Ухвала суду № 133896396, 06.02.2026, Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 138/337/26

Провадження №:1-кс/138/114/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.02.2026 м. Могилів-Подільський

Могилів-Подільський міськрайонний суду Вінницької області, у складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області клопотання слідчого СВ Могилів-Подільського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні №12026020160000023 від 14.01.2026 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Могилів-Подільський Вінницької області, громадянина України, українця, з середньо спеціальною освітлою, одружений, на утриманні дітей немає, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ч.1 ст.114-1, ч.3 ст.332 КК України,

ВСТАНОВИВ:

06.02.2026 слідчий СВ Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_7 , за погодженням з прокурором Могилів-Подільської окружної прокуратури ОСОБА_8 , звернувся до Могилів-Подільського міськрайонного суду з вказаним вище клопотанням по кримінальному провадженню №12026020160000023 від 14.01.2026.

Клопотання мотивоване тим, зокрема, що 24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022 на всій території України введено правовий режим воєнного стану, у зв`язку з чим відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Правил перетину державного кордону України громадянами України чоловікам громадянам України віком від 18 до 60 років обмежено право виїзду за межі України, за винятком випадків, прямо передбачених чинним законодавством.

Всупереч зазначеним обмеженням, ОСОБА_5 , діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки та бажаючи їх настання, вступив у попередню змову з ОСОБА_9 та іншими у тому числі невстановленими в ході досудового розслідування особами, спрямовану на сприяння незаконному переправленню особи призовного віку через державний кордон України поза встановленими пунктами пропуску.

Реалізуючи спільний злочинний умисел, 05 лютого 2026 року о 11 годині 32 хвилини ОСОБА_5 , діючи за попередньою домовленістю з ОСОБА_9 , прибув на автомобілі «Mercedes-Benz E 240», державний номерний знак НОМЕР_1 , до зупинки в напрямку с. Озаринці Могилів-Подільського району Вінницької області (орієнтовно за 2 км до блокпоста «Камелот»).

Надалі, за узгодженим злочинним планом, ОСОБА_5 прийняв до салону автомобіля «Mercedes-Benz» військовозобов`язаного (під вигаданими анкетними даними) ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , якому в умовах дії воєнного стану обмежено право виїзду за межі України, з метою проїзду блокпоста без зупинення та уникнення перевірки правоохоронними органами.

Продовжуючи реалізацію злочинного умислу, ОСОБА_5 , керуючи автомобілем «Mercedes», д.н.з. НОМЕР_1 , перевозячи військовозобов`язаного ОСОБА_10 (під вигаданими анкетними даними), під час проїзду блокпоста «Камелот», усвідомлюючи подану працівником правоохоронного органу законну вимогу про зупинку транспортного засобу шляхом підняття регулювального жезла, а також наявність та обов`язковість виконання дорожнього знака «STOP», умисно не виконав зазначені вимоги та без зупинення продовжив рух через блокпост, чим усунув перешкоди для незаконного переправлення особи через державний кордон України.

Після чого, проїхавши певну відстань від блокпоста, ОСОБА_5 , діючи за попередньою домовленістю з ОСОБА_9 , дав ОСОБА_10 (під вигаданими анкетними даними) вказівку вийти з автомобіля «Mercedes» та перейти до автомобіля «VOLKSWAGEN GOLF», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_9 , для подальшого перевезення до державного кордону України та незаконного переправлення у Республіку Молдова. За вказані вище дії ОСОБА_5 отримав грошові кошти у сумі 900 гривень, як винагороду за здійснене перевезення та сприяння незаконному переправленню через державний кордон України, після чого залишив місце події.

Крім того, відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено правовий режим воєнного стану, а також оголошено та неодноразово продовжено загальну мобілізацію. В умовах дії воєнного стану та мобілізації, відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та Правил перетину державного кордону України громадянами України, чоловікам громадянам України віком від 18 до 60 років обмежено право виїзду за межі України, оскільки такі особи підлягають виконанню військового обов`язку та мобілізаційним заходам, що забезпечує законну діяльність Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань.

