Ухвала суду № 133838817, 04.02.2026, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 04.02.2026Справа № 554/244/26 Провадження № 2-з/554/12/2026

У Х В А Л А

04 лютого 2026 року Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:

головуючого судді Савченко Л.І.

за участю секретаря судового засідання Титаренко Д.В.

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс» про забезпечення позову, -

в с т а н о в и в :

Позивач ТОВ «ФК «Поліс» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми простроченої заборгованості за кредитними договорами у розмірі 988 769, 07 грн.

Одночасно з позовною заявою представник позивача Кривутенко А.А. подав до суду заяву про забезпечення позову, у якій просить:

накласти арешт на нерухоме майно, а саме нежитлову будівлю (дитячий садок), загальною площею 571,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування заяви вказав, що 29.04.2008 року між Відкритим акціонерним товариствам «ВТБ БАНК», правонаступником якого є ПАТ «ВТБ Банк», та ОСОБА_1 було укладено Генеральну угоду №20, в рамках якої було укладено:

Кредитний договір №22.80-20/08-СК від 29.04.2008 року ;

Кредитний договір №22.95-20/08-СК від 27.06.2008 року .

В свою чергу, ОСОБА_1 не виконував належним чином зобов`язання передбачені Кредитними договорами, у зв`язку з чим Банк був вимушений звернутися до суду з позовною заявою про стягнення з нього заборгованості. Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 18.03.2011 року у справі №2- 2534/11 позов Банку задоволений, стягнуто з Відповідача заборгованість за Кредитними договорами в розмірі 54 068, 96 доларів США 96 центів, що еквівалентно 426 998, 80 грн. 80 коп.:

заборгованість за Кредитним договором №22.80-20/08-СК від 29 квітня 2008 року у сумі 21 481 доларів США 45 центів, що еквівалентно в гривнях (за офіційним курсом НБУ станом на 22.07.2010 року) 169 545, 46 грн.;

заборгованість за Кредитним договором №22.95-20/08-СК від 27 червня 2008 року у сумі 32 587 доларів США 51 цент, що еквівалентно в гривнях (за офіційним курсом НБУ станом на 22.07.2010 року) 257 353, 34 грн., судові витрати у розмірі 1820 грн.

Між Банком та ТОВ «ФК «Поліс» було укладено Договір про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за фінансовими кредитами №21МБ від 18.11.2015 року та Додаткову угоду №4 від 26.02.2016 року до нього, відповідно до яких Банк передав Позивачу право вимоги до Відповідача за Кредитними договорами.

Представник позивача зазначає, що загальний розмір заборгованості в межах зведеного виконавчого провадження № 50998363 становить 269 020, 80 грн. Виконавче провадження з примусового виконання Рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ВТБ Банк» заборгованості за кредитним договором №22.80-20/08-СК від 29.04.2008 року у розмірі 21 481 дол. США 45 центів не відкривалося. Ані ПАТ «ВТБ Банк», ані його правонаступник ТОВ «ФК «Поліс» виконавчий лист про стягнення з Відповідача заборгованості у розмірі 21 481 доларів США 45 центів не отримували та до виконання не пред`являли. ТОВ «Фінансова компанія «Поліс» змушене здійснювати захист своїх порушених та невизнаних майнових прав, як нового кредитора, в судовому порядку, адже фактично позбавлене можливості задовольнити свої вимоги за простроченим кредитним зобов`язанням ОСОБА_1 . Внаслідок невиконання Відповідачем Кредитних договорів та Рішення суду, Позивач має право на стягнення процентів річних у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України. З Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню 16 % річних від суми невиконаного Відповідачем грошового зобов`язання, адже Кредитними договорами встановлено саме такий розмір процентів річних, як плату за користування кредитом, яка підлягає стягненню не залежно від настання строку виконання зобов`язання. Розрахунок 16 % річних здійснений Позивачем за період з 23.02.2019 року по 23.02.2022 року та становить 983 833, 90 грн. Представник позивача зазначає, що станом на сьогодні, існує обґрунтований ризик вчинення стороною Відповідача заходів, спрямованих на ускладнення та/або унеможливлення виконання ймовірного рішення про задоволення позовних вимог Позивача, а саме: подальше відчуження до третіх осіб та/або поділ об`єкту нерухомого майна, що, у свою чергу, порушить право Позивача на ефективний судовий захист. Враховуючи, що заборгованість ОСОБА_1 підтверджена судовим рішенням, не виконувалось понад 15 років, у випадку задоволення позову існує реальний ризик відчуження ним належного йому нерухомого майна, а саме: нежитлової будівлі (дитячий садок), загальною площею 571,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Проаналізувавши обставини, викладені в заяві про забезпечення позову, та вимоги чинного законодавства України, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно із ч. 3 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб .

Відповідно до п.п.3,4 ч.1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

В заяві про забезпечення позову заявник просить накласти арешт на нерухоме майно, а саме на нежитлову будівлю (дитячий садок), загальною площею 571,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

З матеріалів позовної заяви вбачається, що спір між сторонами виник з приводу стягнення суми простроченої заборгованості за кредитними договорами , яка складає 16 % річних та становить 988 769,07 грн., в той же час у заяві про забезпечення позову заявник вказує про розмір заборгованості, яка підлягає стягненню, у сумі 983 833, 90 грн. Таким чином, вказані заяви містять розбіжності в ціні позову.

Крім того, заявник вказує, що існує обґрунтований ризик вчинення стороною Відповідача заходів, спрямованих на ускладнення та/або унеможливлення виконання ймовірного рішення про задоволення позовних вимог Позивача, а саме: подальше відчуження до третіх осіб та/або поділ об`єкту нерухомого майна, що, у свою чергу, порушить право Позивача на ефективний судовий захист.

Разом з тим, ТОВ «ФК «Поліс» не доведено тієї обставини, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновити порушені чи оспорювані права або інтереси позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Так, саме лише посилання на обґрунтований ризик вчинення стороною Відповідача заходів, спрямованих на ускладнення та/або унеможливлення виконання ймовірного рішення суду, а саме подальше відчуження до третіх осіб та/або поділ об`єкту нерухомого майна без надання відповідних доказів на підтвердження зазначених обставин, не свідчить про необхідність вжиття відповідних заходів забезпечення позову. Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної та об`єктивної загрози порушення законних прав та інтересів особи у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову, яку особа повинна довести.

Крім того, відповідно до ч.3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків від заборони відповідачу/ іншим особам здійснювати певні дії (постанова Верховного Суду від 22.07.2021 у справі №910/4669/21).

Забезпечення позову має бути співмірним із заявленими вимогами, тобто за своїм характером та наслідками не повинно перевищувати потреби, що випливають з позову, і бути адекватним до можливих наслідків невиконання рішення суду. Суд враховує співвідношення прав позивача з наслідками вжиття заходів для відповідача, щоб уникнути необґрунтованого обмеження прав сторін у справі.

Суд звертає увагу на те, що вартість майна, про арешт якого просить позивач для забезпечення позову, має бути співмірним сумі заборгованості, але не обов`язково точно дорівнювати їй, а лише забезпечувати можливість покриття потенційних збитків позивача. Суд розглядає співмірність, уникнення ускладнення виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог позивача, не обтяжуючи відповідача надмірним арештом.

Відповідно до поданої позовної заяви, предметом спору між позивачем та відповідачем є стягнення заборгованості у розмірі 988 769, 07 грн., в той же час вартість майна, арешт на яке прохає накласти заявник, згідно Довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості станом на 15 січня 2026 року, становить 1 957 377, 27 грн., що є неспівмірним розміром до ціни позову та може викликати необґрунтоване обмеження прав відповідача.

Також суд зазначає, що до матеріалів заяви про забезпечення позову заявником не додано документу, що підтверджує право власності ОСОБА_1 на майно, арешт на яке прохає накласти

Враховуючи, що заява не відповідає положенням ст.ст. 150, 151 ЦПК України, суд приходить до висновку, що заява ТОВ «ФК «Поліс» про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 150-153 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс» про забезпечення позову ТОВ «ФК «Поліс» до ОСОБА_1 про стягнення суми простроченої заборгованості за кредитними договорами - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний термін.

Суддя Л.І.Савченко