Ухвала суду № 133874389, 05.02.2026, Дарницький районний суд міста Києва

справа № 753/6851/25

провадження № 2-п/753/17/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" лютого 2026 р. Дарницький районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Коренюк А.М.

при секретарі Начичко І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Дарницького районного суду м. Києва від 09 грудня 2025 року по справі за позовом Акціонерного товариства "ОТП Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідач ОСОБА_1 в особі його представника адвоката Харькова В.О. звернувся до суду із заявою від 06 січня 2026 року, яка передана судді 16 січня 2026 року, про перегляд заочного рішення Дарницького районного суду м. Києва від 09 грудня 2025 року по справі за позовом АТ "ОТП Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заява мотивована тим, що відповідач ОСОБА_1 не з`явився в судове засідання з поважних причин - унаслідок неналежного повідомлення його судом про розгляд справи, його перебування на військовій службі в лавах Збройних Сил України, призваного за мобілізацією, а докази, на які посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи, зокрема, необгрутованість й недоведеність позивачем позовних вимог, невідповідність закону нарахування позивачем на суму заборгованості за кредитним договором відсотків, що суперечить ч.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», вважаючи, що ОСОБА_1 , перебуваючому на службі у Збройних Сил України, проценти за користування кредитом не нараховуються,

Відтак, прийнявши вказане рішення, суд взяв за основу лише доводи позивача, внаслідок чого зробив помилковий висновок та невірно вирішив спір.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIIІ від 03 жовтня 2017 року, яким зокрема Цивільний процесуальний кодекс викладений в новій редакції.

Відповідно до п. 9 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідач в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду поданої ним заяви про перегляд заочного рішення рекомендованою поштою з повідомленням про вручення, розміщеним оголошенням на офіційному сайті судової влади (суду).

Позивач в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду заяви відповідача про перегляд заочного рішення рекомендованою поштою з повідомленням про вручення, засобами електронного зв`язку, які доставлено завчасно до судового засідання, розміщеним оголошенням на офіційному сайті судової влади (суду).

Матеріали справи містять заяву представника позивача про розгляд справи (заяви) за відсутності представника позивача з підтримананям позовних вимог.

Суд вважає, що неявка осіб, належним чином повідомлених про час та місце засідання про перегляд заочного рішення не перешкоджає розгляду заяви відповідно до ч.1 ст.287 ЦПК України.

Враховуючи, що в матеріалах справи та поданої заяви достатньо даних про права та взаємовідносини сторін в межах розгляду заяви про перегляд заочного рішення суду, форму судочинства - спрощеного провадження із викликом в судове засідання сторін, суд визнав можливим вирішити заяву про переглад заочного рішення за відсутності сторін на підставі наявних у ній матеріалів.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що ніщо не перешкоджає особі добровільно відмовитись від гарантій справедливого судового розгляду у однозначний або у мовчазний спосіб. Проте для того, щоб стати чинною з точки зору Конвенції, відмова від права брати участь у судовому засіданні повинна бути зроблена у однозначний спосіб і має супроводжуватись необхідним мінімальним рівнем гарантій, що відповідають серйозності такої відмови. До того ж, вона не повинна суперечити жодному важливому громадському інтересу рішення ЄСПЛ (Hermi проти Італії, § 73; Sejdovic проти Італії § 86).

Окрім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (Рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України»).

Поряд з цим, Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (рішення ЄСПЛ від 02.12.2010 у справі "Шульга проти України", № 16652/04).

У постанові Верховного Суду від 24 січня 2018 року у справі № 907/425/16 викладено позицію, що неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду справи є їх волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, а тому не може бути перешкодою для розгляду судом питання по суті.

Верховний Суд в постанові від 01 жовтня 2020 року по справі №361/8331/18 висловився, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Наведені обставини свідчать, що сторони завчасно повідомлені про розгляд заяви судом, а виходячи з положень ст.13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у тому числі, правом визначити свою участь в судовому засіданні.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи та матеріали заяви про перегляд заочного рішення, доводи заяви, у їх сукупності, вважає, що вимога заяви представника відповідача про скасування заочного рішенняне обґрунтована, обставини, викладені в заяві, не підтверджуються наявними в матеріалах справи та встановленими в ході судового засідання доказами.

