Рішення № 133845676, 04.02.2026, Центральний районний суд м. Миколаєва

н\п 2/490/2718/2025 Справа № 490/3425/25

Центральний районний суд м. Миколаєва

___________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2026 року м. Миколаїв

Центральний районний суд міста Миколаєва у складі: головуючого судді Гуденко О.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за спожиту теплову енергію, -

В С Т А Н О В И В:

У травні 2025 року Приватне акціонерне товариство «Миколаївська теплоелектроцентраль» звернулось до суду з позовом до відповідачів про стягнення в солідарному порядку боргу за спожиту теплову енергію у розмірі 5107,24 грн.

В обґрунтування вимог позивач посилається на те, що ухвалою суду у справі № 490/2413/25 від 18.04.2025 року Центральним районним судом м.Миколаєва було відмовлено у видачі судового наказу, тому це стало підставою для звернення до суду в порядку позовного провадження.

В обґрунтування вимог позивач посилається на те, що в опалюваних сезонах 2022-2025 років позивач здійснював постачання теплової енергії, зокрема, до будинку за адресою АДРЕСА_1 . За вказаною адресою відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 , на який боржник повинен вносити оплату за спожиті посліги теплопостачання за спожиту теплову енергію за загальнобудинокими потребами. Позивач зазначає, що надав теплову енергію за період з 01.11.2022 по 01.04.2025 включно на суму, яка складає 5107,24 грн., за яку відповідачі не сплатили, чим завдали товариству матеріальну шкоду.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 06.05.2025 року у справі відкрито спрощене позовне провадження.

Від відповідача ОСОБА_1 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначає , що в технічних приміщеннях (під`їзді та горищі) їх будинку взагалі відсутні прибори опалення в місцях загального користування, на які посилається позивач, а труби системи теплопостачання демонтовані та заізольовані згідно Актом виконаних робіт ОСББ "Новатор" за серпень 2023 року , отже фактичне споживання теплової енергії в приміщеннях не відбувається. Примусове нав`язування оплати постачання теплової енергії, яка не надається і не може надаватися з технічних причин , суперечить принципу справедливого розподілу теплової енргії та вимогам закону .

Від представника ПАТ "Миколаївська Теплоелектроцентраль" адвоката Новгородової Т.М. надійшла відповідь на відзив, в якій представник зазначає , що факт встановлення вузлу комерційного обліку теплової енергії підтверджується свідоцтвом про повірку законодавчого регульованого засобу вимірювальної техніки № 24-1-2К/18071, Актом про допуск в експлуатацію та опломбування вузла комерційного обліку а від 29.10.2020 року, свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № ИИ-01501120924003 та Актом про допуск в експлуатацію та опломбування вузла комерційного обліку від 20. 09.2024 .

Фактичним доказом початку опалювального сезону є наряди на підключення будинеку та нежитлових приміщень до системи опалення , що містять інформацію про фактичну дату надання послуг . До прозову додано копії нараядів, підпитсаних балансоутримувачем будинку за адресою АДРЕСА_1 від 14.11.2022, 26.11.2023 та 05.11.2024.

Щодо відсутності приладів опалення технічних приміщеннях будинку та факти демонтажу та ізоляції труб системи теплопростачання згідно актом виконаних робіт ОСББ "Новатор" за серпень 2023 року, то таке опалення місць загального користування передбачено загальною системою опалення будинку, а демонтування окремих елементів опалення не свідчить про те, що теплова енергія не споживається.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ПрАТ «Миколаївська теплоелектроцентраль» є суб`єктом господарської діяльності з постачання теплової енергії споживачам м. Миколаєва, в тому числі до будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується нарядами на підключення будинку до теплових мереж на початку опалюваного сезону.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 зареєстровані за адресою : АДРЕСА_2 , та є співвласниками вказаної квартири в рівних частках.

Відповідачам відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 .

