Постанова № 13381289, 24.12.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №6.13

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 грудня 2010 року Справа № 2а-7443/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі: судді Кравцової Н.В.,

при секретарі судового засідання: Бражник В.І.,

за участю сторін:

представника позивача: не зявився;

представника відповідача: не зявився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області до Комунального підприємства «Лисичанське тролейбусне управління» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 69 317,99 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

28 вересня 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до Комунального підприємства «Лисичанське тролейбусне управління» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, в якому зазначив, що згідно з п.п. «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року, Інструкції «Про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обовязкове пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України» відповідач зобовязаний був вносити до Управління Пенсійного фонду місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначений за віком на пільгових умовах.

У звязку з несвоєчасною сплатою суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за списком № 2, КП «Лисичанське тролейбусне управління» станом на 01.07.2010 за період з 01.12.2010 по 01.07.2010 має заборгованість до Пенсійного фонду України по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 у розмірі 69 317,99 грн.

Просить стягнути з Комунального підприємства «Лисичанське тролейбусне управління» на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області заборгованість по фактичним витратам на виплату та доставку пільгових пенсій за віком на пільгових умовах за списком № 2 у сумі 69 317,99 грн.

В судове засідання представник позивача не зявився, про дату, місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, про дату, місце та час розгляду справи повідомлений належним чином. На адресу суду надав заяву про визнання адміністративного позову в повному обсязі, пояснивши, що на даний час сплатити заборгованість не має можливості через тяжке фінансове становище підприємства. Також просив розстрочити погашення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах в розмірі 69317,99 грн. строком на 3 роки (36 місяців) з січня 2011 року по червень 2012 року рівними частками по 1925,00 грн. щомісячно, з липня 2012 року по листопад 2013 року рівними частками по 1926,00 грн. та в грудні 2013 року 1925,99 грн.

Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач згідно довідки про внесення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України має правовий статус субєкта юридичної особи (арк. справи 12).

Комунальне підприємство «Лисичанське тролейбусне управління» зареєстровано в Управлінні Пенсійного фонду України в м. лисичанську Луганської області як платник збору на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Заборгованість Комунального підприємства «Лисичанське тролейбусне управління» по фактичним витратам на виплату і доставку пільгових пенсій за списком 3 2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області станом 01.07.2010 за період з 01.12.2009 по 01.07.2010 складає 69317,99 грн., що підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б - з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та карткою особового рахунку відповідача.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Пунктом 2 Прикінцевих положень вказаного Закону передбачено, що підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового црозміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій встановлено Інструкцією «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» затвердженої Постановою Правлінням Пенсійного Фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663.

Згідно з п. 6.8 вказаної Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 “Прикінцевих положень” Закону (1058-15), сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування» передбачено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, обєктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів “б" “з” статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Таким чином, виплати по оплаті пільгових пенсій відшкодовуються Пенсійному фонду за рахунок відповідних підприємств.

Як вбачається зі ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення», право на пенсію за віком мають:

чоловіки- після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років;

жінки- після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

У відповідності до п.п. «б з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;

жінки після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи жінкам;

в) трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі;

г) жінки, які працюють трактористами-машиністами, машиністами будівельних, шляхових і вантажно-розвантажувальних машин, змонтованих на базі тракторів і екскаваторів, після досягнення 50 років і при загальному стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 15 років на зазначеній роботі;

д) жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років за умови виконання встановлених норм обслуговування.

Норми обслуговування для цих цілей встановлюються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України;

е) жінки, зайняті протягом повного сезону на вирощуванні, збиранні та післязбиральній обробці тютюну,- після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років;

є) робітниці текстильного виробництва, зайняті на верстатах і машинах, за списком виробництв і професій, затверджуваним у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років;

ж) жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали пятеро і більше дітей, незалежно від віку і трудового стажу, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України;

з) водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв:

чоловіки після досягнення 55 років і при стажі роботи 25 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців;

жінки після досягнення 50 років і при стажі роботи 20 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років.

Як вбачається із матеріалів справи, пенсіонери, які були включені до розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б - з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення» досягли відповідного пенсійного віку та набули права на пільгових умовах отримувати пенсію за віком.

Підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного Фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.

Із системного аналізу зазначених норм Закону України «Про пенсійне забезпечення», суд приходить до висновку, що відповідач, отримавши розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б - з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», не надавши на них заперечень та не оскарживши розрахунки у судовому порядку, фактично узгодив такі розрахунки. Відтак, визначена в розрахунках сума до відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій підлягає сплаті відповідачем.

Частиною 1, 3 статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Судове рішення у звязку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1, 3 статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може відмовитися від адміністративного позову повністю або частково, а відповідач визнати адміністративний позов повністю або частково. Відмова від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову під час підготовчого провадження мають бути викладені в адресованій суду письмовій заяві, яка приєднується до справи.

Згідно частини 4 статті 112 Кодексу адміністративного судочиснтва України суд не приймає відмови від адміністративного позову, визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Підстав для неприйняття визнання адміністративного позову відповідачем суд не вбачає.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні.

В ході розгляду справи представником відповідача заявлене клопотання про розстрочення виконання судового рішення.

З урахуванням клопотання представника відповідача, суд вважає за необхідне відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС України встановити спосіб та порядок виконання судового рішення шляхом розстрочення погашення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах у розмірі 69317,99 грн. строком на 3 роки (36 місяців) з січня 2011 року по червень 2012 року рівними частками по 1925,00 грн. щомісячно, з липня 2012 року по листопад 2013 року рівними частками по 1926,00 грн. та в грудні 2013 року 1925,99 грн.

Враховуючи, що позовні вимоги документально обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, відповідачем визнані повністю, відповідають чинному законодавству, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Питання щодо розподілу судових витрат не вирішується, оскільки ст. 94 КАС України у даному випадку не передбачено стягнення судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області до Комунального підприємства «Лисичанське тролейбусне управління» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 69 317,99 грн. задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства «Лисичанське тролейбусне управління» (93106, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Свердлова, 129; р/р 2600930100259, МФО 364070, Лисичанське відділення Ощадбанку, код 03328037) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області (93113, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Свердлова, 347; р/с 25600301733 в ЛОУ ВАТ «Державний Ощадний банк України», МФО 304665, код 21792407) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 69 317,99 грн. (шістдесят девять тисяч триста сімнадцять гривень 99 копійок).

Розстрочити погашення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах в розмірі 69 317,99 грн. (шістдесят девять тисяч триста сімнадцять гривень 99 копійок) строком на 3 роки (36 місяців) з січня 2011 року по червень 2012 року рівними частками по 1925,00 грн. щомісячно, з липня 2012 року по листопад 2013 року рівними частками по 1926,00 грн. та в грудні 2013 року 1925,99 грн.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова складена в повному обсязі 29 грудня 2010 року.

СуддяН.В. Кравцова