Рішення № 133896130, 29.01.2026, Славутський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 682/3164/25

Провадження № 2/682/163/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2026 року м. Славута

Славутський міськрайонний суд Хмельницької області у складі :

головуючої судді Зеленської В.І,

з участю секретарки судових засідань Козир О.П.,

представника позивача - адвоката Мельник О.В.,

відповідачки ОСОБА_1 ,

представника відповідачки - адвоката Рясного В.Д.,

представника Органу опіки та піклування

виконавчого комітету Славутської міської ради

Хмельницької області Шаргородської Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі у вихованні дитини, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Служба у справах дітей виконавчого комітету Славутської міської ради Шепетівського району Хмельницької області,

в с т а н о в и в:

Адвокат Мельник Ольга Володимирівна в інтересах ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_1 про зобов`язання не чинити перешкод у спілкуванні з дочкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; для участі у вихованні та спілкуванні з дочкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановити наступні способи участі: особисте і безперешкодне спілкування з дочкою за місцем її проживання, за місцем проживання батька або на нейтральній території (за домовленістю між батьками щодо узгодження часу та місця), починаючи з наступного місяця, після ухвалення рішення суду; проведення спільного відпочинку щорічно 7 днів поспіль під час канікул з урахуванням наявності та термінів відпустки у батька в зазначений період, особливостей такого відпочинку, стану здоров`я дитини, рекомендацій лікарів, без присутності матері, але за її попереднім узгодженням, в інші дні - за спільною домовленістю між батьками дитини; необмежене особисте спілкування з донькою засобами телефонного, поштового, електронного та іншого можливого зв`язку, а через засоби мобільного зв`язку - кожного дня протягом 30 хвилин у позашкільний час у дні, що будуть можливими через періодичність виконання військових завдань та перебування в місцях наявності мобільного зв`язку; зобов`язання ОСОБА_1 повідомляти ОСОБА_2 не пізніше ніж за два тижні до передбаченого графіком побачення з дитиною засобами телефонного зв`язку чи доступними застосунками про початок канікул, місцезнаходження дитини та виникнення поважних обставин, коли зустріч батька з дитиною є неможливою.

У поданій відповіді на відзив та у вступному слові представник позивача - адвокат Мельник О.В. позовні вимоги підтримала і пояснила, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з 20.08.2016 по 08.02.2023 перебували у зареєстрованому шлюбі, мають спільну дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 08.02.2023 р шлюб між сторонами розірваний. Дочка ОСОБА_4 залишилась проживати разом з матір`ю. На підставі судового наказу від 31 жовтня 2022 року позивач ОСОБА_2 сплачує аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 заробітку (доходу) щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, до досягнення повноліття дитиною. Заборгованості зі сплати аліментів немає. ОСОБА_2 мешкає окремо від доньки і на теперішній час перебуває на військовій службі в Збройних Силах України. Позивач має бажання та можливість спілкуватись з дочкою ОСОБА_4 , однак намагання вийти на зв`язок з донькою через засоби зв`язку та її пошуки за місцем проживання не мали результату, так як відповідачка ОСОБА_1 чинить перешкоди у спілкуванні з дитиною, в тому числі шляхом відібрання та вимкнення засобів мобільного зв`язку, не відчиняє двері у квартиру. Позивач не мав можливості звернутися до Служби у справах дітей виконавчого комітету Славутської міської ради з вимогою встановити способи його участі у вихованні дитини у зв`язку з мобілізацією, а поведінка відповідачки не сприяє забезпеченню найкращих інтересів дитини і її гармонійному розвитку, так як руйнує зв`язок доньки з батьком, суперечить сімейним цінностям, які полягають перш за все у повазі один одного. ОСОБА_2 бажає приймати участь у вихованні дочки ОСОБА_4 , а тому просить позов задовольнити.

Представник відповідачки ОСОБА_1 адвокат Рясний В.Д. у відзиві на позов та відповідачка в судовому засіданні пояснили, що у шлюбі з ОСОБА_2 відповідачка має дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом з нею за адресою АДРЕСА_1 . Шлюб з позивачем розірваний рішенням суду від 08.02.2023 р. ОСОБА_2 сплачує аліменти на користь відповідачки аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 у розмірі 1/4 заробітку (доходу) щомісячно. З лютого 2023 року позивач ОСОБА_2 не приймає участі у вихованні дочки, не спілкується з нею, погасив заборгованість зі сплати аліментів лише після звернення до Міністерства оборони України. ОСОБА_3 не хоче зустрічатися з батьком, так як у нього нова дружина, яка втручається у відносини з дитиною. Позивач не знає потреб дитини та її звичок, не зможе надати їй належний догляд за її відсутності, враховуючи, що це дівчинка. Не заперечує щодо часткового задоволення позову та вважає можливим спілкування батька з дочкою у її присутності в громадських місцях та за відсутності інших осіб на стороні позивача.

Представник органу опіки та піклування Славутської міської ради Шаргородська Н.І. в судовому засіданні підтримала висновок органу опіки та піклування, оскільки вважає, що з метою захисту найкращих інтересів дитини, права дитини на спілкування з обома батьками, а також беручи до уваги те, що батько ОСОБА_2 проходить військову службу в особливий період, доцільно надати можливість позивачу спілкуватись з дочкою ОСОБА_4 телефоном 2-3 рози на тиждень з урахуванням режиму дня дитини, надати можливість батьку зустрічатись з дочкою в період його відпустки або у вільний від служби час за попереднім погодженням з матір`ю, зобов`язати маму - відповідачку ОСОБА_1 не перешкоджати участі батька у вирішенні питань, що стосуються навчання, лікування та розвитку дочки шляхом його інформування про важливі події у житті дитини. Також вважає , що в інтересах дитини слід зобов`язати батьків утримуватися від дій, які можуть негативно впливати на психологічний стан дитини та її ставлення до іншого з батьків.

Заслухавши пояснення сторін, представника органу опіки та піклування, дослідивши позовну заяву, відзив на позов, відповідь на відзив, письмові докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірваний рішенням Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 08 лютого 2023 року (а.с.40-41).

Сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що стверджується повторно виданим свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 від 22 вересня 2022 року (а.с.17).

За наказом Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 31 жовтня 2022 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягуються аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно до досягнення повноліття дитиною (а.с.28).

31 жовтня 2022 року державним виконавцем Славутського відділу ДВС відкрите виконавче провадження № НОМЕР_3 з виконання судового наказу № 682/1952/22 від 31.10.2022 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно до досягнення повноліття дитиною (а.с.34).

07 березня 2025 року начальником відділу Славутського відділу ДВС винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_2 у зв`язку з виконанням судового наказу № 682/1952/22 (а.с.19-22).

З довідки № 118376 від 11.11.2025 р, виданої Славутським відділом державної виконавчої служби у Шепетівському районі Хмельницької області, вбачається, що розмір сплачених/стягнутих аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складає: в січні 2025 року - 12931,17 коп; в лютому 2025 року - 8057,83 грн; з березня 2025 року по червень 2025 року - 0 грн; в липні 2025 року - 54743,52 грн; в серпні 2025 року - 4231,64 грн; у вересні 2025 року - 6887,64 грн та в жовтні 2025 року - 40682,55 грн (а.с.35). Станом на 01.11.2025 р у ОСОБА_2 відсутня заборгованість зі сплати аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується довідкою Славутського відділу державної виконавчої служби у Шепетівському районі Хмельницької області від 11.11.2025 р № 118509 (а.с.36).

Позивач ОСОБА_2 зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 (а.с.18); з 28.07.2025 року перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_2 по теперішній час, що стверджується довідкою № 1807/2 від 13.11.2025 р, виданою Військовою частиною НОМЕР_2 Міністерства оборони України (а.с.37).

Зі службової характеристики, виданої військовою частиною НОМЕР_2 , вбачається, що ОСОБА_5 займає посаду начальника поста регулювання руху 1 дорожньо-комендантського відділення 3 дорожньо-комендантського взводу 3 дорожньо-комендантської роти військової частини НОМЕР_2 . Зарекомендував себе з позитивної сторони; дисциплінований, принциповий та освічений військовослужбовець, спроможний якісно виконувати службові обов`язки. Дотримується вимог Законів України, Статутів Збройних Сил України, настанов, порадників та інших документів, які регламентують службову діяльність військовослужбовців. Керівні документи знає добре. Грамотно діє в складних обставинах, поставлені завдання командування виконує вчасно та якісно, проявляючи розумну ініціативу. Постійно працює над підвищенням свого професійного рівня, вміло застосовує отримані знання на практиці. В досягненні поставленої мети наполегливий. Здатний правильно реагувати на критику, об`єктивно оцінити результати своєї діяльності. Користується повагою та авторитетом в колективі. Характер спокійний, врівноважений, розсудливий (а.с.38).

Відповідачка ОСОБА_1 проживає разом з малолітньою дочкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.93).

Неповнолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчається в 4 класі ПЗЗСО "АЛЬТЕРРА СКУЛ" м. Києва на екстернатній формі навчання, що стверджується довідкою № 1372 від 08.12.2025 р, виданою ПЗЗСО "АЛЬТЕРРА СКУЛ" (а.с.137).

ОСОБА_3 відповідальна та допитлива учениця, з інтересом вивчає нові теми та має схильність до швидкого засвоєння знань. У неї гарно розвинена пам`ять та увага, що дозволяє успішно справлятися з навчальними завданнями на високому рівні. ОСОБА_3 проявляє високу самостійність у навчанні та вміння організовувати свою роботу. Їй легко дається розв`язування завдань, що вимагають логічного підходу, вона активно шукає різні способи вирішення поставлених задач. Має добре розвинену інтуїцію, постійно прагне до самовдосконалення. Мати ОСОБА_3 підтримує її навчальний процес, уважно стежить за успіхами і сприяє створенню всіх умов для комфортного навчання, що стверджується довідкою № 1373 від 08.12.2025 виданою ПЗЗСО "АЛЬТЕРРА СКУЛ" (а.с. 135).

За результатами навчання за 1 семестр 2025-2026 н.р. ОСОБА_3 має успіхи з навчальних предметів, зокрема: з англійської мови - 12 балів, з української мови та читання - 10 балів, з математики - 12 балів, з інформатики - 12 балів, з предмету «Я досліджую світ» - 11 балів, що стверджується довідкою № 1374 від 08.12.2025, виданою ПЗЗСО "АЛЬТЕРРА СКУЛ" (а.с.136).

Частиною третьою статті 51 Конституції України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Стаття 1 Закону України "Про охорону дитинства" визначає контакт з дитиною як реалізацію матір`ю, батьком, іншими членами сім`ї та родичами, у тому числі тими, з якими дитина не проживає, права на спілкування з дитиною, побачення зазначених осіб з дитиною, а також надання їм інформації про дитину або дитині про таких осіб, якщо це не суперечить інтересам дитини.

Частиною сьомою статті 7 Сімейного кодексу України (далі - СК України) передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

На рівні внутрішнього законодавства України принцип урахування найкращих інтересів дитини викладено у пункті 8 статті 7 СК України та у статті 11 Закону України «Про охорону дитинства», згідно з положеннями яких регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини; предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів дитини.

Відповідно до статей 18, 27 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

У пункті 1 статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Згідно з пунктом 3 статті 9 Конвенції про права дитини держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Статтею 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Частиною першою статті 151 СК України визначено, що батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини.

За змістом статей 150, 155 СК України, здійснюючи свої права та виконуючи обов`язки, батьки повинні передусім дбати про інтереси дитини, батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Відповідно до статті 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Згідно статті 158 СК Україниза заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї.

Статтею 15 Закону України «Про охорону дитинства» встановлено, що дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини. У разі коли батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків виходячи з інтересів дитини.

Згідно з ч.ч. 4, 5ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Сторони не заперечують, що між ними існує конфліктна ситуація та наявність спору щодо участі батька у вихованні дитини і вільно досягти згоди щодо способу участі батька, який проживає окремо від дитини, у її вихованні і спілкуванні із нею вони не можуть, хоча представник позивача спростувала інформацію про створення позивачем іншої сім`ї та наявність стосунків з іншою жінкою, яка би втручалася у відносини між батьком ОСОБА_2 та дочкою ОСОБА_4 .

З Акту від 29.12.2025 р. обстеження житлово-побутових умов малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вбачається, що ОСОБА_4 проживає з матір`ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . Житло загальною площею 37,2 кв.м. розміщене на 5 поверсі 5 поверхового будинку, складається з 1 кімнати, кухні, коридору, санвузла, комори. У квартирі наявні меблі, побутова техніка, килимове покриття на підлозі; чисто, затишно. Для виховання, розвитку та проживання дитини створені належні умови: у дитини є окреме спальне місце, облаштоване робоче місце для навчання, шкільне приладдя; достатньо одягу та взуття. Мама працює в ЗДО № 9 "Віночок" та ЗДО № 1 "Пізнайко" викладачем англійської мови. ОСОБА_3 навчається в ПЗЗСО "Київський ліцей "Демократична школа "Альтера Скул" м. Києва на екстернатній формі навчання. У зв`язку із складною безпековою ситуацією мама і дитина вимушені були переїхали з м. Києва в м. Славуту, тому дитина продовжує навчання у дистанційному форматі (а.с.134).

З висновку Органу опіки та піклування виконавчого комітету Славутської міської ради Хмельницької області № 04-31/13 від 05.01.2026 р вбачається, що батьки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом не проживають, шлюб між ними розірваний. ОСОБА_3 проживає з матір`ю ОСОБА_1 . Батько - ОСОБА_2 перебуває на військовій службі з 28.07.2025 по теперішній час. У нього відсутня заборгованість зі сплати аліментів на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На засіданні комісії з питань захисту прав дитини 16.12.2025 року ОСОБА_2 був відсутній, але телефоном повідомив, що ОСОБА_1 чинить перешкоди у його спілкуванні з дочкою ОСОБА_4 та не сприяє контакту з дитиною з 2023 року. У жовтні 2025 р він був у місті Славута і приходив за місцем проживання дитини, але двері ніхто не відчинив, на телефонні дзвінки ОСОБА_1 не відповідала, тому він не зміг зустрітися з донькою. Бажає спілкуватися з дитиною мобільним телефоном та за допомогою інтернет-застосунків, а під час відпустки - шляхом особистих зустрічей. Також просить надати можливість спільного щорічного відпочинку з дитиною тривалістю 7 календарних днів поспіль під час канікул з урахуванням його відпустки, без присутності матері, та забезпечити необмежене спілкування з дитиною засобами телефонного, поштового, електронного та іншого можливого зв`язку. Мати дитини, ОСОБА_1 повідомила, що раніше мали місце телефонні дзвінки батька до дитини у нетверезому стані, що негативно впливало на емоційний стан дочки та спричиняло її небажання спілкуватись з батьком. Мати висловила занепокоєння щодо можливості тривалих зустрічей батька з дитиною, так як у батька відсутнє постійне місце проживання, він не зможе забезпечити належний догляд за дитиною, враховуючи її стать. ОСОБА_1 погоджується на спілкування батька з дитиною двічі на тиждень у позашкільний час телефоном, проведення зустрічей у громадських місцях у її присутності та за умови перебування батька у тверезому стані.

За результатами обстеження умов проживання малолітньої ОСОБА_3 за місцем фактичного проживання встановлено, що житлові умови відповідають санітарним та побутовим вимогам, дитина забезпечена необхідними меблями, одягом, навчальним приладдям та побутовою технікою. Малолітня ОСОБА_4 не виявила бажання висловити свою думку щодо побачень з батьком або спілкування з ним по телефону.

Орган опіки та піклування вважає за доцільне надати ОСОБА_2 право на регулярне спілкування з дочкою в режимі телефонного та відео зв`язку не рідше 2-3 разів на тиждень у погоджений батьками час з урахуванням режиму дня дитини; надати можливість батьку зустрічатися з донькою ОСОБА_4 в період відпустки або у вільний від проходження служби час за попереднім погодженням з матір`ю дитини; зобов`язати ОСОБА_1 не перешкоджати батькові брати участь у вихованні дитини, зокрема у вирішені питань, що стосуються навчання, лікування та розвитку дитини шляхом інформування його про важливі події у житті дитини; зобов`язати обох батьків утримуватися від дій, які можуть негативно впливати на психологічний стан дитини та її ставлення до іншого з батьків (а.с.131-133).

Якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема, якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами (частини перша, друга статті 159 Сімейного кодексу України).

В такому випадку, як визначено приписами ч. 2 ст. 159 Сімейного кодексу України, суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.

Батько, який проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має беззаперечне право на особисте спілкування з дитиною, враховуючи його ставлення до виконання своїх батьківських обов`язків, прихильність дитини до батька, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Батько, який проживає окремо від своєї дитини, очевидно має право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати батькові спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини і таке спілкування відбувається саме в інтересах дитини. Відновлення та сталість відносин та емоційного контакту малолітньої дитини з її батьком повинно переважати бажання чи наміри інших осіб обмежити дитину від зустрічей з батьком.

Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 24 квітня 2024 року у справі № 696/299/23.

Мати, яка проживає разом з дитиною, не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини.

Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 08 лютого 2023 року у справі № 334/1202/20.

При наявності конфлікту між батьками зустрічі одного з батьків з дитиною доцільно проводити без присутності другого з батьків, особисті конфліктні відносини між сторонами не повинні порушувати інтереси дітей, спричиняти на них негативний вплив.

Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 11 грудня 2019 року у справі №753/15487/18.

Визначальним принципом регулювання сімейних відносин за участю дитини є максимально можливе урахування інтересів дитини (частина восьма статті 7 СК України, стаття 11 Закону України "Про охорону дитинства).

Відповідно до частини другої статті 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Питання справедливої рівноваги між інтересами батьків та інтересами дитини неодноразово аналізувалося Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ), практика якого відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" і частини четвертої статті 10 ЦПК України застосовується судами України як джерело права.

У рішенні ЄСПЛ у справі "Hunt v. Ukraine" ("Хант проти України") від 07 грудня 2006 року, заява № 31111/04, зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (§ 54) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини (рішення ЄСПЛ у справі "Johansen v. Norway" ("Йогансен проти Норвегії") від 07 серпня 1996 року, § 78).

Таким чином, положення про рівність прав та обов`язків батьків у вихованні дитини не може тлумачитися на шкоду інтересам дитини.

У справах зі спорів щодо участі батьків у вихованні та спілкуванні з дитиною узагальнений та формальний підхід є неприпустимим, оскільки сама наявність спору з цього приводу є суттєвим інструментом впливу, особливо у відносинах між колишнім (фактичним) подружжям, який може використовуватися не в інтересах дитини. Кожна справа потребує детального вивчення ситуації, врахування різноманітних чинників, які можуть вплинути на інтереси дитини, у тому числі її думки, якщо вона відповідно до віку здатна сформулювати власні погляди.

Зазначений висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах наведено у постановах Верховного Суду від 05 жовтня 2022 року у справі № 196/1202/19 (провадження № 61-5501св22), від 26 червня 2023 року у справі № 753/5374/22 (провадження № 61-2097св23).

Вирішуючи спір між батьками щодо участі батька у вихованні дитини, суд враховує, що між сторонами (батьками) не досягнуто спільної згоди щодо порядку участі ОСОБА_2 у вихованні та спілкуванні з дочкою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Тому, керуючись завданнями цивільного судочинства щодо справедливого розгляду і вирішення цивільних справ, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, приймаючи рішення у справі, суд враховує активне бажання батька брати участь у вихованні та спілкуванні з дитиною, вік, стать, стан здоров`я малолітньої ОСОБА_6 , режим дня дитини, її прихильність до матері, так як протягом тривалого часу ( з моменту розлучення батьків) вона не спілкувалася з батьком.

Суд також враховує, що Указом Президента України №64/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введений воєнний стан, дія якого триває, ОСОБА_2 мобілізований і виконує конституційний обов`язок по захисту Вітчизни, а отже надання дозволу на проведення спільного відпочинку та канікул батька і малолітньої дитини в умовах воєнного стану за відсутності матері не відповідатиме інтересам дитини.

Тому суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог та встановлення безпечних способів участі ОСОБА_2 у вихованні та спілкуванні з малолітньою дочкою ОСОБА_4 , зокрема, слід зобов`язати ОСОБА_1 не чинити перешкоди ОСОБА_2 у спілкуванні та вихованні дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; встановити ОСОБА_2 такі способи участі у вихованні та особистому спілкуванні з дочкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 : - побачення та спілкування батька (у тверезому стані) з дочкою ОСОБА_4 щотижня в неділю у громадських місцях в присутності матері ОСОБА_1 , у заздалегідь погоджені батьками час та місці, а після закінчення воєнного стану в Україні, побачення та спілкування батька ОСОБА_2 (у тверезому стані) з дочкою ОСОБА_4 щотижня в неділю у громадських місцях, у заздалегідь погоджені батьками час та місці, без присутності матері; - після закінчення воєнного стану в Україні, спільний відпочинок батька ОСОБА_2 з дочкою ОСОБА_4 , за її згодою, щорічно під час канікул тривалістю 7 днів поспіль з урахуванням стану здоров`я дитини, рекомендацій лікарів, без присутності матері , але за її попереднім погодженням, в інші дні - за спільною домовленістю між батьками; - особисте спілкування батька ОСОБА_2 з дочкою ОСОБА_4 засобами телефонного, поштового, електронного, мобільного та іншого зв`язку протягом 30 хвилин двічі на тиждень у позашкільний час з урахуванням режиму дня дитини. Виконання побачень з дитиною здійснювати з урахування характеру та місця проходження військової служби ОСОБА_2 та умов воєнного стану. Зобов`язати ОСОБА_1 не пізніше ніж за два тижні до передбаченого графіком побачення з дитиною повідомляти ОСОБА_2 про місцезнаходження дитини та виникнення поважних обставин, коли зустріч батька з дитиною є неможливою .

Керуючись ст. ст. 4-13, 15, 16, 81, 263, 265 ЦПК України, ст.ст.7, 19, 141, 150, 153, 155, 157, 158, 159, 257 СК України, Законом України "Про охорону дитинства", суд

в и р і ш и в.

Позов задовольнити частково.

Зобов`язати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , не чинити перешкод ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , у спілкуванні та вихованні дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Встановити ОСОБА_2 такі способи участі у вихованні та особистому спілкуванні з дочкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 :

- побачення та спілкування батька ОСОБА_2 (у тверезому стані) з дочкою ОСОБА_4 щотижня в неділю у громадських місцях в присутності матері ОСОБА_1 , у заздалегідь погоджені батьками час та місці. Після закінчення воєнного стану в Україні, побачення та спілкування батька ОСОБА_2 (у тверезому стані) з дочкою ОСОБА_4 щотижня в неділю у громадських місцях, у заздалегідь погоджені батьками час та місці, без присутності матері;

- після закінчення воєнного стану в Україні, спільний відпочинок батька ОСОБА_2 з дочкою ОСОБА_4 , за її згодою, щорічно під час канікул тривалістю 7 днів поспіль з урахуванням стану здоров`я дитини, рекомендацій лікарів, без присутності матері , але за її попереднім погодженням; в інші дні - за спільною домовленістю між батьками;

- особисте спілкування батька ОСОБА_2 з дочкою ОСОБА_4 засобами телефонного, поштового, електронного, мобільного та іншого зв`язку протягом 30 хвилин двічі на тиждень у позашкільний час з урахуванням режиму дня дитини.

Виконання побачень з дитиною здійснювати з урахування характеру та місця проходження військової служби ОСОБА_2 та умов воєнного стану.

Зобов`язати ОСОБА_1 не пізніше ніж за два тижні до передбаченого графіком побачення з дитиною повідомляти ОСОБА_2 про місцезнаходження дитини та виникнення поважних обставин, коли зустріч батька з дитиною є неможливою .

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційнорї скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.

Сторони можуть отримати інформацію щодо даної справи в підсистемі "Електронний суд".

Повний текст рішення складено 09.02.2026 р.

Головуючий суддя Зеленська В.І.