Рішення № 13381858, 23.12.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23.12.10 р. Справа № 28/222

Господарський суд Донецької області у складі судді: Курило Г.Є.

при секретарі судового засідання Дороховій Т.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи

за позовом: Публічного акціонерного товариства „Автокразбанк”, м.Кременчук, Полтавська обл.

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю „Кремполімер”,м.Кременчук, Полтавська обл.

до відповідача 2: Приватного малого підприємства „Мета”, м.Донецьк

про звернення стягнення на майно

Представники сторін:

Від позивача: Гончарова Д.О.

Від відповідача1: не з’явився

Від відповідача2: Сухаревська О.П.

СУТЬ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство „Акціонерний комерційний банк „Автокразбанк”, м.Кременчук, Полтавська обл, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю „Кремполімер”, м.Кременчук, та до відповідача 2 Приватного малого підприємства „Мета”, м.Донецьк, про звернення стягнення на майно, що належить Приватному малому підприємству „Мета”, м.Донецьк на праві власності та передано в іпотеку позивачу, а саме будівлю загальною площею 583,1 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Донецьк, вул. Куйбишева, б. 172а, в рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю „Кремполімер”, м.Кременчук, Полтавська обл. за договором про кредитну лінію №20 від 22.11.2004р. в розмірі заборгованості за кредитом в сумі 11820615,22 грн., заборгованості за відсотками в сумі 2509297,23 грн.; встановити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу предмета іпотеки іпотекодержателем (позивачем) від свого імені будь-якій особі-покупцеві з урахуванням положень ст. 38 Закону України „Про іпотеку” та передати предмет іпотеки - будівлю загальною площею 583,1 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Донецьк, вул. Куйбишева, б. 172а в управління іпотекодержателю (позивачу) на період його реалізації.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір про кредитну лінію№20 від 22.11.2004р., іпотечний договір № 20-I/01 від 21.10.2005р.

Господарський суд Донецької області ухвалою від 20.10.2010р. порушив провадження у справі № 28/222.

Відповідач 2 відповідно до відзиву на позовну заяву б/н від 05.11.2010р. просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав спливу позовної давності.

Відповідно до пояснень щодо відзиву на позовну заяву б/н та дати позивач підтримує позовні вимоги та наполягає на своїй правовій позиції.

Відповідач 1 відповідно до відзиву на позовну заяву б/н від 29.10.2010р. заборгованість за договором про кредитну лінію №20 від 22.11.2004р. визнав в повному обсязі та просив суд розглядати справу за наявними матеріалами без участі представника відповідача 1. Суд прийняв до уваги пояснення відповідача 1 та розглядає справу без участі представника відповідача 1.

Сторонами було заявлено клопотання щодо продовження строку розгляду спору на 15 днів, ухвалою суду строк розгляду справи продовжено до 04.01.2011р.

Від відповідача 2 надійшло клопотання про зупинення провадження по справі до закінчення розгляду справи № 40/259пд. Позивач проти зупинення провадження по справі заперечує.

Також відповідачем 2 надавались додаткові заперечення на позов.

Відповідно до статуту Публічного акціонерного товариства „Автокразбанк”, у зв’язку з приведенням Статуту у відповідність до норм Закону України „Про акціонерні товариства” Відкрите акціонерне товариство Акціонерний комерційний банк „Автокразбанк” змінило своє найменування на Публічне акціонерне товариство „Автокразбанк”, яке виступає правонаступником усіх прав та зобов’язань ВАТ АКБ „Автокразбанк”. Таким чином, суд змінює назву позивача на Публічне акціонерне товариство „Автокразбанк”.

Протягом розгляду справи сторони надавали пояснення по суті спору, відповідно до яких кожен наполягає на своїй правовій позиції.

Розгляд справи відкладався на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив, що 22.11.2004року між Відкритим акціонерним товариством „Акціонерний комерційний банк „Автокразбанк” (правонаступником якого є позивач, банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Кремполімер”, м.Кременчук (позичальник, відповідач1) був укладений договір про кредитну лінію № 20 (договір), відповідно до умов якого банк (позивач) надає позичальнику (відповідач1) кредит у вигляді револьверної „відкличної” кредитної лінії з лімітом заборгованості 2400000,00грн. на умовах зазначених цим договором (п. 1.1. договору).

Крім того, між сторонами були укладені чисельні додаткові угоди до договору про кредитну лінію № 20 від 22.11.2004року, які є невід’ємною частиною даного договору, відповідно до яких останні змінювали ліміт кредитування та валюту кредиту.

Відповідно п. 1.1. в редакції додаткової угоди № 47 від 16.12.2008р. банк надає позичальнику кредит у вигляді відновлювальної „відключної” мультивалютної кредитної лінії з лімітом кредитування у сумі 6161988,30 грн. та 1371820,00доларів США.

Кредит надається на строк по 01.06.2010р. включно (п. 1.2. договору в редакції додаткової угоди №57 від 05.05.2010р.).

Позичальник щомісячно сплачує відсотки за користування кредитом із розрахунку 18% річних у валюті „українська гривня” та 14% річних у валюті „долар США”, відповідно нарахованим відсоткам. Нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється на 25 число кожного місяця, окремо за кожним з видів валют, у відповідності до залишку заборгованості на позичковому рахунку по кожній валюті (п. 1.4. договору в редакції додаткової угоди №35 від 25.07.2007р.).

Пунктом 1.5. договору сторони визначили порядок нарахування відсотків за користування кредитом.

Відповідно до п. 4.1 договору позичальник зобов’язаний використати кредит на зазначені у договорі цілі і забезпечити повернення одержаного кредиту та сплату нарахованих відсотків в строки, обумовлені цим договором.

За своєю правовою природою договір № 20 від 22.11.2004р. є кредитним договором, згідно якому, за приписами ст. 1054 Цивільного кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору (ст. 1054 Цивільного кодексу України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Надання кредиту підтверджується відповідними меморіальними ордерами, що наявні в матеріалах справи. Факт отримання кредитних коштів відповідачем 1 не заперечується.

Позивач доводить, а відповідач 1 не заперечує, що заборгованість за договором про кредитну лінію №20 від 22.11.2004р. становить: сума кредиту - 971988,30грн. та 1371820,00доларів США, що в гривневому еквіваленті станом на 07.09.2010р. складає 10848626,92 грн., загалом 11820615,22 грн., та сума несплачених відсотків - 838608,68 грн. та 211260,28 доларів, що в гривневому еквіваленті станом на 07.09.2010р. складає 1670688,55грн., загалом 2509297,23грн., що підтверджується наданими до матеріалів справи банківськими виписками.

Позивачем та відповідачем 1 підписаний акт звірки станом на 15.12.2010р.

Відповідачем 1 до прийняття судового рішення не надано доказів погашення заборгованості за кредитним договором, та також відповідачем 1 зазначену заборгованість визнано, в результаті чого господарський суд робить висновок, що сплату цих сум заборгованості не здійснено до теперішнього часу.

В якості забезпечення виконання боржника своїх зобов’язань за кредитним договором, між банком (іпотекодержатель, позивач), ТОВ „Кремполімер”, м.Кременчук (позичальник, відповідач 1) та Приватним малим підприємством „Мета”, м.Донецьк (іпотекодавець-майновий поручитель, відповідач 2) укладений іпотечний договір № 20-І/01 від 21.10.2005р. (договір іпотеки).

Відповідно до п.1.1. договору іпотеки, цей договір забезпечує вимоги позичальника (відповідача 1 по справі) по договору про кредитну лінію № 20 від 22.11.2004р., (а також будь-яких додаткових угод до нього), згідно якого іпотекодержатель (позивач по справі) надав позичальнику кредит в вигляді відновлювальної кредитної лінії з лімітом заборгованості в гривневому еквіваленті в сумі 9300000,00 грн. на строк по 22.11.2006р., а позичальник зобов’язаний вчасно повернути виданий кредит, сплатити 21% річних за коштами у валюті «українська гривня» та 14% річних – у валюті «долар США», а також пеню та інші штрафні санкції в розмірі та випадах, передбачених вищевказаним договором про кредитну лінію. У випадку збільшення (зменшення) суми основного зобов’язання та (або) відсоткової ставки, продовження строків виконання зобов’язань за даним договором про кредитну лінію, або будь-яких інших змін умов договору про кредитну лінію (шляхом укладання додаткових угод до нього), дія іпотеки, передбаченої цим договором, зберігається до повного виконання вказаних зобов’язань.

Предмет іпотеки є будівля загальною площею 583,1 кв.м. (п. 2.1 договору іпотеки).

Предмет іпотеки знаходиться за адресою: будинок №172а по вул. Куйбишева, м. Донецьк (п. 2.2 договору іпотеки).

Узгоджена сторонами за договором вартість предмета іпотеки складає: 2967660,00 грн. (п. 2.3 договору іпотеки).

Вищевказаний предмет іпотеки належить іпотекодавцю-майновому поручителю на праві приватної власності по договору купівлі-продажу, зареєстрованого в реєстрі за №1153 від 25.05.2002р., посвідченого 28.05.2002р. приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Плегузовою С.П. (п. 2.4. договору).

Копії правоустановчих документів на предмет іпотеки, наявні в матеріалах справи.

Відповідно до п. 3.1.6 договору іпотеки, іпотекодавець-майновий поручитель гарантує, що в разі, коли в момент настання терміну виконання умов договору про кредитну лінію зобов'язання з його виконання позичальником та/або іпотекодавцем/майновим поручителем виконано не буде, іпотекодержатель отримає право одержати задоволення з предмету іпотеки або його вартості на свій розсуд переважно перед іншими кредиторами.

В п. 5.1.1 договору іпотеки зазначено, що іпотекодержатель має право у випадку невиконання позичальником та/або іпотекодавцем/ майновим поручителем своїх зобов’язань зазначених у розділі 1.1. даного договору, отримати задоволення за рахунок предмету іпотеки.

У випадку невиконання або неналежного виконання позичальником та/або іпотекодавцем/майновим поручителем у встановлений строк зобов’язань забезпечених іпотекою, а також достроковому стягненню кредиту на підставах, обумовлених договором про кредитну лінію, іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки та задовольнити свої вимоги, а саме погасити кредит та нараховані відсотки, пеню та інші штрафні санкції, а також судові витрати, витрати на вчинення виконавчого напису нотаріусу та витрати пов’язані з утриманням, збереженням та реалізацією предмету іпотеки, з суми коштів отриманих від продажу предмету іпотеки, шляхом його реалізації в встановленому законом порядку. Звернення стягнення може проводитись, в тому числі, на підставі рішення суду (п.6.1. договору іпотеки).

Як встановлено судом, даний договір іпотеки посвідчено приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Лінькової І.Б. – 21.10.2005р. за №9688.

Обтяження майна іпотекою зареєстровано в Державному реєстрі іпотек 22.10.2005р., Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна 21.10.2005р.

За своєю правовою природою договір № 20-І/01 від 21.10.2005р. є договором іпотеки, правовідносини за яким регулюються параграфом 6 глави 49 Цивільного кодексу України, Законом України “Про іпотеку”.

Згідно ст. 575 Цивільного кодексу України іпотека є окремим видом застав. Так, згідно частини першої зазначеної статті іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про іпотеку": іпотекодавець – особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання власного зобов'язання або зобов'язання іншої особи перед іпотекодержателем. Іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель; майновий поручитель –особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи-боржника; іпотекодержатель –кредитор за основним зобов'язанням.

Відповідно до ст. 3 Закону України „Про іпотеку” у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки, що також кореспондується зі ч. 1 ст. 589 Цивільного кодексу України.

При цьому, частиною першою ст. 11 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

Частиною першою ст. 543 Цивільного кодексу України визначено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи (ст. 619 Цивільного кодексу України).

З вказаних норм законодавства України випливає, що:

– майновий поручитель у розумінні Закону України "Про іпотеку" та боржник відповідають перед кредитором (іпотекодержателем) як солідарні боржники, а не субсидіарні боржники, при цьому майновий поручитель несе відповідальність за невиконання боржником основного зобов'язання перед кредитором (іпотекодержателем) виключно в межах вартості предмета іпотеки;

– кредитор (іпотекодержатель) має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, у тому числі –від майнового поручителя, так і від будь-кого з них окремо, при цьому щодо майнового поручителя кредитор (іпотекодержатель) вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Таким чином, виводи відповідача 2 про те, що боржник за кредитним зобов’язанням та майновий поручитель не є солідарними боржниками є помилковими.

За приписом ст.590 Цивільного кодексу України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

У разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються, в тому числі, спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону - право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки (ст. 39 Закону України „Про іпотеку”).

Статтею 38 Закону України “Про іпотеку” передбачено право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки.

Позивачем на адресу відповідача 2 була направлена вимога про погашення боргу від 06.08.2010р., в якій банк повідомив майнового поручителя про невиконання ТОВ „Кремполімер” зобов’язань за кредитним договором та просив погасити заборгованість, а у випадку невиконання зобов’язань попередив про звернення стягнення на предмет іпотеки. Докази направлення вимоги наявні в матеріалах справи.

Відповідачами не надано доказів належного та своєчасного виконання зобов’язань за кредитним договором, тому позивач набув право звернення стягнення на предмет іпотеки для задоволення своїх вимог за кредитним договором, що визначаються на момент фактичного задоволення, з вартості заставленого майна.

З метою забезпечення належного господарського використання переданого в іпотеку нерухомого майна згідно з його цільовим призначенням предмет іпотеки на підставі договору між іпотекодавцем і іпотекодержателем або рішення суду може бути переданий іпотекодержателю або іншій особі в управління на період до його реалізації у порядку, встановленому цим Законом (ст. 34 Закону України „Про іпотеку”).

На підставі вищевикладеного, позов Публічного акціонерного товариства „Автокразбанк”, м.Кременчук до Приватного малого підприємства „Мета”, м.Донецьк підлягає задоволенню.

Стосовно тверджень відповідача 2 про сплив позовної давності, суд зазначає наступне.

В п. 1.1. іпотечного договору сторони визначили, що цей договір забезпечує зобов’язання за кредитним договором № 20 від 22.11.2004р. (а також будь-яких додаткових угод до нього), у випадку продовження строків виконання зобов’язань за договором про кредитну лінію (шляхом укладання додаткових угод до нього), дія іпотеки, передбаченої цим договором, зберігається до повного виконання вказаних зобов’язань.

Відповідно до ст.256 Цивільного кодексу України позовна давність –це встановлений законом строк, у межах якого особа, право якої порушено, може вимагати примусове здійснення або захисту свого цивільного права або інтересу шляхом звернення із позовною заявою до суду.

Статею 261 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За приписом ст.257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність становить три роки.

Згідно з матеріалами справи кінцевий термін виконання зобов’язань відповідача 1 за кредитним договором становить 01.06.2010р., тобто кінцевим строком позовної давності стосовно звернення стягнення на предмет іпотеки є 01.06.2013р., тому позивач звернувся до суду в межах строку позовної давності.

Твердження відповідача 2 стосовно того, що іпотечний договір укладений з порушенням приписів чинного законодавства, а саме в договорі невірно зазначений ліміт заборгованості в гривневому еквіваленті - 9300000,00грн., замість 9652000,00грн., як встановлено в додатковій угоді № 20 від 13.09.2005р., не приймається судом до уваги на підставі наступного.

В ст. 18 Закону України „Про іпотеку” (в редакції закону на дату укладання іпотечного договору) встановлено, що однією з істотних умов іпотечного договору є зміст та розмір основного зобов'язання, строк і порядок його виконання.

За рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання. Якщо вимога за основним зобов'язанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобов'язання, у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобов'язання (ст. 7 Закону України „Про іпотеку”).

Як зазначалось вище, згідно з п. 1.1. іпотечного договору, сторони визначили що, цей договір забезпечує зобов’язання за кредитним договором № 20 від 22.11.2004р. (а також будь-яких додаткових угод до нього), ліміт заборгованості в гривневому еквіваленті складає 9300000,00 грн. та при збільшенні суми основного зобов’язання шляхом укладання додаткових угод до нього, дія іпотеки, передбаченої цим договором, зберігається до повного виконання вказаних зобов’язань.

В п. 4 додаткової угоди № 20 від 13.09.2005р. до договору про кредитну лінію № 20 від 22.11.2004р. зазначено, що дана додаткова угода № 20 вступає в силу, починаючи з 13.09.2005р. і діє до 14.11.2005р., надалі ліміт встановлюється в початковій сумі згідно договору про кредитну лінію № 20 від 22.11.2004р. (та всіх додаткових угод до нього).

Таким чином, іпотечний договір № 20-І/01 від 21.10.2005р. відповідає вимогам ст.ст. 7, 18 Закону України „Про іпотеку”. Визначення в іпотечному договорі суми зобов’язання в розмірі 9300000,00грн. є правом сторін визначити розмір зобов’язання, що забезпечується на момент укладання іпотечного договору, при цьому сторони передбачили можливість зміни, в тому числі, розміру зобов’язань з урахуванням додаткових угод до кредитного договору.

Відповідно до частин 2, 4 статті 604 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація); новація припиняє додаткові зобов'язання, пов'язані з первісним зобов'язанням, якщо інше не встановлено договором.

Іпотека припиняється, в тому числі, у разі припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору (ст. 17 Закону України „Про іпотеку”).

