Рішення № 133839147, 05.02.2026, Дубровицький районний суд Рівненської області

Справа №949/2633/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2026 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:

головуючого - судді Тарасюк А.М.,

при секретарі судових засідань Пінчук О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дубровиця за правилами загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Дубровицької міської ради Сарненського району Рівненської області про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Ковташа В.Д. (ордер на надання правничої допомоги серії ВК №1202372 від 10 грудня 2025 року) звернулася до суду з позовом до відповідача Дубровицької міської ради Сарненського району Рівненської області, та просить додатковий строк тривалістю три місяці з моменту набрання даним рішенням законної сили для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини за заповітом, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовні вимоги представник позивача мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , яка за життя мала у власності житловий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 .

Згідно з довідкою №1156 від 09.10.2025 року, батьку ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , який приходиться племінником ОСОБА_5 за вказаною вище адресою на день її смерті, крім неї, ніхто не був зареєстрований та не проживав.

У жовтні 2025 року позивач знайшов документи ОСОБА_2 , серед яких виявив заповіт складений на його ім`я, посвідчений секретарем виконавчого комітету Колківської сільської ради Дубровицького району Рівненської області Таборовець Н.І., згідно якого на випадок своєї смерті, ОСОБА_2 заповіла позивачу житловий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 .

Про існування заповіту позивач до цього часу не знав і не міг знати, оскільки був зареєстрований та проживав окремо від померлої, а сама покійна чи будь-які сторонні особи про наявність заповіту йому не розповідали та не повідомляли.

Для оформлення права власності на вищевказаний житловий будинок в порядку спадкування по заповіту, 08.10.2025 позивач звернувся до приватного нотаріуса Сарненського районного нотаріального округу Рівненської області Гайдук В.О. з проханням видати свідоцтво про право на спадщину.

Однак, роз`ясненням нотаріуса №104/02-14 від 08.10.2025 року позивачу повідомлено, що ним пропущено строк, необхідний для подачі заяви про прийняття спадщини і рекомендовано йому звернутися до Дубровицького районного суду із позовом про надання додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Малолітніх, неповнолітніх, повнолітніх непрацездатних дітей спадкодавця, непрацездатного вдівця та непрацездатних батьків спадкодавця, які б претендували на обов`язкову частку майна ОСОБА_2 не має. Спадкова справа також не заводилася.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_6 не з`явилися, подавши заяву про розгляд справи без їхньої участі, позовні вимоги підтримують у повному обсязі.

Представник відповідача Дубровицької міської ради у судове засідання не з`явився. Згідно заяви міського голови Микульського Б.М., останній просить справу розглянути без участі представника міської ради за наявними у справі матеріалами, проти позовних вимог не заперечують.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов наступного висновку.

Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Встановлено, що 06 березня 2009 року ОСОБА_3 склала заповіт та на випадок своєї смерті призначила спадкоємцем житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (додаток в системі "Електронний суд").

Вказаний заповіт посвідчено секретарем виконавчого комітету Колківської сільської ради Дубровицького району Рівненської області.

Відповідно до ст. 1255 ЦК України, нотаріус, інша посадова, службова особа, яка посвідчує заповіт, свідки, а також фізична особа, яка підписує заповіт замість заповідача, не мають права до відкриття спадщини розголошувати відомості щодо факту складення заповіту, його змісту, скасування або зміни заповіту.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Колківською сільською радою Дубровицького (Сарненського) району Рівненської області (додаток в системі "Електронний суд").

Відповідно до виписки з погосподарської книги №1203 від 10.11.2025 року, виданої старостою Колківського старостинського округу Дубровицької міської ради Сарненського району Рівненської області, за життя ОСОБА_3 мала у власності житловий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 (додаток в системі "Електронний суд").

Згідно із довідкою №1156 від 09.10.2025 року, виданої виконавчим комітетом Дубровицької міської ради, батьку ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , який приходиться племінником ОСОБА_5 за вказаною вище адресою на день її смерті, крім неї, ніхто не був зареєстрований та не проживав (додаток в системі "Електронний суд").

