Рішення № 13388532, 20.12.2010, Дружківський міський суд Донецької області

Справа № 2-8951

2010 р

Р І Ш Е Н Н Я

ІMEHEM УКРАЇНИ

20 грудня 2010 року Дружківський міський суд Донецької області в складі:

головуючого судді Гонтар А.Л.

при секретарі Костенко В.М.

за участю позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Дружківка цивільну справу за позовною заявою

ОСОБА_1

до

Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк»

про стягнення вкладу,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 22 листопада 2010 року звернувся до Дружківського міського суду з позовною заявою до публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» (далі ПАТ «Родовід Банк») про стягнення вкладу та відсотків.

В своїй позовній заяві він посилається на те, що 08.04.2010 року між ним та відповідачем було укладено договір про строковий банківський вклад «Ощадний». Згідно Договору банк 08 квітня 2010 року прийняв від нього на зберігання на строковий депозит грошову суму в розмірі 106575 гривень.

08 жовтня 2010 року він звернувся до банку з вимогою повернути йому вклад та відсотки, але йому було в цьому відмовлено.

Просить зобовязати ПАТ «Родовід Банк» нарахувати йому відсотки у сумі 11190,37гривень та повернути йому вклад у сумі 106575 гривень.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання зявився, свої позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи його було повідомлено належним чином, про що в справі є розписка, надав до суду заперечення, щодо позовних вимог та клопотання розглядати справу у їх відсутності. Позовні вимоги не визнали та просили відмовити в їх задоволенні.

Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково за такими підставами.

Згідно ст. 47 Закону України "Про банки та банківську діяльність" банки мають право приймати вклади (депозити) від юридичних і фізичних осіб.

В даному випадку між сторонами 08 квітня 2010 р. було укладено угоду про прийняття від позивача грошових коштів на строковий депозитний рахунок строком на 6 місяців, тобто до 08 жовтня 2010 року, що підтверджується договором № ДРГ.583.ОЩ06-440/04-2010, укладеним між ОСОБА_1 ПАТ «Родовід Банк» (а.с.8-11).

Залишок вкладу на строковому рахунку позивача станом на 11.10.2010 року складає 106575 гривень.

Згідно ст.. 55 Закону України «Про банки та банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами між клієнтом та банком.

Банк зобовязаний докладати максимальних зусиль для уникнення конфлікту інтересів клієнту банку.

Згідно ч. 2 ст.. 1060 ЦК України за договором банківського вкладу, незалежно від його виду банк зобовязаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника.

Згідно зі ст.. 1074 ЦК України, обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що находяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом. Інших випадків обмеження прав вкладника щодо розпорядження рахунком Цивільним Кодексом не передбачено.

В судовому засіданні було встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено договір про строковий банківський вклад з умовою повернення грошової суми в розмірі 106575 гривень 08 жовтня 2010 року та зобовязанням нарахувати відсотки на дану суму, що підтверджується п. 1.1,1.5 вказаного Договору, згідно якого банк зобовязується повернути владникові суму вкладу 08 жовтня 2010 року і відсотки на неї на підставі наданих ним документів.

Відповідно до розрахунку відповідача відсотки по вкладу ОСОБА_1 складають 11159,71 гривня.

Відповідно до заяви від 11.10.2010 року позивач ОСОБА_1 звернувся до банку з проханням видати йому вклад у розмірі 106575 гривень та нарахованих відсотків (а.с.7), однак, до наступного часу банк не видав позивачу вклад.

Відповідач обґрунтовуючи свої заперечення, посилається на Постанову Правління Нацбанку № 138 від 13.03.2009 року «Про призначення тимчасової адміністрації у ПАТ «Родовід Банку» та постанови Правління НБУ № 743 від 16.12.2009 року Акціонерному комерційному промислово-інвестиційному банку», згідно з якими в ПАТ «Родовід Банк» призначено Тимчасову адміністрацію з 16.03.2009 року по 16 березня 2010 року.

Відповідно до п.4.3 даної Постанови з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану даного Банку введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. А також посилається на ст...75,85 Закону України «Про банки та банківську діяльність» від 07.12.2000 року № 2121-Ш, згідно яких Національний банк України зобовязаний призначити тимчасову адміністрацію у разі істотної загрози платежу спроможності банку та накласти мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Але дана Постанова не може бути визнана такою, що відповідає діючому законодавству і підлягає обовязковому застосуванню з наступних підстав, оскільки частиною 2 статті 4 ЦК України передбачено, що основним актом цивільного законодавства України є Цивільний Кодекс України, тому в разі якщо інший закон або підзаконний акт суперечить положенням цього Кодексу, повинні застосовуватися відповідні положення ЦК України.

