до кінцевих виробників, відпрацювання третьої ланки постачання. Правову позицію відповідач та його представник під час судового розгляду доводить приписами пункту 4.5 наказу Державної податкової адміністрації України від 18 серпня 2005 року № 350, яким затверджені Методичні рекомендації щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість (надалі - наказ № 350).

Ухвалою від 14 серпня 2006 року господарський суд Донецької області залучив до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача Відділення Державного казначейства у м. Краматорську (арк. справи 1-2).

Третя особа у письмових поясненнях від 28 серпня 2006 року (арк. справи 41) повідомила, що згідно з висновком відповідача, який надійшов до Державного казначейства 24 липня 2006 року, позивачу було здійснене бюджетне відшкодування податку на додану вартість у сумі 2591286 грн. за декларацією позивача з податку на додану вартість за квітень 2006 року. Висновок на відшкодування з Державного бюджету України податку на додану вартість за зазначеною декларацією у сумі 1642842 грн. до третьої особи від відповідача не надходив. Листом від 13 вересня 2006 року третя особа просила суд розглянути справу без участі його представника.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до вимог пункту 2-1 розділу 7 “Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Відкрите акціонерне товариство “Енергомашспецсталь” м. Краматорськ є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Краматорської міської ради Донецької області 20 листопада 1995 року, включене до ЄДРПОУ за номером 00210602, з 1 квітня 1994 року знаходиться на податковому обліку у Державній податковій інспекції у м. Краматорську, є платником податку на додану вартість з 4 березня 2003 року, що підтверджується свідоцтвом № 06292253 (арк. справи 49-52).

Пункт 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” (в редакції Закону України № 2505-4 від 25 березня 2005 року), відповідно до пункту 13 Перехідних положень, діє з 1 червня 2005 року та встановлює порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 зазначеного пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від’ємному значені суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності – зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від’ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

За даними податкової декларації позивача за квітень 2006 року, яка була надана до податкового органу 22 травня 2006 року, (складеної відповідно до Порядку, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 166 від 15 червня 2005 року, зареєстрованої Міністерством юстиції України 15 червня 2005 року за № 213), залишок від’ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду складає 4532202 грн. Відповідно до декларації сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, визначена позивачем у розмірі 4234128 грн. Відповідачем не встановлені порушення правильності визначення позивачем суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету у розмірі 4234128 грн. за квітень 2006 року, що підтверджується актом відповідача від 6 липня 2006 року за № 727/23-6-00210602 (арк. справи 15-40), про що зазначено у пункті 5 даного акту.

Суд зазначає, що позивачем податкова декларація з податку на додану вартість за квітень 2006 року та заява про повернення повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації, надані за правилами підпункту 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Відповідно до підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Відповідачем з 7 по 21 червня 2006 року була здійснена виїзна позапланова перевірка з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов’язань з податку на додану вартість на рахунок платника у банку за період – квітень 2006 року, наслідки якої викладені у акті від 6 липня 2006 року за № 727/23-6-00210602 (арк. справи 15-40). Порушення у правильності визначення даних позивачем у декларації, відповідачем не встановлені.

Відповідно до абзацу 2 вищенаведеного підпункту 7.7.5 (в редакції Закону № 2642-4 від 3 червня 2005 року) податковий орган зобов’язаний у п’ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до підпункту 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п’яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Як вбачається з пояснень третьої особи (арк. справи 41-42), відповідач надав висновок, за яким орган казначейства здійснив перерахування суми у розмірі 2591286 грн., висновок щодо відшкодування 1642842 грн. до органу казначейства не надходив. Таким чином, не виявивши порушень під час перевірки правомірності формування позивачем бюджетного відшкодування у сумі 4234128 грн., відповідач надав висновки органу казначейства щодо бюджетного відшкодування у загальній сумі 1642842 грн.

Підпунктом 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” передбачені дії податкового органу, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, серед них (підпункт “в”) у разі з’ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Аналіз вищенаведених норм підпункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” доводить, що податковий орган як орган владних повноважень, здійснюючи контроль за обчисленням та сплатою податків, у тому числі, бюджетним відшкодуванням, повинен діяти у певний спосіб, а саме за наслідками перевірок, визначених Законом, або надати висновок із зазначення суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, або відмовити у наданні бюджетного відшкодування. Утриматися від здійснення однієї чи іншої дії означає неналежне здійснення своїх повноважень шляхом бездіяльності.

Відповідно до преамбули Закону України “Про податок на додану вартість” цей Закон серед іншого визначає платників податку на додану вартість, порядок обліку звітування та внесення податку до бюджету. Таким чином, саме нормами зазначеного Закону регулюються всі питання пов’язанні із визначенням та сплатою податку на додану вартість. Нормами зазначеного Закону право платника податку не поставлене в залежність від проведення або не проведення всіх зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника.

Суд не приймає посилання відповідача на наказ Державної податкової адміністрації України № 350 від 18 серпня 2005 року, так як в розумінні статті 117 Конституції України він не є нормативно-правовим актом, оскільки не зареєстрований Міністерством юстиції України.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору за приписами статей 87,94 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають присудженню позивачеві з Державного бюджету України.

Враховуючи вищенаведене, та керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254, пунктами 2-1, 6 розділу 7 “Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Відкритого акціонерного товариства “Енергомашспецсталь” м. Краматорськ до Державної податкової інспекції у м. Краматорську про спонукання надати Відділенню Державного казначейства у м. Краматорську висновок про відшкодування з Державного бюджету України залишку суми бюджетного відшкодування за декларацією з податку на додану вартість за квітень 2006 року у розмірі 1642842 грн. задовольнити повністю.

Спонукати Державну податкову інспекцію у м. Краматорську надати Відділенню Державного казначейства у м. Краматорську висновок про відшкодування Відкритому акціонерному товариству “Енергомашспецсталь” м. Краматорськ з Державного бюджету України залишку суми бюджетного відшкодування за декларацією з податку на додану вартість за квітень 2006 року у розмірі 1642842 грн.

Присудити з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства “Енергомашспецсталь” м. Краматорськ (84306 Донецька область м. Краматорськ, рахунок 2600901517252 у філії ВАТ “Державний Експортно-імпортний банк України” м. Донецьк, МФО 334817, ЄДРПОУ 00210602) витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошений її повний текст у судовому засіданні 20 вересня 2006 року в присутності представників сторін.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Ханова Р.Ф.

вик. Бахар

3056723

Надруковано 4 примірники :

1 – у справу

2 – позивачу

3 – відповідачу

4 – третій особі