Рішення № 13381373, 14.09.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.09.10 р. Справа № 6/13

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді _Подколзіної Л.Д.

при секретарі Котенко Т.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Едельвейс-Фарм” м.Харків

до відповідача: Донецького комунального підприємства „Фармація” м.Донецьк

про стягнення 16 735грн. 13коп.

за участю

представників сторін:

від позивача – Миронишина О.Т. – представник по довіреності від 01.09.2010р.

від відповідача – Лищук І.В. – представник по довіреності від 13.09.2010р.

Відповідно до ст. 77 ГПК України у судовому

засіданні оголошувалась перерва з 30.08.2010р.

до 14.09.2010р., для здійснення сторонами по

справі звірки розрахунків.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Едельвейс-Фарм” м.Харків, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Донецького комунального підприємства „Фармація” м.Донецьк основного боргу за поставлені лікарські засоби і вироби медичного призначення у розмірі 16 735грн. 13коп. на підставі договору №142/ю від 02.01.2009р.

Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечив проти задоволення позовних вимог та пояснив, що відповідно до Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” та наказу Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві Юстиції від 05.06.1995р. №168/704 „Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку” встановлення у накладній строку оплати не може бути доказом домовленості сторін про строки оплати, тому що накладні є лише первинним бухгалтерським документом. Таким чином вважає, строк оплати по накладним згідно договору №142/Ю від 02.01.2009р. не наступив, так як позовна заява не підпадає під ознаки вимоги щодо виконання боржником свого обов’язку. Відповідач пояснив, що акт надісланий позивачем не містить посилань на первинні документи, в зв’язку з чим відповідач не може провести звірення розрахунків. Крім того, зазначив, що позивачем не враховані всі платіжні доручення, а саме платіжні доручення №329 від 26.08.2009р., №28 від 31.08.2009р., №б/н від 07.09.2009р., №б/н від 07.09.2009р., №б/н від 09.09.2009р, №б/н від 10.09.2009р., №б/н від 14.09.2009р., №37 від 15.09.2009р.

Відповідно до положень статті 69 Господарського процесуального кодексу України строк вирішення спору продовжувався за клопотанням сторін.

Позивач у запереченнях на відзив відповідача вих.№15/03-ЮР/01 від 15.03.2010р. зазначив, що згідно п.п.3.5, 3.6 договору №142/ю від 02.01.2009р. покупець зобов’язаний повністю сплатити вартість товару не пізніше строку, вказаного в супровідних документах – накладних, по кожній партії товару окремо. Отже, строк оплати за поставлений товар по вказаному договору був чітко визначений його умовами. Враховуючи те, що відповідач не здійснив оплату за товар отриманий раніше суми перераховані відповідачем, згідно платіжних доручень на які він посилається у відзиві, були зараховані в рахунок погашення заборгованості за товар отриманий по договору раніше, що підтверджується актом звірки розрахунків, згідно з яким прострочена дебіторська заборгованість відповідача складає 16 735грн. 13коп.

Ухвалою від 16.03.2010р. провадження у справі №6/13 було зупинено до вирішення у господарському суді Донецької області спору по справі №7/54пд.

10 серпня 2010р. ухвалою господарського суду провадження по справі №6/13 було поновлено, у зв”язку з прийняттям Донецьким апеляційним господарським судом постанови від 05.07.2010р. по справі №7/54пд за позовом Донецького комунального підприємства „Фармація” м.Донецьк до Товариство з обмеженою відповідальністю „Едельвейс-Фарм” м.Харків про визнання договору №142/ю від 02.01.2009р. недійсним, згідно якої апеляційна скарга ДКП „Фармація” залишена без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від 29.04.2010р. по справі №7/54пд без змін.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд -

в с т а н о в и в :

2 січня 2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Едельвейс-Фарм” м.Харків та Донецьким комунальним підприємством „Фармація” м.Донецьк був укладений договір №142/ю, згідно умов якого позивач (далі по тексту-постачальник) взяв на себе зобов”язання передати (поставити) покупцеві протягом строку дії договору товар в асортименті і кількості, зазначеному у накладних, які є невід’ємною частиною даного договору, а відповідач (далі по тексту-покупець) зобов”язався прийняти цей товар та вчасно здійснити його оплату на умовах визначених даним договором.

Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

Позивач посилається на виконання своїх договірних зобов’язань у повному обсязі, де він у виконання умов договору у період з 13.08.2008р. по 28.08.2009р. включно по ряду видатковим накладним здійснив поставку товару у адресу відповідача на суму 17 821грн. 81коп. У підтвердження заявлених вимог позивачем представлені суду докази поставки товару, а саме: видаткові накладні, і переконав суд у факті поставки товару у адресу Донецького комунального підприємства „Фармація” м.Донецьк.

Пунктами 3.5-3.6 договору №142/ю від 02.01.2009р. сторони встановили, що покупець зобов”язаний повністю сплатити вартість отриманого товару не пізніше строку, вказаного в супровідних документах-накладних, на кожну партію товару окремо. Покупець гарантує своєчасну оплату товару не пізніше строку, вказаного в супровідних документах-накладних. Днем здійснення оплати вважається день надходження грошових коштів на поточний рахунок або в касу постачальника. Але відповідач свої зобов”язання за договором виконав частково, в результаті чого у Донецького комунального підприємства „Фармація” м.Донецьк перед позивачем виник борг у сумі 16 735грн. 13коп., який до теперішнього часу ним не погашений.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від виконання прийнятих на себе зобов’язань згідно до вказівок закону, договору, не допускається (ст.525 ЦК України).

Однак, відповідач всупереч вимогам ст.526 ЦК України свої зобов’язання по оплаті товару не виконав.

Статтею 692 ЦК зазначено, що отриманий товар повинний бути оплачений у повному обсязі за встановленою ціною.

Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Оскільки відповідачем до теперішнього часу поставлений позивачем товар не оплачений, то суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та підлягаючими задоволенню повністю.

Суд відхиляє заперечення відповідача відносно того, що видаткові накладні взагалі є первинними бухгалтерськими документами і не можуть бути доказом домовленості сторін про строки сплати з наступних підстав. Пунктом 3.5 договору №142/ю від 02.01.2009р. ТОВ „Едельвейс-Фарм” та ДКП„Фармація” чітко визначили, що строк оплати вказується в супровідних документах-накладних, на кожну партію товару окремо.

Щодо ствердження відповідача про не врахування платежів останнього за спірний період суд зазначає наступне.

Згідно п.3.8 укладеного договору покупець при здійсненні оплати за поставлений йому постачальником товар, при кожному платежі зобов”язаний вказати номер накладної, по якій проводиться оплата. Крім того, при наявності у покупця заборгованості за придбаний товар по декількох накладних, отримана від нього оплата буде зарахована в рахунок погашення заборгованості за товар, отриманий раніше, незалежно від призначення оплати, зазначеної у платіжному дорученні.

Як пояснив позивач, оскільки відповідач не здійснив своєчасну оплату за товар отриманий раніше, перерахована сума згідно представлених останнім платіжних доручень, була зарахована в рахунок погашення заборгованості за товар отриманий по договору раніше, про що було складено акт звірки розрахунків, відповідно з яким прострочена дебіторська заборгованість відповідача складає 16 735грн. 13коп.

Витрати по сплаті держмита та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, оскільки він необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст.ст. 33, 43, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Едельвейс-Фарм” м.Харків до Донецького комунального підприємства „Фармація” м.Донецьк про стягнення 16 735грн. 13коп. задовольнити повністю.

Стягнути з Донецького комунального підприємства „Фармація” (83085 м.Донецьк, вул.Баумана, буд.5а, п/р26005380042000 в ЗАТ „Донгорбанк”, МФО 334970, ЄДРПОУ 01976625) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Едельвейс-Фарм” (61115 м.Харків, пр-т.Косіора, буд.116а, кв.91, п/р2600201971213 в відділенні №5 у м.Харків Центральної філії ПАТ „Кредобанк”, МФО 325365, ЄДРПОУ 32869878) основний борг за поставлені лікарські засоби і вироби медичного призначення у розмірі 16 735грн. 13коп., витрати по сплаті держмита у сумі 167грн. 36коп., витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 14.09.2010р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 15.09.2010р.

Суддя Подколзіна Л.Д.