Всупереч зазначеним вимогам, ОСОБА_5 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки та бажаючи їх настання, за попередньою змовою з іншими особами, 05 лютого 2026 року взяв участь у забезпеченні незаконного переміщення військовозобов`язаного ОСОБА_10 (під вигаданими анкетними даними) до прикордонної місцевості для подальшого незаконного перетину державного кордону України поза встановленими пунктами пропуску, чим створював умови для фактичного ухилення вказаної особи від виконання мобілізаційних обов`язків та заходів, що прямо пов`язані із комплектуванням і функціонуванням Збройних Сил України та інших військових формувань.

Так, реалізуючи спільний злочинний умисел, ОСОБА_5 , діючи за попередньою домовленістю з іншими співучасниками, використовуючи автомобіль «Mercedes-Benz E 240», д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив перевезення військовозобов`язаного (під вигаданими анкетними даними) ОСОБА_10 в районі блокпоста «Камелот» та, з метою уникнення перевірки і викриття, забезпечив проїзд блокпоста без зупинення на законну вимогу працівника правоохоронного органу, чим усунув організаційні перешкоди для подальшого незаконного переправлення. Після цього, проїхавши певну відстань від блокпоста, ОСОБА_5 у межах узгодженого плану організував передачу військовозобов`язаного (під вигаданими анкетними даними) ОСОБА_10 іншому співучаснику злочинної схеми для подальшого перевезення до прикордонної місцевості з метою незаконного переправлення останнього через державний кордон України.

Вказаними діями ОСОБА_5 умисно сприяв переміщенню військовозобов`язаного до державного кордону для незаконного залишення території України, що з урахуванням воєнного стану та мобілізації є формою перешкоджання виконанню мобілізаційних заходів та законній діяльності Збройних Сил України і інших утворених відповідно до законів України військових формувань щодо забезпечення їх укомплектування особовим складом.

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у незаконному переправленні особи через державний кордон України, сприянні його вчиненню шляхом надання засобів та усуненням перешкод, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України та перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 Кримінального кодексу України.

ОСОБА_5 о 14 годині 20 хвилин 05.02.2026 затриманий в порядку ст. 208 КПК України, після чого 05.02.2026 о 21 годині 27 хвилин йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 1 ст. 114-1 КК України, - незаконне переправлення осіб через державний кордон України, сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів та усуненням перешкод, за попередньою змовою з невстановленою особою, з корисливих мотивів незаконне переправлення особи через державний кордон України, сприяння його вчиненню шляхом надання засобів та усуненням перешкод, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів та перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 вказаної статті, а саме: підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідка, у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальні правопорушення, у якому він підозрюється.

Підставами вважати, що ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду є те, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332, ч. 1 ст. 114-1 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до тяжких злочинів, за які передбачене максимальне покарання до 9 років позбавлення волі, а тому усвідомлюючи можливу відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, він може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене, окрім того ОСОБА_5 має законні підстави для перетину державного кордону України, оскільки має вік 22 роки. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Таке твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, висловленою у справі «Ілійков проти Болгарії» (рішення від 26.07.2001), де суд зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення в сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути не взявши особу під варту. Суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику втечі.

Також встановлено, що згідно ч. 1 ст. 3 Угоди між Урядом України і Урядом Республіки Молдова про пункти пропуску через українсько-молдовський державний кордон і спрощений пропуск громадян, які проживають у прикордонних районах від 11.03.1997 (далі Угода), Громадяни України і Республіки Молдова які постійно проживають в адміністративних прикордонних районах, перетинають державний кордон у спрощеному порядку пішки, на велосипедах, на особистому транспорті за внутрішніми паспортами з відміткою органів внутрішніх справ про постійне проживання в населених пунктах цих районів.

Згідно із ч. 1 ст. 1 Угоди перетинання державного кордону між Україною і Республікою Молдова особами і транспортними засобами, переміщення товарів і вантажів будь-якої державної належності здійснюються через пункти пропуску, зазначені в Додатку № 1.

До переліку міжнародних пунктів пропуску через українсько-молдовський державний кордон згідно до датку № 1 Угоди є залізничний пункт пропуску (для залізничного пасажирського та вантажного сполучення з цілодобовим режимом роботи) є «Могилів-Подільський Волинець» та «Могилів-Подільський Отач» (автомобільний пункт пропуску (для автомобільного пасажирського і вантажного сполучення з цілодобовим режимом роботи).

