Ухвала суду № 133897926, 04.02.2026, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №766/1599/20

н/п 1-кп/766/2622/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.02.2026 року Херсонський міський суд Херсонської області в складі :

головуючого-судді: ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю: прокурора ОСОБА_3 ( в режимі відеоконференції),

захисника: ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),

обвинуваченого ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за № 22019230000000001 від 02.01.2019 року за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, уродженця м. Сімферополь, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_1 , непрацюючого, одруженого, який має на утримані малолітніх дітей, раніше судимого 16.07.2007 Залізничним районним судом м. Сімферополя за ч. 5 ст. 185, ч. 4 ст. 187, ст. 257, ч. 1 ст. 263 КК України (звільнений у зв`язку із відбуттям строку покарання 13.01.2017)

у вчиненні кримінальних правопорушеннь, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 359, ч.2 ст. 185 КК України

встановив :

В провадженні Херсонського міського суду Херсонської області перебуває кримінальне провадження за № 22019230000000001 від 02.01.2019 року за обвинуваченням: ОСОБА_5 за ч.ч. 1, 2 ст. 359, ч.2 ст. 185 КК України.

З обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, ряд з яких вчинив при наступних обставинах.

Так він маючи незняту та непогашену судимість за вироком від 16.07.2007 Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 185, ч. 4 ст. 187, ст. 257, ч. 1 ст. 263 КК України, тобто діючи повторно, умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення:

- 14.02.2019 близько 13 години 10 хвилин, перебуваючи у м. Херсон поблизу будинку № 133-А по вул. І. Кулика, використовуючи наявний у нього спеціальний технічний засіб негласного отримання інформації типу «кодграббер» у формі брелока з написом «Pandora», на зворотній стороні напис «Pandora D-605», зняв автомобіль марки «Toyota», модель «Yaris», державний номерний знак НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_6 , з під охорони сигналізації «Sheriff 4ВТХ940LCD» та розблокував дверні замки, чим надав собі вільний доступ для незаконного проникнення та обстеження салону автомобіля. У подальшому, ОСОБА_5 без привернення уваги до своєї протиправної діяльності, діючи повторно, умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, незаконно проник до салону автомобіля марки «Toyota», модель «Yaris», державний номерний знак НОМЕР_2 та таємно заволодів належними ОСОБА_6 матеріальними цінностями, що знаходились в салоні автомобіля, а саме дитячими штанами утепленими для хлопчиків фірми Outventure, вартість яких згідно товарного чеку складала 986 грн., якими розпорядився на власний розсуд.

Своїми умисними, незаконними діями ОСОБА_5 спричинив ОСОБА_6 матеріальні збитки на суму 986 грн.

Дії обвинуваченого органами досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Обвинувачений ОСОБА_5 , захисник ОСОБА_4 просили закрити провадження у справі за вищенаведеним епізодом відповідно до пункту 4-1 частини першої статті 284 КПК України.

Прокурор не заперечував проти закриття провадження у справі в цій частині з наведених підстав.

Суд, вислухавши думку сторін, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, дійшов наступного висновку:

09.08.2024 набрав чинності Закон України №3886-IX від 18.07.2024 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», згідно з яким були внесені зміни до ст.51 КпАП України, якими посилена відповідальність за вчинення дрібного викрадення чужого майна.

Згідно нової редакції ст.51 КпАП України, відповідальність за ч.1 ст.51 КпАП України настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Відповідальність за ч.2 ст.51 КпАП України настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При цьому ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, вчинених протягом 2019 року. Відповідно до обвинувального акту вартість викраденого майна за вказаним епізодом не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян станом на 2019 рік, що становило 1921 грн.

За загальним правилом, закріпленим у ч. 2 ст. 4 КК України, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення.

Водночас відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Також, згідно із ч. 1 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

При цьому, у ч. 6 ст. 3 КК України встановлено, що зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» (№3886-ІХ від 18.07.2024), що набрав чинності 09 серпня 2024 року, внесено зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, якими змінено розмір вартості майна на момент вчинення правопорушення - до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для кваліфікації як дрібного викрадення чужого майна. У той же час, даний розмір вартості майна є критерієм розмежування кримінально-караного викрадення чужого майна, передбаченого ст. 185 КК України, від дрібного викрадення такого майна.

Згідно з п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається у разі, коли втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Відповідно з вимогами ч.3 ст.479-2 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує.

Ураховуючи те, що вартість таємно викраденого ОСОБА_5 майна за вищевказаним інкримінованим епізодом становить менший розмір, з якого настає кримінальна відповідальність, і він не заперечує проти закриття кримінального провадження, то суд вважає, що, з огляду на передбачений ст. 58 Конституції України і ст.5 КК України принцип зворотної дії закону в часі, кримінальне провадження стосовно останнього підлягає закриттю на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України.

Керуючись статтями 284-288, 314, 479-2 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № № 22019230000000001 від 02.01.2019 року за обвинуваченням: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України в частині обвинувачення за епізодом крадіжки від 14.02.2019 року щодо потерпілої ОСОБА_6 закрити на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України у зв`язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Ухвала може бути оскаржена до Херсонського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Херсонський міський суд Херсонської області, який постановив дану ухвалу, протягом семи днів з дня її оголошення.

СуддяОСОБА_1