Рішення № 133924046, 09.02.2026, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/6625/25

Провадження № 2/361/2356/25

09.02.2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2026 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі головуючої судді Гізатуліної Н.М. розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АКЦІОНЕРНИЙ БАНК «УКРГАЗБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «АКЦІОНЕРНИЙ БАНК«УКРГАЗБАНК» (далі ПАТ «АБ «УКРГАЗБАНК») через систему «Електронний суд» подало зазначений позов.

Позов мотивований тим, що 05 грудня 2023 року між ПАТ «АБ «УКРГАЗБАНК» та ОСОБА_1 шляхом подання заяви-договору № 2023/І_С/053-Z2392141-01 укладено договір про приєднання до правил відкриття та обслуговування поточного рахунку фізичної особи, операції за яким здійснюються з використанням електронних платіжних засобів, та надання послуг за платіжними картками ПАТ «АБ «УКРГАЗБАНК».

Банк відкрив ОСОБА_1 картковий рахунок та субрахунок за програмою кредитування: «ЕКО кредитка», на якому встановлена орієнтовна сума кредиту 10 000 грн, можлива сума кредиту до 300 000 грн, щомісячний платіж по кредиту 7%, відсоткова ставка 45 % річних, відсоткова ставка на прострочену заборгованість 45 %, комісія за видачу кредиту 2,99 %, строк кредитування 12 місяців з можливістю пролонгації.

Відповідач свої зобов`язання за договором не виконує, у зв`язку з чим станом на 21 травня 2025 року утворилася заборгованість у розмірі 35 005,05 грн, з них 26 699,55 грн прострочена заборгованість по кредиту, 8 305,50 грн прострочена заборгованість по процентах.

Банк направив письмову вимогу відповідачу, однак у наданий строк заборгованість ним погашена не була.

На підставі викладеного, ПАТ «АБ «УКРГАЗБАНК» просило суд:

1. Стягнути із ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором в розмірі 35 005,05 грн, та судові витрати у розмірі 2 422,40 грн.

2. У разі неявки в судове засідання відповідача не заперечує проти винесення судом заочного рішення.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 27 червня 2025 року відкрито провадження у цивільній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Зазначена ухвала в електронному вигляді направлена позивачу та його представнику та як вбачається із Довідок про доставку електронного документа доставлена до їх Електронного кабінету 28 червня 2025 року.

За зареєстрованою адресою місця проживання відповідача засобами поштового зв`язку Акціонерного товариства «Укрпошта» направлялась копія ухвали суду про відкриття провадження у справі та копія позовної заяви з додатками. Як вбачається із довідки Акціонерного товариства «Укрпошта» ф.20 судова кореспонденція не вручена адресату та повернута до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Повернення поштової кореспонденції з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», є належним повідомленням учасника справи (постанова Верховного Суду від 13 травня 2024 року у справі № 755/4829/23).

Позивач до суду додаткових заяв, пояснень не подавав, відповідач не використав право подання відзиву на позовну заяву.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З огляду на ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Суд встановив, що 05 грудня 2023 року на підставі заяви-договору № 2023/І_С/053-Z2392141-01 між ПАТ «АБ «УКРГАЗБАНК» та ОСОБА_1 укладено договір карткового рахунку.

Відповідно до п. 2.1 заяви-договору, ця заява-договір, правила відкриття та обслуговування рахунків фізичних осіб та надання послуг платіжними картками ПАТ «АБ «УКРГАЗБАНК», програма кредитування, документи, що вимагаються чинним законодавством України з питань кредитування фізичних осіб, усі зміни та додатки до них, які розміщуються на сайті банку, а також заяви та розпорядження клієнта прийняті банком до виконання на умовах правил, разом вважаються договором банківського/карткового рахунку, а у частині встановлення на рахунку ліміту овердрафту договором про споживчий кредит, між банком та клієнтом.

З огляду на п. 2.2 заяви-договорубанк на підставі договору надає клієнту послуги щодо: відкриття та розрахунково-касове обслуговування поточного рахунку, обслуговування за яким може здійснюватися з використанням електронного платіжного засобу (далі картка), надання кредиту шляхом встановлення ліміту овердрафту відповідно до Програми кредитування вказаній у розділі 4 Договору.

У розділі 4 заяви-договору наведені основні параметри кредитування: договір № 2023/OBP/053-Z2392289-01 програма кредитування «ЕКО кредитка»; строк дії ліміту дозволеного овердрафту (строк кредитування) 12 місяців з можливістю пролонгації відповідно до умов Правил; орієнтовна сума кредиту 10 000 грн, можлива сума кредиту до 300 000 грн, пільговий період з процентною ставкою 0,00001 протягом 70 днів, відсоткова ставка на прострочену заборгованість 45 % річних, комісія за видачу кредиту 2,99 %, строк дії договору 12 місяців, щомісячний платіж по кредиту 7 % мінімум 50 грн.

