Постанова № 13391966, 22.12.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №6.13

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 грудня 2010 року Справа № 2а-9654/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Цицюри О.О.,

при секретарі судового засідання Гришиній О.Ю.,

за участю представників сторін:

від позивача Свириденко Н.М., завідувача юридичного сектору,

довіреність №257/08-42 від 13.01.2010,

від відповідача Бондаренко Н.В., довіреність №26 від 09.02.2010,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Луганську справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в місті Алчевську Луганської області до Комунального підприємства «Алчевське управління механізації» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №2 в сумі 25 210,03 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

10 грудня 2010 року позивач - Управління Пенсійного фонду України в місті Алчевську Луганської області звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Комунального підприємства «Алчевське управління механізації» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №2 в сумі 25 210,03 грн. за період з 25.10.2008 року по 25.10.2010 року. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Комунальне підприємство «Алчевське управління механізації» зареєстровано в УПФУ в місті Алчевську Луганської області в якості платника страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування з 28.03.1991 року. Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-I відповідач зобовязаний внести до Пенсійного фонду відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-I та п.п. «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII в сумі 25 210,03 грн. Так, на виконання п. 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. №221-1, Управлінням ПФУ в місті Алчевську Луганської області відповідачу за період з 25.10.2008 по 25.10.2010 були направлені розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII з повідомленням строку, до якого повинно бути здійснено відшкодування вказаних фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій. Однак, у порушення вимог діючого законодавства, відповідач у встановлений термін не відшкодував Пенсійному фонду фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за списком №2, через що за ним, станом на 01.11.2010 року, утворилася заборгованість (недоїмка), яка складає 25210,03 грн., яка на цей час залишається несплаченою. На підставі викладеного, позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №2 в сумі 25210,03 грн. на свою користь в судовому порядку.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, наполягав на їх задоволенні, надав суду аналогічні позовній заяві пояснення.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Відповідно до частини 6 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, дійшов висновку про задоволення адміністративного позову повністю з наступних підстав та мотивів.

Частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Справи за участю управлінь Пенсійного фонду України є адміністративними, оскільки відповідають вимогам пункту 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України стосовно визначення адміністративної справи.

Пункт 5 частини 2 статті 17 КАС України визначає, що до юрисдикції адміністративних судів відносяться спори за зверненнями суб'єкта владних повноважень у випадах, встановлених Конституцією та законами України.

Окрім того, такі справи не підпадають під перелік публічно-правових справ, визначених частиною 3 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, на які не поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам є Закон України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-I.

Спеціальним законом, який гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій є Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII.

Поняття платника страхових внесків, порядок реєстрації страхувальників і застрахованих осіб та облік платників страхових внесків, розміри та порядок нарахування й сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, порядок стягнення заборгованості зі страхувальників та інше врегульовується Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. №221-1.

Відповідно до пунктів «б-з» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки- після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років і 6 місяців на зазначених роботах;

жінки- після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи жінкам.

Згідно п.6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. №221-1, відшкодуванню підлягають 100% фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списками №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи, Комунальне підприємство „Алчевське управління механізації” зареєстровано в якості юридичної особи 09.08.1996 виконавчим комітетом Алчевської міської ради Луганської області за реєстраційним номером 1384105 0005 000858 та внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за кодом ЄДРПОУ 01240427 (аркуші справи 5,6).

Станом на 01.11.2010 року за період з 25.10.2008 по 25.10.2010 Управлінням Пенсійного фонду України в місті Алчевську Луганської області до відповідача - Комунального підприємства „Алчевське управління механізації” предявлено до відшкодування фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за списком №2, у розмірі 25210, 03 грн. (аркуш справи 7).

Позивачем надавались відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» (аркуші справи 8-15).

Таким чином, отримавши розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» ст.13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення», не надавши на них до Управління Пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області заперечень та не оскарживши їх в суді, відповідач фактично узгодив такі розрахунки.

Однак, заборгованість відповідачем до цього часу залишається несплаченою.

Відповідно до частин 1,3 ст.112 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач може відмовитися від адміністративного позову повністю або частково, а відповідач - визнати адміністративний позов повністю або частково. Відмова від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову під час підготовчого провадження мають бути викладені в адресованій суду письмовій заяві, яка приєднується до справи. У разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

На підставі викладеного та враховуючи те, що відповідач за час судового розгляду справи борг по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів «б-з» ст.13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» в сумі 25210,03 грн. не сплатив, у ході судового розгляду справи визнав у повному обсязі адміністративнпй позов, позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в місті Алчевську Луганської області до Комунального підприємства «Алчевське управління механізації» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №2 в сумі 25 210,03 грн. визнаються судом документально обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають повному задоволенню.

Враховуючи вимоги ч. 4 ст. 94 КАС України, а також те, що позивач відповідно до п. 30 та п. 34 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито» від сплати державного мита (судового збору) звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем- фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 22 грудня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови в повному обсязі відкладено на 27 грудня 2010 року, про що згідно вимог ч. 2 ст. 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись частиною 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663, ст. ст. 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 94, 158-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в місті Алчевську Луганської області до Комунального підприємства «Алчевське управління механізації» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №2 в сумі 25 210,03 грн. - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Комунального підприємства "Алчевське управління механізації" (місцезнаходження: 94203 Луганська область, м.Алчевськ, пос.Василівка, код ЄДРПОУ 01240427; р/р 26001301182688 відділення ПІБ в м.Алчевськ, МФО 304342) на користь Управління Пенсійного фонду України в місті Алчевську Луганської області (місцезнаходження: 94204 Луганська область, м.Алчевськ, вул.Ленінградська,43; р/р25605301727 у ЛОУ Ощадбанку України, МФО 304665, ідентифікаційний код 21792347) заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №2 в сумі 25 210 грн. 03 коп. (двадцять п'ять тисяч двісті десять грн. 03 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова складена в повному обсязі та підписана 27 грудня 2010 року.

СуддяО.О. Цицюра