Рішення № 133855209, 05.02.2026, Миронівський районний суд Київської області

05.02.2026 Єдиний унікальний № 371/56/26 провадження № 2/371/815/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2026 року м. Миронівка

Миронівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Гуренка М.О.,

при секретарі Овчаренко В.С.,

за участі

представника позивача Шапошника Є.В.,

розглянувши, в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Миронівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про скасування арешту майна,-

В С Т А Н О В И В :

До Миронівського районного суду Київської області з вищевказаним позовом звернувся представник позивача ОСОБА_2 та просив суд: зобов`язати Миронівський відділ державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України зняти арешт, який було накладено на все майно ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на підставі постанови державного виконавця від 21 березня 2014 року у межах виконавчого провадження №359807, а також виключити відомості про арешт майна з відповідних реєстрів.

Позовні вимоги обгрунтував тими обставинами, що у вересні 2025 року позивач ОСОБА_1 дізнався про те, що на все його нерухоме майно накладено арешт Миронівським відділом державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України. Позивач звернувся о відповідача з заявою про зняття арешту з його майна. 08 січня 2025 року представником відповідача повідомлено листом позивача проте, що арешт майна може бути знятий за рішенням суду.

У судовому засідання представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився. Від начальника Миронівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Кармазина Р. надійшла заява про розгляд справи у відсутності їх представника. Крім того, своїх заперечень щодо розгляду в порядку спрощеного провадження не надали, відзиву не надіслали.

Заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов до наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що у вересні 2025 року ОСОБА_1 дізнався про те, що на все його нерухоме майно накладено арешт ініціатором чого став Миронівський відділ державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта за № 443617582 від 15.09.2025, зокрема в розділі «Актуальна інформація про державну реєстрацію обтяжень» мається запис: «Номер запису про обтяження: 22754865; дата, час державної реєстрації: 21.03.2014 16:06:46; Державний реєстратор: приватний нотаріус Дошка Людмила Анатоліївна, Обухівський районний нотаріальний округ, Київська обл.; Документи, подані для державної реєстрації: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: 359807, виданий 21.03.2014, видавник: Головний державний виконавець відділу ДВС Богуславського РУЮ Шевченко Руслан Миколайович; Вид обтяження: заборона на нерухоме майно; Відомості про суб`єктів обтяження: Орган державної влади, обтяжувач: Відділ державної виконавчої служби Богуславського районного управління юстиції, код ЄДРПОУ: 34406311, країна реєстрації Україна, адреса: Україна, 09700, Київська обл., Богуславський р., м. Богуслав, вул. Миколаївська, 28; Особа, майно/права якої отяжуються: ОСОБА_1 ; Опис предмета обтяження: Все майно боржника, згідно виконавчого листа № 2-636 у розмірі 26811,27 грн., згідно п. 3 ст. 57 ЗУ «Про виконавче провадження».

08 січня 2025 року позивач отримав від Миронівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України відмову про зняття заборон та обмежень з майна, згідно якої арешт майна може бути знятий за рішенням суду.

Згідно відповіді відповідача на адвокатський запит, оформлену листом за № 908 від 01.01.2026, Миронівський відділ державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України вказав про те, відповідно до даних АСВП станом на 01.01.2026 на примусовому виконанні не перебуває виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа 2-636 про стягнення аліментів з ОСОБА_1 .

Крім того у своїй відповіді відповідач вказав про те, що 18.06.2003 було відкрито виконавче провадження № 359807 з примусового виконання виконавчого листа Богуславського районного суду Київської області від 13.06.2003 № 2-636 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 1/4 частини аліментів на утримання дочки ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Також у відповіді на адвокатський запит відповідач зазначив про те, що виконавче провадження було завершене в 2014 році, але постанова про арешт майна боржника скасована не була.

На сьогоднішній день у позивача ОСОБА_1 відсутній матеріальний обов`язок боржника, що підтверджується наступним.

Станом на 10.01.2026 на офіційному сайті «Автоматизована система виконавчого провадження» Міністерства юстиції України жодні відомості про будь-які виконавчі провадження стосовно ОСОБА_1 відсутні.

Станом на 10.01.2026 на офіційному сайті «Єдиний реєстр боржників» Міністерства юстиції України жодні відомості стосовно ОСОБА_1 відсутні.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, одним із способів захистом свого права є припинення дії, яка порушує право.

Згідно п. 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», арешт може бути знятий за рішенням суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно ст. 391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод в здійсненні ним права користування і розпорядження своїм майном. Крім того, може звернутись до суду з позовом про визнання права на майно та звільнення майна з-під арешту.

Відповідно до ст. 41 Конституції України право приватної власності є непорушним.

Згідно з ч. 1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчим документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами У країн и.

Частиною 1 статті 5 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» встановлено, що державний виконавець, приватний виконавець під час здійснення професійної діяльності є незалежними, керуються принципом верховенства права та діють виключно відповідно до закону.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку (п. 6 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження»).

За змістом статті 57 Закону України від 21.04.1999року № 606-XIV «Про виконавче провадження», чинного на момент накладення арешту на майно, арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом, в тому числі й винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження виноситься державним виконавцем не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку для самостійного виконання рішення (якщо така постанова не виносилася під час відкриття виконавчого провадження) та не пізніше наступного робочого дня із дня виявлення майна.

Частинами 1 і 2 статті 40 Закону № 1404-VIII визначено, що в разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, не стягнення основної винагороди приватним виконавцем) повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

На підставі викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 15, 16, 391 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 81, 223, 247, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Зобов`язати Миронівський відділ державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України зняти арешт, який було накладено на все майно ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на підставі постанови державного виконавця від 21 березня 2014 року у межах виконавчого провадження №359807.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.

Суддя М.О. Гуренко