Так, заочним рішення Дарницького районного суду м. Києва від 09 грудня 2025 року позов АТ "ОТП Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договоромзадоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , на користь АТ "ОТП Банк", код ЄДРПОУ 21685166, 64 381 грн. 19 коп. заборгованості за кредитним договором, 3 028 грн. 00 коп. судового збору, а всього 67 409 (шістдесят сім тисяч чотириста дев`ять) грн. 19 (дев`ятнадцять) коп. (а.с.95-103).

В ході розгляду справи судом встановлено, що міжАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_1 27.09.2022 року був укладений Кредитний договір № 20239265977, за умовами якого ОСОБА_1 отримав кредит на споживчі цілі у сумі 52 216 грн. 00 коп. строком до 27.09.2025 року, зі сплатою 20% річних, щомісячний ануїтентний платіж становить 1 941 грн.00 коп. (27 числа кожного місяця), крім останнього 1 918 грн. 60 коп., на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності кредитних ресурсів (а.с.11-16, 17, 20-46).

Відповідно до умов Кредитного договору № 20239265977, складається із вказаного Договору, Паспорту споживчого кредитування, орієнтовного Графіку платежів та Розрахунку загальної вартсоті кредиту, Правил кредитування АТ "ОТП Банк" (а.с.11-16, 17, 20-46).

Позивач виконав свої зобов`язання, надавши відповідачу кредитні кошти в повному обсязі, проте відповідач не належним чином виконує умови договору, й станом на 16.01.2025 року загальна заборгованість відповідача перед банком за кредитним договором становить 64 381 грн. 19 коп., яка складається із заборгованості по тілу кредиту 46 705 грн. 77 коп. (прострочена заборгованість), заборгованості за відсотками 17 675 грн. 42 коп., яка виникла, як вбачається із Розрахунку заборгованості (а.с.10), унаслідок неналежного виконання договору з травня 2023 року (останній платіж 27.04.2024 року в сумі 1 261 грн. 33 коп.) (а.с.10, 11-16, 17, 18, 19, 20-46, 47-48).

Дане рішення судом прийнято з урахуванням клопотання від 04.08.2025 року представника відповідача Гольдарб Я.Ю., діючого на підставі Ордера адвоката № 1609363 про надання правової допомоги від 04.08.2025 року, виданого на підставі Договору про надання правничої допомоги № 1/08-25 від 04.08.2025 року, й такий представник відповідача/адвокат Гольдарб Я.Ю. (Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 4590 від 26.02.2013 року, видане Радою адвокатів Донецької області на підставі рішення № 4 від 25.02.2023 року), мав та не був позбавлений можливостей бути присутнім під час розгляду справи у всіх судових засіданнях, й такий представник за матеріалами справи має адресу: м.Київ, вул.О.Пчілки, 5, офіс 271 (Дарницький район м.Києва), про зупинення провадження по справі (а.с.78-82), про що зазначено у рішення, у якому надана оцінка доводів та аргументів відповідача в особі його представника адвоката Гольдарб Я.Ю. згідно поданого клопотання.

Зокрема, вирішуючи таке клопотання, суд, зважаючи на надану відповідачем довідку військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 ) від 06.09.2024 про те, що ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за мобілізацією, зазначив, що за відсутності наказу по особовому складу, визначеному порядком п.12 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008, відомостей про залучення ОСОБА_1 до бойових дій, здійснення ним заходів з національної безпеки та оборони, переведення конкретної війсовової частини на військовий стан, вважав відсутніми підстави для зупинення провадження по справі на підставі п.2 ч.1 ст.251 ЦПК України, відхиливши клопотання відповідача з підстав необгрунтованості.

Так, за відсутності наказу по особовому складу, визначеному порядком п.12 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008, інші докази (довідки, листи з військової частини), суд має визнати недостатніми для встановолення відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом (контрактом), що відповідає правовій позиції викладеній Касаційним цивільним судом Верховного Суду у постанові від 29.03.2023 року по справі № 756/3462/20.

Отже самі по собі довідки, листи, виписки про перебування особи на військовій службі, у складі Збройних Сил України, не є доказом для зупинення провадження по справі.

Прецедентна практика Верховного Суду вимагає від сторін надання доказів залучення особи до бойових дій, здійснення заходів з національної безпеки та оборони, переведения конкретної війсовової частини на військовий стан.

Для вирішення питання про зупинення провадження по справі недостатньо самого факту введення воєнного стану і формального перебування сторони у складі Збройних Сил України, оскільки не коже структурний елемент в складі Збройних Сил України переведений на воєнний стан, тобто виконує бойові завдання в зоні бойових дій (постанова Верховного Суду від 27.02.2023 року у справі № 380/7845/21).

Зважаючи на участь в справі представника відповідача Гольдарб Я.Ю., який станом на 04.08.2025 року був обізнаний про розгляд справи, наділений процесуальними правами учасника процесу по вказаній справі, а, відповідно, й обов`язками, які ним без поважних причин не реалізовані (відзив на позов, подача доказів на спростоування позовних вимог, участь в судових засіданнях у період з 04.08.2025 року по 09.12.2025 року (день ухвалення судового рішення) тощо), доводи заяви про неналежне повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, нереалізацію відповідачем його процесуального прова на відзив, участь під час розгляду справи, суд відхиляє й зазначає про таке.

Відповідач ОСОБА_1 у спосіб, передбачений законом уповноважив 04.08.2025 року свого представника адвоката Гольдарб Я.Ю. на участь у розгляді судом справи, що підтверджується ордером адвоката № 1609363 про надання правової допомоги від 04.08.2025 року, виданого на підставі Договору про надання правничої допомоги № 1/08-25 від 04.08.2025 року (Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 4590 від 26.02.2013 року, видане Радою адвокатів Донецької області на підставі рішення № 4 від 25.02.2023 року).

Заміна відповідачем у справі представника не є підставою для поновлення їй процесуального спроку.

Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника (ч.с.1, 2 ст.58 ЦПК України).

Представником у суді може бути адвокат або законний представник (ч.1 ст.60 ЦПК України).

Повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (ч.4 ст.62 ЦПК України).

Відтак, суд вважав, що відзив на позов відповідно до ст.191 ЦПК України відповідачем не подано, як і докази за правилом ст..83 ЦПК України про спростування позовних вимог, а тому суд застосував правило ч.2 ст.191 ЦПК України й вирішив спір за наявними матеріалами справи.

Так, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи ч.2 ст.191 ЦПК України.

Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи (ч.2 ст..83 ЦПК України).

Відповідно до ч.ч.8, 9 ст.83 ЦПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 листопада 2020 року у справі № 760/16979/15-ц (провадження № 61-4848св19) вказано, що:

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).

За змістом вимог частин третьої, четвертої статті 83 ЦПК України, відповідач повинен подати докази разом з поданням відзиву на позовну заяву. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано, причини, з яких не може бути подано доказ у зазначений строк, докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від нього дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом (частина перша статті 126 ЦПК України)".

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року в справі № 161/4985/17 (провадження № 14-71 цс 19) вказано, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи: позовній заяві; відзиві на позовну заяву (відзиві); відповіді на відзив; запереченнях; поясненнях третьої особи щодо позову або відзиву (частини перша та друга статті 174 ЦПК України). Заяви по суті справи мають бути оформлені згідно з вимогами статей 175-181 ЦПК України.

Відповідно до частини 1 статті 287 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовом у засіданні.

А відповідно до частини 1 статті 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Тобто процесуальним законом передбачені обов"язкові сукупні умови для скасування заочного рішення.

Проте, судом встановлено, що законні підстави для задоволення заяви відповідача відсутні за недоведеності відповідачем вказаних ознак сукупних умов для скасування заочного рішення.