Згідно додатку № 3 Угоди мешканці Могилів-Подільського району Вінницької області входять до прикордонних районів України, мешканці яких перетинають українсько-молдовський державний кордон у спрощеному порядку, а саме маючи при собі виключно внутрішній паспорт громадянина України.

Крім того, слід врахувати лист Верховного Суду від 03.03.2022 № 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», в якому висловлена позиція, що як відповідний ризик суди мають ураховувати запровадження воєнного стану та збройну агресію в Україні.

Поєднання можливостей перебувати за межами України та потенційних небезпек у зв`язку із веденням бойових дій на території України внаслідок розв`язання російською федерацією повномасштабної війни проти України та тяжкості покарання, що загрожує підозрюваному, дають обґрунтовані підстави вважати, що існує ризик залишення ОСОБА_11 території України з метою ухилення від кримінальної відповідальності, а тривале перебування за кордоном є одним із способів унеможливлення реалізації органом досудового розслідування завдань, передбачених ст. 2 КПК України.

В умовах війни російської федерації проти України держави Західної Європи, США, Канада впровадили з березня 2022 року додаткові правові механізми одержання статусу біженців громадянами України, які рятуються від війни, пом`якшують адміністративні бар`єри для оформлення дозволів на працевлаштування, реєстрації номеру соціального страхування та передбачають безкоштовне оформлення віз, статусу тимчасового резидента держав, тощо. Зокрема, 21.04.2022 Адміністрацією Президента США оголошено про початок програми «Єднаймося для України» («Uniting for Ukraine»), що дозволить українцям, які хочуть отримати статус біженця, приїжджати безпосередньо з Європи до США, в той час як Канада запровадила з 17.03.2022 тимчасову міграційну програму для українців, які рятуються від війни (дає право українцям три роки жити та працювати або навчатися в Канаді). Аналогічна практика розпочата з 12.04.2022 Республікою Ізраїль, яка надаватиме біженцям-українцям дозволи на працевлаштування та забезпечуватиме базовим соціальним страхуванням.

Підставами вважати, що ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється є зухвала поведінка останнього та вчинення злочину в період дії воєнного стану на території України, що був введений Указом Президента № 64/2022 від 24.02.2022 і діє наразі. Крім того, ОСОБА_5 офіційно не працює, стабільного матеріального доходу немає, що може спонукати його до вчинення нових кримінальних правопорушень з метою подальшого отримання засобів для існування.

Крім того, існує ризик незаконного впливу на свідків, оскільки, згідно ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо, показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Перебуваючи на волі ОСОБА_5 матиме можливість незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, місця проживання яких останньому відомі.

Також існує ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки даний ризик має місце з урахування наявності інших ризиків, указаних вище. Зокрема, можливість змови з іншими особами для знищення доказів, вплив на хід слідчих дій шляхом затягування процесу чи маніпуляцій. Підозрюваний не визнає свою вину та відмовляється співпрацювати із органом досудового розслідування.

На даний час не встановлені всі спільники підозрюваного у вчиненні даного кримінальних правопорушень, яким останній може повідомити про факт виявлення злочинної діяльності та обставини, які стали відомі йому в ході проведення досудового розслідування, що унеможливить притягнення до кримінальної відповідальності всіх винних осіб.

Звертаючись із клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо підозрюваного ОСОБА_5 слідчим на підставі зібраних матеріалів кримінальних проваджень враховано вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 1 ст. 114-1 КК України, репутацію підозрюваного, відсутність постійного доходу, місця роботи, вчинення злочину в умовах воєнного стану, а також тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень.

Вчинене підозрюваним кримінальне правопорушення має високий ступінь суспільної небезпеки, зумовлений тяжкими наслідками не лише для конкретної особи, а й для суспільства в цілому.

До підозрюваного ОСОБА_5 неможливо застосувати інший, більш м`який запобіжний захід, оскільки відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109114-2, 258258-6, 260, 261, 437442-1 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, визначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

Враховуючи, що викладене вище свідчить про неможливість обрання інших запобіжних заходів ніж тримання під вартою, оскільки вказане буде суперечити загальним засадам кримінального провадження, а також враховуючи тяжкість злочинів кримінальних правопорушень просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, терміном на 60 діб.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримала повністю з підстав, зазначених у клопотанні, та наполягав на обранні підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення розміру застави.

Слідчий ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав позицію прокурора.

Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_6 не заперечувал щодо обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, однак просили визначити йому заставу у розмірі не більше 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. При цьому, зазначили, що на даній стадії слідства відсутні будь-які докази не підтвердження обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 1 ст. 114-1 КК України. Про наміри ОСОБА_12 перетнути державний кордон він не знав, його попросили перевезти його через блокпост, пояснюючи це тим, що останні перебуває у розшуку. Коштів за перевезення вказаної особи він не отримував, лише заправили його автомобіль для того, щоб він міг його забрати від поворота до с.Озаринці та довезти до м.Могилів-Подільський. Доказів того, що він був знайомий з ОСОБА_11 та ОСОБА_9 в матеріалах справи немає.

Заслухавши прокурора, слідчого, думку підозрюваного, захисника, дослідивши зміст клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводяться наданні сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначених у клопотанні.

Згідно ч.1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1)переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2)знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч.2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення, слідчий суддя зважає на те, що, як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.2004 у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред`явлення обвинувачення, а згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.

Отже, слідчий суддя звертає увагу на те, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обґрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування (рішенні у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984).

Слідчий суддя встановив, що у кримінальному провадженні на даний час зібрано достатньо доказів про вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.114-1, ч.3 ст.332 КК України.

На час розгляду клопотання підозра щодо вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення є обґрунтованою, про що свідчать докази, зібрані у кримінальному провадженні та додані слідчим до даного клопотання, а саме: рапорт реєстрації повідомлення в ІПНП «Інформаційний портал Національної поліції України» № 737 від 14.01.2026, що містить відомості про реєстрацію повідомлення про спробу переправлення особи через державний кордону України; повідомлення ДПСУ про виявлення ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст. 332 КК України; протокол допиту свідка ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що містить відомості про обставини пошуку ним варіантів для перетину державного кордону України поза пунктами пропуску, знайомства із невідомою особою, яка організовує незаконний перетин кордону; протокол огляду місця події від 05.02.2026, що містить відомості про те, що на автомобільний дорозі по вул. Стависька біля будинку №77 в м. Могилів-Подільський Вінницької області було виявлено двох осіб чоловічої статті, а саме: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та вилучено: транспортний засіб марки «Volkswagen Golf» із номерним знаком НОМЕР_3 , номер шасі НОМЕР_4 ; свідоцтво про реєстрацію вище вказаного транспортного засобу серії НОМЕР_5 ; особистий мобільний телефон ОСОБА_9 марки «iPhone 13», IMEI: НОМЕР_6 та особистий мобільний телефон ОСОБА_13 марки «iPhone 14 Pro Max» IMEI: НОМЕР_7 ; протокол затримання ОСОБА_9 від 05.02.2026, що містить відомості про проведення особистого обшуку останнього та вилучення у нього емітаційних засобів (грошових коштів у сумі 500 доларів США); протокол огляду місця події від 05.02.2026, що містить відомості про те, що на ділянці дороги, що знаходиться поблизу буд. № 148 по проспекту Незалежності в м. Могилів-Подільський Вінницької області було виявлено: особистий мобільний телефон ОСОБА_11 марки "Realme 14 Pro 5G"; транспортний засіб марки "Volkswagen Golf" із номерним знаком НОМЕР_8 ; свідоцтво про реєстрацію вище вказаного транспортного засобу серії НОМЕР_9 ; емітаційні засоби (грошових коштів у сумі 5500 доларів США); одномісний надувний матрас та ручний насос до нього; гаманець ОСОБА_11 чорного кольору із грошовими коштами, загальною сумою 2140 гривень; протокол огляду місця події від 05.02.2026, що містить відомості про те, що поблизу буд. № 112 по вул. Верхній Вокзальній у м. Могилеві-Подільському Вінницької області виявлено: транспортний засіб марки «Mercedes Benz E 240» із номерним знаком НОМЕР_10 ; грошові кошти у сумі 500 доларів США номіналом по 100 доларів США кожна: 100 доларів США МВ 59465746Q, 100 доларів США PE62732758C, 100 доларів США LB83811225J, 100 доларів США LK28744803A, 100 доларів США LB22769953D; протокол затримання ОСОБА_5 від 05.02.2026, що містить відомості про проведення особистого обшуку останнього та вилучення у нього особистого мобільного телефону марки «iPhone 14 Pro»; протокол допиту свідка ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що містить відомості про обставини пошуку ним варіантів для перетину державного кордону України поза пунктами пропуску, знайомства із невідомою особою, яка організовує незаконний перетин кордону та поїздку 05.02.2026 із м. Вінниці до державного кордону України; протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 05.02.2026, що містить відомості про те, що свідок ОСОБА_10 впізнає на фото серед інших осіб чоловічої статті особу ОСОБА_9 ; протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 05.02.2026, що містить відомості про те, що свідок ОСОБА_10 впізнає на фото серед інших осіб чоловічої статті особу ОСОБА_11 ; протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 05.02.2026, що містить відомості про те, що свідок ОСОБА_10 впізнає на фото серед інших осіб чоловічої статті особу ОСОБА_5 ; протокол огляду предмета від 05.02.2026 (мобільного телефону свідка ОСОБА_10 ), що містить інформацію про листування та телефонні з`єднання свідка із контактом, який є ймовірним організатором спроби незаконного перетину державного кордону України ОСОБА_10 ; протокол допиту свідка ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що містить відомості про організацію перетину особи, чоловічої статті, яка ніби-то перебуває в розшуку через блок-пост для в`їзду в м. Могилів-Подільський Вінницької області; протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 05.02.2026, що містить відомості про те, що свідок ОСОБА_13 впізнає на фото серед інших осіб чоловічої статті особу ОСОБА_11 ; протокол огляду речі від 05.02.2026 (мобільного телефону підозрюваного ОСОБА_9 ), що містить інформацію про листування підозрюваного ОСОБА_9 із контактом, який є ймовірним організатором спроби незаконного перетину державного кордону України ОСОБА_10 ; протокол огляду відеозапису від 06.02.2026 - відеозапису із камери відеоспостереження, встановленої на блок-посту «Камелот» в с. Немія Могилів-Подільського району Вінницької області (відрізок автомобільної дороги М-21), що містить відомості про проїзд 05.02.2026 в напрямку м. Могилів-Подільський Вінницької області: транспортного засобу марки «Mercedes Benz E 240» із номерним знаком НОМЕР_10 ; протокол допиту свідка ОСОБА_14 заступника начальника СКП Могилів-Подільського РВП, що містить відомості про затримання осіб, які організували спроби незаконного перетину державного кордону України ОСОБА_10 ; повідомлення про підозру ОСОБА_9 від 05.02.2026; повідомлення про підозру ОСОБА_11 від 05.02.2026; повідомлення про підозру ОСОБА_5 від 05.02.2026.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 вказаної статті, а саме: підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідка, у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальні правопорушення, у якому він підозрюється.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення в сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути не взявши особу під варту. Суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику втечі.

Відповідно до ч.8 ст.176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочину передбаченого ст. 114-1 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.

Системний аналіз зазначених норм дозволяє дійти висновку про те, що за наявності обгрунтованої підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого статтею 114-1 КК України, вирішення питання про визначення застави, як альтернативного запобіжного заходу, належить до дискреційних повноважень слідчого судді, проте з обов`язковим урахуванням підстав та обставин, передбачених ст. 177, 178 КПК України та рішення слідчого судді про визначення або не визначення застави має бути належним чином умотивовано.

Суд також виходить з того, що положення КПК та практика ЄСПЛ орієнтують на такі критерії, які слід врахувати при визначені застави: обставини кримінального правопорушення, особливий характер справи, майновий стан підозрюваного, його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб, масштаб його фінансових операцій, дані про особу підозрюваного, встановлені ризики, передбачені статтею 177 КПК, «професійне середовище» підозрюваного, шкода, заподіяна кримінальним правопорушенням, тощо.

У будь-якому випадку визначаючи альтернативний запобіжний захід у виді застави, слідчий суддя з метою запобігання установленим ризикам та забезпечення виконання особою процесуальних рішень, повинен покласти на підозрюваного обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, які об`єктивно можливо перевірити, зокрема, і передбачені п. 2, 3 ч. 5 ст. 194 КПК

При вирішенні питання щодо задоволення клопотання слідчий суддя враховує, що прокурором доведено, що встановлені під час розгляду клопотання обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, в тому числі домашній арешт, не може запобігти зазначеним ризикам, а тому переконується в доцільності задоволення клопотання та застосування щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді саме тримання під вартою, однак з визначенням застави.

