Єдиний державний реєстр судових рішень Справа №519/2537/25
2/519/9/26
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05.02.2026 року м. Південне
Південний міський суд Одеської області у складі судді - Москаленко Інни Олександрівни, при секретарі судового засідання Коршак Ю.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» (місце реєстрації 01032, м.Київ, вул.Симона Петлюри, буд.30) до ОСОБА_1 (місце реєстрації АДРЕСА_1 )
Учасники не з`явилися,
про стягнення заборгованості Договором №594227035 від 13.02.2024, негайно після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив рішення про таке:
І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
1.Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ЄАПБ») звернувся до суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за Договором №594227035 від 13.02.2024 року (далі кредитний договір, кредит) у розмірі 15 498,38грн.
2.В обґрунтування позову позивач посилається на те, що Позивач посилається на те, що між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та Відповідачем по справі 13.02.2024 року було укладено кредитний договір №594227035, згідно умов якого відповідач отримав кредит у сумі 9 230,00грн. зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені умовами Кредитного договору.
3.ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» виконав свої зобов`язання, проте, відповідач порушив умови щодо своєчасного повернення кредиту та сплати процентів у встановлені строки та порядку, у зв`язку з чим у відповідача виникла прострочена заборгованість по сплаті кредиту та процентів, яка станом на дату подання позову становить 15 498,38 грн. Позивач вважає, що набув право вимоги сплати заборгованості до Відповідача, тому просить суд стягнути заборгованість за кредитним договором №594227035 від 13.02.2024 на його користь.
4.Відповідач відзив до суду не надав.
ІІ. Заяви ( клопотання) учасників справи
5.Подаючи позов до суду, Позивач зазначив, що розгляд цієї справи просить здійснювати за відсутності представника Позивача, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі документів.
6.Відповідач в судове засідання не з`явився, з заявами та клопотаннями не звертався.
ІІІ. Інші процесуальні дії у справі
7.Ухвалою Південного міського суду Одеської області від 03.12.2025 було відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні.
8.Оскільки відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання (стаття 128 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК)), в судове засідання не з`явився, а представник позивача не заперечував проти проведення заочного розгляду справи, Судом постановлено ухвалу про заочний справи, що відповідає вимогам статей 280-281 ЦПК.
9.Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
ІV. Фактичні обставини встановлені Судом
10.ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та Відповідачем по справі 13.02.2024 року було укладено кредитний договір № 594227035, згідно умов якого відповідач отримав кредит у сумі 9 230 грн., яка складається з двох частин: 7 100 грн кредиту та 2130 грн. комісії за надання кредиту, строком на 182 дні, зі сплатою процентів за користування кредитом за базовою процентною ставкою у розмірі 0,4% на день від суми Кредиту.
11.В матеріалах справи міститься платіжне доручення від 13.02.2024року, з якого вбачається, що платником - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» було перераховано отримувачу ОСОБА_1 на рахунок суму грошових коштів в розмірі 7 100,00 грн. з призначенням платежу: «переказ коштів згідно договору 594227035 від 13.02.2024, ОСОБА_1 , код НОМЕР_1 , для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_2 , без ПДВ. Безготівкове зарахування Moneyveo SFD Visa Transfer».
12.Матеріалами справи підтверджено, що 28.11.2018 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого до ТОВ «Таліон Плюс» зобов`язалось прийняти належні ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» права вимоги до боржників, зазначених у реєстрах боржників, та передати відповідні грошові кошти ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА».
13.27.02.2025 року ТОВ «Таліон Плюс» з Позивачем укладено договір факторингу №27/0225-01, за умовами якого до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право грошової вимоги до відповідача у сумі 15 498,38грн за кредитним договором №594227035 від 13.02.2024 року, що підтверджується витягом з реєстру прав вимоги до боржників №1 від 27.02.2025.
14.Відповідно до розрахунку, наданого Позивачем, станом на 25.06.2024 року становить 15 498,38 грн., з яких: 8 047,22 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 7451,16 грн. - прострочена заборгованість за відсотками.
V. Оцінка Суду
15.Частиною 1 статті 513 ЦК України передбачено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
16.Статтею 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.
17.За приписами частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (ч. 1 ст. 519 ЦК України).
18.Предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, як встановлено ч. 2 ст. 77 ЦПК України.
19.Процес доказування (на достовірність знань про предмет) відбувається у межах передбачених процесуальних форм і структурно складається з декількох елементів або стадій, які взаємопов`язані й взаємообумовлені. Виділяються такі елементи: твердження про факти; визначення заінтересованих осіб щодо доказів; подання доказів; витребування доказів судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі; дослідження доказів; оцінка доказів.
20.Суд наголошує, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує.
21.Пунктом 27 постанови №2 Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» передбачено, що виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.
22.Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
23.Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
24.Пунктом 1 розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 06 лютого 2014 року № 352 «Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг та внесення змін до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03 квітня 2009 року № 231» встановлено, що до фінансової послуги факторингу віднесено сукупність таких операцій з фінансовими активами (крім цінних паперів та похідних цінних паперів): фінансування клієнтів - суб`єктів господарювання, які уклали договір, з якого випливає право грошової вимоги; набуття відступленого права грошової вимоги, у тому числі, права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників за договором, на якому базується таке відступлення; отримання плати за користування грошовими коштами, наданими у розпорядження клієнта, у тому числі, шляхом дисконтування суми боргу, розподілу відсотків, винагороди, якщо інший спосіб оплати не передбачено договором, на якому базується відступлення.
25.Предметом договору факторингу згідно ст. 1078 ЦК України може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
26.Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.