Так, відповідач належним чином двічі повідомлявся судом про час та місце розгляду справи, що підтверджується судовими повістками надісланими рекомендованою поштою з повідомленням про вручення на 05.08.2025 року 10.30 год., 09.12.2025 року 11.00 год., документами про повноваження представника відповідача, якого ОСОБА_1 у спосіб, передбачений законом уповноважив 04.08.2025 року на участь у розгляді справи (адвокат Гольдарб Я.Ю.), що підтверджується ордером адвоката № 1609363 про надання правової допомоги від 04.08.2025 року, виданого на підставі Договору про надання правничої допомоги № 1/08-25 від 04.08.2025 року (Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 4590 від 26.02.2013 року, видане Радою адвокатів Донецької області на підставі рішення № 4 від 25.02.2023 року), заявою/запитом від 04.12.2025 року Радзія О.О. (а.с.88), забезпечення реалізації права відповідача на відзив, й із яких вбачається про обізнаність відповідача/його предстаника адвоката Гольдарб Я. та його інформування про рух справи, час та місце розгляду справи.

Відтак, за матеріалами справи відповідач вважається належно повідомленим про час розгляду.

А тому доводи заяви суд відхиляє, як такі, що не відповідають матеріалам справи.

У розумінні «справедливого балансу» між сторонами, який вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (справи «Dombo Beheer B.V. v. The Netherlands», рішення ЄСПЛ від 27 жовтня1993 р., заява № 14448/88, п. 33, та «Ankerl v. Switzerland», рішення ЄСПЛ від 23 жовтня1996 р., заява № 17748/91, п. 38, судом забезпечено дотримання вказаного права відповідача.

Відповідно, доводи заяви про те, що суд порушив принципи змагальності та рівності сторін, спростовується матеріалами справи й висновками суду, викладеними у рішенні суду з урахуванням клопотання такого відповідача в особі його представника адвоката Гольдарб Я.Ю.

А посилання відповідача на необгрутованість й недоведеність позивачем позовних вимог, невідповідність закону нарахування позивачем на суму заборгованості за кредитним договором відсотків, суперечить ч.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», вважаючи, що ОСОБА_1 , перебуваючому на службі у Збройних Сил України, проценти за користування кредитом не нараховуються, не заслуговують на увагу з огляду на те, що відповідно до норми ч.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», відомостей посвідчення серії НОМЕР_3 , виданого 23 червня 2025 року на ім`я ОСОБА_1 , вказує, що на період нарахування позивачем відсотків, які охоплюються періодом 28.03.2023 року по 16.01.2025 року станом на 16.01.2025 року, тобто за період, коли відповідач не мав (не набув) вказаного статусу, за яким Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» надає пільгу на ненарахування відсотків, є обґрунтованим, адже за вказаною нормою таке право набуває особа, яка набула вказаного статусу, й якій надається вказана пільга, проте, станом на спірний період відповідач такого статусу не набув, а відтак й права на обумовлену пільну щодо не нарахування процентів за користування кредитом, що, також, вказує на відсутність підстав для скасування заобного рішення.

Так, відповідно до ч.15 України України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначені пільги військовослужбовцям та членам їх сімей.

Ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Положеннями статті 83 ЦПК України визначені правила подання сторонами та іншими учасниками справи доказів по справі, й такі правила відповідачем, його представником в особі адвоката Гольдарб Я.Ю., який приймав участь у справі, не дотримані.

Й, докази, на які станом на подачу заяви про перегляд заочного рішення посилається інший представник відповідача адвокат Харьков В.О., не мають істотного значенняй не можуть вплинути на ухвалене заочне рішення, а тому суд відхиляє такі доводи відповідача.

Заміна відповідачем у справі представника не є підставою для поновлення їй процесуального спроку.

Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом (частина перша статті 126 ЦПК України).

За таких процесуальних підстав заява задоволенню не підлягає.

На підставі вищевикладеного та, п.9 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України, керуючись ст. ст. 287, 288 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Дарницького районного суду м. Києва від 09 грудня 2025 року по справі за позовом Акціонерного товариства "ОТП Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - залишити без задоволення.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Копію ухвали невідкладно вручити присутнім в залі суду сторонам, відсутнім - надіслати рекомендованою поштою з повідомленням про вручення для відома.

СУДДЯ: