Ухвала суду № 133900344, 09.02.2026, Малинський районний суд Житомирської області

Справа № 283/211/26

провадження №2/283/607/2026

У Х В А Л А

09 лютого 2026 року Малинський районний суд Житомирської області в складі: під головуванням судді Ярмоленка В.В., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства "комерційний банк «ПриватБанк» про зупинення нарахування відсотків, пені та інших платежів за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

03 лютого 2026 року ОСОБА_1 звернулася до Малинського районного суду Житомирської області із позовною заявою до акціонерного товариства "Комерційний банк «ПриватБанк», про зупинення нарахування відсотків, пені та інших платежів за кредитним договором.

Разом із позовною заявою позивач подав заяву про забезпечення позову, у якій просить суд зупинити нарахування відсотків, пені, штрафів та будь-яких інших платежів за кредитним договором АТ КБ «ПриватБанк», пов`язаним із рахунком НОМЕР_1 , до завершення розгляду справи судом та набрання рішенням законної сили.

У відповідності до ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників.

Вивчивши заяву про забезпечення позову та матеріали додані до зазначеної заяви, оцінивши докази, які мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, судом встановлено наступне.

Частиною 1 статті 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених цим Кодексом, заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити, унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, чи поновлення порушених, оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 6 ст. 153 ЦПК України, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Отже, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у разі задоволення позову.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Так, мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу.

При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.

Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Відповідно до ч. 10 ст. 150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Судом встановлено, що у вимогах позовної заяви позивач просить:

1)зупинити нарахування відсотків, пені, штрафів та будь-яких інших платежів за кредитним договором АТ КБ «ПриватБанк», пов`язаним із рахунком НОМЕР_1 .

2)зобов`язати АТ КБ «ПриватБанк» відновити залишок коштів за кредитним договором «Карта Універсальна» по рахунку ОСОБА_1 НОМЕР_1 до стану, в якому він перебував станом на 19 год. 00 хв. на 26 жовтня 2025 року.

В заяві про забезпечення позову позивач просить:

1) зупинити нарахування відсотків, пені, штрафів та будь-яких інших платежів за кредитним договором АТ КБ «ПриватБанк», пов`язаним із рахунком НОМЕР_1 , до завершення розгляду справи судом та набрання рішенням законної сили

Проаналізувавши наявні у матеріалах справи докази в сукупності із положеннями діючого законодавства, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

Так, заявлені заходи забезпечення позову за змістом є тотожними із позовними вимогами, що суперечить ч. 10 ст. 150 ЦПК України.

Такий вид забезпечення позову ініційований позивачем фактично є вирішенням позовних вимог поза межами судового засідання без встановлення обставин та ухвалення рішення по справі, а також суперечить змісту заходів забезпечення та меті їх застосування, яка полягає в захисті інтересів учасників процесу, а не в позбавленні (порушенні) прав інших осіб.

Враховуючи викладене, необґрунтованість вимог заяви про забезпечення позову, суд приходить до висновку про необхідність відмови в її задоволенні.

Керуючись ст. 149, 150, 152,153, 353 Цивільно-процесуального кодексу України,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства "Комерційний банк «ПриватБанк» про зупинення нарахування відсотків, пені та інших платежів за кредитним договором - відмовити.

Роз`яснити заявнику, що відмова у задоволенні заяви про забезпечення позову не позбавляє заявника на повторне звернення до суду із заявою про забезпечення позову в порядку встановленому ЦПК України, з урахуванням аргументів, вказаних в мотивувальній частині наявної ухвали.

На ухвалу протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення може бути подано апеляційну скаргу до Житомирського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому наявної ухвали суду.

Суддя