Договір іпотеки від 21.10.2005р. вступає в силу з моменту його нотаріального посвідчення і діє до повного виконання сторонами всіх зобов’язань, передбачених договором про кредитну лінію №20 від 22.11.2004р. зі змінами та доповненнями до нього (п. 8.1. договору іпотеки), що кореспондується з п. 1.1. договору іпотеки, в якій зазначено, що цей договір забезпечує зобов’язання позичальника по договору про кредитну лінію № 20 від 22.11.2004р. (а також будь-яких додаткових угод до нього), дія іпотеки зберігається до повного виконання кредитних зобов’язань також при наявності змін умов договору про кредитну лінію (шляхом укладання додаткових угод до нього).

Суд вважає, що внесення змін до кредитного договору щодо розміру основного зобов’язання та терміну його виконання, є не новацією (припинення первісного зобов'язання новим), а зміною умов діючого зобов'язання, яке після внесення до нього змін продовжує свою дію.

Таким чином, суд дійшов висновку, що твердження відповідача 2 про припинення дії іпотечного договору не відповідають вимогам чинного законодавства.

Вимоги позивача стосовно звернення стягнення на предмет іпотеки, які заявлені до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю „Кремполімер”, залишаються без задоволення, з огляду на те, що вказана особа не є власником нерухомого майна, що є предметом іпотеки.

Клопотання Приватного малого підприємства „Мета”, м.Донецьк про зупинення провадження по справі до закінчення розгляду справи № 40/259пд не підлягає задоволенню на підставі наступного.

Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлена презумпція правомірності правочину –правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнанний судом недійсним.

На час вирішення даної справи, відповідачем 2 не надано судових рішень, що набрали законної сили, якими б були визнані недійсними оспорювані угоди. Отже, суд не вбачає наявності перешкод для приняття рішення на цей час.

Разом з цим, суд зазначає, що відповідач 2 не позбавлений права на звернення до суду з вимогами про визнання правочину недійсним та в разі отримання позитивних рішень по заявлених позовах на перегляд судового рішення по цій справі за нововиявленими обставинами.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, підлягають віднесенню на відповідача 2 відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства „Автокразбанк”, м.Кременчук, Полтавська обл. до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю „Кремполімер”, м.Кременчук, відповідача 2 Приватного малого підприємства „Мета”, м.Донецьк, задовольнити частково.

Звернути стягнення в рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю „Кремполімер” (вул.Ярмаркова, 9, м.Кременчук, Полтавська область, 39630, ЄДРПОУ 32141668, відомостей про рахунки не має) за договором про кредитну лінію №20 від 22.11.2004р. суми кредиту – в розмірі 11820615,22 грн., за відсотками в розмірі 2509297,23 грн., судові витрати по сплаті державного мита в сумі 25500,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. на користь Публічного акціонерного товариства „Автокразбанк” (вул. Київська, 8, м.Кременчук, Полтавська область, 39631, ЄДРПОУ 20046323, відомостей про рахунки не має) предмета іпотеки за іпотечним договором №20-І/01 від 21.10.2005р., а саме будівлю загальною площею 583,1 кв.м. заставною вартістю 2967660,00грн., що знаходиться за адресою: м.Донецьк, вул. Куйбишева, б.172а, та належить Приватному малому підприємству „Мета” (вул. Лабутенко, 16а, м. Донецьк, 83023, ЄДРПОУ 25599607, відомостей про рахунки не має) шляхом продажу Публічним акціонерним товариством „Автокразбанк”, м.Кременчук, від свого імені будь-якій особі-покупцеві.

Зобов’язати Приватне мале підприємство „Мета” (вул. Лабутенко, 16а, м. Донецьк, 83023, ЄДРПОУ 25599607, відомостей про рахунки не має) передати предмет іпотеки за іпотечним договором №20-І/01 від 21.10.2005р. - будівлю загальною площею 583,1 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Донецьк, вул. Куйбишева, б. 172а, в управління Публічного акціонерного товариства „Автокразбанк” (вул. Київська, 8, м.Кременчук, Полтавська область, 39631, ЄДРПОУ 20046323, відомостей про рахунки не має) на період його реалізації протягом 5 днів з моменту набрання рішення законної сили.

Відмовити в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства „Автокразбанк”, м.Кременчук, Полтавська обл. до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю „Кремполімер”, м.Кременчук.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 23.12.2010р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення буде складено та підписано 27.12.2010р.

Суддя Курило Г.Є.

Повний текст рішення буде складено та підписано 27.12.2010р.