Дана Постанова суперечить Цивільному Кодексу України.

Крім того, відповідно ст.. 56 Закону України «Про Національний банк» Національний банк України видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обовязковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, банків, підприємств, організації та установ незалежно від форм власності, а також для фізичних осіб.

Нормативно-правові акти Національного банку видаються у формі постанов Правління Національного банку, а також інструкції, положень правил, що затверджуються постановами Правління Національного банку. Вони не можуть суперечити законам України та іншим законодавчим актам, і не мають зворотної сили, крім випадків, коли вони згідно з законом помякшують або скасовують відповідальність. Нормативно-правові акти Нацбанку підлягають обовязкової державної реєстрації в Мінюсті і набирають чинності відповідно до законодавства. Нормативно-правові акти національного банку можуть бути оскаржені відповідно до законодавства України.

Таким чином, зазначеним законом встановлена обовязковість державної реєстрації в Міністерстві юстиції України нормативно-правових актів Національного банку України.

Постанова правління Національного банку України № 138 від 13.03.2009 року на державну реєстрацію до Міністерства юстиції не надходила і тому юридичної сили не має.

Відповідно до п.п. «а» п.4 Положення про державну реєстрацію нормативно правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затверджених постановою КМУ від 28 грудня 1992 року № 731 з подальшими змінами (далі Положення) державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти будь-якого виду (постанови, накази, інструкції тощо), якщо в них є одна або більше норм, що зачіпляють соціально-економічні, політичні, особисті та інші права, свободи й законні інтереси громадян, проголошені і гарантовані Конституцією та законами України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколами до неї, міжнародними договорами України, згоду на обовязковість яких надано Верховною Радою України, а також з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, встановлюють новий або змінюють, доповнюють чи скасовують організаційно-правовий механізм їх реалізації.

Право володіння, користування та розпорядження своєю власністю, обєктом якої є грошові вклади, закріплено в ст.. 41 Конституції України. Встановлені гарантії права на приватну власність, в тому числі проголошено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, при цьому право приватної власності є непорушним. Громадянин має право вільно здійснювати право власності щодо належного йому майна.

Відповідно до ст.. 61,63 Закону України «Про Національний банк» Нацбанк здійснює державне регулювання діяльності банків у формах, визначених Законом України «Про банки та банківську діяльність», як безпосередньо так і через створені ним органи банківського нагляду.

Нацбанк не має права вимагати від банків виконання операцій та інших дій, не передбачених законами України та нормативними актами Нацбанку.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги позивача ОСОБА_1 про стягнення банківського вкладу у сумі 106575 гривень та відсотків у сумі 11159,71 гривня є законними та підлягають задоволенню.

Оскільки позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, то державне мито у сумі судовий збір у сумі 1177,34 гривень, витрати на інформаційно-технічне забезпечення справи у сумі 120 гривень, згідно ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь державі. На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 11, 60, 61, 84,88, 131, 209, 212-215 ЦПК України, ст.4, 1060,1074 ЦК України, ст.. 2,47,55,56,61,63 Закону України «Про банки та банківську діяльність», ст.. 41 Конституції України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» про стягнення вкладу та відсотків задовольнити.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» на користь ОСОБА_1 вклад, який знаходиться на його строковому депозитному розрахунку НОМЕР_1 грошову суму у розмірі 106575 (сто шість тисяч пятсот сімдесят пять) гривень та відсотки у сумі 11159 (одинадцять тисяч сто пятдесят девять) гривень 71 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» на користь держави в бюджет місцевого самоврядування р/р 31419537700040 банк ГУДКУ в Донецькій області, МФО 834016 ОКПО 34686563, КБК 22090100 держмито у сумі 1177 (одна тисяча сто сімдесят сім) гривень 34 коп. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 (сто двадцять) гривень на р/р 31214259700040 банк ГУДКУ в Донецькій обл., МФО 834016 ОКПО 34686563 КБК 22050001 код 615.

Рішення суду набирає законної сили: через 10 днів з дня проголошення рішення, якщо продовж цього строку не подана апеляційна скарга; або після розгляду апеляційним судом у разі подання апеляційної скарги.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Донецької області через Дружківський міський суд протягом 10 днів після проголошення рішення.

Суддя: