Рішення № 13382827, 16.12.2010, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2010 р.Справа № 27/109

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Студія "Місто", адреса: 36014, м. Полтава, вул. Жовтнева,77-А

до Приватного підприємства "Люпол", адреса: 36022, м. Полтава, вул. Б.Хмельницького, 34, кв. 36

про стягнення 5000,00 грн.

Суддя Солодюк О.В.

Представники:

від позивача: Личагін С.Є.

від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні 16.12.2010 року після виходу з нарадчої кімнати на підставі ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть справи: Розглядається позовна заява про стягнення 5000,00 грн. боргу за надані послуги по розміщенню реклами на каналі мовлення.

Представник позивача в обґрунтування позову в судовому засіданні вказував на те, що відповідач не виконав належним чином свої зобовязання, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка до цього часу не погашена.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, відзиву на позовну заяву не надав. Ухвали, направлені на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві, повернулися до суду з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання". Враховуючи, що зазначена в позовній заяві адреса відповідача (36022, м. Полтава, вул. Богдана Хмельницького, 34, кв. 36) співпадає з адресою, зазначеною у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, останній вважається повідомленим належним чином про час, дату і місце проведення судового засідання.

У зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів наявних в матеріалах справи достатньо і господарський суд повідомляв належним чином відповідача про час, дату і місце проведення судового засідання (згідно п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 року № 75), а неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, справа розглядається за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив:

У лютому 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Студія "Місто" (позивач) та Приватним підприємством "Люпол" (відповідач) був укладений усний договір, згідно умов якого позивач зобов'язався виконати роботи по розміщенню реклами відповідача на каналі мовлення, належного позивачу, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити їх.

Позивач на оплату робіт по розміщенню реклами відповідача на каналі мовлення, належного позивачу, виставив рахунок-фактуру № СТ-0000048 від 10.02.2009 року на суму 5000,00 грн.(копія рахунку-фактури в мат.справи).

Позивач свої зобов'язання по договору виконав в повному обсязі, що підтверджується актом № СТ-0000065 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 27.02.2009 року на суму 5000,00 грн. (копія акту здачі-приймання робіт (надання послуг) від 27.02.2009 року в мат. справи).

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до приписів ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ст. 174 ГК України підставою виникнення господарських зобовязань є, зокрема, господарські договори та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. ст. 509, 510 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України зобовязання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

Згідно ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

У відповідності до вимог ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як повідомив представник позивача, письмовий договір між сторонами не укладався, роботи виконувалися за усною домовленістю, отже строк виконання зобов'язання не встановлений.

Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

15.03.2010 року позивач направляв на адресу відповідача вимогу № 15 від 15.03.2010 року про сплату боргу в сумі 5000,00 грн.(копія вимоги в мат.справи), що підтверджується чеком пошти (а.с. 11).

Відповідач вимогу позивача залишив без відповіді, розрахунок не провів.

Клопотання про витребування додаткових доказів в порядку ст. 38 ГПК України від сторін не надходили.

У відповідності до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Сторони вільні у наданні господарському суду своїх доказів і доведенні їх переконливості.

Таким чином, господарський суд, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спорів, дійшов висновку, що позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати, понесені позивачем, відповідно до ст. 49 ГПК України підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Люпол" (36022, м. Полтава, вул. Богдана Хмельницького, 34, кв. 36, код ЄДРПОУ 36120657) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Студія "Місто" (36014, м. Полтава, вул. Жовтнева, 77-А, р/р 26001363922067 в ПАТ КБ "ПриватБанк" м. Полтава, МФО 331401, код ЄДРПОУ 31495587) - 5000,00 грн. боргу, 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Солодюк О.В.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 21.12.2010 року.

Примітка:Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене в порядку, визначеному ст. 93 ГПК України