Рішення № 133879187, 05.02.2026, Березанський районний суд Миколаївської області

05.02.2026 Справа № 469/1205/25

2/469/308/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2026 року с-ще Березанка

Березанський районний суд Миколаївської області у складі :

головуючого судді - Гапоненко Н.О.,

за участю секретаря судового засідання - Якубець С.В.,

учасники справи:

представник позивача Усенко М.І. - не з`явився,

відповідач ОСОБА_2 - не з`явилась,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" (далі ТОВ "ФК "Кредит-Капітал") 18 вересня 2025 року звернувся до суду з вказаним позовом, у якому просив стягнути з ОСОБА_4 (попереднє прізвище ОСОБА_4 ) на свою користь заборгованість за кредитним договором № 2902124, укладеним відповідачем з ТОВ "Лінеура Україна" 04 лютого 2022 року у сумі 14262,30 грн., право вимоги за яким перейшло до позивача на підставі договору факторингу.

Позивач зазначав, що 04 лютого 2022 року між ТОВ "Лінеура Україна" та відповідачем укладено кредитний договір № 2902124, згідно з умовами якого відповідач отримав 3000,00 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені договором, відповідно до графіку сплати кредитних коштів. Через невиконання відповідачем грошових зобов`язань станом на дату подання позову заборгованість становить 14262,30 грн., у тому числі 3000,00 грн. -заборгованість за тілом кредиту, 11262,30 грн. - заборгованість за процентами. 10 серпня 2023 між ТОВ "Лінеура Україна" та ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" укладено договір факторингу № ККЛУ-10082023, у відповідності до умов якого ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" набуло право грошової вимоги до боржників, зокрема, по кредитному договору № 2902124 від 04 лютого 2022 року.

Ухвалою суду від 29 вересня 2025 року відкрито провадження у вказаній справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

У судове засідання представник позивача не з`явився, у позовній заяви просив проводити розгляд справи без його участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив, відзив на позовну заяву суду не надав.

Зі згоди представника позивача суд постановив ухвалити рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних доказів, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

З матеріалів справи судом встановлено, що 04 лютого 2022 року між ТОВ "Лінеура Україна" та відповідачем укладений договір № 2902124 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який підписаний позичальником за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором Х191 (а.с.8-16).

За умовами кредитного договору відповідач отримала кредитні кошти у розмірі 3000,00 грн. (п.1.2 договору) строком на 360 днів (п.1.3 договору) зі сплатою стандартної процентної ставки в розмірі 1,99% в день, яка застосовується в межах строку кредиту, вказаного в п.1.3 договору, та зниженої процентної ставки в розмірі 0,01% в день, яка застосовується, якщо споживач до 06 березня 2022 року або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту (пункти 1.4.1, 1.4.2 договору).

Пунктом 2.1 договору передбачено, що кошти кредиту надаються у безготівковій формі шляхом їх перерахування на банківський рахунок Споживача за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_1 .

Згідно з пунктом 3.1 договору, проценти, що нараховуються за цим договором, є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод "факт/факт".

Відповідальність позичальника у виді штрафу за невиконання або неналежне виконання умов договору врегульована розділом 6 кредитного договору.

Відповідно до пункту 9.3 договору договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами; договір припиняється в день повного повернення/сплати клієнтом суми кредиту, процентів за користування кредитом та неустойки, у разі наявності штрафних санкцій за прострочення виконання грошового зобов`язання.

Порядок укладення договору та створення електронних підписів сторін врегульовано пунктом 9.7 договору.

Крім договору, відповідач за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором Х191 підписала додаток №1 до договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 2902124від 04 лютого 2022 року, який містить таблицю обчислення загальної вартості кредиту для клієнта (споживача) та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (а.с.17).

До укладення кредитного договору відповідач ознайомилась і підписала за допомогою електронного підпису паспорт споживчого кредиту, у якому міститься інформація щодо орієнтованої реальної річної процентної ставки та орієнтованої загальної вартості кредиту для споживача: стандартна процентна ставка, відсотків річних (а.с.6-7).

Згідно з довідкою ТОВ "Лінеура Україна" про ідентифікацію, договір про споживчий кредит № 2902124 від 04.02.2022 року підписано ОСОБА_2 за допомогою одноразового ідентифікатора Х191, надісланого на номер мобільного телефону НОМЕР_2 (а.с.18).

Відповіддю ТОВ "Універсальні платіжні рішення" від 04 березня 2024 року № 4782-0403 підтверджується, що 04 лютого 2021 року проведено платіж на суму 3000,00 грн. на платіжну картку № НОМЕР_1 (а.с.19), тобто саме на картку, вказану відповідачем при укладанні кредитного договору.

10 серпня 2023 року між ТОВ "Лінеура Україна" та ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" укладено договір відступлення права вимоги №ККЛУ-10082023, у відповідності до умов якого ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" набуло право грошової вимоги до боржників, вказаних в реєстрах боржників (а.с.25-29).

Згідно з витягом з Реєстру боржників до договору факторингу, на момент набуття ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" права вимоги до відповідача заборгованість становила 14262,30 грн., у тому числі заборгованість за тілом кредиту - 3000,00 грн. та заборгованість за нарахованими процентами - 11262,30 грн. (а.с.29 на зв.).

Вказаний розмір заборгованості підтверджено розрахунком заборгованості (а.с.19 на зв.-25).

12 вересня 2025 року ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" направило на адресу відповідача претензію з вимогою погасити заборгованість у сумі 14262,30 грн. (а.с.31).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Частиною першою статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За приписами статті 11 зазначеного Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми)про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до статті 12 вказаного Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (вебсайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Верховний Суд у постанові від 07.10.2020 під час розгляду справи №127/33824/19 зауважив, що без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір не був би укладений.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 14.06.2022 у справі №757/40395/20.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що договір про споживчий кредит укладено дистанційно в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи кредитора шляхом його підписання відповідачем накладенням електронного підпису, відтвореним одноразовим ідентифікатором, який був надісланий на його номер мобільний телефону.

Враховуючи доведення позивачем набуття прав вимоги заборгованості до відповідача та порушення ним грошових зобов`язань, суд приходить до висновку про обґрунтованість позову та його задоволення у розмірі, вказаному позивачем, який узгоджується з вимогами законодавства та умовами кредитного договору і відповідачем не спростовано.

На підставі ст.ст.133, 137, 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача сплачений ним судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 8000,00 грн., розмір яких суд вважає підтвердженим доданими до матеріалів позову копією договору про надання правничої допомоги №0107 від 01 липня 2025 року, копією детального опису наданих послуг до акту №512 за договором про надання правової допомоги та копією акту № 152 від 05.09.2025 року.

Вказана сума витрат, здійснених на професійну правничу допомогу, на думку суду, є співмірною із складністю справи та виконаними адвокатом роботами, а також, часом, витраченим адвокатом на виконання зазначених робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт та ціною позову, та відповідачем не оспорюється, у зв"язку з чим підлягає стягненню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал", код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, IBAN: НОМЕР_4 банк отримувача - АТ "Креді Агріколь Банк" заборгованість за кредитним договором № 2902124 від 04 лютого 2022 року в сумі 14262,30 грн., судовий збір в сумі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн., усього стягнути 24 (двадцять чотири тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 70 копійок.

Позивач має право оскаржити заочне рішення у загальному порядку, встановленому ЦПК України, шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення .

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України, шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя