Рішення № 13383707, 27.12.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

27.12.2010Справа №2-22/942.2-2010 за позовом ТОВ «Рекламне агентство «Арт Лайф», м. Феодосія, вул. Радянська, 15

до відповідача Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1

про стягнення 9938,57 грн.

Суддя Калініченко А.А.

представники:

від позивача не з'явився

від відповідача ОСОБА_3, представник, дов від 09.06.2009 року

Обставини справи:

Позивач ТОВ «Рекламне агентство «Арт Лайф» звернулося до Господарського суду АР Крим із позовом до Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про стягнення 9938,57 грн., в тому числі 9564,93 грн. заборгованості з урахуванням інфляційних втрат, 373,64 грн. річних.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем своїх зобовязань по оплаті поставленого позивачем товару, в результаті чого склалася заборгованість у розмірі 6994,00 грн., що і стало приводом для звернення ТОВ «Рекламне агентство «Арт Лайф» з позовом до суду про стягнення вказаної суми заборгованості в примусовому порядку.

Рішенням Господарського суду АР Крим від 10.06.2009 року у справі № 2-15/733-2009 позов задоволено частково, стягнуто з субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 на користь ТОВ «Рекламне агентство «Арт Лайф» 6994,00 грн. основного боргу, 1339,30 грн. інфляційних втрат, 235,69 грн. річних, 87,94 грн. державного мита та 101,74 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 05.08.2009 року у справі № 2-15/733-2009 апеляційну скаргу фізичної особи підприємця ОСОБА_2 залишено без задоволення, рішення Господарського суду АР Крим від 10.06.2009 року у справі № 2-15/733-2009 залишено без змін.

02.09.2009 року Господарським судом АР Крим виданий наказ.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.12.2009 року у справі № 2-15/733-2009 касаційну скаргу фізичної особи підприємця ОСОБА_2 задоволено, рішення Господарського суду АР Крим від 10.06.2009 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 05.08.2009 року у справі № 2-15/733-2009 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду АР Крим.

За резолюцією голови Господарського суду АР Крим Луцяка М.І. справу № 2-15/733-2009 передано на розгляд судді Господарського суду АР Крим Толпиго В.І. Справі привласнений № 2-2/942.1-2010.

Заявою від 09.03.2010 року позивач зменшив позовні вимоги, просить суд стягнути з відповідача суму боргу в сумі 9914,71 грн., у тому числі: сума основного боргу 7434,00 грн., збитки від інфляції 2042,00 грн., 3% річних 438,71 грн.

Рішенням Господарського суду АР Крим від 09.03.2010 року у справі № 2-2/942.1-2010 в задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 21.04.2010 року у справі № 2-2/942.1-2010 апеляційну скаргу ТОВ «Рекламне агентство «Арт Лайф» залишено без задоволення, рішення Господарського суду АР Крим від 09.03.2010 року у справі № 2-2/942.1-2010 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.09.20410 року у справі № 2-2/942.1-2010 касаційну скаргу ТОВ «Рекламне агентство «Арт Лайф» задоволено, рішення Господарського суду АР Крим від 09.03.2010 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 21.04.2010 року у справі № 2-2/942.1-2010 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду АР Крим.

За резолюцією Голови Господарського суду АР Крим Луцяка М.І. справу № 2-2/942.1-2010 передано на розгляд судді Господарського суду АР Крим Пєтуховой Н.С.

Справі привласнено № 5002-9/942.2-2010.

Розпорядженням Голови Господарського суду АР Крим Луцяка М.І. № 351 справу № 5002-9/942.2-2010 передано на розгляд судді Господарського суду АР Крим Калініченко А.А.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 01.12.2010 року справу № 5002-9/942.2-2010 прийнято до провадження судді Господарського суду АР Крим Калініченко А.А. із привласненням справі № 5002-22/942.2-2010, справу призначено до розгляду.

Відповідач заперечує проти позовних вимог, просить суд в задоволенні позову відмовити посилаючись на те, що позивачем, на думку відповідача, не доведений факт як укладення самого договору, так й факт його виконання з боку самого позивача.

Позивач в судове засідання не з'явився, про причини відсутності суду не повідомив. Про дату вирішення спору повідомлений належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд

встановив:

ТОВ «Рекламне агентство «Арт Лайф» поставило товар на адресу відповідача на загальну суму 8434,00 грн., що підтверджується доданою до матеріалів справи видатковою накладною № РН-0000408 від 14.08.2007 р.(т. 1 а.с. 8)

Вказаний товар був прийнятий відповідачем, про що свідчить підпис уповноваженого представника у видатковій накладній а також довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей. (т. 1 а.с. 9)

11.07.2007 р. був виставлений рахунок фактура № СФ-003303 на суму 8434,00 грн. для здійснення передплати в рахунок майбутньої поставки.

Відповідачем у виконання свого зобовязання було частково оплачено отриманий товар, що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою від 15.08.2007 р. Так, зокрема у призначенні платежу відповідачем було зазначено «за букви по рахунку № СФ-003303 від 11.07.2007 р.»

Позивач, згідно заяви про зменшення позовних вимог від 09.03.2010 року вказав, що сума основного відповідача складає 7434,00 грн.

Однак, суд вважає за необхідне зауважити наступне.

Відповідно до частин першої та другої статті 202 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Згідно з частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Частинами першою та другою статті 206 ЦК України встановлено, що усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами в момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність; юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів.

За приписами частини першої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Так, суд звертає увагу на те, що відповідачем було сплачено 1000,00 грн., згідно банківської виписки за рахунком № СФ 003303 від 11.07.2007 року, як то вказано й у самій банківській виписці з призначенням платежу «за літери по рахунку № СФ 003303 від 11.07.2007 року».

Товар був поставлений позивачем відповідачу за видатковою накладною № РН 000408 від 14.08.2007 року на суму 8434,00 грн., факт отримання товару підтверджується довіреністю на отримання товарно матеріальних цінностей НАФ № 189319 від 14.08.2007 року.

Отже, суд дійшов висновку про те, що сторонами були здійснені дії, як то сплата частини вартості товару, та передача товару покупцю з боку продавця, що свідчать про фактичне виконання взятих на себе зобовязань в рамках виниклих між позивачем та відповідачем договірних зобовязань.

Суд не може прийняти до уваги акт звірки взаєморозрахунків, т.1 а.с. 10, оскільки останній має односторонній характер, не підтверджений документально, зокрема, позивачем не були надані суду копії банківських виписок, за якими відповідач погасив 3300,00 грн. в рахунок оплати поставленого товару.

Більш того, суд звертає увагу на те, що під час розгляду справи факт отримання товару відповідачем не заперечувався, а довіреність на отримання ТМЦ, яка містить виправлення, не посвідчені належним чином та невірний номер накладеної, за якою здійснювалась поставка, свідчить про неналежне оформлення документів бухгалтерського обліку.

Так, слід зауважити, що наявне в довіреності посилання на вартість матеріальних цінностей «8434 грн.» співпадає з вартістю товару, вказаній в накладеній № РН 0000408, відповідність номеру зазначеної в довіреності «накладної» - «003303» номеру рахунку-фактури від 11.07.2007 за № СФ - 003303 додатково підтверджують лише неналежність оформлення документів бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Водночас відповідно до частини першої статті 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно з частиною першою статті 241 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

За приписами частини першої статті 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Частинами першою та другою статті 538 ЦК України визначено, що виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання; при зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.

Таким чином, позивачем у повному обсязі було виконано взятий на себе обовязок поставлений відповідний товар, в той час як відповідач виконав зобовязання частково, сплативши в рахунок сплати вартості товару лише 1000,00 грн., у звязку з чим у відповідача виникла заборгованість в сумі 7434,00 грн.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідач під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів сплати заборгованості в сумі 7434,00 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача збитки від інфляції 2042,00 грн., 3% річних 438,71 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з урахуванням заяви позивача про зменшення позовних вимог від 09.03.2010 року.

В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламне агентство «Арт Лайф» (98100, АР Крим, м. Феодосія, вул. Радянська, 15, ідентифікаційний код 31382335, р/р 260020131260 в КФ ВАТ «Інпромбанк» м. Феодосія, МФО 384481) суму боргу в сумі 9914,71 грн., у тому числі: сума основного боргу 7434,00 грн., збитки від інфляції 2042,00 грн., 3% річних 438,71 грн.

3.Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламне агентство «Арт Лайф» (98100, АР Крим, м. Феодосія, вул. Радянська, 15, ідентифікаційний код 31382335, р/р 260020131260 в КФ ВАТ «Інпромбанк» м. Феодосія, МФО 384481) 102,00 грн. державного мита.

4.Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламне агентство «Арт Лайф» (98100, АР Крим, м. Феодосія, вул. Радянська, 15, ідентифікаційний код 31382335, р/р 260020131260 в КФ ВАТ «Інпромбанк» м. Феодосія, МФО 384481) 236,00 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

5.Видати накази після набрання рішенням чинності.

Повне рішення складено 27.12.2010 року.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримКалініченко А.А.