Рішення № 133923325, 09.02.2026, Попільнянський районний суд Житомирської області

Справа № 288/1948/25

Провадження № 2/288/41/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2026 року селище Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Поліщук Р. М.,

з участю секретаря судових засідань - Колодяжної Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селище Попільня Житомирської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Акцент -Банк» (далі позивач) звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі відповідач) про стягнення заборгованості, в якій вказує, що 01 листопада 2023 року відповідачем було підписано Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк» щодо встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком, відповідно до якої відповідач просила встановити їй кредитний ліміт.

Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана нею електронним підписом Анкета-Заява про приєднання до Умов та Правил надання Банківських послуг у A-Банку разом з Умовами та правилами, які викладені на банківському сайті складає між нею та банком кредитний договір.

Вказані документи містять всі суттєві умови кредитування, строк, розмір процентів, максимальний розмір кредиту та зазначено, що відповідачу надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом, а саме: за пільговий період до 62 днів за ставкою 0,000001%, у разі виходу з пільгового періоду на кредит нараховується процентна ставка у розмірі 3,4% на місяць та при невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту у розмірі 6,8% у місяць, яка нараховується на суму загальної заборгованості.

Також відповідачем підписано Паспорт споживчого кредиту «Кредитна картка «Зелена».

Відповідач своїх зобов`язань за кредитним договором належним чином не виконала, що призвело до виникнення заборгованості, яка становить 21535,46 гривень, яка складається з:- загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) -15104,84 гривень; - загального залишку заборгованості за процентами 6430,62 гривень.

Позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в розмірі 21535 гривень 46 копійок, судовий збір в розмірі 2422 гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20200 гривень 00 копійок. Розгляд справи проводити за відсутності представника позивача, не заперечує проти винесення заочного рішення.

Ухвалою суду від 08 грудня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження по даній справі з викликом (повідомленням) сторін.

Частина 3 статті 211 ЦПК України визначає, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідач ОСОБА_1 в судові засідання не з`явилась, про дату, час і місце розгляду справи була належним чином повідомлена, згідно до норм пункту 2 частини 7 стаття 128 ЦПК України, про причини неявки суд не повідомила, що не перешкоджає розгляду справи по суті на підставі наявних в справі доказів.

Відповідно до пункту 2 частини 7 статті 128 ЦПК України, судова повістка направляється фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Згідно до Судового виклику № 288/1948/25/648/26 від 14 січня 2026 року розміщеного на офіційному веб - порталі судової влади України в мережі Інтернет, відповідач ОСОБА_1 повідомлена про судове засідання, яке відбудеться 09 лютого 2026 року о 13.30 годині.

Частиною 11 статті 128 ЦПК України, визначено, що відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Згідно до частини 4 статті 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надійшло, відповідно до положень частини п`ятої статті 279 ЦПК України, тому суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження, але без участі сторін, за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін, на підставі наявних у справі письмових доказів.

Справу судом розглянуто у порядку спрощеного позовного провадження, згідно з вимогами ст. ст. 274-279 ЦПК України.

Суд, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі письмові докази, з`ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши ці докази в сукупності, дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 01 листопада 2023 року ОСОБА_1 підписала Анкету Заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в АТ «Акцент Банк», з якої вбачається, що відповідач підтвердила, що дана Анкета-заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, становлять між нею та банком Договір про надання банківських послуг. Засвідчує генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису з особистим ключем і відповідним відкритим їй ключем, що буде використовуватись нею для вчинення правочинів та платіжних операцій. УЕП є аналогом власноручного підпису. /а.с. 17/

Відповідно до Заяви щодо встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком від 01 листопада 2023 року, ОСОБА_1 далі-клієнт просить відкрити їй поточний рахунок. До рахунку банк АТ «Ацент Банк» випускає платіжний інструмент у вигляді платіжної картки. Вид кредиту кредитний ліміт на поточний рахунок. Тип кредиту кредитування рахунку. Пільговий період користування кредитним лімітом становить до 62 днів за ставкою 0,000001%. У разі виходу з пільгового періоду на кредит буде нараховуватись процентна ставка 3,4% на місяць. Строк кредитування (строк дії кредитної лінії) 240 місяців. При невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту застосовується ставка у розмірі 6,8% у місяць, яка нараховується на суму загальної заборгованості. Штраф списується в день списання відсотків: - 50 гривень кожен раз, коли виникає прострочення по сплаті обов`язкового щомісячного платежу повністю або частково на суму 100 гривень; - 100 гривень кожен раз, коли виникає прострочення по сплаті обов`язкового щомісячного платежу на суму 100 гривень другий місяць поспіль і більше; - 500 гривень +5% від суми загальної заборгованості, у разі непогашення протягом 60 календарних днів прострочення по сплаті обов2язковго щомісячного платежу за карткою із порушенням строком більше ніж на 30 днів. Кредит надається клієнту відповідно до Тарифів, які розміщуються на вебсайті банку у розділі «Карки». /а.с. 18-19/