Слідчий суддя вважає, що у цьому провадженні, на момент розгляду клопотання, стороною обвинувачення у судовому засіданні не доведено наявність обставин, які з урахуванням фактичних обставин кримінального правопорушення, за якими особі оголошено підозру можуть вказувати на неможливість визначення застави як альтернативного запобіжного заходу.

Враховуючи те, що вимогам ч.3 ст.183 КПК України встановлено, що розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також те, що кримінальне правопорушення передбачені ч.1 ст.114-1, ч.3 ст.332 КК України є тяжкими злочинами, враховуючи особу підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність визначення ОСОБА_5 застави в максимальному розмірі встановленому п.2 ч.3 ст.183 КПК України, а саме 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Щодо розміру застави то слідчий суддя зазначає, що застосовані загальні принципи щодо обґрунтування тримання підозрюваного під вартою та визначення розміру застави наведені, зокрема, в рішенні у справі «Корбан проти України» від 04 липня 2019 року, де йдеться про те, що гарантія, передбачена пунктом 3 статті 5 Конвенції, покликана забезпечити не відшкодування будь-якої шкоди, завданої внаслідок передбачуваного злочину, а лише присутність обвинуваченого у судовому засіданні. Тому розмір застави має встановлюватися головним чином з огляду на особу обвинуваченого, належне йому майно та його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на ступінь впевненості, що можлива перспектива втрати застави або вжиття заходів проти поручителів у випадку його неявки у судове засідання буде достатнім стримуючий фактором, щоб позбавити його бажання втекти. Оскільки відповідне питання є основоположним правом на свободу, гарантованим статтею 5 Конвенції, органи державної влади повинні докладати максимум зусиль як для встановлення належного розміру застави, так і для вирішення питання про необхідність продовження тримання під вартою. Тяжкість обвинувачень, пред`явлених обвинуваченому, не може бути вирішальним фактором для виправдання розміру застави.

Також у рішенні у справі «Істоміна проти України» від 13.01.2022 (заява 23312/15) Суд вважав, що, зосереджуючись на розмірі шкоди, не здійснивши ретельної оцінки всіх відповідних факторів, у тому числі її спроможність сплатити визначений розмір застави, і відсутність задовільного пояснення, чому застава була визначена у такому надзвичайно великому розмірі, національні суди не дотрималися зобов`язання навести відповідне та достатнє обґрунтування для своїх рішень про визначення розміру застави, як вимагає пункт 3 статті 5 Конвенції.

Враховуючи наведене, вище саме такий розмір застави, що встановлюється в межах визначених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, здатний запобігти відповідним ризикам та забезпечити виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків.

Крім того, в разі внесення застави, ОСОБА_5 необхідно звільнити з-під варти та покласти на нього на строк 60 (шістдесят) днів, на підставі ч.5 ст.194 КПК України, обов`язки передбачені пп.1-4, 8 зазначеної статі.

Керуючись ст.12, ч.1, ст.114-1, ч.3 ст.332 КК України, ст.131, 132, 176-178, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 205, 309 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) діб до 14 год. 20 хв. 06.04.2026.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.

Визначити заставу ОСОБА_5 у розмірі 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень 00 копійок, які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА у Вінницькій області (Одержувач коштів - ТУ ДСА в Вінницькій області, рахунок отримувача UA688201720355219002000000401, Код ЄДРПОУ 26286152, Банк ДКСУ, м. Київ, МФО 820 172).

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_5 на строк 60 (шістдесят) днів, обов`язки передбачені п.п.1-4, 8 ч.5 ст.194 КПК України, а саме:

1) прибувати на виклик слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

2) не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

4) утриматись від спілкування із особами, які є свідками у даному кримінальному провадженні.

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

Підозрюваному ОСОБА_5 роз`яснити, що в разі невиконання зазначених обов`язків, які будуть покладені на нього, застава буде звернута в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України й використовуватиметься у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Дія ухвали закінчується о 14 год. 20 хв. 06.04.2026.

Копію цієї ухвали вручити підозрюваному ОСОБА_5 негайно після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її оголошення.

Повний текст ухвали суду складено та оголошено 06.02.2026 17 год. 45 хв.

Слідчий суддя: ОСОБА_1