Рішення № 13381859, 21.12.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.12.10 р. Справа № 7/169

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Е.В. Сгара

При секретарі судового засідання Талієвій Х.Р.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: Комунального підприємства Донецької міської ради „Донецькміськтепломережа” м. Донецьк

До відповідача: Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м. Горлівка в особі структурної одиниці Донецькі електричні мережі

Предмет спору: стягнення 469 136, 18 грн. та інфляційних – 24 109, 33 грн.

За участю представників:

від позивача: Філіпова О.І., Мазур О.І. - дов.

від відповідача: Калитвянська С.О. - дов.

СУТЬ СПОРУ:

У судовому засіданні 14.10.2010р. на підставі ст.77 ГПК України оголошувалась перерва до 19.10.2010р.

КП Донецької міської ради „Донецькміськтепломережа” м. Донецьк звернулося до господарського суду з позовом до ВАТ „Донецькобленерго” м. Горлівка в особі структурної одиниці Донецькі електричні мережі про стягнення 469 136, 18 грн. та інфляційні – 24 109, 33 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач на договір про постачання електричної енергії №5258 від 01.07.2005р. з додатками та додатковими угодами; акти пломбування та передачі пломб та засобів обліку на збереження №004180 від 19.10.2007р., №049757 від 04.11.2004р., №004001 від 07.07.2007р., №004002 від 27.07.2007р., №004168 від 17.09.2007р., №049753 від 03.11.2009р., №049761 від 03.11.2009р., №004003 від 10.08.2007р., №004004 від 10.08.2007р., №049676 від 03.11.2009р., №049675 від 03.11.2009р., №004169 від 19.09.2007р., №004217 від 03.06.2008р., №004222 від 10.06.2008р., №004223 від 10.06.2008р., №049683 від 05.09.2009р., №049751 від 03.11.2009р. №049752 від 03.11.2009р., №049756 від 04.11.2009р., №049755 від 04.11.2009р., №049754 від 04.11.2009р., №004181 від 07.11.2007р.; рахунки за реактивну електроенергію за період серпень 2007р. – жовтень 2009р.; платіжні доручення №15381 від 14.08.2007р. на суму 36 000, 00 грн., №15739 від 31.08.2007р. на суму 16 108, 00 грн., №19023 від 04.10.207р. на суму 30 000, 00 грн., №19039 від 05.10.2007р. на суму 24 649, 96 грн., №21489 від 14.11.2007р. на суму 68 000, 00 грн., №22668 від 20.12.2007р. на суму 87 000, 00 грн., №22849 від 28.12.2007р. на суму 277, 00 грн., №139 від 11.01.2008р. на суму 87 200, 00 грн., №3086 від 05.02.2008р. на суму 104 981, 93 грн., №3805 від 07.03.2008р. на суму 94 000, 00 грн., №7290 від 09.04.2008р. на суму 18 000, 00 грн., №7276 від 09.04.2008р. на суму 38 000, 00 грн., №7277 від 09.04.2008р. на суму 37 000, 00 грн., №7536 від 18.04.2008р. на суму 845, 89 грн., №7958 від 06.05.2008р. на суму 66 397, 00 грн., №10154 від 03.06.2008р. на суму 66 937, 00 грн., №13023 від 07.07.2008р. на суму 41 490, 00 грн., №14928 від 08.08.2008р. на суму 60 000, 00 грн., №15371 від 14.08.2008р. на суму 82, 00 грн., №16854 від 03.09.2008р. на суму 54 981, 74 грн., №17500 від 06.10.2008р. на суму 62 892, 10 грн., №18824 від 06.11.2008р. на суму 120 837, 30 грн., №20260 від 04.12.2008р. на суму 115 635, 62 грн., №20317 від 08.12.2008р. на суму 749, 70 грн., №8434 від 03.07.2009р. на суму 130 452, 70 грн., №13922 від 05.10.2009р. на суму 97 177, 86 грн., №15232 від 06.11.2009р. на суму 141 477, 06 грн.; виписки банківської установи про здійснення операцій від 05.01.2009р. за документом №3 на суму 121 920, 49 грн., від 06.02.2009р. за номером документа №654 на суму 153 253, 18 грн., від 10.03.2009р. за номером документа №1812 на суму 141 374, 88 грн., від 06.04.2009р. за номером документа №3771 на суму 153 891, 16 грн., від 07.05.2009р. за номером документа №5341 на суму 145 803, 70 грн., від 03.06.2009р. за номером документа №7212 на суму 161 057, 09 грн., від 07.08.2009р. за номером документа №10269 на суму 106 000, 00 грн., від 07.08.2009р. за номером документа №10268 на суму 30 956, 27 грн., від 04.09.2009р. за номером документа №11803 на суму 94 047, 61 грн.; листи №4213 від 16.10.2009р., №217 від 19.01.2010р., №1014 від 25.03.2010р., повідомлення про вручення поштових відправлень від 26.03.2010р., претензію вимогу №1831 від 17.06.2010р. на суму 469 136, 18 грн.; лист Держенергонагляду №15-27/1489 від 21.06.2010р.

У своїх письмових та усних поясненнях позивач проти проведення судової економічної експертизи посилаючись на доведеність матеріалами справи та обґрунтованість спірної суми. В обґрунтування своїх вимог, позивач також посилається на відсутність у нього джерела генерації.

У поясненнях від 22.09.2010р. №юр/22-09 позивач зазначив, що заявлена до стягнення сума – це стягнення безпідставно набутого майна відповідно до ст.1212-1214 Цивільного кодексу України.

Згідно пояснень позивача від 06.10.2010р., РП-69 кот. мкр.-18 знаходиться по вул.Коваля, 32-а; РП-54 кот. „Парковий” знаходиться по вул.Ратникова, 11; РП-47 кот. „Магістральний” знаходиться по вул.Заварзіна, 1; РП-45 кот. „Мікрорайон-2” знаходиться по вул.Роздольній, 3-а; РП-50 кот. „Кривозубова” знаходиться по вул.Кривозубова, 4 у м.Донецьк.

Позивач уточнив спірний період, зазначивши його як з серпня 2007р. по жовтень 2009р.

У відзиві та у судових засіданнях відповідач проти позову заперечив посилаючись на правомірність нарахування спірної суми та відсутність факту безпідставно набутого майна (коштів) у розумінні ст.1212 Цивільного кодексу України. У судовому засіданні в обґрунтування своїх заперечень відповідач також зазначив про той факт, що позивачем підписані акти прийому-передачі електроенергії із вказанням спірної генерації реактивної електроенергії без будь-яких зауважень. В обґрунтування заперечень щодо стягнення інфляційних нарахувань посилається на той факт, що позивач не звертався з вимогою про сплату цієї суми.

Відповідач надав суду клопотання №03юр-/10 від 08.09.2010р. та №03юр-/10 від 20.09.2010р. про призначення по справі №7/169 судової економічної експертизи для дослідження фактів відображення позивачем по справі господарських операцій пов’язаних з оплатою за отриману реактивну (генерацію) електроенергію в бухгалтерському та податковому обліку. Вважає, що висновок експерта буде доказом в обґрунтування заперечень ВАТ „Донецькобленерго” щодо відсутності у позивача правових підстав на стягнення спірної суми.

Клопотанням №03юр-/10 від 14.10.2010р. відповідач просить зупинити провадження у справі №7/169, посилаючись на той факт, що в Донецькому окружному адміністративному суді розглядається справа, пов’язана з цією справою, за позовом ВАТ „Донецькобленерго” про визнання протиправними дій Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії в Донецькій області, що були оформлені актом №02/10-0221.

На виконання ухвали суду від 21.09.2010р., в порядку ст.30 ГПК України, у судове засідання 06.10.2010р. прибув представник Донецького територіального представництва НКРЕ України, який пояснив, що генерація реактивної електроенергії розраховується за відповідними формулами; якщо відключено і опломбовано засоби компенсації реактивної потужності при оформлені договору, ці засоби в розрахунки з договором не включаються, тобто генерація за електричну енергію не нараховується.

Згідно письмових пояснень НКРЕ України №6212/13/17-10 від 01.10.2010р., отриманих на запит виконання ухвали суду від 21.09.2010р. в порядку ст.30 ГПК України, питання врегулювання взаємовідносин між енергопостачальником та споживачем в частині обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії при відсутності у споживача прикладів обліку реактивних перетікань та відключенні і опломбуванні засобів компенсації реактивної потужності має бути врегульовано на підставі приписів ПКЕЕ (у тому числу пунктів 6.33, 6.35 ПКЕЕ) та приписів Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами (у тому числі пунктами 4.1-4.3 Методики). Зазначив, що у разі відключення і опломбування засобів компенсації реактивної потужності при оформленні Договору ці засоби в розрахунки за формулами (4.1-4.3 Методики) не включаються.

На виконання ухвали суду від 06.10.2010р., в порядку ст.30 ГПК України, у судове засідання 14.10.2010р. прибув представник Держенергонагляду, який пояснив, що оплата за генерацію реактивної електроенергію стягувалась неправомірно та не повинна була нараховуватись позивачу.

Згідно письмових пояснень Держенергонагляду №15-18/2567 від 18.10.2010р., з 16 по 21 червня вказаною установою було здійснено перевірку фактів, згідно якої встановлено, що комутаційні апарати компенсуючи пристроїв позивача співпадають з номерами пломб зазначених в актах пломбування та передачі пломб та засобів обліку на збереження та зроблено висновок про те, що компенсуючи пристрої з 2007 року знаходились у відключеному стані, а генерування електроенергії в електромережі не відбувалась. Таким чином, нарахування плати за генеровану електроенергію компенсуючи ми пристроями після їх відключення та опломбування є необґрунтованим.

Процесуальний строк розгляду спору продовжувався в порядку ст.69 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін Держенергонагляду, НКРЕ України суд ВСТАНОВИВ:

Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” та п.1.3 Правил користування електричною енергією (далі по тексту ПКЕЕ), споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Правила користування електричною енергією регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Пунктом 2 ст.275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Пунктом 5.1 ПКЕЕ передбачено, що договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок та зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Між позивачем та відповідачем укладено договір про постачання електричної енергії №5258 від 01.07.2005р. (далі по тексту Договір). Договір укладено без протоколу розбіжностей, з додатками та додатковими угодами.

Згідно умов Договору з урахуванням додаткової угоди від 19.01.2010р. до Договору, строк дії Договору встановлений до 31.12.2010р.

З пояснень представників сторін та матеріалів справи вбачається, що на момент виникнення спірних відносин та на теперішній час сторони перебувають у договірних відносинах.

Відповідно до р.1 Договору, постачальник електричної енергії (відповідач) постачає електричну енергію споживачу (позивачу), а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору та додатками до Договору, що є його невід’ємними частинами.

Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У виконання умов Договору відповідач протягом періоду серпень 2007р. – жовтень 2009р. відповідач поставив позивачу електричну енергію, в підтвердження чого у справі наявні двосторонні акти прийому-передачі за вказаний період.

На підставі двосторонніх актів прийому-передачі електроенергії за серпень 2007р. – жовтень 2009р. відповідач виставив позивачу відповідні рахунки на сплату за такий період, отримання яких підтверджено безпосередньо позивачем.

Зазначені вище рахунки оплачені позивачем на користь відповідача у повному обсязі, що підтверджено матеріалами справи та не спростовано відповідачем.

Посилаючись на неправомірне включення в акти прийому-передачі електроенергії за серпень 2007р. – жовтень 2009р. кількості генерації за реактивну електроенергію та включення вартості генерації реактивної електричної енергії в рахунки, позивач звернувся до відповідача з претензією вимогою №1831 від 17.06.2010р. про повернення 469 136, 18 грн. за генерацію реактивної електроенергії, у зв’язку з безпідставністю нарахування цієї суми. В підтвердження направлення претензії відповідачу у справі містяться копія поштової квитанції №7610 від 18.06.2010р.

Посилаючись на безпідставне отримання відповідачем коштів за генерацію реактивної електроенергії у сумі 469 136, 18 грн., враховуючи вищевикладене та той факт, що вказана сума ВАТ „Донецькобленерго” не повернута, позивач звернувся до суду та просить стягнути вказану суму у примусовому порядку.

Розділом 2.1 Договору передбачено, що під час виконання умов цього договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов’язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричною енергією, затвердженими в установленому порядку.

