Рішення № 13383706, 22.12.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 303

РІШЕННЯ

Іменем України

22.12.2010Справа №2-17/1075-2008 За позовом Фонду майна АРК

Д о відповідачів:

1. ТОВ "Керченський морський завод "Фрегат"

2. ВАТ «Керчрибпром»

про визнання недійсним Договору оренди від 11.09.2006 року № 74-06, укладеного між ВАТ «Керчрибпром» і ТОВ «Керченський морський завод «Фрегат», та стягнення з ТОВ «Керченський морський завод «Фрегат» матеріального збитку у сумі 2479216,74 грн.

Позивач по зустрічному позову: ТОВ "Керченський морський завод "Фрегат"

Відповідачі по зустрічному позову:

1.          Фонд майна АРК

2.          ВАТ «Керчрибпром»

про спонукання Фонду майна АР Крим продовжити договір оренди від 29.03.1991р. цілісного майнового комплексу за адресою: м. Керч, вул. Кірова – 54 а на той же строк і на тих же умовах

За участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору:

1.          Верховної Ради АР Крим

2.          Фонду державного майна України

3.          Регіонального відділення Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополі

Суддя В.І. Гайворонський

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від Фонду майна АР Крим – Володькіна О.В., представник

Від Верховної Ради АР Крим – Ганіна І.Л., представник

Сутність спору: Позивач згідно з позовом та уточненням до нього просить визнати недійсним Договір оренди від 11.09.2006 року № 74-06, укладеного між ВАТ «Керчрибпром» і ТОВ «Керченський морський завод «Фрегат», та стягнути з ТОВ «Керченський морський завод «Фрегат» матеріального збитку у сумі 2479216,74 грн., у зв’язку з тим, що з ТОВ "Керченський морський завод "Фрегат" був укладений Договір оренди від 29.03.1991 року № 1, орендодавцем по якому став позивач. Однак, 11.11.2006 року відповідачі уклали щодо об’єкту оренди договір між собою, згідно якого ТОВ "Керченський морський завод "Фрегат" приймає від ВАТ «Керчрибпром» в оренду відповідне майно. Після закінчення орендних відносин з позивачем, ТОВ "Керченський морський завод "Фрегат" майно на суму 2479216,74 грн. не повернуте.

Згідно ст.22 ГПК України уточнення позовних вимог є правом позивача.

Таким чином, позовні вимоги вважаються заявленими згідно уточнення, що також відповідає практики розгляду вказаних питань Севастопольським апеляційним господарським судом (Постанова від 06.04.04р. по справі №2-17/896-2002).

ТОВ "Керченський морський завод "Фрегат" у відзиві вважає, що майно позивачу не належить.

ТОВ "Керченський морський завод "Фрегат" подав зустрічний позов, згідно якому просить понудити Фонд майна АР Крим продовжити договір оренди від 29.03.1991р. цілісного майнового комплексу за адресою: м.Керч, вул. Кірова – 54 а на той же строк і на тих же умовах, посилаючись на умови договору оренди від 29.03.1991 року, у зв’язку з відсутністю заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця по закінченні строку дії договору.

Фонд майна АР Крим у відзиві на зустрічну позовну заяву просить у задоволенні зустрічної позовної заяви відмовити повністю, та вказує, що Фонд майна АР Крим був єдиним законним орендодавцем.

В теперішній час відповідач вважає зустрічний позов не підлягаючим задоволенню, та просить у зустрічному позові відмовити.

Регіональне відділення Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополі в поясненнях вказує, що з 21.09.1998 року підставою виникнення права власності АР Крим на державне майно, що передається автономії є або спільний наказ галузевого Міністерства України та Фонду державного майна України, або розпорядження Кабінету Міністрів України.

Суд вважає за необхідне розглянути справу за наявними у ній матеріалами, при цьому виходить із того, що згідно ст.129 Конституції України надання до справи матеріалів є правом сторони, а не обов’язком.

По справі проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд –

ВСТАНОВИВ:

29.03.1991 року між Керченським виробничим об’єднанням рибної промисловості Міністерства рибного господарства СРСР та організацією орендарів, створеної трудовим колективом Керченської судноремонтної бази укладено договір оренди №1 цілісного майнового комплексу Керченської судноремонтної бази ВО “Керчрибпром”.

У виконання умов договору сторонами підписаний акт приймання –передачі майна із зазначенням переліку майна.

Сторонами неодноразово укладались додаткові угоди до договору оренди №1, якими сторони змінювали та доповнювали пункти договору.

З метою приведення договору у відповідність до чинного законодавства сторони уклали додаткову угод до договору, згідно якої Орендодавцем виступає Фонд майна АР Крим (правонаступник Керченського виробничого об’єднання рибної промисловості Міністерства рибного господарства СРСР), а орендарем виступає Товариство з обмеженою відповідальністю “Керченський морський завод “Фрегат”.

Пунктом 1.5 договору визначено, що даний договір укладено на 15 років (до 29.03.2006 р.) і він набуває чинності з 29.03.1991 р.

Пунктом 3.3 договору вартість майна, яке повертається Орендарем Орендодавцю, визначається на підставі передаточного балансу та акту оцінки, складеного за даними інвентаризації майна на момент припинення дії договору оренди, звіреного з актом приймання –передачі майна, належного республіці, у оренду. Майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання –передачі.

Згідно рішення Господарського суду АР Крим від 20 вересня 2010 року по справі № 2-19/3570.1-2009 вищезазначений Договір № 1 від 29.03.1991 року розірваний.

Згідно ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Зацікавленою особою не надано доказів того, що вказане рішення оскаржене.

Відповідно, не приймати вказане рішення до уваги у суду підстав не існує.

Так, ст. 129 Конституції України передбачено, що сторона вільна в наданні суду доказів та доказуванні перед судом їх переконливості, а також закріплений принцип змагальності сторін, та їх рівності перед Законом та судом.

Згідно ст. 8 Конституції України вона має вищу юридичну силу та її норми являються нормами прямої дії.

Про необхідність дотримання принципу диспозитивності сторін також указується в постанові Верховного Суду України від 20.05.2002 року № 02/132. (справа № Д12/12), а в постанові Пленуму Верховного суду України від 01.11.1996 року “Про застосування норм Конституції України при здійсненні правосуддя” вказується, що суди вправі застосовувати безпосередньо норми Конституції як норми прямої дії.

Таким чином, суд вправі розглядати справу по тим матеріалам, яки надані зацікавленими особами.

Рішенням Господарського суду АР Крим від 20.09.2010 року у справі № 2-19/3570.1-2009 (за позовом Фонду майна АР Крим до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Керченський морський завод “Фрегат” за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ВАТ “Керчрибпром” про розірвання договору оренди, спонукання до повернення майна та стягнення заборгованості у сумі 73264,52 грн., пені у сумі 32029 грн.) розірвано Договір оренди №1 цілісного майнового комплексу Керченської судноремонтної бази ВО “Керчрибпром”від 29.03.1991 р., укладений між Керченським виробничим об’єднанням рибної промисловості Міністерства рибного господарства СРСР та організацією орендарів, створеної трудовим колективом Керченської судноремонтної бази, та ТОВ “Керченський морський завод “Фрегат” зобов’язано повернути Фонду майна АР Крим орендоване нерухоме майно – цілісний майновий комплекс Керченської судноремонтної бази, розташований за адресою: м. Керч, вул. Кірова 54-а згідно з переліком.

Однак, в результаті повернення вищезазначеного майна позивачем встановлена недостача орендованих необоротних активів (майно, що належить Автономній Республіці Крим) у кількості 96 одиниць.

Перелік вищезазначеного майна, що належить Автономній Республіці Крим у кількості 96 одиниць зазначено у розрахунку розміру збитків.

Розмір збитку згідно Розрахунку збитків від недостачі та знешкодження (порчі) майна, що належить АР Крим, переданого за договором оренди від 29.03.91 ЦІК Керченською судноремонтної бази виробничого об’єднання «Керчрибпром» ВАТ «Керченський морський завод «Фрегат» станом на 30.11.2010 року, виконаний у відповідності з Порядком визначення розмірів збитків від розкрадання, нестачі, знищення 9відсутності) матеріальних цінностей, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 22.01.1996 року № 116, станом на 30.11.2010 року складає 2479216,74 грн.

Зацікавленою особою не надано доказів повернення позивачу вказаного майна.

Оскільки відповідні докази, а також інші докази в обґрунтування позовних вимог відсутні у справі до прийняття рішення, немає підстав їх залучати до справи після винесення рішення по справі.

Таким чином, вимога щодо стягнення збитків законна, обґрунтована та підлягає задоволенню.

Згідно п. 1.1 Договору оренди майна (основний фондів), що належить ВАТ «Керчрибпром» та передається в оренду ТОВ "Керченський морський завод "Фрегат" № 74-06 від 11 вересня 2006 року Орендодавець (ВАТ «Керчрибпром») передає, а Орендар (ТОВ "Керченський морський завод "Фрегат") приймає в строкове платне користування майно (основні фонди), склад та вартість яких визначені відповідно залишкової вартості, складеної станом на 01.09.2006 року, та вартість якого складає 4849628,72 грн., в тому числі основні фонди по залишковій вартості – 4959901,00 грн.

Рішенням Господарського суду АР Крим від 07 квітня 2010 року по справі № 2-8/5663.3-2009 (за позовом – ВАТ “Керчрибпром”, до відповідачів – 1.Орендного підприємства “Керченський морський завод “Фрегат”, 2.ТОВ“Керченський морський завод “Фрегат”, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Верховної Ради АР Крим, Фонд державного майна України, ТОВ “Керченська морська верфь “Фрегат” про визнання протиправною бездіяльність та зобов’язання вчинити певні дії, за участю Прокуратури АР Крим, за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Фонд майна АР Крим, м. Сімферополь до відповідачів 1.ВАТ “Керчрибпром”, ТОВ “Керченський морський завод “Фрегат”, про визнання права власності, За позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору –Регіонального відділення Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополі, до відповідачів Орендного підприємства “Керченський морський завод “Фрегат”, ТОВ “Керченський морський завод “Фрегат”, про визнання права власності на державне майно, за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору –Фонд державного майна України, до відповідачів 1.Орендного підприємства “Керченський морський завод “Фрегат”, 2.ТОВ “Керченський морський завод “Фрегат”, м. Керч, про визнання права власності) позовні вимоги Фонду майна АР Крим, третій особи що заявляє самостійні вимоги на предмет спору задоволені, визнано право власності на нерухоме майно цілісний майновий комплекс “Керченська судноремонтна база”, розташований за адресою м. Керч, вул. Кірова,54-а, за Автономною Республікою Крим в особі Верховної ради АР Крим, в задоволенні позовних вимог Відкритого акціонерного товариства “Керчрибпром” відмовлено, в задоволенні позовних вимог, треттьої особи Регіонального відділення Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополі, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору відмовлено, в задоволенні позовних вимог третьої особи Фонд держаного майна України, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору відмовлено.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 25 травня 2010 року рішення № 2-8/5663.3-2009 від 07 квітня 2010 року залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 10 серпня 2010 року постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 25 травня 2010 року по справі № 2-8/5663.3-2009 залишено без змін.

Згідно ч. 1 ст. 761 ЦК України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Згідно ч. 2 вказаної статті наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

Зацікавленими особами не доведено, що орендодавець по спірному договору відповідні права мав.

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

При викладених обставинах позовна вимога щодо визнання спірного договору недійсним також є законною, обґрунтованою, та підлягає задоволенню.

Якщо виникнуть будь-які обставини, які суттєво впливають на прийняте рішення, зацікавлена особа вправі звернутися із заявою про перегляд цього рішення за нововиявленими обставинами.

Зустрічний позов задоволенню не підлягає.

Як зазначалося раніше, рішенням Господарського суду АР Крим від 20.09.2010 року у справі № 2-19/3570.1-2009 (за позовом Фонду майна АР Крим до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Керченський морський завод “Фрегат” за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ВАТ “Керчрибпром” про розірвання договору оренди, спонукання до повернення майна та стягнення заборгованості у сумі 73264,52 грн., пені у сумі 32029 грн.) розірвано Договір оренди №1 цілісного майнового комплексу Керченської судноремонтної бази ВО “Керчрибпром”від 29.03.1991 р., укладений між Керченським виробничим об’єднанням рибної промисловості Міністерства рибного господарства СРСР та організацією орендарів, створеної трудовим колективом Керченської судноремонтної бази, та ТОВ “Керченський морський завод “Фрегат” зобов’язано повернути Фонду майна АР Крим орендоване нерухоме майно – цілісний майновий комплекс Керченської судноремонтної бази, розташований за адресою: м. Керч, вул. Кірова 54-а згідно з переліком.

При цьому необхідно відмітити, що договір розірваний саме у зв’язку з тим, що ТОВ “Керченський морський завод “Фрегат” неналежним чином виконував свої обов’язки.

Недіючий договір не може продовжуватись.

Таким чином, підстав для задоволення зустрічного позову не існує.

Також необхідно відмітити, що зустрічний позов не може бути припинений за відсутністю предмету спору, оскільки він не про розірвання договору, а про продовження договору.

Тобто, предмети позову по справах інші.

Окрім цього, сам позивач по зустрічному позову не заявляє про припинення провадження по справі за відсутністю предмету спору, та згідно його заяви бажає розглянути справу, та вважає, що у позові необхідно відмовити.

Таким чином, сам позивач по зустрічному позову вважає, що спір необхідно розглянути по суті.

Законодавством не обмежено розгляд вимог по суті про продовження договору при тому, що договір розірваний.

Якщо сторона вважає необхідним розглянути спір по суті, це є її право.

Виходячи із ст. 124, 129 Конституції України, суд не повинен припиняти провадження по справі за відсутності відповідної заяви про це сторони, що звернулася з позовом.

Однак, оскільки підстав для задоволення зустрічного позову не існує, відповідно, у зустрічному позові відмовляється.

Окрім цього, позивачем по зустрічному позову вибраний спосіб захисту права, який не відповідає даному випадку діючому законодавству.

Так, щодо умов договору, сторона не може спонукатись.

Способи захисту цивільних прав встановлено ст. 16 ЦК України, зокрема: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 188 ГК України передбачено, що в разі недосягнення згоди щодо зміни договору, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду (частина 4). Якщо договір судовим рішенням змінено, договір вважається зміненим з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду (частина 5).

За змістом цих норм, в разі розгляду спору про внесення змін до договору судом, зацікавлена сторона повиннна ставити перед судом питання про внесення змін в договір, а не про спонукання відповідача внести такі зміни до договору.

У спірному випадку мова по своїй суті йде про нові строки договору, тобто про зміну строків дії договору.

Оскільки відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договір є домовленістю 2 або більше сторін, спонукання в судовому порядку другу сторону за договором внести до нього зміни позбавлено правового смислу та не буде сприяти реальному захисту прав та охоронюваних законом інтересів позивача по зустрічному позову.

Згідно статті 16 ЦК України способом захисту прав та інтересів може бути не будь-який спосіб, а тільки той, який передбачений законом чи договором.

Однак, у даному випадку вибраний позивачем по зустрічному позову спосіб захисту права та інтересу не відповідає Закону.

При цьому також необхідно відмітити, що неуважність сторони, незнання законодавства чи його неправильне тлумачення поважними причинами не є, про що також прямо вказується в постанові Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними». (п.19).

Отже, обраний позивачем спосіб захисту прав шляхом спонукання укласти додаткову угоду суперечить вказаним нормам законодавства, що також відповідає практиці розгляду аналогічних питань Вищім Господарським Судом України (постанова Вищого Господарського Суду України від 01 вересня 2009 року № 13/31-09).

Згідно інформаційного листа Вищого Господарського Суду України від 13.08.2008 року за № 01-8/482 у випадку захисту права та інтересу способом, не передбаченим ні законом, ні договором, необхідно відмовляти у позові, що також відповідає практиці розгляду аналогічних питань Верховним Судом України (постанова Верховного Суду України від 13.07.2004 року за № 10/732).

Згідно статті 16 ЦК України способом захисту прав та інтересів може бути не будь-який спосіб, а тільки той, який передбачений законом чи договором.

Однак, у даному випадку вибраний позивачем спосіб захисту права та інтересу не відповідає Закону.

При цьому також необхідно відмітити, що неуважність сторони, незнання законодавства чи його неправильне тлумачення поважними причинами не є, про що також прямо вказується в постанові Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними». (п.19).

Таким чином, в задоволенні зустрічного позову відмовляється.

Таким чином, існує декілька обставин, кожна з яких є самостійною підставою для відмови у зустрічному позові.

Відповідно до п. «а» ч. 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів ставка державного мита встановлюється в розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. (17Х6=102 грн.).

Відповідно до п. «б» ч. 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» із позовних заяв немайнового характеру, в тому числі із заяв про визнання недійсними повністю або частково актів ненормативного характеру ставка державного мита встановлюється в розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. (17Х5=85 грн.).

Відповідно до статті 22 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» неоподатковуваний мінімум встановлений у розмірі 17 грн.

Згідно з постановою Кабінету міністрів України від 21 грудня 2005 року № 1258 «Про затвердження порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів» на дату подання позивачем позову, тобто на 26 січня 2009 року розмір судових витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу вкладав 118,00 грн.

Таким чином, з кожного відповідача по первісному позову підлягає стягненню держмито за нематеріальні вимоги: по 42,50 грн. (85:2=42,50 грн.); та 1 % від стягнутої суми з ТОВ «Керченський морський завод «Фрегат» за матеріальні вимоги 24792,17 грн., (1 % від 2479216,74 грн. = 24792,17 грн.).

Судові витрат на інформаційно-технічне забезпечення процесу сплачується не за кожну вимогу, а за позов.

Відповідно Ѕ сплаченої суми судових витрат на інформаційно-технічне забезпечення процесу відноситься до вимог матеріального характеру, а Ѕ - до вимог нематеріального характеру.

За інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з первісного позову: з ТОВ "Керченський морський завод "Фрегат" підлягає стягненню: 118 грн. за матеріальні вимоги, та 59,00 грн. за нематеріальні вимоги. З ВАТ «Керчрибпром» підлягає стягненню 59 грн. за вимоги матеріального характеру.

По первісному позову судові витрати стягуються згідно ч. 3 ст. 49 ГПК України.

Згідно ч. 5 ст. 49 ГПК України для відшкодування судових витрат по зустрічному позову обставин не існує.

По зустрічному позову ТОВ "Керченський морський завод "Фрегат" сплачені судові витрати з державного мита в сумі 102 грн. (платіжним дорученням № 5971 від 25 квітня

2008 року), та судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. (платіжним дорученням № 5972 від 25 квітня 2008 року).