Клієнт своїм підписом підтвердив отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування (у т. ч. з іншими пропозиціями Банку) та орієнтовну загальну вартість кредиту; підтвердив отримання ним всіх пояснень, необхідних для забезпечення можливості оцінити, чи адаптовано договір до його потреб та фінансової ситуації, зокрема шляхом роз`яснення наведеної інформації, в тому числі суттєвих характеристик запропонованих послуг та певних наслідків, які вони можуть мати для нього, у тому числі у разі невиконання ним зобов`язань за таким договором.

Як вбачається із розділу 6 заяви-договору позичальнику відкрито рахунок НОМЕР_1 .

Крім цього у розділі 7 заяви-договору наявна розписка про отримання платіжної картки № НОМЕР_2 .

Особу клієнта, справжність підпису клієнта перевірено та засвідчено представником банку ОСОБА_2 .

Заява-договір підписана ОСОБА_1 особисто.

Крім цього, ОСОБА_1 надані таблиця лімітів (обмеження) за сумою та кількістю операцій, які встановлені при відкритті карти, паспорт споживчого кредиту за програмою/продуктом: Кредитна картка Еко кредитка (підписаний відповідачем).

Таким чином, банк зобов`язання за договором виконав. Відповідач, в свою чергу, зобов`язання за договором належним чином не виконує, систематично порушує умови договору.

Випискою ПАТ «АБ «УКРГАЗБАНК» з особового рахунку з 05 грудня 2023 року до 21 травня 2025 року підтверджено, що ОСОБА_1 користувався кредитними коштами, у зв`язку з чим станом на 21 травня 2025 року утворилася заборгованість у розмірі 35 005,05 грн, з них: 26 699,55 грн прострочена заборгованість по кредиту, 8 305,50 грн прострочена заборгованість по процентах, що підтверджується розрахунком заборгованості.

ПАТ «АБ «УКРГАЗБАНК» направляло ОСОБА_1 вимогу про дострокове повернення кредиту № 2023/OBP/053-Z2392289-01 від 05 грудня 2023 року з вимогою сплатити її добровільно, проте він дану вимогу проігнорував, заборгованість не сплатив.

Між сторонами виник спір щодо належного виконання відповідачем взятих на себе кредитних зобов`язань.

За змістом ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч.4 ст. 203 ЦК України).

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

З огляду на ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Як вбачається із ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку ПАТ «АБ «УКРГАЗБАНК»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст. ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Згідно зі ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (ст. 610 ЦК України).

Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання.

Згідно з ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України наслідками порушення боржником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у постанові від 30 січня 2018 у справі № 161/16891-15 про стягнення заборгованості за кредитним договором (провадження № 61-517св18) дійшов висновку проте, що банк зобов`язаний доводити отримання позичальником грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір за допомогою первинних документів, оформлених відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Стаття 13 ЦПК України встановлює, що суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства суду та сторін (позивача та відповідача).

Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом.

У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Саме на позивача покладено процесуальний обов`язок довести заявлені позовні вимоги.

Суд встановивши, що ОСОБА_1 відповідно до умов договору отримав від банку кошти у вигляді встановлення кредитного ліміту на його банківський рахунок, проте ухиляється від виконання зобов`язання, заборгованість не погашає, розмір заборгованості не спростовує, а позивач належними доказами підтвердив наявність у відповідача заборгованості за кредитним договором, дійшов висновку про задоволення позову.

Щодо розподілу судових витрат

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (ч. 1, 2 ст. 133 ЦПК України).

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 8 ст. 141 ЦПК України).

Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

ПАТ «АБ «УКРГАЗБАНК» за подачу позову сплатило судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 10 червня 2025 року № 9835_5197.

Таким чином, із відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 76 81, 89, 95, 133, 141, 263 265, 268, 273, 274, 352, 354 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АКЦІОНЕРНИЙ БАНК «УКРГАЗБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АКЦІОНЕРНИЙ БАНК «УКРГАЗБАНК» заборгованість за кредитним договором від 05 грудня 2023 року № 2023/OBP/053-Z2392289-01 у сумі 35 005 (тридцять п`ять тисяч п`ять) гривень 05 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АКЦІОНЕРНИЙ БАНК «УКРГАЗБАНК» витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 коп.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «АКЦІОНЕРНИЙ БАНК «УКРГАЗБАНК», місцезнаходження: м. Київ, вул. Єреванська, буд. 1, код ЄДРПОУ 23697280.

Відповідач: ОСОБА_1 ,адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Повний текст рішення складений 09 лютого 2026 року.

Суддя Н.М. Гізатуліна