Постанова № 13383618, 23.12.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №6.19

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 грудня 2010 року Справа № 2а-7869/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі: судді: Ципко О.В.,

при секретарі: Бородіній І.Ю.,

за участю представників

від позивача: не зявився,

відповідача: не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України до страхової компанії товариства з додатковою відповідальністю «Олві» про стягнення суми штрафу ,-

ВСТАНОВИВ

18 жовтня 2010 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України до страхової компанії товариства з додатковою відповідальністю «Олві» про стягнення суми штрафу в розмірі 8500, 00 грн. в доход Держаного бюджету України.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що посадовими особами Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України було проведено перевірку страхової компанії товариства з додатковою відповідальністю «Олві» щодо додержання вимог законодавства у сфері запобігання та протидію легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, за результатами якої було складено акт від 21.05.2010 року. На підставі вказаного акту перевірки в відношенні відповідача була винесена постанова про застосування штрафу за невиконання вимог Закону України «Про запобігання та протидію легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом» від 14.06.2010 року, якою застосовано штраф у розмірі 8500,00 грн. Однак, страхова компанія товариство з додатковою відповідальністю «Олві» не сплатило вищевказаний штраф добровільно, тому позивач просив стягнути його в судовому порядку.

В судове засідання представник позивача не прибув, був повідомлений належним чином, надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином.

Відповідно до ч. 4. ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Ці ж наслідки застосовуються у разі повторного неприбуття за таких самих умов відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень. Тому, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача, на підставі наявних матеріалів.

Дослідивши надані докази, суд приходить до наступного.

Частиною 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судовчинства встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.1 Положення про Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України, затвердженого постановою Кабінетів Міністрів України від 03.02.2010 року № 157 (далі Положення) визначено, що Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України (далі - Комісія) є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом. Комісія - це спеціально уповноважений орган виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг у межах, визначених законодавством. Пунктом з п.3 Положення визначено, що основними завданнями Комісії у межах її повноважень є: проведення єдиної та ефективної державної політики у сфері надання фінансових послуг;

розроблення і реалізація стратегії розвитку ринків фінансових послуг;

здійснення державного регулювання та нагляду за наданням фінансових послуг і додержанням законодавства в цій сфері;

захист прав споживачів фінансових послуг шляхом застосування заходів впливу з метою запобігання порушенням законодавства на ринках фінансових послуг та їх припинення.

Згідно до п.4. Положення комісія відповідно до покладених на неї завдань та у межах своєї компетенції: - здійснює згідно із законами України державне регулювання і нагляд за діяльністю страхових компаній та страхових брокерів, установ накопичувального пенсійного забезпечення, довірчих товариств, кредитних спілок, лізингових та факторингових компаній, кредитно-гарантійних установ, ломбардів, інших учасників ринків фінансових послуг (крім банків, професійних учасників фондового ринку, інститутів спільного інвестування в частині їх діяльності на фондовому ринку, фінансових установ, які мають статус міжурядових міжнародних організацій, Державного казначейства України та державних цільових фондів); - установлює критерії та нормативи щодо ліквідності, капіталу та платоспроможності, прибутковості, якості активів та ризиковості операцій, якості систем управління та управлінського персоналу, додержання правил надання фінансових послуг; - визначає у передбачених законом випадках порядок створення, формування і використання резервних та інших фондів фінансових установ; - установлює правила підготовки, надання та обробки даних щодо діяльності фінансових установ у розрізі напрямів нагляду;

- здійснює контроль за достовірністю інформації, що надається учасниками ринків фінансових послуг;

- веде Єдиний державний реєстр страховиків (перестраховиків);

- визначає порядок реєстрації страхових та перестрахових брокерів і веде державний реєстр страхових та перестрахових брокерів, видає свідоцтва про включення страхових та перестрахових брокерів до цього реєстру;

- визначає порядок формування статутного фонду страховика цінними паперами, що випускаються державою, за їх номінальною вартістю;

- здійснює контроль за платоспроможністю страховиків відповідно до взятих ними страхових зобов'язань перед страхувальниками;

- установлює порядок розкриття інформації та складання звітності учасниками ринків фінансових послуг відповідно до законодавства України;

- проводить самостійно чи разом з іншими уповноваженими органами виїзні та безвиїзні перевірки діяльності фінансових установ;

- установлює порядок та умови застосування заходів впливу згідно з законом;

- надсилає фінансовим установам і саморегулівним організаціям обов'язкові до виконання розпорядження щодо усунення порушень законодавства про фінансові послуги та вимагає надання необхідних документів;

- надсилає матеріали в правоохоронні органи стосовно фактів правопорушень, які стали відомі під час проведення перевірок;

- звертається до суду з позовами (заявами) у зв'язку з порушенням законодавства України про фінансові послуги;

Відповідно до 5 Положення Комісія має право в межах своїх повноважень:

1) вимагати під час реєстрації фінансових установ та ліцензування їх діяльності документи, визначені законодавством України;

2) одержувати в установленому порядку від фінансових установ звітність та іншу інформацію згідно із законодавством, а від підприємств, установ (у тому числі банків), організацій та громадян - інформацію, необхідну для виконання покладених на Комісію завдань;

3) здійснювати інспектування фінансових установ, а також їх споріднених та афілійованих осіб. Періодичність інспектування встановлюється Комісією залежно від типу фінансової установи;

4) вимагати від посадових осіб фінансових установ, діяльність яких підлягає регулюванню і нагляду з боку Комісії, надання пояснень, необхідної інформації та документів; 5) проводити перевірки, в тому числі тематичні та зустрічні перевірки, щодо правильності застосування страховиками законодавства України про страхову діяльність і достовірності їх звітності за показниками, що характеризують виконання договорів страхування; призначати не частіше одного разу на рік проведення за рахунок страховика додаткової обов'язкової аудиторської перевірки з визначенням аудитора; 6) видавати приписи страховим посередникам про усунення виявлених порушень законодавства, а у разі їх невиконання приймати рішення про виключення страхового або перестрахового брокера з державного реєстру страхових та перестрахових брокерів; 7) застосовувати до фінансових установ, які не додержуються законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, такі заходи впливу: зобов'язати порушника вжити заходів до усунення порушення; накладати штрафи відповідно до закону; 8) звертатися до суду з позовом про скасування державної реєстрації страховика (перестраховика) або страхового посередника у випадках, передбачених законом. Судом встановлено, що з 19.05.2010 року по 21.05.2010 року посадовими особами Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України булоздійснено перевірку страхової компанії товариства з додатковою відповідальністю «Олві» з питань, порушених у листі Державного комітету фінансового моніторингу України від 19.04.10р. № 810/0340-6-3/ДСК. За результатами вказаної перевірки було складено акт позапланової інспекції щодо додержання вимог законодавства у сфері запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом страхової компанії товариства з додатковою відповідальністю «Олві» від 21.05.2010 року за № 597/42/1-фм.

Відповідно до вказаного акту від 21.05.2010 року позивачем встановлені порушення щодо додержання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом та фінансування тероризму: а саме: абзацу третього частини першої ст. 5 Закону України «Про запобігання протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» від 28.11.02р. 249-ІV; абзац четвертий пункту 8 Порядку реєстрації фінансових операцій субєктами первинного фінансування моніторингу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.03р. № 644, в частині невиконання зобовязання, у разі надходження до субєкту первинного фінансового моніторингу повідомлення Держфінмоніторингу про відмову у взятті інформації на облік, у звязку з неналежним її оформленням, протягом трьох робочих днів з дати отримання повідомлення та повторно надати до Держфінмоніторингу належним чином оформлену інформацію (а.с.10-12).

На підставі вказаного акту позапланової інспекції щодо додержання вимог законодавства у сфері запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, 14.06.2010 року позивачем була винесена постанова про застосування штрафу за невиконання (неналежне виконання) вимог Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» № СК 421/10-654 (а.с.8). Відповідно до вказаної постанови до відповідача було застосовано штраф у розмірі 8500,00 грн., який підлягає перерахуванню до Державного бюджету України протягом 10 днів з моменту отримання даної постанови.

17.06.2010 року позивачем на адресу відповідача була надіслана вказана постанова від 14.06.2010 року № СК-421/10-654, що підтверджується супровідним листом № 7785/42-8 (а.с.7).

Судом встановлено, що постанова про застосування штрафу за невиконання (неналежне виконання) вимог Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» № СК 421/10-654 відповідачем була оскаржена до суду.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.10.2010 року постановою Луганського окружного адміністративного суду по справі № 2а-5727/10/1270 за позовом страхової компанії товариства з додатковою відповідальністю «Олві» до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України про скасування постанови № СК-421/10-654 від 14.06.2010 року в задоволені адміністративного позову було відмовлено за необґрунтованістю (а.с.40-43).

Відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов до висновку, що постанова про застосування штрафу за невиконання (неналежне виконання) вимог Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» № СК 421/10-654 є законною, оскільки була винесена відповідно до вимог діючого законодавства України, тому позовні вимоги Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.17, 69-71,94, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ

Позовні вимоги Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України до страхової компанії товариства з додатковою відповідальністю «Олві» про стягнення суми штрафу задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з страхової компанії товариства з додатковою відповідальністю «Олві», код ЄДРПОУ 20187383 (місцезнаходження: 93113, Луганська область, м.Лисичанськ, вул. Свердлова, 349) штраф у сумі 8500,00 грн. (вісім тисяч пятсот грн. 00 коп.) в дохід Державного бюджету України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову складено в повному обсязі та підписано 28.12.2010 року.

< Резолютивна частина >

< Текст >

СуддяО.В. Ципко