Постанова № 13383630, 04.10.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №6.13

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 жовтня 2010 року Справа № 2а-6685/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі: судді:Цицюри О.О.,

при секретарі: Глазуновій О.О.,

в присутності сторін:

прокурора не зявився

представник позивача Скрилова І.І., дов. від 07.09.2010 № 8560/09

представник відповідача Стариков А.С., дов. № 577

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Прокурора міста Луганська в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Луганська до Відкритого акціонерного товариства «Луганськ-Авто» про стягнення заборгованості з фактичних витрат на виплату та доставку пенсій , призначених на пільгових умовах за списком №2, -

В С Т А Н О В И В:

07 вересня 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Луганськ-Авто» про стягнення заборгованості з фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №2 у сумі 106439,76 грн.

Законом України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування» від 26 червня 1997 року визначається порядок справляння та використання збору на обовязкове державне пенсійне страхування. Відповідно до абзацу 4 п. 1 ст. 2 Закону україни «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування» для платників збору, визначених п.п.1,2 ст. 1 цього закону обєктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст.. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Абзацем 3 частини 1 статті 4 цього закону для платників цього збору встановлено ставку збору в розмірі 100% від обєкта оподаткування.

Згідно до ст. 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення» виплата здійснюється з Пенсійного фонду України, який є державним цільовим фондом.

Згідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» плату до Пенсійного Фонду України на покриття витрат на виплату пенсій за віком на пільгових умовах за списком №2 вносять підприємства незалежно від форм власності та господарювання.

Станом на 25.08.2010 у звязку з несплатою у підприємства Філіал «Луганськ-Авто» «Авто центр на Молодіжній» виникла заборгованість до Пенсійного фонду України по відшкодуванню виплачених пільгових пенсій за списком №2, в сумі 106439,76 грн.

У судовому засіданні представник позивача звернулася із заявою, в якій просить зменшити розмір позовних вимог, а саме: стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Луганськ-Авто» заборгованість з фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №2 в сумі 69051,69 грн.

Прокурор у судове засідання не зявився, був повідомлений належним чином.

У судовому засіданні представник позивача зменшені позовні вимоги підтримала в повному обсязі, надала пояснення аналогічні позовній заяві, просила позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні визнав зменшені позовні вимоги в повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача та перевіривши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнобовязкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, наданя соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду визначені Законом України «Про загальнобовязкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003, який розроблено відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнобовязкове державне соціальне страхування.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Пунктом 2 Прикінцевого положення вищевказаного Закону передбачено, що підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового црозміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно ст. 2 Закону України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування» передбачено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, обєктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів “б" “з” статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Таким чином, виплати по оплаті пільгових пенсій відшкодовуються Пенсійному фонду за рахунок відповідних підприємств.

Відповідно до розділу 6 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на обовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою правління ПФУ від 19.12.2003 року № 21-1 та зареєстрованої в Міністертсві юстиції України 16.01.2004 року № 64/8663, підприємства відшкодовують ПФУ витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільових умовах.

Відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Розмір сум до відшкодування на поточний рік (за витрати попереднього року) визначається органами Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевиз положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «а», «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до пункту 6.8 розділу 6 Інструкції підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленнях місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

В порушення вказаних норм відповідач не виконує зазначені норми, у звязку з чим має заборгованість до Пенсійного фонду України по відшкодуванню виплачених пільгових пенсій за списком № 2 в розмірі 69051,69 грн., що підтверджується актом звірки між Управлінням Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська та Філією «Авто центр на Молодіжній» ВАТ «Луганськ-Авто». (а.с. 60)

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 1, 3 статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Судове рішення у звязку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1, 3 статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може відмовитися від адміністративного позову повністю або частково, а відповідач визнати адміністративний позов повністю або частково. Відмова від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову під час підготовчого провадження мають бути викладені в адресованій суду письмовій заяві, яка приєднується до справи.

У разі часткового визнання адміністративного позову відповідачем і прийняття його судом може бути прийнята постанова суду про задоволення визнаних відповідачем позовних вимог відповідно до статті 164 цього Кодексу. У разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Згідно частини 4 статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України суд не приймає відмови від адміністративного позову, визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Підстав для неприйняття визнання адміністративного позову відповідачем суд не вбачає.

Таким чином, оскільки заборгованість по фактичним витратам на виплату і доставку пільгових пенсій за списком № 2 у сумі 69051,69 грн. відповідачем визнана в повному обсязі, підтверджена матеріалами справи, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги Прокурора міста Луганська в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Луганська.

Питання щодо розподілу судових витрат не вирішується, оскільки ст. 94 КАС України у даному випадку не передбачено стягнення судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 136, ст. ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058- IV, Закону України «Про збір на загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 року № 400/97-ВР суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Уточнені позовні вимоги Прокурора міста Луганська в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Луганська до Відкритого акціонерного товариства «Луганськ-Авто» про стягнення заборгованості з фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №2, задовольнити повністю.

Стягнути з відповідача Відкритого акціонерного товариства "Луганськ-Авто" (за філію "Автоцентр на Молодіжній"), (ідентифікаційний код 03112828; 91493, м. Луганськ, п/в Олександрівськ-1, вул. Нова, 1) заборгованість по відшкодуванню пільгових пенсій за списком №2 у сумі 69051,76 грн. (шістдесят дев'ять тисяч п'ятдесят одна грн. 76 коп.) на користь Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Луганська (91055, м. Луганськ, вул. Советська, 42 р/р 25606301726 в Обласному управлінні ВАТ "Державний ощадний банк України" МФО 304665 код 21792330).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 11 жовтня 2010 року.

СуддяО.О. Цицюра