Постанова № 13383638, 05.10.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №6.15

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 жовтня 2010 року Справа № 2а-6341/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі: судді:Цицюри О.О.,

при секретарі: Глазунової О.О.

в присутності сторін:

представник позивача Пропльоткіна Н.В., дов. № 07-10-4 від 11.01.10

представник відповідача не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Комунального підприємства «Саночистка» про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнобовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності в сумі 7029,47 грн.,

В С Т А Н О В И В:

25 серпня 2010 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Комунального підприємства «Саночистка» про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнобовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності в сумі 7029,00 грн.

В обґрунтування позову зазначив, що відповідач зареєстрований як платник збору на обовязкове соціальне страхування, що має найману робочу силу в Стахановській міській виконавчій дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності під № 440310000661.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про розмір внесків на деякі види загальнообовязкового державного соціального страхування» від 11.01.2001 року № 2213 зі змінами від 06.02.2003 року № 492 та п.п. 3.1.1 «Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності» від 26.06.2001 року № 16 відповідач, як субєкт підприємницької діяльності, що має найману робочу силу, повинен нарахувати 2,5% суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників та 0,25% - 0,5% від суми оплати праці найманих працівників. Відповідно до підпункту 2 пункту 2 статті 27 Закону України «Про загальнообовязкове соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» від 18.01.2001 року № 2240-ІІІ страхувальник зобовязаний нарахувати та сплачувати страхові внески в установлені строки та в повному обсязі.

Перерахування зазначених сум шляхом безготівкових розрахунків здійснюється страхувальниками роботодавцями один раз на місяць у день встановлений для одержання в установах банку коштів на оплату праці за відповідний період. Не сплачені в строк кошти вважаються недоїмкою.

Згідно фінансового звіту про нараховані внески, перерахування та витрати, повязані з загальнообовязковим державним соціальним страхуванням у звязку з тимчасовою втратою працездатності, форми 4ФСС, станом на 01.07.2010 року за КП «Саночистка» рахується прострочена заборгованість у сумі 7029,00грн.

У судовому засіданні представник позивача надала суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить стягнути з КП «Саночистка» заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнобовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності в сумі 7029,47 грн.

У судовому засіданні представник позивача уточнені позовні вимоги підтримала в повному обсязі, надала пояснення аналогічні позовній заяві, просила позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, був повідомлений належним чином.

Відповідно до частини 4 статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача субєкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Ці ж наслідки застосовуються у разі повторного неприбуття за таких самих умов відповідача, який не є субєктом владних повноважень.

Відповідач, вдруге у судове засідання не зявився, про місце, дату та час слухання справи повідомлявся належним чином. Правом надання заперечень проти позову та доказів на підтвердження своїх доводів не скористався, заяви про розгляд справи за його відсутності не надавав.

Відповідно до частини 6 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, вирішує справу на основі наявних в ній матеріалах.

Таким чином, суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений та за можливе розглянути справу без його участі.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач, Комунальне підприємство «Саночистка», зареєстрований в якості юридичної особи Виконавчим комітетом Брянківської міської ради Луганської області 07.04.1993 (а.с. 11)

Відповідач, Комунальне підприємтсво «Саночистка», зареєстрований в якості платника збору на обовязкове соціальне страхування, що має найману робочу силу в Стахановській міській виконавчій дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності під № 440310000661. (а.с.7)

Згідно статті 1 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, часткову компенсацію витрат, пов'язаних із смертю застрахованої особи або членів її сім'ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також за рахунок інших джерел, передбачених цим Законом.

Відповідно до статті 14 Закону України «Основи законодавства України про загальнообовязкове державне соціальне страхування» від 14.01.1998 № 16 із змінами та доповненнями, страхові фонди є органами, які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, провадять збір та акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечують фінансування виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та здійснюють інші функції згідно з затвердженими статутами.

Розміри внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування встановлені статтею 1 Закону України «Про розмір внесків на деякі види загальнообовязкового державного соціального страхування» від 11.01.2001 року та п. 3.1.1 Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 26.06.2001 року № 16.

Відповідно до п.п. 2 п. 2 статті 27 Закону України «Про загальнообовязкове соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» від 18.01.2001 року страхувальник зобовязаний нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Згідно частини 1 статті 23 вказаного Закону перерахування зазначених сум шляхом безготівкових розрахунків здійснюється страхувальниками-роботодавцями один раз на місяць - у день, встановлений для одержання в установах банку коштів на оплату праці за відповідний період.

Відповідно до п.п. 4 п. 2 статті 27 Закону України «Про загальнообовязкове соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» страхувальник зобовязаний вести облік коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, і своєчасно надавати органам Фонду встановлену звітність щодо цих коштів.

Статтею 30 Закону України «Про загальнообовязкове соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» передбачено, що страхувальник - роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців, а також за порушення порядку використання страхових коштів. Фізична особа, яка не має статусу підприємця та використовує найману працю, додатково несе відповідальність за ухилення від взяття на облік як платника страхових внесків.

У разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальником (у тому числі фізичною особою, яка не має статусу підприємця та використовує найману працю, через ухилення від подання заяви про взяття на облік як платника страхових внесків) або неповної їх сплати страхувальник сплачує суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню.

За несвоєчасність сплати страхувальником страхових внесків на нього накладається штраф у розмірі 50 відсотків суми належних до сплати страхових внесків за весь період, який минув з дня, коли страхувальника було взято на облік.

Як вбачається із довідки Стахановської міської виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 11.08.2010, заборгованість, яка підлягає стягненню з КП «Саночистка» складає 7029,47 грн. (а.с.8)

За таких підстав, оскільки заборгованість по загальнообовязковому державному соціальному страхуванню у сумі 7029,47 грн. відповідачем не погашена в добровільному порядку, підтверджена матеріалами справи, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги Виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та стягнути з Комунального підприємства «Саночистка» заборгованість по внескам на загальнообовязкове державне соціальне страхування в сумі 7029,47 грн. в повному обсязі.

Питання щодо судових витрат судом не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати при подачі позовної заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України «Про розмір внесків на деякі види загальнообовязкового державного соціального страхування» від 11.01.2001 року, Законом України «Про загальнообовязкове соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» та п. 3.1.1 Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 26.06.2001 року № 16, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Уточнені позовні вимоги Виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Комунального підприємства "Саночистка" про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнобов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності в сумі 7029,47 грн., задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства "Саночистка" (код 21775219, 94100, Луганська область, м. Брянка, вул. Короленка, б.18-А, р/р 26006552700371, МФО 304018) на користь Виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності прострочену заборгованість в сумі 7029,47 грн. (сім тисяч двадцять дев'ять грн. 47 коп.), яку перерахувати на р/р 37172500100001 в УДК Луганської області, МФО 804013, код ЄДРПОУ 21785643.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 11 жовтня 2010 року.

СуддяО.О. Цицюра