Пунктом 5.5 ПКЕЕ передбачено, що договір про постачання електричної енергії містить такі умови, що є істотними та обов'язковими для цього виду домовленостей: порядок обліку перетікання реактивної електричної енергії, порядок розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії (у разі приєднання електроустановок споживача безпосередньо до мереж постачальника електричної енергії за регульованим тарифом).

Невід'ємними частинами договору про постачання електричної енергії є відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії (точка встановлення, тип, покази на момент укладання договору тощо) (п.5.6 ПКЕЕ).

Згідно п.4 додатку №5 „Порядок розрахунків за електроенергію” до Договору, плата за перетікання реактивної електричної енергії, плата за надання споживачу додаткових послуг, а також нараховані суми санкцій до споживача за порушення умов Договору зараховуються на поточний рахунок постачальника.

Пунктом 5 додатку №10 „Порядок розрахунків за реактивну електроенергію” до Договору передбачено, що плата за споживання та генерацію реактивної електроенергії нараховується за двома складовими величинами: П=П1+П2-П3, грн.., де П1 - основна плата, П2 - надбавка за недостатнє оснащення електричної мережі споживача засобами компенсації реактивної потужності (КРП), П3 - знижка плати за споживання і генерацію реактивної електроенергії у разі участі споживача в оптимальному добовому регулюванні режимів мережі енергопостачальника (ЕО) в розрахунковий період (п.5 додатку №10).

Пунктом 5 додатку №10 „Порядок розрахунків за реактивну електроенергію” до Договору також передбачено, що основна плата за спожиту і генеровану реактивну електроенергію визначається за формулою:

n

П1 = У (WQсn + К * WQг) * D * Т, де

1

n – число точок розрахункового обліку споживача;

WQг – реактивна електроенергія, генерована споживачем за розрахунковий період в мережу ЕО в точці обліку кВАргод;

К – коефіцієнт урахування збитків ЕО від генерації реактивної електроенергії з мережі споживача, рівний 3;

D – економічний еквівалент реактивної потужності (ЕЕРП) в точці обліку, кВт/кВАр;

Т – середня вартість активної електроенергії за розрахунковий період, грн./кВт*год.

В обґрунтування нарахування спірної суми позивачу, відповідач посилається саме на умови вищевказаного Додатку №10 до Договору.

Разом з цим, згідно п.6 додатку №10 „Порядок розрахунків за реактивну електроенергію” до Договору, контроль споживання та генерації реактивної електроенергії здійснюється приладами обліку, вказаними в табл.п.6.

Пункт 6 таблиці, яка передбачена пунктом 6 додатку №10 „Порядок розрахунків за реактивну електроенергію” до Договору є незаповненою сторонами (том 2, а.с.94), сама таблиця містить напис: „дивись табл. 6 (10 лист.)”. Додатків до таблиці вказаної у п.6, іншої будь-якої таблиці укладених до цього додатку №10 до Договору відповідачем не надано.

Сумарні розрахункові значення генерації реактивної електроенергії (WQгр) визначені згідно п.4.1.2 Методики за місяцями року, подано в таблиці:... Примітка: при безперервному циклі роботи підприємства, в разі отримання значення WQгр менше 0, значення WQгр приймається рівним 0 (п.10.2 додатку №10 „Порядок розрахунків за реактивну електроенергію” до Договору). Разом з цим сама таблиця вказаного пункту 10.2 додатку №10 є незаповненою сторонами.

Величина плати за перетікання реактивної електроенергії на межі розділу електромереж визначається електропередавальною організацією відповідно до Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 17 січня 2002 року N 19, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 1 лютого 2002 року за N 93/6381 (далі - Методика обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії), та зазначається у відповідному договорі між електропередавальною організацією та споживачем, електроустановки якого приєднані до електричних мереж електропередавальної організації (п.6.33 ПКЕЕ).

Отже розрахунок плати за перетікання реактивної електроенергії та її генерацію здійснюється не тільки відповідно до додатку №10 „Порядок розрахунків за реактивну електроенергію” до Договору та Правилами користування електричною енергією, а й згідно приписів Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами.