27.Враховуючи вищевикладене, відступлення права вимоги може здійснюватися лише стосовно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.
28.Відповідно до положень ст. ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, у тому числі внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). При цьому до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
29.Згідно правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду від 05 липня 2017 року у справі №752/8842/14-ц та від 16 жовтня 2018 року у справі №914/2567/17, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. У справах про визнання недійсним договорів про відступлення права вимоги судам необхідно з`ясовувати обсяг та зміст прав, які переходять до нового кредитора, та чи існують ці права на момент переходу.
30.У постанові Верховного Суду від 04 грудня 2018 року у справі №31/160 (29/170(6/77-5/100) викладено правову позицію, згідно з якою, оцінюючи обсяг переданих прав, суд враховує загальновизнаний принцип приватного права «nemo plus iuris ad alium transferre potest, quam ipse haberet», який означає, що ніхто не може передати більше прав, ніж має сам.
31.Верховний Суд у постанові від 14 червня 2023 року у справі №755/15965/17 зазначив, що дійсність вимоги (суб`єктивного права) означає належність первісному кредитору того чи іншого суб`єктивного права та відсутності законодавчих або договірних заборон (обмежень) на його відступлення.
32.У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2022 року у справі №910/12525/20 зроблено висновок, що відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. За змістом зазначених норм, права кредитора у зобов`язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором. Отже, якщо такий договір був укладений особою, яка не володіє правом вимоги з будь-яких причин (наприклад, якщо право вимоги було раніше відступлене третій особі або якщо права вимоги не існує взагалі, зокрема у зв`язку з припиненням зобов`язання виконанням), тобто якщо ця особа не є кредитором, то права кредитора в зобов`язанні не переходять до набувача. Разом з тим положення частини першої статті 203 ЦК України прямо встановлюють, що застосовуються саме до змісту правочину (сукупності його умов), а не до його суб`єктного складу. В тому випадку, коли особа відступає право вимоги, яке їй не належить, у правовідносинах відсутній управлений на таке відступлення суб`єкт. За загальним правилом пункту 1 частини першої статті 512, статті 514 ЦК України у цьому разі заміна кредитора у зобов`язанні не відбувається.
33.Так, позивач на підтвердження переходу права вимоги за кредитним договором № 594227035 від 13.02.2024 року посилається на те, що між первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право грошової вимоги до відповідача за вищевказаним кредитним договором.
34.Суд звертає увагу на те, що Позивачем не надано реєстру боржників до договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року. Тому, суд позбавлений можливості встановити, чи передавалося право вимоги за кредитним договором № 594227035 від 13.02.2024 року на користь ТОВ «Таліон Плюс».
35.Крім того, суд звертає увагу на те, що позивачем не надано доказів на підтвердження оплати за договорами факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року.
36.При цьому розділом 3 Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року визначено «Фінансування та порядок розрахунків». Зокрема, пунктом 3.1.1 передбачено, що фінансування - належна до сплати клієнту сума грошових коштів встановлюється в кожному Реєстрі прав вимог окремо. Згідно п.3.1.2 фінансування - належна до сплати Клієнту сума грошових коштів, яка вказана у відповідному реєстрі прав вимог, сплачується в порядку, погодженому сторонами. А пунктом 3.1.3 передбачено, що фінансування сплачується фактором на банківський рахунок клієнта, зазначений у 13 розділі цього Договору. Сума фінансування вважається отриманою після її зарахування на рахунок клієнта. Аналогічні положення передбачено також у договорі факторингу між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів».
37.В постанові від 18 жовтня 2023 року у справі № 905/306/17 Верховний Суд дійшов висновку, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 29.06.2021 року у справі №753/20537/18, від 21.07.2021 року у справі №334/6972/17, від 27.09.2021 року у справі №5026/886/2012 тощо).
38.Отже, з матеріалів справи вбачається, що на підтвердження інформації про ОСОБА_1 як боржника, позивачем не надано відповідного реєстру прав вимоги до договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року.
39.Враховуючи зазначене, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» у встановленому законом порядку не доведено факту відступлення права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №594227035 від 13.02.2024 року від первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс», а отже, від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів».
40.Отже, ТОВ «ФК «ЄАПБ» є неналежним позивачем, оскільки не має права вимагати від ОСОБА_1 сплати заборгованості за укладеним 13.02.2024року з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» кредитним договором №594227035.
41.Враховуючи вищезазначене, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, з урахуванням того, що відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений, своєчасний розгляд та вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов переконливого висновку, що позивачем не доведено належними, допустимими і достатніми доказами обставини, на які він посилається, отже відсутні підстави для задоволення позовних вимог, а тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити в повному обсязі.
42.Згідно із п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи у разі відмови в позові покладаються на позивача.
43.На підставі викладеного та керуючись ст. 525, 526, 530, 536, 549, 598, 599, 610, 611, 624, 625, 629, 1049, 1048, 1054 Цивільного кодексу України, ст. 13, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273-275, 279, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд
П О С Т А Н О В И В:
44.У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «ФК «ЄАПБ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором №594227035 від 13.02.2024 - відмовити.
45.Судові витрати покласти на позивача.
46.Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільного процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
47.Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
48.Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
49.Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.
50.Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
51.Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК» ЄАПБ», 01032, м.Київ, вул. Симона Петлюри, б.30, код ЄДРПОУ 35625014.
52.Відповідач: ОСОБА_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Суддя Південного міського суду
Одеської області І.О. Москаленко
Судове рішення № 133859170, Південний міський суд Одеської області (до 25.04.2025 - Южний міський суд Одеської області) було прийнято 05.02.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 519/2537/25. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: