Ухвала суду № 133836546, 05.02.2026, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,

e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699

1-кс/381/143/26

381/601/26

УХВАЛА

м. Фастів Київська область 05 лютого 2026 року

Слідчий суддя Фастівського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , розглянувши матеріали клопотання адвоката ОСОБА_2 подане в інтересах ОСОБА_3 в порядку ст. 206 КПК України, -

ВСТАНОВИВ:

04.02.2026 року адвокат ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 звернулася до суду з клопотанням в порядку ст. 206 КПК України посилаючись на те, що 02.02.2026 року о 10:15 год. ОСОБА_3 був зупинений нібито працівниками поліції і доставлений до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_1 , нібито для складання протоколу про притягнення його до адміністративної відповідальності. Станом на 04.02.2026 року ОСОБА_3 досі перебуває у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 . При цьому, як вказує представник, протокол чи постанова про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності так і не були складені. Протокол про адміністративне затримання також не складався. Наказ про зарахування ОСОБА_3 до ЗСУ відсутній. При цьому, 02.02.2026 року ОСОБА_3 , звернувся на гарячу лінію «102» та повідомив, що його незаконно утримують у ІНФОРМАЦІЯ_2 . В той же день до скаржника виїхав наряд поліції. Працівники поліції прийняли у скаржника заяву про вчинене кримінальне правопорушення у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 . Підсумовуючи викладене, представник зазначає, що ОСОБА_3 незаконно утримується в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 вже третю добу. У зв`язку з чим, просить постановити ухвалу, якою зобов`язати уповноважену особу ІНФОРМАЦІЯ_1 негайно доставити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до слідчого судді Фастівського міськрайонного суду Київської області для з`ясування підстав позбавлення свободи та зобов`язати начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який незаконно утримується у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ).

Вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Приписами п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, визначено, що слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, та у випадку, передбаченому статтею 247 цього Кодексу.

Тобто, слідчий суддя здійснює судовий контроль за дотриманням прав, свобод та осіб виключно у кримінальному провадженні.

Кримінальне провадження це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв`язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (п. 10 ч. 1 ст. 3 КПК України).

Положеннями ч. 3 ст. 26 КПК України передбачено, що слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 206 КПК України кожен слідчий суддя, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов`язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи. Слідчий суддя зобов`язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи.

Тримання під вартою є винятковим і найбільш суворим запобіжним заходом, пов`язаним із позбавленням особи свободи, і полягає в примусовій ізоляції підозрюваного, обвинуваченого шляхом поміщення його в установи тримання під вартою на певний строк із підпорядкуванням вимогам режиму цих установ.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про попереднє ув`язнення» (зі змінами та доповненнями) підставою для попереднього ув`язнення є вмотивоване рішення суду про обрання як запобіжного заходу тримання під вартою або про застосування тимчасового чи екстрадиційного арешту, винесене відповідно до Кримінального і Кримінального процесуального кодексів України та/або рішення компетентного органу іноземної держави у випадках, передбачених законом, рішення суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на прохання Міжнародного кримінального суду про тимчасовий арешт або про арешт і передачу, а також постанова прокурора, прийнята у випадках та порядку, передбачених статтею 615 КПК України.

Згідно зі ст. 4 Закону України «Про попереднє ув`язнення» (зі змінами та доповненнями) установами для тримання осіб, щодо яких як запобіжний захід обрано тримання під вартою або до яких застосовано тимчасовий чи екстрадиційний арешт, є слідчі ізолятори Державної кримінально-виконавчої служби України, гауптвахти Військової служби правопорядку у Збройних Силах України. В окремих випадках, що визначаються потребою в проведенні слідчих дій, ці особи можуть перебувати в ізоляторах тимчасового тримання.

Таким чином, за змістом ч. 1 ст. 206 КПК України та Закону України «Про попереднє ув`язнення» (зі змінами та доповненнями) слідчий суддя може зобов`язати орган державної влади чи службову особу додержатися прав такої особи, якщо вона тримається під вартою в слідчому ізоляторі Державної кримінально-виконавчої служби України, гауптвахті Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, чи ізоляторі тимчасового тримання.

Як вказує в клопотанні представник, ОСОБА_3 був затриманий та утримується працівниками ІНФОРМАЦІЯ_1 , яким не надано право на здійснення затримання особи та її подальше утримання.

Частиною 2 ст. 206 КПК України визначено, якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов`язаний постановити ухвалу, якою має зобов`язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з`ясування підстав позбавлення свободи.

Разом з тим, з аналізу ст. 206 КПК України слід зробити висновок, що слідчий суддя забезпечує дотримання прав особи, яка тримається під вартою органом державної влади чи службовою особою, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку.

Глава 18 КПК України, ст. 206 КПК України регламентує відносини під час досудового розслідування, а саме запобіжні заходи, затримання особи.

Статтею 303 КПК України, визначено виключний перелік рішень, дій чи бездіяльності, які можуть бути оскаржені до слідчого судді на стадії досудового розслідування.

Як вбачається з матеріалів клопотання, ОСОБА_3 не є особою, яка тримається під вартою, у зв`язку з застосованим відносно нього запобіжного заходу, не утримається правоохоронними органами в рамках кримінального провадження.

У зв`язку з чим, слідчий суддя не наділений повноваженнями, визначеними КПК України, для з`ясування підстав позбавлення волі особи у інших випадках, не пов`язаних із сферою дії Кримінального процесуального закону, визначених КПК України для з`ясування підстав позбавлення волі особи у інших випадках, не пов`язаних із досудовим розслідуванням конкретного кримінального провадження та розгляду у порядку ст. 206 КПК України скарги, поданої не в рамках кримінального провадження.

Виходячи з обставин клопотання та вищевказаних правових норм, приходжу до висновку, що затримання ОСОБА_3 працівниками ІНФОРМАЦІЯ_1 , утримання його без відповідного судового рішення, не підлягає оскарженню до слідчого судді, оскільки такі правовідносини врегульовані чинним законодавством про мобілізацію та мобілізаційну підготовку, а у разі, якщо такі дії мають ознаки кримінального правопорушення відповідними нормами Закону України «Про Державне бюро розслідувань» та ст. 214 КПК України.

Як зазначалось вище, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Частиною першою статті 24 КПК України визначено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя не наділений повноваженнями відповідно до норм КПК України, з`ясовувати підстави позбавлення волі особи у інших випадках, не пов`язаних із досудовим розслідуванням конкретного кримінального провадження та розгляду у порядку ст. 206 КПК України скарги, поданої не в рамках кримінального провадження.

Згідно ч. 6 ст. 9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 304 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, що не підлягає оскарженню.

Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що наявні правові підстави для відмови у відкритті провадження за поданою скаргою.

Керуючись ст. 206, 304, 309 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

У відкритті провадження у справі за клопотанням адвоката ОСОБА_2 подане в інтересах ОСОБА_3 в порядку ст. 206 КПК України відмовити.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом п`яти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1