Рішення № 133847703, 29.01.2026, Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

Справа № 683/2457/25

2/683/63/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2026 року м. Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

в складі:

головуючого - судді Лугового О.М.,

з участю секретаря Градомської Д.Р.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Старокостянтинові в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 683/2457/25, № 2/683/63/2026 за позовом ОСОБА_1 до Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу та визнання права в порядку спадкування,

встановив:

15 серпня 2025 року ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу та визнання права в порядку спадкування.

В обґрунтування позовних вимог представником позивача зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилася спадщина за заповітом на земельну частку (пай), колективного сільськогосподарського підприємства агроспілка «Україна» с.Радківці, Старокостянтинівського р-н., Хмельницької обл., яка належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ХМ №0086991 від 25.02.1997 року, виданого на ім`я « ОСОБА_3 ». ОСОБА_1 звернувся до Старокостянтинівської державної нотаріальної контори для оформлення спадкових прав на земельну частку (пай) за заповітом від 01 липня 1987 року, однак йому було відмовлено в оформлені спадкових прав на вищезазначене майно, у зв`язку із тим, що сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ХМ №0086991 від 25.02.1997 року виданий на ім`я « ОСОБА_3 » на підставі рішення Старокостянтинівської районної державної адміністрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №417 від 11.03.1997 року, тобто після смерті спадкодавця, а також існування розбіжності в написанні прізвища спадкодавця в правовстановлюючому документі та свідоцтві про смерть. Тому, ОСОБА_1 змушений звернутися до суду для захисту своїх спадкових прав.

Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 18 серпня 2025 року по даній справі відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено дату підготовчого засідання, також вирішено питання про витребування доказів у справі.

Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 09 вересня 2025 року у даній справі було закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача - адвокат Кравчук В.М., в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Відповідач Старокостянтинівська міська рада Хмельницької області, яка була повідомлена про час і місце розгляду справи у встановленому законом порядку, передбаченому ст.128 ЦПК України, до суду свого представника не направила, причин неявки суду не повідомила.

Заслухавши думку учасників справи, покази свідків, вивчивши матеріали справи, розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно дослідивши і оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до роз`яснень, даних в п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30 травня 2008 року, відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилась не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу в редакції 1963 року, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.

Відповідно до ст.524 ЦК (в редакції 1963 року) спадкування здійснюється за законом і за заповітом.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 виданого Радковецькою сільською радою народних депутатів від 12 серпня 1996 року.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина за заповітом від 01.07.1987 року, згідно якого покійна на випадок своєї смерті все своє майно де б воно не знаходилося із чого б воно не складалося і взагалі все те, що буде належати їй на день смерті і на що за законом матиме право заповіла ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 в свою чергу прийняв спадщину та частково оформив її, що підтверджується копією спадкової справи №210/1997 заведеної Старокостянтинівською державною нотаріальною конторою 26 червня 1997 року до майна ОСОБА_3 померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 .

До складу спадщини після смерті ОСОБА_3 , також увійшло право на земельну частку (пай), колективного сільськогосподарського підприємства агроспілка «Україна» с.Радківці, Старокостянтинівського р-н., Хмельницької обл., яка належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ХМ №0086991 від 25.02.1997 року, виданого на ім`я « ОСОБА_3 ».

Однак, ОСОБА_1 , державним нотаріусом Старокостянтинівської державної нотаріальної контори Заворотною Т. від 26.06.2025 року було відмовлено в оформлені його спадкових прав на вищезгадану земельну ділянку, у зв`язку із тим, що сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ХМ №0086991 від 25.02.1997 року виданий на ім`я « ОСОБА_3 » на підставі рішення Старокостянтинівської районної державної адміністрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №417 від 11.03.1997 року, тобто після смерті спадкодавця, а також існує розбіжність в написанні прізвища спадкодавця в правовстановлюючому документі та свідоцтві про смерть.

Відповідно до ст.ст.1216-1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно чинного на час відкриття спадщини законодавства, спадкоємцем, що прийняв спадщину, вважається особа, яка постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, ця особа не заявила про відмову від спадщини, а також спадкоємцем, що прийняв спадщину, є особа, яка на час відкриття спадщини не проживала постійно із спадкодавцем, однак у шестимісячний строк з часу відкриття спадщини подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч.3 ст.1268, ч.1 ст.1269 ЦК України).