Для оформлення права власності на вищевказаний житловий будинок в порядку спадкування за заповітом, 08.10.2025 позивач звернувся до приватного нотаріуса Сарненського районного нотаріального округу Рівненської області Гайдук В.О. з проханням видати свідоцтво про право на спадщину (додаток в системі "Електронний суд").

Згідно із роз`ясненням нотаріуса №104/02-14 від 08.10.2025 року позивачу повідомлено, що ним пропущено строк, необхідний для подачі заяви про прийняття спадщини і рекомендовано йому звернутися до Дубровицького районного суду із позовом про надання додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини (додаток в системі "Електронний суд").

Так, за загальним правилом положення про спадкування, право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Згідно з ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17, а також у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16 (провадження № 61-6700св19), від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження № 61/21447св19).

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Таким чином, необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 26 червня 2019 року у справі №565/1145/17, провадження № 61-38298св18.

Разом з тим Пленум Верховного Суду України у пункті 24 постанови від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" судам роз`яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

04 березня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи №133/1880/18, провадження № 61-12000св19 вказав, що у вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Відповідно до положень статті 63 Закону України "Про нотаріат" в редакції, яка діяла на момент відкриття спадщини, нотаріус, який одержав від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язаний повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких йому відоме. Нотаріус може також зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі.

Згідно з п.п. 2.2 п. 2 та 3.2 п. 3 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, при заведенні спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту та повідомляє про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких йому відоме. Нотаріус може також зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі. Нотаріус роз`яснює спадкоємцям право подачі заяви про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття.

Необхідність нотаріусом вчинити дії для повідомлення спадкоємця про відкриття спадщини, здійснити виклик спадкоємця за заповітом, у тому числі шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі відповідає правовому висновку, зроблений у Постанові Верховного суду від 28 жовтня 2019 по справі № 761/42165/17-ц, провадження № 61-49121св18.

Отже, Закон пов`язує виникнення у нотаріуса або особи, уповноваженої на вчинення нотаріальних дій, обов`язку здійснювати дії щодо сповіщення спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме, з моментом заведення спадкової справи, чому передує звернення спадкоємця із заявою про прийняття спадщини.

Посилаючись на поважність причин пропуску строку подачі до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, позивач зазначив про необізнаність про наявність заповіту, складеного на його користь, оскільки спадкова справа після смерті спадкодавця ОСОБА_2 не заводилася, й відповідно не були здійснені повідомлення та виклик спадкоємця за заповітом.

Отже, на переконання суду, зазначена обставина свідчать про неможливість реалізації позивачем свого права на прийняття ним спадщини у передбаченому статтею 1269 ЦК України порядку, за умови проходження ним військової служби.

З урахуванням вказаного суд вважає, що є достатньо законних та обґрунтованих підстав для визнання строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , пропущений позивачем, таким, що був пропущений з поважної причини, встановивши позивачу додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 , достатній для подання заяви про прийняття спадщини, тривалістю три місяці, починаючи з моменту набрання законної сили рішення суду, права та охоронювані законом інтереси інших осіб не порушуються, іншим передбаченим законом шляхом поновити порушене право позивача на спадщину немає можливості.

Отже, суд вважає можливим визнати причини пропуску терміну позивачем для подачі заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті спадкодавця поважними, а тому йому потрібно надати додатковий строк для подачі вказаної заяви.

Таким чином позовні вимоги знайшли своє підтвердження в ході судового засідання і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до рішення "Проніна проти України" №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року, п. 1 статті 6 Конвенції (995_004) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), № 4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. 15, 16, 1217, 1218, 1220, 1223, 1226, 1258, 1259, 1261-1265, 1268-1270, 1272, 1282 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 23, 76-78, 81, 89, 141, 265, 352, 354, 355 ЦПК України суд -,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Дубровицької міської ради про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини задоволити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , додатковий строк тривалістю три місяці з моменту набрання даним рішенням законної сили для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини за заповітом, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга на рішення може бути подана через Дубровицький районний суд Рівненської області до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Дубровицька міська рада, код ЄДРПОУ: 05390997, місцезнаходження: 34100, м. Дубровиця, вул. Воробинська, буд. 16, Сарненський район, Рівненська область.

Суддя: підпис.

Згідно з оригіналом.

Суддя Дубровицького

районного суду: Тарасюк А.М.