Судом встановлено, що позивач здійснював постачання теплової енергії до вищевказаної квартири в період з 2022-2025 року, що підтверджується нарядами на підключення будинку до теплових мереж на початку опалювального сезону.

До матеріалів справи долучено відомості щодо споживання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 , з яких вбачається факт споживання теплової енергії багатоквартирному будинку, відомості завірені уповноваженою особою ОСББ "Новатор".

Також додано акт про допуск в експуатацію та опломбування вузла комерційного обліку від 29.10.2020 року та від 20.09..2024 року за адресою: АДРЕСА_1 .

Також відповідачами надано копію Договору № 41 за вересень 2023 року , укладеного між ОСББ "Новатор" та ТОВ "Інстал Сервіс ЛТД" на проведення поточного роемтнту та гідравлічних випробувань системи опалення житлового будитнку АДРЕСА_1 , локального кошторису на будікльні роботи за цією адресою стианром на 08.09.2023 року та Акт приймання-виконання будівельних робіт за вересень 2023 року .

Проте з наданих документів взагалі не вбачаються такі види проведених робіт, як демонтаж приладів опалення, ізоляція труб системи опалення тощо - як-то посилається в своїх запереченнях відповідач.

Судом встановлено, що у період з 01.11.2022 по 01.04.2025, позивач надав відповідачам послугу на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем індивідуального (автономного) та централізованого опалення на загальну суму 5107,24 грн. З наданого позивачем розрахунку вбачається, що позивачем нараховано відповідачу заборгованість по сплаті абонентських послуг.

При цьому суд погоджується з твердженням позивача про те, що відсутність приладів опалення в місцях загального користування в зазначеному будинку - є зоною відповідальності балансоутримувача будинку (ОСББ "Новатор" ), адже останній не надав суду доказів того, що наявність цих приладів та опалення місць загального користування взагалі не передбачена проектом будинку та відповідними технічними та санітарними нормами та не сповістив надавача послуг про відмову від отримання послуг теплопостачання чи відключення певної системи теплопостачання в установоленому законом порядку.

19.12.2024 року на адресу відповідачів ПрАТ «Миколаївська ТЕЦ» направлено вимогу про сплату заборгованості за спожиту теплову енергію станом на 19.12.2024 року, в розмірі 3646,80 грн. яку запропоновано сплатити в п`ятиденний строк. Проте, до теперішнього часу вказана заборгованість відповідачем у добровільному порядку не погашена.

З наявного в матеріалах справи розрахунку боргу вбачається, що позивач надав теплову енергію за адресою відповідачів за період 01.11.2022 по 01.04.2025 року сума складає 5107,24 грн.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил; комунальні послуги результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до частини першої статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Положеннями частини першої статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги`визначено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Відповідно до частини третьоїстатті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору та оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно зі статтею 19 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до п. 38 Правил надання послуг з постачання теплової енергії затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830 споживач не звільняється від оплати послуги у частині відшкодування витрат за частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), у разі відключення (відокремлення) його квартири або нежитлового приміщення від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання).

Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 31 жовтня 2006 року № 359затверджена Методика розрахунку кількості теплоти, спожитої на опалення місць загального користування багатоквартирних будинків та визначення плати за їх опалення, якою встановлений порядок визначення витрат теплової енергії на опалення місць загального користування у багатоквартирних житлових будинках для встановлення розміру плати за неї споживачами (пункт 1.2. Методики).

Згідно з пунктом 2.1.4 Методики загальна кількість теплової енергії на опалення місць загального користування складається з двох показників, які підсумовуються між собою, а саме: з кількості теплової енергії на опалення кожного окремого приміщення місць загального користування та утрат теплової енергії розподільчими трубопроводами опалення будинку, прокладеними у підвалі або на горищі. При ненаданні послуги з опалення місць загального користування залишається друга частина формули, згідно якої здійснюється нарахування за втрати теплової енергії розподільчими трубопроводами опалення будинку, прокладеними в підвалі або на горищі. Тобто, якщо один з показників дорівнює нулю, то нарахована платня складається з другого показника.

