Рішення № 13381526, 14.12.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.12.10 р. Справа № 2/270

Суддя господарського суду Донецької області Мартюхіна Н.О.

при секретарі судового засідання Трубачової А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Мір Снабженія”, м. Луганськ

до відповідача: Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м. Макіївка

про: стягнення 1987,47грн.

за участю

представників сторін:

від позивача: не зявився

від відповідача: не зявився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Мір Снабженія”, м. Луганськ, звернувся до господарського суду з позовом до Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м. Макіївка про стягнення 1987,47грн., з яких 1700,96грн. сума основного боргу, 79,19грн. індекс інфляції, 177,05грн. пеня, 30,27 3% річних, 1000грн. витрати на послуги адвоката.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору купівлі-продажу № 299/100/д від 02.04.2010р., видаткову накладну № 482617 від 06.04.2010р. Як на правові підстави заявленого позову посилається на ст. 526, 549, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідач, явку свого представника до жодного судового засідання не забезпечив, відзиву по заявленим вимогам не надав, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, шляхом направлення на його адресу рекомендованих листів з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Згідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на 02.12.2010р. значиться фізична особа підприємець ОСОБА_2 за адресою: 86156, АДРЕСА_1. За зазначеною адресою судом направлялися рекомендовані листи з повідомленням про вручення поштового відправлення.

З урахуванням цих даних, суд вважає належним виконання обовязку щодо повідомлення відповідача про вчинені судом процесуальні дії та можливим розглянути спір, згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в справі матеріалами. До того ж, згідно ст. 59 ГПК України, надання відзиву на позов є правом відповідача.

Приймаючи до уваги вищенаведені обставини, з огляду на достатність представлених матеріалів, справа розглянута згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд ВСТАНОВИВ:

02.04.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Мір Снабженія” (Продавець) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 (Покупець) був укладений договір купівлі-продажу № 299/101Д.

За цим договором Продавець зобовязується передати Покупцю у визначені договором строки товар, а Покупець зобовязується прийняти його та оплатити на умовах договору.

Пунктом 1.2. договору встановлено, що Продавець передає по договору Покупцю партіями товар: господарський товар, побутову техніку та інший товар народного споживання в асортименті, кількості, по цінам за одиницю товару відповідно накладної, що є невідємною частиною договору. Партією товару вважається його кількість, вказана в одній накладній.

Згідно до п. 1.3. договору Покупець набуває право власності на товар з моменту його отримання.

Розділом 2 „Розрахунки сторін” визначено, що Покупець зобовязаний перерахувати оплати за товар на розрахунковий рахунок Продавця в продовж 14 календарних днів з моменту поставки партії товару в відповідності з п. 1ю.2. договору. плата здійснюється в національній грошовій одиниці України.

Пунктом 6.1. договору встановлено, що останній дії з моменту підписання та до 31 грудня 2010р.

В виконання умов договору позивач за видатковою накладною № 482617 від 06.04.2010р. поставив відповідачу товар на загальну суму 1700,96грн

Вказаний товар було отримано відповідачем, про що свідчить розписка від 06.04.2010р.

Проте, в супереч умовам договору відповідач за отриманий товар у строки передбачені договором не розрахувався в повному обсязі, у звязку з чим за останнім облікується заборгованість в розмірі 1700,96грн.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач доказів погашення заборгованості в розмірі 1700,96грн. до матеріалів справи не надав, заявлені вимоги не спростував, у звязку з чим вимоги позивача в частині стягнення заборгованості в розмірі 1700,96грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача на підставі п. 5.2. договору штрафну неустойку у вигляді пені в розмірі 177,05грн. за період з 17.04.2010р. по 19.11.2010р.

Пунктом 5.2. договору встановлено, що за кожен день прострочення платежу Покупцю нараховується штрафна неустойка в розмірі 0,6% від суми неоплаченого товару. Нарахування штрафної неустойки припиняється через дванадцять місяців від дня, коли зобовязання повинно було бути виконано.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Перевіривши розрахунок пені, суд знаходить його арифметично вірним, а вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 177,05грн. такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 30,27грн. за період з 17.04.2010р. по 19.11.2010р. та індексу інфляції в розмірі 79,19грн. за період з серпня по жовтень 2010р. на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, то суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитору зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок індексу інфляції та 3% річних суд знаходить його арифметично вірним, а вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 30,27грн. та індексу інфляції в розмірі 79,19грн. такими, що підлягають задоволенню.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на послуги адвоката в розмірі 1000грн., підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно статті 48 Господарського процесуального кодексу України, витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України „Про адвокатуру”. Статтею 12 Закону України „Про адвокатуру” зазначено, що оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між юридичною особою і адвокатом.

В якості доказів понесених витрат на послуги адвоката позивачем надані наступні документи:

- в підтвердження надання послуг адвоката позивачу надано угода № 51 від 01.10.2010р. про надання адвокатських послуг, за яким правова допомога полягає: в підготовці, оформленні позовної заяви і необхідних матеріалів до нього, розрахунку неустойки (пені), інфляційного нарахування за несвоєчасне виконання договірних зобовязань, 3% річних, поданню позовної заяви до господарського суду, підготовка клопотань, скарг, відгуків, пояснень і інших документів, необхідних при розгляді позову в усіх судових інстанціях; підготовка та оформлення заяви про відкриття виконавчого провадження, направлення наказів суду в ВДВС по місцю знаходження відповідача для примусового виконання винесеної ухвали, ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, надання усних і письмових пояснень, аргументів, клопотань, додаткових матеріалів, участь в проведенні виконавчих дій, заява відведень, оскарження дій (бездіяльність) державного виконавця, подача заяв про видачу виконавчого документу, про відновлення терміну предявлення виконавчого документу до виконання, про відмову від стягнення і повернення виконавчого документу, укладення мирової угоди про закінчення виконавчого провадження, спростування приналежності майна і його оцінки, подача письмових заперечень;

- в підтвердження оплати послуг адвоката у розмірі 1000,00 грн. наданий видатковий касовий ордер від 17.11.2010р.

Водночас, положеннями статті 33 Правил адвокатської етики, затверджених Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України 1 жовтня 1999 року (протокол від 1-2 жовтня 1999 року№ 6/VI) зазначено, що гонорар, отримуваний адвокатом за надання правової допомоги, повинен бути розумно обґрунтованим за розміром.

При цьому до факторів, що повинні братися до уваги при визначенні обґрунтованого розміру гонорару, відносяться обсяг часу і роботи, що вимагаються для належного виконання доручення, ступінь складності та новизни правових питань, що стосуються доручення, вірогідність того, що прийняття доручення перешкоджатиме прийняттю адвокатом інших доручень або суттєво ускладнить їх виконання в звичайному часовому режимі, необхідність виїзду у відрядження, професійний досвід, науково-теоретична підготовка, репутація, значні професійні здібності адвоката тощо.

Дослідивши матеріали справи та визначаючи роль адвоката ОСОБА_3 у всебічному, повному та обєктивному розгляді справи 2/270, суд вважає заявлену суму витрат на послуги адвоката в сумі 1000,00грн. неспіврозмірною з розміром заявлених вимог та з обсягом виконаних робіт по цій справі, а також завищеною.

Враховуючи вказане, а також беручи до уваги гіпотетичний час на підготовку матеріалів до судового слухання, невисоку складність правовідносин у справі №2/270, з огляду на той факт, що адвокат не брав участь у судових засіданнях для представлення інтересів позивача, суд вважає розумним обмежити розмір судових витрат на послуги адвоката, який має бути стягнений з відповідача по справі, сумою в 200,00 грн. Аналогічна правова позиція щодо розумного обмеження судом розміру витрат на адвоката висловлена в пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.02.02 року № 01-8/155 „Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства у вирішенні спорів та внесення змін та доповнень до деяких інформаційних листів”.

Відповідно зі ст. 43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Оскільки відповідачем до теперішнього часу, виконані позивачем зобовязання не оплачені, то суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись Конституцією України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України ст. ст. 22, 33, 43, 49, 59, 75, 82-85 Господарським процесуальним кодексом України суд,

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Мір Снабженія”, м. Луганськ до Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м. Макіївка про стягнення заборгованості в розмірі 1987,47грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (86156, АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Мір Снабженія” (91047, м. Луганськ, 1-й Оборонний проїзд, 2, р/р 2600401611324 в ЛФ ВАТ „Укрексімбанк”, м. Луганськ, МФО 304289, ЄДРПОУ 31594936) заборгованість в розмірі 1700,96грн., індекс інфляції в розмірі 79,19грн., 3% річних в розмірі 30,27грн., пеню в розмірі 177,05грн., державне мито в розмірі 102грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236грн., витрати по оплаті послуг адвоката в розмірі 200грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення суду може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня підписання рішення.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Мартюхіна Н.О.