Постанова № 13383653, 06.12.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №6.7

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 грудня 2010 року Справа № 2а-7877/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі: Судді: Каюди А.М.,

при секретарі: Єгоровій О.О.

за участю представників:

від позивачаКиктя О.Г., дов. №4473 від 18.05.2010

від відповідачане прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Контрольно-ревізійного управління в Луганській області до Рубіжнянського казенного хімічного заводу "Зоря" про зобов'язання виконати вимогу

В С Т А Н О В И В:

21 жовтня 2010 року Луганським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі за адміністративним позовом Контроль ревізійного управління в Луганській області до Рубіжнянського казенного хімічного заводу «Зоря». В якому позивач просив суд зобовязати Рубіжнянський казенний хімічний завод «Зоря», м. Рубіжне, вул. Заводська, 1, ід. к. 14308351 виконати Вимогу від 29.06.2010 №210-14\810 в частині усунення порушень на 51854 ( пятдесят одну тисячу вісімсот пятдесят чотири гривні) 43 коп. шляхом поновлення дебіторської заборгованості за не надання послуг та відшкодування зайвих виплат коштів.

На обґрунтування заявлених вимог позивачем зазначено наступне.

Відповідно до постанови Рубіжанського міського суду від 02.06.2010 та на підставі направлення на проведення ревізії від 08.06.2010 №56 фахівцями КРУ у м. Рубіжне проведено позапланову ревізію з окремих питань фінансово-господарської діяльності відповідача за період з 01.01.2003 по 31.12.2009. Перевірка проводилась щодо законності витрачання Рубіжнянським казенним хімічним заводом "Зоря" грошових коштів на навчання у вищих навчальних закладах протягом 2003 2009 років громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Пунктом 4.9 Колективного договору на 2003 та 2004 роки, 2005 рік, 2006, п. 4.10 Колективного договору на 2007 року передбачено виділення коштів « … на професійне навчання та підвищення кваліфікації персоналу». Протягом перевіряє мого періоду відповідачем здійснювалось витрачення коштів на навчання громадян, які не працювали на підприємстві: а саме здійснювали оплату навчання ОСОБА_2, ОСОБА_3. За період з 24.02.2005 по 30.08.2007 року відповідачем завдано збитків на загальну суму 68600 грн., з яких станом на 11.10.2010 залишається не сплаченими 51854, 43 грн. Відповідно до п. 7 ст. 10 Закону України «Про контрольно-ревізійну службу в Україні» від 26.01.1993 №2939-ХІІ позивач спрямував Вимогу щодо усунення виявлених ревізією порушень від 29.06.2010 №210-14\810. Листом від 14.09.2010 №218-1940 відповідач повідомив про відшкодування коштів в сумі 8810, 42 грн. Таким чином, станом на момент звернення до суду відповідачем вимога КРУ виконання частково, не сплачено суму в розмірі 51854, 43 грн.

Представник відповідача в судовому засідання заперечував проти позовних вимог посилаючись на наступне. Згідно зі ст. 77 Господарського кодексу України підприємство відповідача має право самостійно визначати стратегію та основні напрямки розвитку підприємства відповідно до плату розвитку. В перевіряємий період підприємство витрачало кошти на цільову підготовку фахівців для виробних потреб підприємства. Такі дії відповідача відповідають нормами п. 4.9. Колективних договорів на 2003-2005 та п. 4.8 Колективного договору на 2006. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не належали до персоналу РКХЗ «Зоря», однак вони є дітьми працівників зазначеного підприємства, де також працювали їхні діди, тобто трудові династії. З ОСОБА_3 та ОСОБА_2 були укладені контракти згідно з якими зазначені особи повинні були відпрацювати на підприємстві деякий період часу після закінчення навчання, це передбачено п. 5.4.2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Відповідач вважає необґрунтованим посилання позивача на норми ст.. 629 ЦК України та п. 1, 2 ст. 193 ГК України, оскільки угоди були укладені і виконувались сторонами сумлінно доки не настали обставини, які не залежали від сторін. Однак згідно з розпорядженням КМУ від 09.08.2007 № 645-р та наказу Міністерства промислової політики України від 05.09.2007 № 516 підприємство було реорганізоване, у звязку з чим потреба у фахівцях за напрямами підготовки «юрист» та «інженер-технолог» штатним розписом була знята, тому студенти ОСОБА_2 та ОСОБА_3 змушені були самостійно працевлаштовуватись. Після реорганізації з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були укладені контракти на погашення витрат, понесених підприємством на навчання. ОСОБА_3 повністю погасив витрат на навчання. Таким чином, відповідач вважає позов необґрунтованим та просить суд відмовити в його задоволені.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на таке.

Судом встановлено, що співробітниками КРУ в Луганській області контрольно-ревізійного відділення у м. Рубіжному було проведено позапланову виїзну ревізію з окремих питань фінансово-господарської діяльності Рубіжнянського казенного хімічного заводу "Зоря" за період з 01.01.2003 по 31.12.2009 (а.с. 8-18).

Перевіркою було встановлено порушення вимог п. 1, 2 Господарського Кодексу України, п. 1 ст. 629 Цивільного Кодексу України, ст.. 5 Закону України «Про колективні договори та угоди» від 01.07.1993 №3356-ХІІ, вимог п. 4.9. Колективного договору РКХЗ «Зоря» на 2004 рік від 26.02.2004, п. 4.9 Колективного договору РКХЗ «Зоря» на 2005 рік від 04.03.2005, п.4.8 Колективного договору РКХЗ «Зоря» на 2006 рік від 03.03.2006, п. 4.10 Колективного договору РКХЗ «Зоря» на 2007 рік від 14.06.2007, п. 4.12 Колективного договору РКХЗ «Зоря» на 2008 рік від 04.06.2008, заводом витрачались кошти на виплату стипендії особам, які не належали до персоналу заводу, а саме ОСОБА_2 та ОСОБА_3, що призвело до незаконних видатків з 19.01.2005 по 16.03.2009 на загальну суму 17529, 51 грн., тобто за період знаходження на посаді директора ОСОБА_4 ( з 01.01.2003 по 05.09.2007) - 10513, 31 грн., за період знаходження на посаді в.о. директора ОСОБА_5 ( з 06.09.2007 по 16.03.2009) 7016, 20 грн.

На підставі акту перевірки КРВ в м. Рубіжне Луганської області було направлено на адресу в.о. директора Рубіжнянського казенного хімічного заводу «Зоря» ОСОБА_3 вимогу про вжиття заходів для у учення порушень встановлених актом перевірки (а.с. 6-7).

Викладені в акті обставини підтверджуються також наявними в матеріалах справи копіями договорів про навчання № 105\2 від 18.07.2003, договором від 30.06.2004\20.07.2004 №1463\11104033 між відповідачем в особі директора, Донецьким національним технічним університетом та громадянином ОСОБА_3 ( а.с. 21, 44-48).

Факт перерахування грошових коштів на виплату стипендії ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підтверджується інформацією та витягами з платіжних відомостей підприємства відповідача ( а.с. 24-28, 31, 32). Листом від 14.09.2010 № 218-1940 було повідомлено КРВ у м. Рубіжне Луганської області про часткове повернення коштів в сумі 8810,42 грн., витрачених на навчання ОСОБА_3 (а.с. 34). Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Сторонами визнаються фактичні обставини щодо укладення контрактів на навчання та здійснення виплат за навчання студентів у розмірі, встановленому під час перевірки, ці обставини також підтверджені наданими до матеріалів справи копіями відповідних договорів, банківських виписок, крім того, до матеріалів справи відповідачем надано копії колективних договорів за період 2003-2009 роки.

Відповідач у своїх запереченнях проти позову визнає фактичні обставини наведені в акті перевірки, втім не погоджується з висновком позивача про обов'язковість відновлення дебіторської заборгованості за ненадані послуги та відшкодування зайвих виплат коштів. При цьому відповідач посилається на відсутність вини з боку студентів щодо неможливості працевлаштування на заводі у зв'язку зі скороченням обсягів виробництва та штату і зазначає про необґрунтованість вимог щодо повернення сум на відшкодування витрат на навчання строк позовної давності (3 роки) по яких сплинув.

Відповідно до статті 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

Стаття 50 КАС України передбачає, що громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень:

1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян;

2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян;

3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України;

4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо);

5) в інших випадках, встановлених законом.

Пунктами 7, 10 статті 10 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" №2939-XII від 26.01.1993 визначено право державної контрольно-ревізійної служби:

7) пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства;

10) звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Відповідач не навів жодних доводів та не надав документальних підтверджень виконання вимоги КРУ чи вжиття заходів спрямованих на її виконання, натомість, зі змісту заперечення на адміністративний позов вбачається, що відповідач не має наміру добровільно виконувати зазначену вимогу.

Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Статтею 6 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

З матеріалів справи вбачається, що вимога КРУ відповідачем не оскаржена, не виконана у встановлений строк, відповідачем не надано будь-яких доказів її виконання чи вжиття дій спрямованих на її виконання.

Посилання відповідача на сплив строку позовної давності за вимогою про відшкодування вартості навчання не приймаються судом до уваги, оскільки вони не стосуються предмету спору у даній справі і можуть бути аргументом у разі розгляду відповідної цивільної справи.

Інші доводи відповідача, якими ставиться під сумнів обґрунтованість прийнятої вимоги контрольно-ревізійного органу не беруться судом до уваги, оскільки предметом даного адміністративного спору є питання про зобов'язання відповідача виконати вимогу, а не її правомірність та обґрунтованість. У разі незгоди з прийнятим рішенням (вимогою) відповідач у справі Рубіжнянський казенний хімічний завод "Зоря" не був позбавлений права оскаржити дане рішення в порядку адміністративного судочинства.

За таких обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог. Доводи наведені у запереченнях відповідача не спростовують фактичних обставин справи та правомірності вимог контрольно-ревізійного органу.

Відповідно до статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Оскільки позивачем зазначені витрати не здійснювалися, вони не підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 17, 18, 94, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Контрольно-ревізійного управління в Луганській області до Рубіжнянського казенного хімічного заводу "Зоря" про зобов'язання виконати вимогу задовольнити повністю.

Зобов'язати Рубіжнянський казенний хімічний завод "Зоря", м. Рубіжне, вул. Заводська, 1, ід. код 14308351 виконати вимогу Контрольно-ревізійного управління в Луганській області №210-14/810 від 29.06.2010 в частині усунення порушень на 51854 грн. 43 коп. шляхом відновлення дебіторської заборгованості за ненадані послуги та відшкодування зайвих виплат коштів.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Постанова у повному обсязі складена та підписана 13.12.2010

СуддяА.М. Каюда