З метою впорядкування взаємовідносин між електропередавальними організаціями і споживачами щодо перетікань реактивної електроенергії, відповідно до Закону України "Про електроенергетику", Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.96 N 28 і зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 02.08.96 за N 417/1442, та Положення про Міністерство палива та енергетики України, затвердженого Указом Президента України від 14.04.2000 N 598/2000, Наказом Міністерства палива та енергетики України від 17 січня 2002 року N 19 затверджено „Методику обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами” (далі по тексту Методика).

Згідно п.1.1 Методики, вона орієнтована на ринкові відносини електропередавальних організацій зі споживачами при державному економічному регулюванні цих відносин за напрямками енергозбереження, підвищення якості електроенергії та надійності електропостачання та є обов’язковою енергопостачальних і електропередавальних організацій усіх форм власності та споживачів електроенергії.

Згідно матеріалів справи, у тому числі актів пломбування та передачі пломб та засобів обліку на збереження №004180 від 19.10.2007р., №049757 від 04.11.2004р., №004001 від 07.07.2007р., №004002 від 27.07.2007р., №004168 від 17.09.2007р., №049753 від 03.11.2009р., №049761 від 03.11.2009р., №004003 від 10.08.2007р., №004004 від 10.08.2007р., №049676 від 03.11.2009р., №049675 від 03.11.2009р., №004169 від 19.09.2007р., №004217 від 03.06.2008р., №004222 від 10.06.2008р., №004223 від 10.06.2008р., №049683 від 05.09.2009р., №049751 від 03.11.2009р. №049752 від 03.11.2009р., №049756 від 04.11.2009р., №049755 від 04.11.2009р., №049754 від 04.11.2009р., №004181 від 07.11.2007р. спірні об’єкти (РП-69 кот. мкр.-18 знаходиться по вул.Коваля, 32-а; РП-54 кот. „Парковий” знаходиться по вул.Ратникова, 11; РП-47 кот. „Магістральний” знаходиться по вул.Заварзіна, 1; РП-45 кот. „Мікрорайон-2” знаходиться по вул.Роздольній, 3-а; РП-50 кот. „Кривозубова” знаходиться по вул.Кривозубова, 4 ум.Донецьк) були відключені від електропостачання у зв’язку з відсутністю електролічильників реактивної електроенергії та опломбовані їх комутаційні апарати.

Вказаними вище актами також підтверджений факт неушкодженості (непорушності) пломб у спірний період.

З огляду на вищевикладене та на матеріали справи, суд дійшов висновку, що у спірний період у позивача на об’єктах, які належать позивачу, лічильники реактивної електроенергії відсутні, компенсуючи прилади відключені, а їх комутаційні апарати опломбовані представниками ВАТ „Донецькобленерго”, тобто відсутні джерела генерації на спірних об’єктах.

Приписами Методики (пункти 4.1-4.3 Методики) передбачено, що при відсутності у споживача приладів обліку реактивних перетікань:

4.1.1 Споживання реактивної електроенергії в точці, де відсутні прилади обліку, за розрахунковий період береться рівним споживанню активної електроенергії з урахуванням нормативного коефіцієнта потужності (tgjн), який дорівнює: для тягових підстанцій залізничного транспорту змінного струму - 1,0; для тягових підстанцій залізничного транспорту постійного струму, метрополітену і міського електротранспорту - 0,5; для інших споживачів - 0,8.

4.1.2 Сумарна реактивна електроенергія, генерована в мережу електропередавальної організації, визначається за формулою WQгр =ку •нр, (4.1), де Qку - сумарна встановлена потужність конденсаторних установок в електричній мережі споживача, зафіксована в Договорі, кВАр; tнр - число годин неробочого часу споживача за розрахунковий період, год.

Якщо споживач має цілодобовий безперервний режим виробництва, то для нього застосовуються формули: Qку' =ку + 0,3 •с.д.в/в, (4.2) та WQгр =ку' •к -н •, (4.3) де Qку - сумарна встановлена потужність конденсаторних установок, у т. ч. пристроїв технологічної КРП, в електричній мережі споживача, зафіксована в Договорі, кВАр; Pс.д.в/в - сумарна встановлена потужність високовольтних (6, 10 кВ) синхронних електродвигунів в електричній мережі споживача, зафіксована в Договорі, кВт; WP - споживання активної електроенергії за розрахунковий період, кВт.год.; tк - календарна кількість годин у розрахунковому періоді, год.; tgjн -нормативний коефіцієнт потужності згідно з пунктом 4.1.1.