Згідно до Паспорту споживчого кредиту «Кредитна картка «Зелена», передбачена інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, а саме: основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту та інша інформація. В даному паспорті зазначено, що тип кредиту кредитування рахунку з пільговим періодом використання, сума/ліміт кредиту від 1000 до 200000,00 гривень (в залежності від суми, яка погоджена у заявці на кредит), строк кредитування 240 місяців з правом автоматичного продовження. Пільгова процентна ставка: 0,000001% пільговий період- до 62 днів (діє з моменту виникнення заборгованості до кінця календарного місяця, наступного за датою виникнення заборгованості, при умові її погашення в повному обсязі). Базова процентна ставка: 40,8% на рік (нараховується на максимальну суму заборгованості, за умови непогашення заборгованості в повному обсязі в пільговий період за кожний день з моменту виникнення заборгованості). Тип процентної ставки фіксована. Загальні витрати за кредитом 109120,95 гривень. Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом 134120,95 гривень. Реальна річна процентна ставка, відсотків річних 49,34%. Пеня не передбачена. Штраф за несвоєчасне погашення кредиту та / або відсотків. Штраф списується в день списання відсотків: - 50 гривень кожен раз, коли виникає прострочення по сплаті обов`язкового щомісячного платежу повністю або частково на суму від 100 гривень; - 100 гривень кожен раз, коли виникає прострочення по сплаті обов`язкового щомісячного платежу на суму від 100 гривень другий місяць поспіль і більше; - 500 гривень + 5% від суми загальної заборгованості, у разі непогашення протягом 60 календарних днів простроченого по сплаті обов`язкового щомісячного платежу за карткою із порушеним строком більше ніж на 30 днів. Процентна ставка, яка застосовується щодо повернення кредиту при невиконанні 6,8% у місяць збільшена відсоткова ставка на місяць на суму загальної заборгованості (у випадку наявності простроченої заборгованості. Дата надання інформації 01.11.2023 року. /а.с. 20-21/

Відповідно до довідки за лімітами, виданої АТ «Акцент-Банк», зазначений вид операцій по картці клієнта ОСОБА_1 за кредитним договором б/н від 01.11.2023 року за період з 01.11.2023 року по 29.07.2025 року, а саме: 01.11.2023 року вид операції - встановлення, останній раз 28.07.2025 року відбулось черговий раз збільшення в розмірі 15200,00 гривень. /а.с. 23/

Як вбачається з довідки за картами, виданої АТ «Акцент Банк», ОСОБА_1 відкрито рахунок № НОМЕР_1 та видано наступні картки: № НОМЕР_2 , строком дії до грудня місяця 2031 року; № НОМЕР_3 , строком дії до грудня місяця 2031 року; № НОМЕР_4 , строком дії до грудня місяця 2031 року. /а.с. 24/

Із матеріалів справи вбачається, що банком на підтвердження обґрунтування позову, крім розрахунку заборгованості, надано виписку по картці від 15 липня 2025 року, клієнт ОСОБА_1 , період 01.11.2023-15.07.2025, яка має статус первинного документа, що підтверджується Переліком типових документів, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2012 року № 578/5. Зазначена виписка є належним доказом отримання та користування відповідачем кредитними коштами, у ній зазначені всі операції з часу активації кредитної картки зі зняття грошових коштів, погашення заборгованості, яка відповідачем не спростована. /а.с.25-28/

Згідно до Розрахунку заборгованості за договором № б/н від 01.11.2023 року укладеного між АТ «Акцент-Банк» та клієнтом ОСОБА_1 , виданого АТ «Акцент Банк», станом на 15 липня 2025 року заборгованість за кредитним договором становить 21535 гривень 46 копійок, з яких: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) 15104 гривні 84 копійки; залишок заборгованості за тілом кредиту 12223 гривні 17 копійок; залишок заборгованості за тілом кредиту (прострочений) 2881 гривня 67 копійок; загальний залишок заборгованості за процентами 6430 гривень 62 копійки; залишок заборгованості за процентами на поточну заборгованість 506 гривень 54 копійки; залишок заборгованості за процентами на прострочену заборгованість 5924 гривні 08 копійок. /а.с. 29- 32/

Відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, Витягу з Державного реєстру банків та Статуту, Акціонерне Товариство «Акцент Банк» є юридичною особою зареєстрованою в передбаченому Законом порядку. /а.с. 33 -37, 38 на звороті/

Частиною першою статті 4 ЦПК України, визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно до статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Підстави виникнення цивільних прав та обов`язків визначені в статті 11 Цивільного кодексу України, зокрема з договорів та інших правочинів.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно до вимог статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до статей 527, 530 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок у встановлений договором строк.

В силу вимог статті 629 ЦК України, встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною другою статті 1050 ЦК України встановлено що, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язуються надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Керуючись ст.ст. 509, 510 ЦК України, зобов`язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Частинами 1, 3 статті 549 ЦК України визначає що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Положенням статті 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами частини 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Проте відповідачем на даний час зобов`язання щодо погашення вказаної заборгованості за кредитним договором не виконуються.

Частиною другою статті 625 ЦК України, передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу та проценти від простроченої суми.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно до положень статей 3, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом статті 634 цього Кодексу, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно до статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Згідно до частин 1, 3, 4, 7 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно до часини 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

Відповідно до ст.ст. 3, 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, тобто даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Згідно до статті 3 Закону України «Про електронну комерцію», одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно- цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до частини першої статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 89 Цивільного Процесуального Кодексу України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Крім того, наданий позивачем розрахунок заборгованості належними та допустимими доказами відповідач не спростувала та не надала власний розрахунок наявної заборгованості. Доказів про повернення кредитних коштів на умовах і в порядку, визначеними договором відповідач також суду не надав.

Отже, надані позивачем докази, суд визнає належними і допустимими, також достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог. Також враховуючи, те що відповідачем не виконано грошове зобов`язання в строки, передбачені умовами договору, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на його користь суми заборгованості за кредитним договором від 01 листопада 2023 року в розмірі 21535 гривень 46 копійок, обґрунтованими та виходячи із наданого розрахунку позивача, дійшов висновку, що позовні вимоги в даній частині необхідно задовольнити у повному обсязі та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість, яка виникла внаслідок неналежного нею виконання взятих на себе зобов`язань.

Представник позивача при зверненні до суду також просить стягнути з відповідача понесені ним витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20200,00 гривень.

Згідно до статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Пунктом 1, 2 частини другої статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 137 ЦПК України).

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (частина 8 статті 141 ЦПК України).

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, позивачем надано: Договір № 22012-25 про надання правничої допомоги від 08 квітня 2025 року /а.с.39-42/, укладений між адвокатським об`єднанням «Правовий Курс» далі - об`єднання та АТ «Акцент Банк» далі- клієнт, Додаткову угоду № 1 до Договору № 22012-25 про надання правничої допомоги від 08.04.2025 року /а.с.43/, Акт приймання-передачі наданої правничої допомоги за Договором № 22012-25 про надання правничої допомоги від 08.04.2025 року /а.с. 47/.

Згідно до Договору № 22012-25 про надання правничої допомоги від 08 квітня 2025 року об`єднання бере на себе зобов`язання по наданню клієнту за його зверненням на довгостроковій основі правничої допомоги у відповідності з умовами цього договору, а клієнт зобов`язується прийняти надану йому правничу допомогу та здійснити її оплату у відповідності до умов цього договору. /а.с. 39-42/

Відповідно до Акту приймання-передачі наданої правничої допомоги за Договором № 22012-25 про надання правничої допомоги від 08.04.2025 року, послуги з правничої допомоги надані об`єднанням відносно боржника ОСОБА_1 якісно і в повному обсязі. Також зазначено суть послуг та вартість наданих послуг. Загальна сума послуг складає 20200,00 гривень. /а.с. 47/

При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у рішенні у справі «East/West Alliance Limited» v. Ukraine» («Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України) від 23 січня 2014 року в § 268 зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим, вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Частиною четвертою, п`ятою статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

В постанові Верховного Суду від 03 червня 2020 року у справі № 211/1674/19 визначено, що суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

Відповідач не скористалась своїм правом заявити клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу і тому позов в частині заявлених вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягає до задоволення та з відповідача належить стягнути на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20200,00 гривень.

Згідно до пункту 1 частини 2 статті 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Отже, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму сплаченого судового збору в розмірі 2422 гривні 40 копійок. /а.с. 16/

Керуючись статтями 207, 509, 525-527, 530, 549, 598-599, 610, 612, 615, 625, 629, 638, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України; статтями 4, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 128, 130, 133, 141, 211, 223, 247, 258, 259, 263-265, 274-279, 280-283, 352, 354-355 ЦПК України; суд

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь АТ «Акцент -Банк» (код ЄДРПОУ: 14360080, місцезнаходження: 49074, місто Дніпро, вулиця Батумська, будинок 11) заборгованість за Договором № б/н від 01 листопада 2023 року в розмірі 21535 гривень 46 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь АТ «Акцент -Банк» (код ЄДРПОУ: 14360080, місцезнаходження: 49074, місто Дніпро, вулиця Батумська, будинок 11) судовий збір у розмірі 2422 гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20200 гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Попільнянського

районного суду Р. М. Поліщук