Рішення № 13382121, 27.12.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.12.10 р. Справа № 34/251

Суддя господарського суду Донецької області Кододова О.В.

при секретарі судового засідання Прилуцьких М.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Паритет-Тойс”, м. Київ

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1,

м. Донецьк

про стягнення 29410,96грн.

За участю представників сторін:

від позивача не з'явився

від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов Товариством з обмеженою відповідальністю „Паритет-Тойс”, м. Київ до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк про стягнення суми основного боргу в сумі 26123,15грн., пені в сумі 1722,53грн., 15% річних у розмірі 1565,28грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов укладеного договору відповідач взяв на себе зобовязання щодо оплати отриманого товару, однак у встановлений строк їх не виконав у результаті чого за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 26123,15грн. Також позивач просить стягнути пеню в сумі 1722,53грн. та 15% річних у розмірі 1565,28грн.

Відповідач у судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не надав.

Як вбачається із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та №407980 станом на 18.11.2010р. (а.с.35) відповідач Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 проживає за адресою: 83114, АДРЕСА_1. Саме за цією адресою судом були надіслані ухвала про порушення справи від 15.11.2010р. та ухвала про відкладення розгляду справи від 02.12.2010р.

В силу ст.1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців це автоматизована система збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації про юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Згідно ст.16 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців", Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до ст.18 "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Крім того як вбачається із повідомлення про вручення поштового відправлення (вхід. №02-62/22338 від 16.12.2010р.) (а.с. 82) відповідач 10.12.2010р. особисто отримав ухвалу про порушення справи.

Відповідно до положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами

За клопотанням позивача справа слухалась без фіксації судового процесу технічними засобами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача господарський суд, встановив :

Між Товариством з обмеженою відповідальністю „Паритет-Тойс” (Постачальник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Покупець) 15 січня 2010р. укладено договір поставки №02-316, за умовами якого Постачальник зобовязується в порядку та на умовах, визначених цим договором поставляти Покупцеві товари народного споживання дитячого асортименту (товар) відповідно до замовлень покупця, а Покупець зобовязується в порядку та на умовах, визначених цим договором, приймати товар та здійснювати оплату за його постачання.

Відповідно до п. 1.3. договору загальна кількість та вартість товару, що є предметом поставки за цим договором, визначаються після закінчення дії даного договору на підставі видаткових накладних, які є невідємними частинами даного договору. У видаткових накладних визначається перелік товару, який був поставлений відповідно до умов договору, ціна поставленого товару, а також, за необхідності, інші відомості (номенклатура за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами, тощо).

За приписами п. 2.1. поставка товару за даними договором здійснюється на умовах, визначених сторонами у Додатку №1, який є невідємною частиною цього договору.

Згідно із п. 2.3. договору обовязки Постачальника по виконанню замовлення Покупця вважаються виконаними з моменту передачі товару транспортній організації, або, якщо поставка проводиться без залучення транспортної організації з моменту отримання товару повноважним представником Покупця. Порядок поставки товару Покупцю визначається сторонами у Додатку №1 до даного договору. Фактичним отриманням товару з боку Покупця вважається момент безпосередньої передачі товару Покупцеві, що підтверджується підписом уповноваженої особи Покупця на відповідних товаросупровідних документах, зокрема, на видаткових накладних та/або на транспортній документації, складеними та підписаними у відповідності до норм чинного законодавства України, цього договору.

Товар вважається прийнятим по кількості згідно з кількістю виробів зазначеній у видатковій накладній, по якості - згідно з сертифікатом якості або іншим документом , що надається Постачальником та є підтвердженням якості. (п. 2.5. договору).

Відповідно до п. 4.1. договору оплата товару Покупцем здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, вказаний в даному договорі. Інші умови оплати за товар визначені сторонами у Додатку №1 до даного договору.

Покупець вважається таким, що виконав свої зобовязання по оплаті за товар повністю та належним чином з моменту отримання постачальником грошових коштів на своєму банківському рахунку. (п. 4.3. договору)

Пунктом 5.3. договору встановлено, що за прострочення оплати за товар Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент нарахування, від суми простроченої оплати за кожен день затримки.

Цей договір діє з моменту його підписання сторонами до 01.03.2011року. Договір підписано обома сторонами та скріплено печатками підприємств.

Між тими ж сторонами було підписано Додаток №1 Комерційні умови, в якому сторони погодили, зокрема, умови розрахунків, а саме: Покупець оплачує товар не пізніше ніж через 45 днів з моменту фактичного отримання товару. У разі прострочення оплати за товар Постачальник може нарахувати та вимагати сплати 15% річних на суму простроченої заборгованості.

На виконання умов договору позивачем у квітні 2010року було поставлено товар, що підтверджуєшся видатковою накладною №ТО-00000864 від 23.04.2010р. на суму 28662,26грн., та видатковою накладною №ТО-0000879 від 26.04.2010р. на суму 19127,66грн. Видаткові накладні були підписано з боку відповідача та скріплені печаткою.

Факт здійснення господарської операції також підтверджується податковими накладними №00006000 від 23.04.2010р. на суму 28662,26грн. та №0000628 від 26.04.2010р. на суму 19127,66грн.

За розрахунком позивача на момент звернення до суду із позовом заборгованість, яка обліковується за відповідачем складає 26123,15грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обовязків є зокрема договори та інші правочини.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Статтею 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визначається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених господарським кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботи, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматись від певних дій, а інший субєкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку .

Як визначено положеннями 526 Цивільного кодексу України субєкти господарювання повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до умов укладеного договору.

Положеннями частини першої статті 193 Господарського кодексу України визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

У частині сьомій вказаної статті визначено, що одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Аналогічні положення містить ст.525 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України зазначає те, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідач свої зобовязання за договором поставки №02-316 від 15.01.2010р. належним чином не виконав, отриманий товар оплатив частково, у звязку із чим за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 26123,15грн., що підтверджується матеріалами справи.

Будь-яких документів у підтвердження відсутності заборгованості відповідачем надано не було, таким чином вимоги позивача про стягнення заборгованості у розмірі 26123,15грн. є доведеними, обґрунтованими матеріалами справи, а також такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача 15% річних в сумі 1565,28грн. суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитору зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з умов комерційної умови від 15.01.2010р., яка є невідємною частиною договору поставки №316 від 15.01.2010р. сторони передбачили інший розмір процентів у разі прострочення оплати товару який становить 15%.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення 15% річних за прострочення виконання грошових зобовязань в сумі 1565,28грн. підлягають задоволенню.

Також підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення пені відповідно до п. 5.3 договору у розмірі 1722,53грн.

Заява позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на все нерухоме та рухоме майно, яке належить відповідачу, у тому числі майно, яке знаходиться у магазина „Малятко”, а також накласти арешт в межах позовних вимог на грошові кошти, що належать відповідачу задоволенню не підлягає за недоведеністю.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

На підставі Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Паритет-Тойс”, м. Київ до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк про стягнення суми основного боргу в сумі 26123,15грн., пені в сумі 1722,53грн., 15% річних у розмірі 1565,28грн., задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (83114, АДРЕСА_1, Ідент. №НОМЕР_2, п/р НОМЕР_1 в Донецькому РУПАТ КБ «Приватбанк», м. Донецьк, МФО 335496) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Паритет-Тойс» (04128, м. Київ, вул. Академіка Туполева, 17, код ЄДРПОУ 34761734, п/р26003301020765 в ПАТ ВТБ Банк, МФО 321767) основний борг в сумі 26123,15грн., пеню в сумі 1722,53грн., 15% річних у розмірі 1565,28грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 294,11грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Кододова О.В.