Згідно з інформацією ПрАТ «Миколаївська ТЕЦ» обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби будинку АДРЕСА_1 , Товариством розраховується спрощено згідно з п. 8, 9 розділу ІV Методики №315 від 22 листопада 2018 року з відповідними змінами .

Відповідно до положень статей 319, 322 ЦК України власність зобов`язує. Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною другою статті 382 ЦК Україниусі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Частиною 6 статті 19 ЗаконуУкраїни «Про теплопостачання» передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання`комерційний облік здійснюється вузлом (вузлами) комерційного обліку відповідної комунальної послуги, що забезпечує (забезпечують) загальний облік її споживання, згідно з показаннями його (їх) засобів вимірювальної техніки.

Згідно з пункту 2 частини 2 статті 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання`визначений за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку (а у випадках, передбачених частиною другою статті 9 цього Закону, - за розрахунковим або середнім споживанням) обсяг спожитої у будівлі теплової енергії включає обсяги теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень, які є самостійними об`єктами нерухомого майна, опалення місць загального користування, гаряче водопостачання (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді), забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) та розподіляється між споживачами в такому порядку: обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, визначається та розподіляється між споживачами пропорційно до площі (об`єму) квартири (іншого приміщення) за методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Відповідно до частини 6 статті 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання`обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється відповідно до правил, встановлених цією статтею, також на власників (співвласників) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання.

Порядок розподілу між споживачами спожитих у будівлі/будинку послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання (далікомунальні послуги), обсяг споживання яких визначений за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково у разі його (їх) відсутності, тимчасового виходу з ладу або втрати, та послуги з централізованого водовідведення, обсяг споживання якої визначається відповідно до обсягу споживання інших комунальних послуг, встановлений Методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженоюнаказом Міністерстварегіонального розвитку,будівництва тажитлово-комунальногогосподарства Українивід 22 листопада 2018року №315 ( далі Методика).

Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 грудня 2021 року №358 внесено зміни у Методику і визначено додаткове поняття - "загальнобудинкові потреби на опалення".

У пункті 2 розділу І Методики визначено, що: допоміжні приміщення це приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будівлі/будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення); загальнобудинкові потреби на опалення це витрати на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень, функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку, без врахування обсягу теплової енергії, витраченої на функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання, та обсягу теплової енергії, який надходить від ділянок транзитних трубопроводів до приміщень з індивідуальним опаленням та/або окремих приміщень з транзитними мережами опалення; місця загального користування (даліМЗК) це загальнодоступні місця у будівлі/будинку (вестибюль, загальний коридор, сходова клітка, загальні кухні, спільні душові та санвузли, загальні пральні, передпокій квартири тощо), окрім допоміжних приміщень; опалюване приміщення це приміщення у будівлі/будинку, яке забезпечується тепловою енергією за допомогою внутрішньобудинкової системи теплопостачання, та у якому забезпечується нормативна температура повітря; приміщення з індивідуальним опаленнямце приміщення, що забезпечується тепловою енергією від індивідуального джерела, встановленого у ньому, та що на законних підставах від`єднано від внутрішньобудинкової системи опалення, у якому забезпечується нормативна температура повітря.

Для приміщень з індивідуальним опаленням та окремих приміщень з транзитними мережами опалення, окрім визначеної частки спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення, здійснюється розподіл теплової енергії, що надходить у ці приміщення від транзитних ділянок трубопроводів внутрішньобудинкових систем опалення та ГВП, що прокладені у цих приміщеннях (Qвідкл.пр).

Визначення та розподіл обсягу спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення передбачено розділом ІV Методики, відповідно до п. 2 якого, обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку, визначається як сума показань вузлів розподільного обліку/приладів-розподілювачів теплової енергії,у разі оснащення ними 100 % МЗК та допоміжних приміщень, та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи опалення.