Відповідно до п.23 постанови пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК Кодексу право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» передбачено, що документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Відповідно до п. 17 Перехідних положень Земельного Кодексу України сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення і земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» документом, що посвідчує право на земельну частку (пай) також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Відповідно до п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику справах про спадкування» від 30 травня 2008 року при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай), свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Відповідно до роз`яснень, даних у п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30 травня 2008 року, справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 за життя була членом колективного сільськогосподарського підприємства агроспілка «Україна» та мала право на майновий пай у пайовому фонді майна сільськогосподарського підприємства агроспілки «Україна» с. Радківці Старокостянтинівського району Хмельницької області.

25 лютого 1997 року, після смерті ОСОБА_3 , Старокостянтинівською РДА на ім`я « ОСОБА_3 », на підставі рішення Старокостянтинівської райдержадміністрації від 06.05.1996 року №386-р, видано сертифікат на право на земельну частку (пай) серія ХМ № 0086991, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією цього сертифікату.

Відповідно до листа Радковецького старостинського округу №29-10/167 від 30.12.2026 року, судом встановлено, що згідно записів по господарських книг с.Демківці Радковецького старостинського округу (колишньої Радковецької сільської ради), станом на 06.05.1996 року, ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , була зареєстрована та проживала за адресою Хмельницька обл., Старокостянтинівський р-н., с.Демківці. ОСОБА_3 , станом на 06.05.1996 року, та по теперішній час, на території Радковецького старостинського округу та колишньої Радковецької сільської ради, зареєстрована не була.

Дані факти в судовому засіданні підтвердили свідки: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , які засвідчили, що дійсно знали ОСОБА_3 , були її сусідами, вона працювала в колективному сільськогосподарського підприємства агроспілка «Україна», де видавали земельні частки, і їй в тому ж числі, однак вона не встигла за життя її оформити належним чином. Додатково зазначили, що « ОСОБА_6 » в селі не було, та така людина в колгоспі не працювала.

На час розгляду справи в суді вищезазначений сертифікат є чинним і у встановленому законом порядку не скасований.

Оскільки право на майновий пай в сільськогосподарського підприємства агроспілка «Україна» ОСОБА_3 набула за життя, тому це право перейшло до його єдиного спадкоємця за заповітом ОСОБА_1 .

Суд, дослідивши докази та з`ясувавши обставини справи дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що не порушують прав інших осіб, а обраний позивачем спосіб захисту права встановлення факту належності правовстановлюючого документу та визнання права на земельну ділянку (пай) є ефективним, право позивача підлягає захисту, оскільки іншого порядку визнання права на земельну ділянку (пай) в даному випадку не існує, тому позов необхідно задовольнити.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, у зв`язку із тим, що позивач не заявляє вимоги про стягнення з відповідачів на його користь судових витрат, суд керуючись принципом диспозитивності цивільного судочинства закріпленого ст. 13 ЦПК України не вирішує питання про розподіл судових витрат.

Керуючись ст. 12, 13, 81, 263-265 ЦПК України, ст.1225 ЦК України, суд,-

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу та визнання права в порядку спадкування, задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ХМ №0086991, колективного сільськогосподарського підприємства агроспілки «Україна» с.Радківці, Старокостянтинівського району, Хмельницької області, виданого Старокостянтинівською районною державною адміністрацією Хмельницької області 25.02.1997 року на підставі рішення Старокостянтинівської районної державної адміністрації Хмельницької області від 06.05.1996 року за №386-р, зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №417 від 11.03.1997 року, на ім`я « ОСОБА_3 ».

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , право на земельну частку (пай), яка перебуває у колективній власності сільськогосподарського підприємства агроспілка «Україна» с.Радківці, Старокостянтинівського району Хмельницької області, розміром 2,74 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яке належало ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ХМ №0086991від 25 лютого 1997 року, виданого на ім`я « ОСОБА_3 » на підставі рішення Старокостянтинівської районної державної адміністрації Хмельницької області від 06.05.1996 року за №386-р, зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №417 від 11.03.1997 року.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт серії НОМЕР_3 виданий Старокостянтинівським РВ УМВС України в Хмельницькій області від 27 грудня 1995 року.

Відповідач: Старокостянтинівська міська рада Хмельницької області, місце знаходження: 31100, вул.Острозького, 41, м.Старокостянтинів, Хмельницького р-н., Хмельницької обл., код ЄДРПОУ 36027760.

Повний текст рішення складено 05 лютого 2026 року.

Суддя