Постанова № 13391868, 26.10.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №6.13

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 жовтня 2010 року Справа № 2а-7383/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі: Головуючого - судді: Цицюри О.О.,

при секретарі судового засідання: Глазуновій О.О.,

за участю сторін:

прокурораГриненка С.В.,

представника позивачаГрідіна К.С.,

представника відповідачане зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов прокурора міста Первомайська інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області до Закритого акціонерного товариства «Луганськбудтранс» про стягнення заборгованості по страховим внескам на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в сумі 3325,13 грн., -

ВСТАНОВИВ:

27 вересня 2010 року прокурор міста Первомайська Луганської області звернувся до Луганського окружного адміністративного суду в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області до Закритого акціонерного товариства «Луганськбудтранс», в обґрунтування якого зазначив, що станом на 25.08.2010р. борг відповідача по страховим внескам на загальнообовязкове державне пенсійне страхування перед УПФУ в м.Первомайську Луганської області за період з 01.07.2010р. по 01.08.2010р. складає 3325,13 грн. та нарахований внаслідок несплачених останнім страхових внесків за червень 2010 року. Вказана сума боржником залишається несплаченою. Прокурор просив стягнуті її з відповідача на користь УПФУ в м.Первомайську Луганської області в судовому порядку.

Прокурор у судовому засіданні наполягав на задоволені позовних вимог.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надав пояснення аналогічні позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про місце, дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином, заявою від 19.10.2010р. вих.№30 просив розглянути справу за його відсутності. Правом подати суду заперечення проти позову та докази на підтвердження своїх доводів не скористався.

Відповідно до ч. 6 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.

Заслухавши думку прокурора та пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Справи за участю управлінь Пенсійного фонду України є адміністративними, оскільки відповідають вимогам пункту 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України стосовно визначення адміністративної справи.

Пункт 5 частини 2 статті 17 КАС України визначає, що до юрисдикції адміністративних судів відносяться спори за зверненнями суб'єкта владних повноважень у випадах, встановлених Конституцією та законами України.

Окрім того, такі справи не підпадають під перелік публічно-правових справ, визначених частиною 3 статті 17 Кодексу адміністративного судовчинства України, на які не поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам є Закон України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до ч.1 ст. 14 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» страхувальниками відповідно до цього Закону є підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, обєднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, обєднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи- субєкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб- субєктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Частиною 3 ст.15 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» встановлено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду.

У судовому засіданні встановлено, що відповідач Закрите акціонерне товариство «Луганськбудтранс» відповідно до ст.ст.14,15 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» є платником страхових внесків (страхувальником) на загальнообовязкове державне пенсійне страхування та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м.Первомайську Луганської області з 01.03.1991 року.

Згідно із п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» ЗАТ «Луганськбудтранс» повинно нараховувати, обчислювати і сплачувати у встановлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до ч. 12 ст. 20 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. У разі наявності в платника страхових внесків одночасно із зобовязаннями із сплати страхових внесків зобовязань із сплати податків, інших обовязкових платежів, передбачених законом, або зобовязань перед іншими кредиторами зобовязання із сплати страхових внесків виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобовязаннями, крім зобовязань щодо виплати заробітної плати (доходу).

Частиною 6 ст. 20 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Відповідно до ст. 106 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі- недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобовязаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.

У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.

Строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Під час розгляду справи судом встановлено, що станом на 25.08.2010 р. за відповідачем лічиться заборгованість по сплаті страхових внесків за червень 2010 року на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 3325,13 грн., що підтверджується картками особового рахунку страхувальника відповідача (аркуші справи 6, 6 зворотній бік).

У звязку з тим, що страхові внески у встановлений Законом термін сплачені не були, позивачем на адресу відповідача згідно вимог п.3 ст.6 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. №1058-IV було надіслано вимогу №Ю-17/15 від 25.08.2010р. на суму 3325,13 грн., яка була отримана уповноваженою особою відповідача 06.08.2010р., що підтверджується копією повідомлення про вручення зазначеної вимоги (аркуш справи 7,8), але в рахунок сплати боргу за вказаною вимогою коштів від відповідача до теперішнього часу не надходило.

На час розгляду справи даних про добровільну сплату відповідачем простроченої заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в сумі 3325,13 грн. судом не встановлено.

Згідно зі ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи те, що відповідач за час судового розгляду справи у добровільному порядку прострочену заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування у розмірі 3325,13 грн. не сплатив, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають повному задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки прокурор звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 26 жовтня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови в повному обсязі відкладено на 01 листопада 2010 року, про що згідно вимог ч. 2 ст. 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 14, 15, 17, 18, 20, 106 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», ст. ст. 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 94, 158-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов прокурора міста Первомайська інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області до Закритого акціонерного товариства «Луганськбудтранс» про стягнення заборгованості по страховим внескам на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в сумі 3325,13 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Луганськбудтранс" (місцезнаходження: 93200 Луганська область, м.Первомайськ, вул.Тімошенко,1; код ЄДРПОУ 01236242; р/р 2600830183147 б/в ЛЦВ ПІБ, МФО 304308) на користь Управління Пенсійного фонду України в місті Первомайську Луганської області (місцезнаходження: 93200 Луганська область, м.Первомайськ, вул.Куйбишева,16а; код ЄДРПОУ 21792413, ВАТ "Державний ощадний банк України" в м.Луганську, одержувач - УПФУ в м.Первомайську Луганської області, МФО 304665, 32,4% на р/р 25609312734, 1-2% на р/р 25608312734) заборгованість (недоїмку) по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 3 325 грн. 13 коп. (три тисячі триста двадцять п'ять гривень 13 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова складена в повному обсязі та підписана 01 листопада 2010 року.

СуддяО.О. Цицюра