Згідно з п. 12. вказаного розділу Методики обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку, розподіляється між усіма власниками (співвласниками) приміщень будівлі/будинку (включаючи приміщення з індивідуальним опаленням та окремі приміщення з транзитними мережами опалення) пропорційно до загальних/опалювальних площ/об`ємів їх житлових/нежитлових приміщень.

Відповідно до п. 8 розділу ІV Методики у разі відсутності у виконавця розподілу комунальних послуг даних щодо площ МЗК та допоміжних приміщень та/або даних щодо трубопроводів внутрішньобудинкової системи опалення у підвалах, техпідпіллях та на горищах, то обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення (Qз.б.поп.проект), може бути визначений спрощено: як частка від загального обсягу споживання теплової енергії на опалення будівлі/будинку (Qопбуд): для 1-5 поверхової будівлі/будинку25 %; для 6-10 поверхової будівлі/будинку20 %; для будівлі/будинку вище 10 поверхів15 %; для будівель/будинків комбінованої поверховостівідсоток, визначений як середнє арифметичне значення вищевказаних відсотків в залежності від поверховості частин будівлі/будинку.

Згідно з п.9 Методики визначений розрахунково, спрощено або відповідно до проєкту обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку (Qз.б.поп.проект), повинен бути додатково скорегований із застосуванням коефіцієнту zвідкл, що враховує площу приміщень з індивідуальним опаленням у будівлі/будинку. Виходячи з абз. 2 п. 9 Методики №315, обсяг споживання теплової енергії на загальнобудинкові потреби (Qопз.б.п) опалення визначається за формулою, за якою коефіцієнт, що враховує площу приміщень з індивідуальним опаленням у будівлі/будинку (zвідкл) множиться на визначений розрахунково, спрощено або відповідно до проєкту обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку, Гкал. zвідкл розраховується: 1+ Sвідкл (опалювальна площа приміщень з індивідуальним опаленням у будівлі/будинку) /загальна опалювальна площа будівлі/будинку.

Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори, правочини, інші юридичні факти. Відповідно до п. 3ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Правильність розрахунку підтверджена матеріалами справи та відповідає Методиці розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затв.Наказом Міністерства регіонального розвитку , будівництва та ЖК України від 22.11.2018 року , доказів на спростування правильност інаданого розрахунку відповідчаем не надано.

Відповідно до статей76,81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За правиламистатті 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог ПрАТ «Миколаївська ТЕЦ», суд виходить із того, що позивач у період 2022-2025років надавав відповідачам послугу опалення місць загального користування. Відповідачі цю послугу не оплатила, а тому наявні підстави для стягнення з них боргу за спожиту теплову енергію у вказаній позивачем сумі, яка підтверджена дослідженими доказами.

Власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками усіх допоміжних приміщень будинку та його технічного обладнання і зобов`язанні брати участь у загальних витратах, пов`язаних з утриманням будинку та прибудинкових територій відповідно до своєї частки у майні будинку.

З досліджених доказів вбачається, що позивач надає послугу теплопостачання до вищевказаного будинку, н арахування здійснює відповідно до п. 8 розділу ІV Методики, тому що у нього відсутні дані щодо технічних характеристик будинку, які не надало йому ОСББ "Новатор" . Відповідачі вказану послугу позивачу не оплачують.

Посилання відповідача на те, що у місцях загального користування та допоміжних приміщень житлового будинку відсутні прилади опаленнята начеб-то заозольовані труби системи опалення, не впливає на їх обов`язок здійснювати оплату теплової енергії, яка надається в тому числі на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення, які належать до інженерного (технічного) обладнання житлового будинку та є його невід`ємною частиною.

Судом встановлено,що застосування такого методу відповідає нормам чинного законодавства - а саме п.8 розділу IV Методики., оскільки відомостей ,що позивач має дані щодо площ МЗК та допоміжних приміщень та/або даних щодо трубопроводів внутрішньобудинкової системи опалення у будинку АДРЕСА_1 та які б давали можливість застосувати інший метод,в тому числі іншу формулу Методики,на яку посилається відповідач, матеріали справи не місять,належних доказів цього відповідачем не надано.

Внутрішньобудинкова система опалення проектується таким чином, щоб забезпечити нормативну температуру повітря у всіх приміщеннях будинку. Згідно з пунктом 6.3.4. ДБН В.2.5-67:2013 Опалення, вентиляція та кондиціонування опалення слід проектувати з урахуванням теплового балансу між тепловтратами та теплонадходженнями, у тому числі теплоти, що регулярно надходить у приміщення від трубопроводів. Теплова енергія подається в житловий будинок через приєднану мережу і розподіляється по всьому будинку по внутрішньобудинковій системі теплопостачання, що складається із стояків, нагрівальних елементів, а також іншого обладнання розташованого на цих мережах.

Долучений відповідачем Акт виконаних робіт ( з якого взагалі не вбачається нічого про демонтаж та ізоляцію ) та фотографії підїзду про відсутність приборів опалення у під`їзді будинку не є належною підставою для відмови у позові або застосування іншої формули Методики для розрахунку оплати опалення на загальнобудинкові потреби, оскільки приладу опалення в під`їздах не є єдиними приладами внутрішньобудинкової системи опалення у відповідності до положень вищепереліченого законодавства.

Законодавство,яке регулює відносини,пов`язаніз виробництвом,транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії,пов`язує обов`язок споживача сплатити вартість теплової енергії з фактом їїспоживання.Отже,при підрахунку теплоспоживання необхідно враховувати ,в тому числі,тепловиділення в приміщенні від поверхонь прокладених трубопроводів (стояків,підводок доприладів тощо),що знаходятьсяу приміщенні з приладами обліку або без них.Таким чином,якщо навіть у приміщенні відсутні опалювальні прилади,але є стояки,підводки до приладів,споживач повинен сплачувати за фактичне тепло,яке виділяється від зазначених трубопроводів. Відсутність приладів опалення в під`їзд ібагатоквартирного будинку не підтверджує відсутність системи опалення у місцях загального користування всього будинку. До такого правового висновку дійшов Верховний Суд усвоїй постанові № 357/4664/15-ц від 2 0листопада 2019року.

Відповідно до пункту 13 Правил індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем.

Фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.

Відповідач протягом 30 днів з дня опублікування тексту вищенаведеного індивідуального договору на офіційному веб-сайті позивача не прийняв рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклав відповідний договір з виконавцем комунальної послуги з постачання теплової енергії, а отже прийняв оферту позивача укласти індивідуальний договір шляхом мовчазної згоди.

Згідно п. 5. ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальн іпослуги» від 09листопада 2017року №2189-VІІІміж позивачем та відповідачем діє індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання. Відсутність письмово оформленого договору з постачальником послуг не позбавляє споживача обов`язку сплачувати надані послуги.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду України від 30 жовтня 2013 року в справі № 6-59цс13 і від 20 квітня 2016 року в справі № 6-2951цс15, та у постановах Верховного Суду від 26 вересня 2018 року в справі № 750/12850/16-ц і від 06 листопада 2019 року в справі № 642/2858/16.

За такого з відповідачів солідарно на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості в розмірі 5107,24 грн.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України, з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у рівних частках по 1514 грн. з кожного.

Керуючись ст. ст.18,259,263-265,268,274-279 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов Приватного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» ( ЄДРПОУ 30083966) до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за спожиту теплову енергію - задовольнити .

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) , ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» 5107,24 грн. суми боргу за спожиту теплову енергію.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» судовий збір у рівних частках по 1514 грн. з кожного.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст. 273 ЦПК України.

Сторони мають право оскаржити рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Гуденко О.А