У разі отримання за формулою (4.3) величини WQгр < 0 результат приймається рівним нулю.

У разі відключення і опломбування засобів компенсації реактивної потужності при оформленні Договору ці засоби в розрахунки за формулами (4.1 - 4.3) не включаються.

Розрахунки за формулами (4.1 - 4.3) виконує електропередавальна організація.

Тобто, у спірний період за спірними об’єктами відповідач не повинен був здійснювати нарахування за генерацію реактивної електроенергії позивачу.

Аналогічна позиція також викладена в усних та письмових поясненнях представників НКРЕ України та Держенергонагляду, які були викликані до суду в порядку ст.30 ГПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, (зокрема із актів приймання-передачі та рахунків на оплату) відповідач у порушення вищенаведених приписів здійснював позивачу нарахування вартості генерації реактивної електричної енергії в період серпень 2007р. – жовтень 2009р. по вищевказаним спірним об’єктам, та виставляв на оплату відповідні рахунки за генерацію реактивної електроенергії на загальну суму 469 136, 18 грн.

Таким чином, з огляду на викладене вище, суд дійшов висновку щодо відсутності правових підстав для нарахування споживачу в період серпень 2007р. – жовтень 2009р. за генерацію реактивної електричної енергії на суму 469 136, 18 грн.

Відповідно до ст.1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Із зазначених вище приписів вбачається, що цивільним законодавством передбачено повернення майна (коштів тощо) тільки за умови, якщо воно було неправомірно (безпідставно) набуте.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позивачем доведено неправомірність набуття грошових коштів ВАТ „Донецькобленерго” у сумі 469 136, 18 грн., оскільки зазначені кошти є вартістю за генерацію реактивної електроенергії по об’єктах, на яких відсутні засоби обліку реактивної електроенергії і іншого відповідачем не доведено.

Позивач також просить стягнути з відповідача інфляційні нарахування у сумі 24 109, 33 грн. Вказані позовні вимоги задоволенню не підлягають з огляду на нижчевикладене.

Положеннями глави 83 Цивільного кодексу України врегульовані правовідносини, що виникають внаслідок безпідставного набуття, або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої особи (потерпілого), тобто, позадоговірні зобов’язання.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу.

В свою чергу, за змістом ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є юридичні факти. При цьому, у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

Виходячи з правової природи зобов’язань з повернення безпідставно набутого майна (коштів), їх виникнення пов’язується законом з фактом безпідставного набуття майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої особи (потерпілого), який, у випадку заперечення проти такого факту набувачем встановлюється судовим рішенням.

Таким чином, позадоговірні зобов’язання, врегульовані главою 83 Цивільного кодексу України, виникають саме на підставі рішення суду про повернення набувачем безпідставно набутих грошових коштів.

Одночасно, відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Аналіз наведеної законодавчої норми дозволяє суду дійти висновку, що настання обов’язку із сплати трьох відсотків річних та витрат від інфляції можливо лише за одночасної наявності двох умов: існування грошового зобов’язання та його прострочення.

Незважаючи на грошовий характер зобов’язання з повернення безпідставно отриманих коштів, встановленого ч. 2 ст. 1214 Цивільного кодексу України, з урахуванням висновків суду про виникнення позадоговірних зобов’язань, передбачених главою 83 Цивільного кодексу України, на підставі судового рішення про повернення набувачем безпідставно набутих грошових коштів, відсутність у положеннях діючого цивільного законодавства України чітких строків повернення безпідставно одержаних грошових коштів кредитору, суд прийшов до висновку, що зобов’язання які виникають внаслідок одержання майна без достатньої правової підстави, виключають можливість їх прострочення до набуття рішенням суду про повернення набувачем безпідставно набутих грошових коштів законної сили.

