Рішення № 13382270, 27.12.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.12.10 р. Справа № 21/217

Позивач: фізична особа підприємець ОСОБА_1 с. Піддубці Луцького району Волинської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Мединський і К” м. Єнакієве

про стягнення 3 892,44 грн.

Суддя Матюхін В.І.

Представники:

позивача: не викликався

відповідача: Євсєєва І.В. пров. юр.

Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 подано позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Мединський і К” 3 892,44 грн., у тому числі:

-3 800,00грн. - заборгованість за надані в червні 2010р. транспортні послуги з перевезення вантажів (печиво) за маршрутом м. Макіївка м. Київ;

-13,43 грн. 3% річних за період з 24.06.2010р. по 05.08.2010р.,

-79,01 грн. пені за період з 24.06.2010р. по 05.08.2010р.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на умови транспортного замовлення № 0195.05.10 від 11.05.2010р., надання послуг з перевезення вантажу, виставлення рахунку і його неоплату відповідачем, а також ст.ст.526, 610, 625 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України.

Відповідач відзивом позовні вимоги визнав частково у сумі 3800,00грн. (основний борг). Позов у частині штрафних санкцій не визнав і заявив, що:

- договір між сторонами не укладався і ніяких зобовязань щодо сплати штрафних санкцій за неналежне виконання зобовязань товариство на себе не брало;

- акт здачі-прийняття робіт робітниками товариства не підписувався і не затверджувався.

Наданий відповідачем на вимогу суду конверт, у якому на його думку начебто були отримані від позивача документи, необхідні для проведення розрахунків (згідно цього конверта на пошту він був зданий позивачем 30.08.10р.) таким не є, оскільки згідно опису від 30.08.10р., доданого позивачем до позовної заяви, в цьому конверті позивач направив відповідачеві копію позовної заяви і доданих до неї документів.

Позивач ухвали суду від 30.11.10р. і 16.12.10р. не виконав і витребувані документи, зокрема докази отримання відповідачем документів, необхідних для проведення розрахунків, саме 30.06.10р., не надав.

Відповідач доказів повернення позивачеві документів, необхідних для проведення розрахунків, суду також не надав.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача у відкритому судовому засіданні, господарський суд встановив:

15 червня 2010 року фізичною особоюпідприємцем ОСОБА_1 (Перевізник) було прийняте до виконання транспортне замовлення Товариства з обмеженою відповідальністю „Мединський і К” (Експедитор) за № 0195.05.10 від 11.05.2010р. на перевезення вантажу автомобільним транспортом.

Відповідно до зазначеної заявки:

-Перевізник взяв на себе зобовязання доставити автомобільним транспортом вантаж (кондитерські вироби) за маршрутом Донецьк Київ (завантаження автомобіля 15.06.2010р., вивантаження - 16.06.2010р.);

-вартість послуг 3800,00грн.;

-оплата здійснюється протягом 1-го банківського дня після отримання оригіналів документів (довіреність, товарно-транспортна накладна, видаткова накладна, рахунок, акт виконаних робіт).

На виконання взятих на себе за транспортним замовленням зобовязань позивачем здійснене перевезення вантажу автомобілем ДАФ держ. № НОМЕР_1 з напівпричепом держ. № НОМЕР_2 по маршруту Макіївка Донецької області Київ на суму 3800,00грн. (разом із ПДВ), що підтверджено товарно-транспортною накладною від 15.06.2010р., а також актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № ОУ-0001038 від 17.06.2010р., який сторонами підписаний без будь-яких зауважень. Факт надання позивачем автопослуг на суму 3800,00грн. відповідачем не заперечується і у цій частині позов визнаний.

Позивачем відповідачеві були надані документи, необхідні для здійснення оплати наданих послуг, в тому числі й рахунок-фактуру № СФ-000296 від 17.06.2010р. на суму 3 800,00 грн. Факт отримання відповідачем комплекту документів для проведення розрахунків не спростований. В той же час коли позивачем були надіслані ці документи, так само як і коли відповідачем вони були отримані встановлено не було, оскільки ніяких документів на розяснення цього питання сторони суду не надали.

В обумовлені заявкою строки рахунок на оплату наданих автопослуг відповідачем оплачений не був.

Заборгованість у розмірі 3 800,00 грн. на час розгляду справи відповідачем не погашена (доказів зворотного відповідачем суду не надано).

Зважаючи на викладене, а також з огляду на те, що:

·згідно ст.526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу;

·згідно п.1 ст.193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору;

·ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін);

·після отримання від позивача документів відповідач мав оплатити надані автопослуги у повному обсязі протягом 1 банківського дня, але своєчасно не зробив цього;

·на час розгляду справи відповідачем основна сума боргу в розмірі 3 800,00 грн. не погашена;

·відповідно д ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом,

господарський суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення основної заборгованості підлягають задоволенню у повному обсязі.

В частині стягнення пені позовні вимоги задоволенню не підлягають у звязку з тим, що:

- відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою;

- правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі, недотримання письмової форми правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання тягне за собою нікчемність такого правочину (ч.1 ст.547 ЦК України);

- сторонами правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання у письмовій формі вчинено не було.

Позов у частині стягнення 3% річних підлягає залишенню без розгляду, оскільки позивач без поважних причин не надав витребувані судом документи, необхідні для вирішення спору у цій частині, зокрема для вставлення дати отримання відповідачем документів, необхідних для проведення розрахунків, і перевірки розрахунку нарахованих 3% річних.

Судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Зайво сплачена позивачем при поданні позовної заяви сума державного мита 18,00 грн. підлягає поверненню з Державного бюджету.

Враховуючи вищевикладене, на підставі ст.ст.526, 530, 546, 611, 612 Цивільного кодексу України, п.1 ст.193 Господарського кодексу України і керуючись ст.ст. 43, 49, 8285, п.5 ст.81 Господарського процесуального кодексу України, ч.1 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Мединський і К” (86422, м. Єнакієве Донецької області, пр. Гірників, 42, п/р 260097005 у ДОД “Райффайзен Банк Аваль” м. Донецьк, МФО 335076, код ЄДРПОУ 32276975) на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, п/р НОМЕР_4 в АППБ “Аваль” м. Луцька, МФО 303569, ІПН НОМЕР_3) 3 800,00 грн. основного боргу, 99,58 грн. на відшкодування витрат по оплаті державного мита, 230,40 грн. на відшкодування витрат по сплаті послуг iнформацiйно-технiчного забезпечення судового процесу.

У задоволенні позову про стягнення 79,01 грн. пені відмовити.

В іншій частині позов залишити без розгляду.

Повернути позивачу з Державного бюджету України 18,00 грн. зайво сплаченого державного мита. Видати довідку.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо його не скасовано.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом 10 днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом.

Суддя Матюхін В.І.

Повний текст рішення складено 27.12.2010р.