Рішення № 13382235, 21.12.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.12.10 р. Справа № 29/73

Господарський суд Донецької області у складі: головуючого судді Риженко Т.М., судді Курило Г.Є., Мартюхіна Н.О.

при секретарі Петрушенко А.О., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Комунального виробничого підприємства „Краматорська тепломережа” Краматорської міської ради, м.Краматорськ, Донецька область, Донецька область

до Відповідача: Дочірнього підприємства „Спеціалізоване управління №451 Акціонерного товариства закритого типу „Донбаспромелектромонтаж”, м.Краматорськ, Донецька область

про: стягнення заборгованості у сумі 117 311,85грн., інфляційних витрат у розмірі 2809,49грн., 3% річних у сумі 1797,27грн., пені у розмірі 117 311,85грн.

за участю:

представника Позивача – Шлемов Р.Ю. (за довіреністю №03ю-01/01 від 05.05.2010р.)

представника Відповідача – не з’явився;

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 01.12.2010р. призначено колегіальний розгляд справи у складі головуючого судді Риженко Т.М., судді Курило Г.Є., Мартюхіна Н.О.

СУТЬ СПРАВИ:

Комунальне виробниче підприємство „Краматорська тепломережа” Краматорської міської ради, м.Краматорськ, Донецька область, Донецька область (далі – Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Дочірнього підприємства „Спеціалізоване управління №451 Акціонерного товариства закритого типу „Донбаспромелектромонтаж”, м.Краматорськ, Донецька область(далі – Відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 117 311,85грн., інфляційних витрат у розмірі 2809,49грн., 3% річних у сумі 1797,27грн., пені у розмірі 117 311,85грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов’язань за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді №22 від 01.08.2007р., щодо оплати за поставлену гарячу воду.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: рахунків-актів, договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді №22 від 01.08.2007р., додатків до договору, свідоцтва про державну реєстрацію та витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України стосовно статусу та місцезнаходження Дочірнього підприємства „Спеціалізоване управління №451 Акціонерного товариства закритого типу „Донбаспромелектромонтаж”, статуту комунального виробничого підприємства „Краматорська тепломережа” Краматорської міської ради.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 1, 2, 12, 13, 54 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 526, 527, 625 Цивільного кодексу України, Закону України „Про відповідальність суб’єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій” від 20.05.1999р. №686-XIY.

02.11.2010р. Позивачем через канцелярію суду надані належним чином засвідчені копії наступних документів: правоустановчих документів комунального виробничого підприємства „Краматорська тепломережа” Краматорської міської ради, довідки про юридичну адресу та рахунки, платіжного доручення №942 від 19.10.2010р. з доказами оплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справ у господарському суді на новий розрахунковий рахунок.

15.11.2010р. Позивачем через канцелярію суду надані докази надсилання позовної заяви на адресу Відповідача.

30.11.2010р. Позивачем через канцелярію суду надані належним чином засвідчені виписки з банківського рахунку.

Представник Позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач у судові засідання не з’являвся, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, своїм правом на захист не скористався.

Вся кореспонденція направлялася Відповідачу за адресою, вказаною у позові та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців а саме: 84320, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Хабаровська, б.4

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, визначену в п.4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 02.06.2006р. №01-8/1128 та в п.11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 15.03.2007р. №01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обов’язку щодо інформування сторін про судовий розгляд справи.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення сторін про місце, дату та час проведення судового засідання.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

До початку судового засідання надано до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

01 серпня 2007р. між Комунальним виробничим підприємством „Краматорська тепломережа” (Теплопостачальна організація) та Дочірнім підприємством „Спеціалізоване управління №451 Акціонерного товариства закритого типу „Донбаспромелектромонтаж”, (Споживач) було укладено договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді №22, відповідно п.1.1 договору за даним Договором Теплопостачальна організація зобов’язується постачати вчасно та відповідно якості теплову енергію в гарячій воді, а Споживач зобов’язується приймати та своєчасно оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені даним Договором. Сторони керуються Законом України „Про житлово-комунальні послуги”, Законом України „Про теплопостачання” та іншими нормативними актами.

Відповідно п.2.1 договору теплова енергія постачається Споживачу в обсягах згідно з додатком 1 до даного Договору у вигляді гарячої води з розрахунку на 1 кв.м. опалювальної площі на такі потреби:

- опалення в період опалювального сезону;

- гаряче водопостачання – протягом року;

- технологічні потреби;

- вентиляцію повітря.

Розділом 5 договору визначено „Облік теплової енергії” передбачено, що облік споживання теплової енергії проводиться за показниками приладів обліку, /розрахунковим способом/.

У розділі 6 договору сторони дійшли згоди щодо порядку розрахунків:

- розрахунки за теплову енергію та мережну воду, що споживаються, проводяться виключно в грошовій формі відповідно до встановленого тарифу:

- 315,23грн. за 1 (одну) Гкал (включаючи ПДВ в розмірі 20%);

- 8,82грн. за 1 (один) кв. Метр опалювальної площі (включаючи ПДВ розмірі 20%), розмір щомісячної плати за надані послуги згідно нормативними (нормами) споживання на момент укладення даного договору становить 31 247,58грн. (тридцять одна тисяча двісті сім гривень, п’ятдесят вісім копійок без ПДВ) включаючи ПДВ в розмірі 20%;

- ___ грн. за 1 (одну) тону мережної води (включаючи ПДВ в розмірі 20%). Негрошова форма розрахунків потребує додаткового письмового узгодження (п.6.1 Договору);

- розрахунковим періодом є календарний місяць (п.6.2 Договору);

- оплата виконується на підставі рахунків-актів, а за наявності приладів обліку – на підставі рахунків-актів і актів приймання-передачі теплової енергії, які направляються належним чином Споживачеві Теплопостачальною організацією, на протязі трьох банківських днів з момента отримання рахунку-акту. Акт приймання - передачі теплової енергії є підтвердженням кількості відпущеної енергії та мають бути оформлені та повернені Споживачем Теплопостачальній організації на протязі трьох робочих днів з дня їх отримання (п.6.3 Договору);

Відповідно п.7.2.6 Договору за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію, в терміни, передбачені п.6.3 Договору, Споживач сплачує Теплопостачальній організації пеню в розмірі 1% належної до сплати суми за кожен день прострочення, але не більше 100% загальної заборгованості. Закон України №686 XIV від 20.05.99р. Пеня (неустойка) нараховується теплопостачальною організацією протягом шести місяців, що передують моменту звернення з позовом.

Згідно п.11.4 Договір вважається пролонгованим на кожний наступний період, якщо за місяць до закінчення строку дії про його припинення або зміну не буде письмово заявлено однією із Сторін.

Сторонами до матеріалів справи доказів відмови від договору не надано, у зв’язку з чим за висновками суду договір є продовженим.

На виконання умов договору Позивачем були надані послуги з теплопостачання за період з листопада 2009р. по квітень 2010р., для оплати Позивачем були виставлені акти-рахунки зокрема від 30.11.2009р. на суму 13 748,18грн., від 31.12.2009р. на суму 33 129,83грн., від 31.01.2010р. на суму 60 840,02грн., від 28.02.2010р. на суму 46020,00грн., від 31.03.2010р. на суму 23 322,00грн.

Факт направлення вказаних рахунків відповідача підтверджується відмітками про отримання наявні на рахунках.

Проте, як видно з матеріалів справи Відповідач умови договору виконав частково, що підтверджується виписками з банківського рахунку які містяться в матеріалах справи.

Таким чином на час розгляду справи за відповідачем обліковується заборгованість за отримані послуги з теплопостачання у період з листопада 2009р. по квітень 2010р.в розмірі 117 311,85грн.

Відповідач у судові засідання не з’являвся, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, своїм правом на захист не скористався.

За таких обставин та у зв’язку із неналежним виконанням грошових зобов’язань Відповідачем за договором Позивач звернувся до суду з позовом.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського

Оцінивши зміст договорів з яких виникли цивільні права та обов’язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором енергопостачання (поставки), який підпадає під правове регулювання норм статті 712, 714 Цивільного кодексу України та статей 264-271, 575-277 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов’язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст.629 Цивільного кодексу України щодо обов’язковості договору для виконання сторонами.

Відповідач, уклавши договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді №22 від 01.08.2007р. прийняв на себе зобов’язання відповідно п.6.3 договору сплатити поставлену теплову енергію. Проте, Відповідач несвоєчасно сплачував надані послуги, чим порушив умови договору, у зв’язку з чим в період з листопада 2009 року по квітень 2010р. виникла заборгованість.

Відтак, решта несплаченої суми, наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобов’язань у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, становить 117 311,85грн.

За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості перед Позивачем за надані послуги матеріалами справи, Відповідачем в порядку ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу не спростована (наявність)/недоведене припинення зобов’язання будь-яким передбаченим законом способом в частині суми боргу, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі статті 625 ЦК України прострочення виконання грошового зобов’язання тягне за собою обов’язок відповідача сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком Позивача розмір інфляційних витрат з урахуванням визначеного останнім періоду прострочення становить 2809,49грн., 3% річних від суми загального боргу складає 1797,27грн.

Перевіривши арифметичний розрахунок даних позовних вимог за допомогою програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство” у відповідності до методики листа Верховного суду України №62-97р від 03.04.1997р. „Рекомендації відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ” та період їх нарахування, суд дійшов висновку про їх задоволення лише за період з 09.12.2009р. по 04.01.2010р. у сумі 96,24грн., 18.01.2010р. по 02.03.2010р. у сумі 629,47грн., відтак у сумі 725,71грн.

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок позовних вимог про стягнення 3% річних задовольняє цю вимогу у розмірі зазначеному Позивачем – 1797,27грн.

Крім того, позивач на підставі п. 7.2.6. договору просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 117 311,85 грн.

Сторони у п. 7.2.6. договору визначили, що за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію, в терміни, передбачені п. 6.3 договору, споживач сплачує теплопостачальній організації пеню в розмірі 1% належної до сплати суми за кожен день прострочення, але не більше 100% загальної заборгованості.

Згідно із статтею 627 ЦК України сторони вільні в укладанні договору, виборі контрагента та визначення умов договору з врахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Крім того необхідно зазначити що ч. 1 ст. 231 ГК України встановлено що законодавством щодо окремих видів зобов’язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Приписами ст. 1 Закону України „Про відповідальність суб’єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкової території” встановити, що суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Перевіривши розрахунок пені, суд виходить з наступного, як видно з розрахунку позивача останнім нараховано пеню за період з 09.12.2009р.-04.01.2010р. на суму 3712,01грн., 18.01.2010р-02.03.2010р. на суму 14577,13грн., 17.02.2010р.-02.03.2010р. на суму 8517,60грн., 03.03.2010р.-05.08.2010р. на суму 87312,97грн., 06.08.2010р.-13.08.2010р. на суму 3837,59грн., 11.03.2010р.-13.08.2010р. на суму 71791,20грн., 12.04.2010р.-13.08.2010р. на суму 28919,28грн. на загальну суму 218 667,77грн., що більш ніж 100% від загальної суми боргу, тому суд задовольняє цю вимогу у розмірі заявленому Позивачем у розмірі 117311,85грн.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Комунального виробничого підприємства „Краматорська тепломережа” Краматорської міської ради, м.Краматорськ, Донецька область, Донецька область до Дочірнього підприємства „Спеціалізоване управління №451 Акціонерного товариства закритого типу „Донбаспромелектромонтаж”, м.Краматорськ, Донецька область про стягнення заборгованості у сумі 117 311,85грн., інфляційних витрат у розмірі 2809,49грн., 3% річних у сумі 1797,27грн., пені у розмірі 117 311,85грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства „Спеціалізоване управління №451 Акціонерного товариства закритого типу „Донбаспромелектромонтаж” (84320, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Хабаровська, б.4, ЄДРПОУ 33702788, р/р 26001053601941 КФ „Приватбанк”, МФО 335548) на користь Комунального виробничого підприємства „Краматорська тепломережа” Краматорської міської ради (84301, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Орджонікідзе, 2Б, ЄДРПОУ 00131133, р/р 26006235886010) заборгованість у розмірі 117 311,85грн., інфляційних витрат у розмірі 725,71грн., 3% річних у сумі 1797,27грн., пені у розмірі 117 311,85грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Дочірнього підприємства „Спеціалізоване управління №451 Акціонерного товариства закритого типу „Донбаспромелектромонтаж” (84320, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Хабаровська, б.4, ЄДРПОУ 33702788, р/р 26001053601941 КФ „Приватбанк”, МФО 335548) на користь Комунального виробничого підприємства „Краматорська тепломережа” Краматорської міської ради (84301, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Орджонікідзе, 2Б, ЄДРПОУ 00131133, р/р 26006235886010) компенсацію судових витрат: державне мито в розмірі 2371,46грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 233,94грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засідання 21.12.2010р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги – після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Головуючий суддя Риженко Т.М.

Судді Г.Є.Курило

Н.О.Мартюхіна

Повний текст рішення складено та підписано 23.12.10р