Крім цього, слід зазначити, що положеннями глави 83 Цивільного кодексу України передбачений виключний перелік правових наслідків щодо позадоговірних зобов’язань, врегульованих даною главою, при цьому, її приписами не передбачена можливість застосування до відповідних правовідносин статті 625 Цивільного кодексу України.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в частині 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

В ході розгляду спору судом розглянуті клопотання відповідача №03юр-/10 від 08.09.2010р. та №03юр-/10 від 20.09.2010р. про призначення по справі №7/169 судової економічної експертизи для дослідження фактів відображення позивачем по справі господарських операцій пов’язаних з оплатою за отриману реактивну (генерацію) електроенергію в бухгалтерському та податковому обліку. Вважає, що висновок експерта буде доказом в обґрунтування заперечень ВАТ „Донецькобленерго” щодо відсутності у позивача правових підстав на стягнення спірної суми.

У задоволенні клопотань судом відмовлено з огляду на той факт, що наявних у справі документів достатньо для повного та всебічного розгляду спору, а при вирішенні спору по суті не виникло питань, які потребують спеціальних знань. Крім того, встановлення факту відображення позивачем по справі господарських операцій пов’язаних з оплатою за отриману реактивну (генерацію) електроенергію в бухгалтерському та податковому обліку не впливає на розгляд спору по суті, оскільки правильне чи неправильне ведення суб’єктом господарювання – позивача по справі бухгалтерського обліку та відображення в бухгалтерських документах тих чи інших господарських операцій не впливає на розгляд спору, предметом якого є встановлення факту правомірності отримання іншим суб’єктом господарювання грошових коштів.

В ході розгляду спору судом розглянуто клопотання відповідача №03юр-/10 від 14.10.2010р. про зупинення провадження у справі №7/169 в обґрунтування якого ВАТ „Донецькобленерго” посилається на той факт, що в Донецькому окружному адміністративному суді розглядається пов’язана з цією справою спір за позовом ВАТ „Донецькобленерго” про визнання протиправними дій Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії в Донецькій області, що були оформлені актом №02/10-0221.

З огляду на матеріали справи, той факт, що акт №02/10-0221, складений Державною інспекцію з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії в Донецькій області, не є предметом спору та/або об’єктом дослідження при вирішенні справи №7/169 по суті, суд приймає рішення враховуючи всі обставини справи в їх сукупності, а також, з огляду на те, що відповідач не довів факту взаємопов’язаності справи №7/169 та вищевказаної адміністративної справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у цій справі.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі ст.ст.11, 509, 526, 527, 625, 1212 – 1215 Цивільного кодексу України, ст.67, 193 Господарського кодексу України, Закону України „Про електроенергетику” №575/97-ВР від 16.10.1997р., Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 року N28, Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 17 січня 2002 року N 19, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 30, 33, 34, 35, 43, 44, 47, 49, 69, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Комунального підприємства Донецької міської ради „Донецькміськтепломережа” м. Донецьк задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна, 11, ІПН 00131268, р/р 26007301550283 у центрально-міському відділенні Промінвестбанку України м.Горлівка, адреса структ.одиниці: 83001, м.Донецьк, вул.Постишева, 99, р/р 2600430175393 в філії головного управління ) на користь Комунального підприємства Донецької міської ради „Донецькміськтепломережа” (83001, м.Донецьк, вул.Постишева, 68, ЗКПО 33257089, р/р 26004040068 в Дон.центральному регіональному відділенні ВАТ „Мегабанк”, МФО 351629, ЗКПО Донецьких електричних мереж 00131469) 469 136, 18 грн. безпідставно отриманих коштів.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна, 11, ІПН 00131268, р/р 26007301550283 у центрально-міському відділенні Промінвестбанку України м.Горлівка, адреса структ.одиниці: 83001, м.Донецьк, вул.Постишева, 99, р/р 2600430175393 в філії головного управління ) на користь Комунального підприємства Донецької міської ради „Донецькміськтепломережа” (83001, м.Донецьк, вул.Постишева, 68, ЗКПО 33257089, р/р 26004040068 в Дон.центральному регіональному відділенні ВАТ „Мегабанк”, МФО 351629, ЗКПО Донецьких електричних мереж 00131469) 4 691, 36 грн. державного мита, 224, 46 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У задоволенні вимог в залишковій частині відмовити.

Видати відповідні накази суду після набрання рішенням чинності.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному та касаційному порядку відповідно до діючого законодавства України.

Повний текст рішення підписаний 23.12.2010р.

Суддя Сгара Е.В.