ТОВ "Керченський морський завод "Фрегат" підлягає поверненню 17 грн. зайво сплаченого державного мита. (102 грн. – 85 грн. = 17 грн.). Так, за нематеріальні вимоги повинна сплачуватись державне мито в сумі 85,00 грн.

Згідно статті 84 ГПК України в рішенні суду вказується про повернення державного мита із бюджету. Згідно ч. 2 статті 47 ГПК України про повернення вказаних витрат видається довідка.

На підставі вищевикладеного, а також керуючись ст.ст. 44, 47, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити.

Визнати недійсним Договір оренди від 11.09.2006 року № 74-06, укладеного між ВАТ «Керчрибпром» і ТОВ «Керченський морський завод «Фрегат».

Стягнути з ТОВ «Керченський морський завод «Фрегат» (98318, АР Крим, м. Керч, вул. Кірова 54-а, р/р 26006303393409 ПИБ м. Керч, МФО 324548, ідентифікаційний код: 32316153) на користь Фонду майна Автономної Республіки Крим (95015, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Севастопольська 17; р/р 37187020016362 Головне управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим, м. Сімферополь, ідентифікаційний код: 00036860, МФО 824026) матеріальний збиток в сумі 2479216,74 грн.

Видати наказ.

Стягнути з ТОВ «Керченський морський завод «Фрегат» (98318, АР Крим, м. Керч, вул. Кірова 54-а, р/р 26006303393409 ПИБ м. Керч, МФО 324548, ідентифікаційний код: 32316153) на користь Державного бюджету м. Сімферополя (р/р 31115095700002 в банку одержувача Головне Управління Госказначества в АР Крим м. Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Сімферополя, ЗКПО 34740405, код платежу 22090200) судові витрати з державного мита в сумі 42,50 грн. – за вимоги нематеріального характеру; 24792,17 грн. – за вимоги матеріального характеру.

Видати наказ.

Стягнути з ТОВ «Керченський морський завод «Фрегат» (98318, АР Крим, м. Керч, вул. Кірова 54-а, р/р 26006303393409 ПИБ м. Керч, МФО 324548, ідентифікаційний код: 32316153) на користь Державного бюджету м. Сімферополя (Отримувач: 22050000 Державний бюджет м. Сімферополя; р/р 31218259700002 в УДК в м. Сімферополь ГУ ДКУ в АР Крим, ЗКПО 34740405, МФО 824026) судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 118 грн. за матеріальні вимоги, та 59,00 грн. за нематеріальні вимоги.

Видати наказ.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Керчрибпром» (98318, АР Крим, вул. Свердлова 49, р/р 260050191001 у філії КРУ банку «Фінанси та кредит» МФО 384889, ідентифікаційний код: 00463071) на користь державного бюджету (р/р 31115095700002 в банку одержувача Головне Управління Госказначества в АР Крим м. Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Сімферополя, ЗКПО 34740405, код платежу 22090200) судові витрати з державного мита в сумі 42,50 грн. – за вимоги нематеріального характеру.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Керчрибпром» (98318, АР Крим, вул. Свердлова 49, р/р 260050191001 у філії КРУ банку «Фінанси та кредит» МФО 384889, ідентифікаційний код: 00463071) на користь державного бюджету Отримувач: 22050000 Державний бюджет м. Сімферополя; р/р 31218259700002 в УДК в м. Сімферополь ГУ ДКУ в АР Крим, ЗКПО 34740405, МФО 824026) судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 59 грн. за вимоги нематеріального характеру.

Видати наказ.

У задоволенні зустрічного позову – відмовити повністю.

Повернути ТОВ «Керченський морський завод «Фрегат» (98318, АР Крим, м. Керч, вул. Кірова 54-а, р/р 26006303393409 ПИБ м. Керч, МФО 324548, ідентифікаційний код: 32316153) з Державного бюджету судові витрати з державного мита, сплачені платіжним дорученням № 5971 від 25 квітня 2008 року.

Видати довідку

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Гайворонський В.І.